Управління фінансовими потоками підприємства

З огляду на обмеженість  внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх  кредитів підприємці мають зробити  нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизити ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другий шлях – це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на «обороті», а перший – шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва [21].

Основним напрямом забезпечення досягнення точки фінансової рівноваги  підприємством в кризових умовах є скорочення об'єму споживання фінансових ресурсів. Перелік заходів з покращення фінансового становища є індивідуальним для кожного з підприємств та залежить від сфери в якій ведеться бізнес, груп продукції, кон’юнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління підприємством, структури витрат на виробництво і управління, техніко-технологічних особливостей та інших факторів. Тому актуальним постає завдання удосконалення форм і методів фінансового забезпечення функціонування підприємства, тобто пошук нових ефективних шляхів фінансової діяльності [13].

Своєчасна діагностика  дозволяє виявити не тільки стан, але  й причини, що перешкоджають успішному  розвитку підприємства, а самі результати діагностики є основою прогнозування  альтернатив розвитку об’єкта дослідження. Тому, на нашу думку, у практичній діяльності підприємства з метою ефективного управління розвитком підприємства доцільно використовувати комплексний підхід до формування системи показників діагностики стану забезпеченості фінансовими ресурсами, що є дуже важливим в умовах конкурентної боротьби. На рис. 1.3. відображена загальна структура фінансово-економічної діагностики.

Рис. 1.3. Загальна система діагностики фінансово-економічного стану підприємства

 

Таким чином, подальші дослідження  мають бути спрямовані на формування дієвої системи діагностики, розроблення  й удосконалення підходів та методів  проведення фінансової діагностики  з урахуванням як зовнішніх, так  і внутрішніх факторів впливу.

Висновки за розділом 1

 

 

За результатами першого  розділу магістерської роботи можна  зробити наступні висновки:

Під діагностикою стану  фінансової діяльності підприємства потрібно розуміти вивчення стану суб'єкта господарювання на основі аналізу і синтезу статистичної інформації з метою своєчасного виявлення вад та переваг його розвитку, визначення проблемних сфер його діяльності і розроблення заходів щодо поліпшення такого стану на певному етапі у визначений проміжок часу.

Фінансова діагностика  має на меті діагностику стану, структури, джерел формування фінансових ресурсів підприємства, його основних фінансових показників, руху грошових потоків. До того ж, дуже важливим елементом цього виду діагностики має бути діагностика фінансового забезпечення діяльності підприємства як бази, за рахунок якої формуються всі види ресурсів.

Діагностику фінансово-економічного стану можна об’єктивно здійснити  не через один, нехай найважливіший, фінансовий показник, а тільки за допомогою  комплексу, системи фінансових показників, що детально і всебічно характеризують діяльність підприємства з  усіх сторін.

Систематична діагностика фінансово-економічного стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідна тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансово-економічний стан підприємства − це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансова стійкість  є однією з найважливіших характеристик  фінансово-економічної стану підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю і залучень інвестицій, в одержанні кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

2.1. Фінансова діагностика як складова управління фінансовою діяльністю підприємства

 

 

Фінансова діагностика є обов'язковою складовою управління фінансовою діяльністю підприємства, її завданням є визначення прийнятних параметрів роботи підприємства і незадовільних параметрів, які вимагають оперативного втручання, іншими словами, щоб успішно функціонувати на ринку, підприємству необхідно знати, чому його стан погіршився і як виправити ситуацію.

Фінансова діагностика підприємства передбачає здійснення повномасштабного аналізу за результатами його фінансово-господарської діяльності, яка в свою чергу вважається ефективною, якщо підприємство:

-  раціонально використовує наявні активи;

• своєчасно погашає зобов'язання;
• функціонує рентабельно [47].

За умов трансформації  економіки України в ринкову  систему господарювання при лібералізації  відносин суб'єктів господарювання у фінансово-економічній діяльності, значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу їх фінансового стану, оцінки ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості, а також пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває об'єктивна оцінка потенційних можливостей збільшення прибутку підприємства. Фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства: він визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Отже, фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та господарської діяльності. Що вищими є показники обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і нижчою собівартість продукції (робіт, послуг), тим вищою буде прибутковість підприємства, а відтак – стабільнішим його фінансовий стан. Разом з цим слід пам'ятати, що фінансова діяльність підприємства також спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання платіжної дисципліни, здійснення ефективної кредитної політики, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Отже, фінансова діагностика  підприємства передбачає систематичну й усебічну оцінку його діяльності з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливлює критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці, так і в динаміці, створює передумови для визначення проблем у фінансовій діяльності та способів ефективного використання фінансових ресурсів, а також їх раціонального розміщення.

Метою фінансової діагностики  є наглядна оцінка динаміки розвитку підприємства та його стану.

Основними завданнями фінансової діагностики підприємства є:

- дослідження рентабельності  та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності  використання майна підприємством,  забезпеченості його власними  оборотними коштами;

- об’єктивна оцінка  динаміки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- визначення стану  підприємства на фінансовому  ринку та кількісна оцінка  його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності  підприємства;

- визначення ефективності  використання фінансових ресурсів [47].

Фінансова діагностика заснована на здійсненні внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства, змістом якого є:

- аналіз майнового  стану підприємства;

- аналіз фінансової  стійкості та стабільності підприємства;

- оцінка ділової активності  підприємства;

- аналіз динаміки прибутку  та рентабельності підприємства  і факторів, що на них впливають;

- аналіз кредитоспроможності  підприємства;

- оцінка використання  майна та вкладеного капіталу;

- аналіз власних фінансових  ресурсів;

- аналіз ліквідності  та платоспроможності підприємства;

- аналіз самоокупності  підприємства [40].

Такий традиційний аналіз здійснюється фінансистами підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній  базі, включаючи оперативні дані.

В ході здійснення фінансової діагностики за традиційною схемою було опрацьовано прийоми (рис. 2.1.) і методи її здійснення (рис. 2.2.).

Предметом діагностики  фінансового стану є формування та використання його фінансових ресурсів.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану  підприємства – об’єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів – можуть застосовуватись і різні методи.

Методи фінансової діагностики  – це комплекс науково-методичного  інструментарію дослідження фінансового стану підприємства [47].

В економіці підприємства методи фінансової діагностики класифікуються за різними класифікаційними ознаками. За ступенем обґрунтованості розрізняють неформалізовані та формалізовані методи.

Неформалізовані методи ґрунтуються на характеристиці аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. Ці методи відрізняються певним суб’єктивізмом, оскільки вони здебільшого застосовані на інтуїтивному відчутті, досвіді та знаннях аналітика [42].

 

 

І РІВЕНЬ – СПРОЩЕНІ ПРИЙОМИ ДІАГНОСТИКИ

 

 

 

 

ІІ РІВЕНЬ – РОЗГОРНУТІ ПРИЙОМИ ДІАГНОСТИКИ

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Характеристика прийомів фінансової діагностики

 

До формалізованих методів  фінансової діагностики відносять  ті, в основу яких покладено науково  обґрунтовані і доведені аналітичні залежності. Ці методи є більш об’єктивними, а, відтак і найчастіше використовуваними в практиці оцінки діяльності підприємств.

У фінансовій діагностиці  широко застосовують методи економічної  статистики (середніх та відсоткових  величин, групування, графічний, індексний, методи обробки рядів динаміки), а також методи математичної статистики (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів).

 

Не формалізовані 

 

 

Формалізовані методи

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Класифікація методів фінансової діагностики

 

Використання визначених прийомів і методів аналізу для  досягнення поставлених конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику його фінансової діагностики.

Розглянувши мету, завдання та методологію фінансової діагностики, слід підкреслити, що її необхідність та значення обумовлені потребою систематичного аналізу напрямків удосконалення роботи за ринкових умов господарювання, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Для наочної демонстрації фінансової діагностики підприємства охарактеризуємо спрощені прийоми відповідно до поданої класифікації (рис. 2.1.), до яких відносяться горизонтальний, вертикальний та аналіз за допомогою коефіцієнтів.

Сутність горизонтального  аналізу полягає в порівнянні показників фінансової звітності попереднього і звітного періодів. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначаються абсолютні та відносні відхилення конкретних фінансових показників.

Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок ї на кінець звітного періоду (строки 280 та 640 Балансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець періоду свідчать про скорочення обсягів господарської діяльності.

На відміну від горизонтального  аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за визначений період, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури  звітності.