Лекции по "Финансовому праву"

Не допускається застосування заходів  впливу за порушення бюджетного законодавства, за раніше виявлені й усунені порушення  бюджетного законодавства. Інформація про результати здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства  оприлюднюється органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням  бюджетного законодавства, якщо інше не передбачено законом.

Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства  може бути оскаржено в адміністративному  або судовому порядку. В адміністративному  порядку рішення оскаржується в  органі, який його виніс. В адміністративному  та судовому порядку рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з  дня його винесення, якщо інше не передбачено  законом. Оскарження рішення про  застосування заходу впливу за порушення  бюджетного законодавства не зупиняє  виконання зазначеного рішення. У разі визнання судом рішення  про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства  повністю чи частково незаконним особі, щодо якої воно було винесено, поновлюються обмежені таким рішенням права. Рішення  суду може бути оскаржено у порядку, встановленому законом.

Мірами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства  слід вважати передбачені санкцією податково-правової норми штрафні (фінансові* санкції і пеню. Їх особливості  полягають у тому, що вони:

1. застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяженнях;
2. виступають як міра державного примусу, яку застосовують до правопорушників;
3. мають на меті покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;
4. мають майновий (грошовий* характер.

 Відповідно до Податкового  кодексу штрафною санкцією (штрафом*  є плата у фіксованій сумі  або у вигляді відсотків від  суми податкового зобов'язання (без  урахування пені та штрафних  санкцій*, яка справляється з платника  податків у зв'язку з порушенням  ним правил оподатковування, визначених  відповідними законами. Штрафні  санкції накладаються контролюючими  органами, а в окремих випадках  самостійно нараховуються і сплачуються  платником податків.

 Механізм застосування штрафних  санкцій до платників податків  за порушення правил оподатковування  деталізований в Главі 11 Розділу  2 Податкового кодексу України. 

 Поряд зі штрафом сплату  пені також слід розглядати  як міру фінансової відповідальності, а саме як плату у вигляді  відсотків, нарахованих на суму  податкового боргу (без урахування  пені*, що справляється з платника  податків у зв'язку з несвоєчасним  погашенням податкового зобов'язання. В цьому законодавчому визначенні  пені слід особливо підкреслити,  що підставою її нарахування  є саме порушення строку погашення  податкового зобов'язання.

 У податковому праві пеня  має подвійну природу. По-перше,  вона є способом забезпечення  виконання обов'язку щодо сплати  податків і зборів і виконує  стимулюючу функцію. По-друге,  пеня є санкцією за порушення  встановленого законодавством строку  сплати суми податкового зобов'язання, тому виступає мірою правовідновлювальної  відповідальності. Остання передбачає  застосування санкцій, спрямованих  на відновлення порушених прав, примусове виконання обов'язків,  усунення протиправного стану1.Порядок  ведення органами державної податкової  служби обліку нарахування і  погашення пені, що справляється  з платника податків через  несвоєчасне погашення узгодженого  податкового зобов'язання, регулюється  Главою 12 Розділу 2 Податкового кодексу  України. 

 Штрафні (фінансові* санкції (штрафи)

Строки застосування, сплата, стягнення  та оскарження сум штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* здійснюються у порядку, визначеному ПКУ для сплати, стягнення  та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються  відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових* санкцій (штрафів*, передбачених цією главою, не звільняє платників податків від  обов 'язку сплатити до бюджету належні  суми податків та зборів, контроль за справлянням  яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них  інших заходів, передбачених ПКУ.

Штрафні (фінансові* санкції (штрафи* за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку тау  розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування  або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових* анкцій (штрафів*, не передбачених ПКУ та іншими законами України, не дозволяється.

 Дуже суперечливою виглядає  назва цієї статті. Йдеться про  співвідношення трьох понять: «штрафні  санкції», «фінансові санкції», «штрафи». Важко чітко визначитись в  їх упорядкуванні. На наш погляд, поняття «штрафної санкції» взагалі  нонсенс, тому що штраф і  є санкцією, яка закріплюється  нормами Податкового кодексу.  Саме з цих позицій штрафна  санкція дублює поняття штрафу  і взагалі незрозуміло —в чому  спільні та особливі риси між  нею та фінансовою санкцією. Здається  більш логічним (виходячи із того, що законодавець запроваджує  поняття фінансової відповідальності  — що, на наш погляд, також не  є остаточним* було б назвати  цю статтю «Фінансові санкції». До того ж слід враховувати,  що з усіх фінансових санкцій  застосовується аж одна — штраф.  Саме тому цей аспект в главі  8 Податкового кодексу України  здається визначеним дуже поверхово,  суперечливо та з принциповими  помилками. Навряд чи доречним  є і посилання на спрямованість  зарахування коштів від штрафних  санкцій до відповідних бюджетів  в п. 113.1 цієї статті. Сферою податкового  регулювання є відносини щодо  справляння податків та зборів, а регулювання надходження та  зарахування цих коштів здійснюється  в режимі реалізації бюджетно-правових  норм, тобто мають регулюватися  відповідними статтями Бюджетного  кодексу України (статті 9, 29, 64—69*.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* до платників  податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 Податкового  Кодексу.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів  з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням  якого покладено на контролюючі  органи, штрафні (фінансові* санкції (штрафи* застосовуються за кожне вчинене  разове та триваюче порушення окремо.

 Таким чином, фактично закладається  принципи складання загальних  санкцій. (Існують три методи —  поглинання, складання або часткове  складання*. Отже, найбільш суворим  різновидом вирахування розміру  санкції є метод повного складання.  Проте фінансове та податкове  право за своєю правовою природою  є найбільш наближеними до  права адміністративного. Виходячи  із цих позицій, здавалося б  логічним застосовувати підхід, відображений у Кодексі України  про адміністративні правопорушення  та використовувати метод поглинання  дрібних правопорушень більш  серйозним, але законодавець у  Податковому кодексі закріпив  лише метод повного складання  санкцій. Такий підхід, мабуть, обумовлений  складним економічним становищем  України і спрямований на збільшення  надходжень до бюджетів, у тому  числі за рахунок штрафних  санкцій. 

У разі застосування контролюючими  органами до платника податків штрафних (фінансових* санкцій (штрафів* за порушення  законів з питань оподаткування  та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються* податкові  повідомлення —рішення. За одне податкове  правопорушення контролюючий орган  може застосувати тільки один вид  штрафної (фінансової* санкції (штрафу*, передбаченої Податковим Кодексом та іншими законами України.

 Рішення про застосування  штрафних санкцій оформлюється  податковим повідомленням — рішенням. Цей документ виноситься й  надсилається платникові податку  у разі, коли сума грошового  зобов'язання платника податків  розраховується контролюючим органом  відповідно до ст. 54 цього Кодексу,  або коли за результатами перевірки  контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПКУ.

 Види фінансових штрафів  за податковим кодексом:

     фіксований (ПКУ ст.118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями  та особами, що проводять незалежну  професійну діяльність, про свій  статус банку або іншій фінансовій  установі при відкритті рахунку  тягне за собою накладення  штрафу в розмірі 340 гривень  за кожний випадок неповідомлення).

 штраф як частина податкового  зобов'язання (ПКУ ст. 123.1. У разі  якщо контролюючий орган самостійно  визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування  та/або зменшення від'ємного значення  об'єктаоподаткування податком на  прибуток або від'ємного значення  суми податку на додану вартість  платника податків на підставах,визначених  підпунктами 54.3.1,  54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне  за собою накладення на платника  податків штрафу в розмірі  25 відсотків суми нарахованого  податкового зобов'язання…* 

    у сумі порушення (ПКУ  ст.124.1. Відчуження платником податків  майна, яке перебуває у податковій  заставі, без попередньої згоди  органу державної податкової  служби, якщо отримання такої  згоди є обов'язковим згідно  з цим Кодексом, - тягне за собою  накладення штрафу в розмірі  вартості відчуженого майна*.

 штраф у розмірі неоподаткованого  мінімуму (пункту 2 статті 13 Декрету  Кабінету Міністрів України «Про  систему валютного регулювання  і валютного контролю»*.

 Слід зазначити, що частина  штрафів має максимальне обмеження  - до 50% до нарахування податкових  зобов'язань. 

 Отже, каральною фінансовою  санкцією є штраф - стягнення  у грошовій формі, встановлене  нормами фінансового законодавства,  яке застосовується органами  Державної податкової служби  та іншими уповноваженими державою  органами відносно юридичних  та фізичних осіб за вчинення  фінансового правопорушення, і стягується  на користь держави і муніципальних  утворень.

 На відміну від адміністративного  штрафу штраф як фінансово-правова  санкція: не може бути замінено  іншим покаранням; уповноважений  державою орган не може звільнити  від накладання штрафу; часто  штраф як фінансова санкція  стягується разом із пенею.  На відміну від штрафу як  заходу цивільно-правової відповідальності  штраф як фінансова санкція;  сплачується юридичною особою - платником  податку, одержувачем бюджетних  коштів за рахунок прибутку, що  залишається після їх сплати; передбачається законодавством, а  не угодою сторін. Штраф як  фінансова санкція на відміну  від штрафу, який застосовується  у порядку кримінального судового  провадження, полягає у такому: застосовується тільки як основний  захід покарання; може накладатися  як на фізичних, так і на  юридичних осіб; застосування такої  санкції не тягне судимості;  не допускається заміна штрафу (навіть у випадку неможливості  його сплати* іншими видами покарання  у межах юридичної відповідальності.

 Стаття 129 Пеня 

129.1. Пеня нараховується: 

129.1.1. після закінчення встановлених  цим Кодексом строків погашення  узгодженого грошового зобов  'язання на суму податкового  боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

при самостійному нарахуванні суми грошового зобов 'язання платником  податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов 'язання, визначеного цим Кодексом;

при нарахуванні суми грошового  зобов 'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов 'язання, визначеного  у податковому повідомленні —рішенні згідно із цим Кодексом;