ЗВІТ про проходження переддипломної практики на базі ТОВ «Купава» Сумського району Сумської області

     Аналізуючи  отримані розрахунки відмічаємо зменшення валюти балансу майже на 200 тис.грн. або у 3 рази, що пов’язано з реформуванням діяльності досліджуваного підприємства. Проте таке зменшення обсягів господарської діяльності не вплинуло на кінцевий фінансовий результат (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Динаміка чистого прибутку підприємства

      Після оцінки майна підприємства та джерел його формування спробуємо оцінити  ефективність використання ресурсів за допомогою показників ліквідності, стійкості, рентабельності та ділової  активності.

      Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов'язань.

      Аналіз  ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів, які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування) їх ліквідності, із зобов'язаннями, які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на такі групи:

• найбільш ліквідні активи - це суми грошових коштів та їх еквівалентів, а також короткострокові фінансові вкладення, які можуть бути прирівняні до них;
• середньо ліквідні активи - це дебіторська заборгованість та інші активи, для їх перетворення на готівку потрібен певний час;
• низько ліквідні активи - це запаси підприємства за статтями розділу II «Оборотні активи» активу балансу, для їх перетворення на готівку потрібен певний час пов'язаний з їх реалізацією та налагодженням сталих ділових відносин з покупцями;
• важко ліквідні активи - це активи підприємства, які використовуються в процесі господарської діяльності протягом тривалого періоду. До цієї групи включають усі статті розділу І «Необоротні активи» активу балансу та витрати майбутніх періодів з терміном використання понад рік.

      Враховуючи  ступінь ліквідності активів  маємо можливість спрогнозувати  фінансовий стан підприємства на короткострокову  і довгострокову перспективу (табл. 8.1).

      Таблиця 8.1

      Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеня ліквідності активів

      Баланс  підприємства можна вважати абсолютно  ліквідним, оскільки як на дату складання  звітності, так і у довгостроковій перспективі ліквідні активи перевищують  поточні та довгострокові зобов’язання.

      Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Платоспроможність – це одна з характеристик фінансової стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Потенційними засобами для погашення боргів є грошові кошти, дебіторська заборгованість, яка за нормальним кругообігом коштів повинна перетворитись у готівку, наявні запаси товарно-матеріальних цінностей, які також можна реалізувати. В окремих випадках на погашення боргів можуть бути направлені необоротні активи після їх реалізації.

Таблиця 8.2

Показники платоспроможності підприємства

Рис. 8.5. Динаміка основних показників платоспроможності 

      Відмічаємо  позитивну тенденцію показників абсолютної, термінової та загальної ліквідності, станом на кінець 2010 року всі вони відповідають теоретично-рекомендованим значенням.

      Умовою  й гарантією виживання й розвитку будь-якого підприємства, як бізнес-процесу, є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно в стані «витримати» несподівані зміни ринкової кон’юнктури, і не опинитися на краю банкрутства. Більш того, чим вище його стабільність, тим більше переваг перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержані кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство вчасно розраховується за своїми обов’язками з державою, позабюджетними фондами, персоналом, контрагентами.

      Фінансова стабільність підприємства – це його надійно-гарантована платоспроможність  у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

      До  основних факторів, що визначають фінансову  стійкість підприємства, належить фінансова  структура капіталу (співвідношення позикових і власних коштів, а  також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових активів (насамперед необоротних активів і запасів). Тому з метою оцінки фінансової стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

      Фінансову стійкість підприємства визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

      Узагальнюючим показником фінансової незалежності є  надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов'язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості.

1. абсолютна стійкість – цей тип фінансової ситуації зустрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано;
2. нормальна стійкість – для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та позики, платоспроможність гарантована;
3. передкризовий (критичний) фінансовий стан – для  забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів;
4. кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

      Таблиця 8.3

      Показники фінансової стійкості підприємства (станом на кінець року)