Управління фінансовими потоками підприємства

Шостий етап передбачає розробку планів, прогнозів та стратегії щодо забезпечення діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Діагностика підприємства є необхідним етапом для розробки планів та прогнозів. Результатом діагностики є отримання певної кількості основних інформаційних параметрів, які точно й об’єктивно відображають стан забезпечення підприємства фінансовими ресурсами. За цими результатами формуються плани та прогнози, розробляється стратегія дій та заходів на макро- і мікрорівні, здійснюється розробка пріоритетних напрямів діяльності.

На сьомому етапі здійснюється пошук оптимальних джерел забезпечення. На підставі даних проведеного аналізу визначаються оптимальні джерела забезпечення, які були використані при забезпечені діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Здійснюється оцінка існуючих на ринку джерел забезпечення та на підставі оцінки і аналізу пропонуються нові джерела забезпечення діяльності підприємства фінансовими ресурсами.

На останньому етапі  формується загальний висновок, у якому узагальнюються результати діагностики і на підставі якого приймаються управлінські рішення щодо забезпечення діяльності підприємства фінансовими ресурсами [47].

На практиці частіше  проводять діагностику в три  етапи (рис. 1.2.). Результати діагностики  й запропоновані за ними рекомендації повинні допомогти керівництву  в практичній розробці гнучкої стратегії  розвитку підприємства, покликаної підвищити  його адаптаційну здатність і стійкість щодо мінливих впливів зовнішнього середовища.

 

 

Рис. 1.2. Схеми побудови системі фінансової діагностики

 

Відповідна методика обрана підприємством, дозволяє не тільки своєчасно отримувати досить вичерпну інформацію про зазначені параметри

діяльності підприємства, а й планувати можливі траєкторії розвитку підприємства для досягнення запланованих фінансових результатів  при заданій або наявній структурі  джерел фінансування [52].

Фінансова діагностика дозволяє дати відповіді на ряд запитань: щодо ступеня кредитоспроможності та здатності підприємства зберегти свою спроможність платити за боргами, щодо траєкторії розвитку фірми протягом усього періоду кредитування з урахуванням його фінансового стану, щодо наявності фінансового потенціалу для підтримання платоспроможності тощо.

Таким чином, для підвищення ефективності рішень, що приймаються  в

процесі управління підприємством, доцільно впровадити в практику новий  важливий етап – фінансову діагностику комплексу наявних і можливих в майбутньому господарських ситуацій, які впливають на фінансово-господарський стан підприємств.

1.2. Визначення методичних підходів до діагностики фінансово-економічного стану підприємства

 

 

Транзитивна економіка  України характеризується відсутністю необхідних умов для нормального функціонування підприємств. Характерним є нестача коштів, наявність великої дебіторської та кредиторської заборгованості і, як наслідок, – постійна неплатоспроможність підприємств. Для розробки адекватної стратегії особливого значення набуває ефективно проведена діагностики фінансово-економічного стану підприємства та врахування результатів цієї оцінки [51].

Методичні основи діагностики  фінансово-економічного стану підприємств і трактування її сутності зафіксовано також і в нормативних актах відповідних міністерств (відомств). Серед науковців, які приділили значну увагу діагностиці фінансово-економічного стану підприємств, слід виділити таких як А. І. Муравйов, А. П. Градов, В. І. Кузін, Н. Г. Данілочкіна, Г. О. Швиданенко, О. І. Олексик, О. О. Гетьман, В. М. Шаповал, Е. М. Короткова, А. А. Бєляєва, Д. В. Валовий, А. С. Вартанова, І. Г. Сокиринська, З. Н. Соколовська, Т. І. Решетняк, М. М. Глазов, А. Є. Воронкова, Л. А. Костирко, Н. М. Євдокимова, А. В. Кирієнко, Н. В. Родіонова та інші.

Приватні показники  призначені для більш поглибленої, деталізованої діагностики фінансово-економічного стану підприємства за напрямками аналізу і зміни цього стану за рахунок дії відповідних факторів. При цьому виділяються такі напрямки діагностики фінансово-економічного стану: аналіз ліквідності, аналіз платоспроможності, аналіз фінансової стійкості, аналіз ефективності діяльності.

Відповідно перелік  приватних показників включає:

1) приватні показники  ліквідності підприємства: коефіцієнт  абсолютної ліквідності; 

2) приватні показники  платоспроможності: коефіцієнт платоспроможності  за рахунок інвестиційної діяльності; коефіцієнт поточної платоспроможності;

3) приватні показники  фінансової стійкості: коефіцієнт  незалежності у формуванні запасів  і витрат; коефіцієнт маневреності  власного капіталу; коефіцієнт постійного  активу; коефіцієнт довгострокового  залучення позикових коштів;

4) приватні показники ефективності діяльності: приватні показники обертаності; тривалість обігу поза обігових активів; тривалість обігу запасів; тривалість обігу дебіторської заборгованості [58].

При діагностиці фінансово-економічного стану підприємства на основі системи показників неминучим стає порівняння фактичного рівня показників з їхніми нормативними значеннями.

Важливість наявності  нормативних значень показників обумовлена завданнями діагностики  фінансово-економічного стану підприємства.

В економічній літературі пропонуються два підходи до встановлення нормативних значень показників. Найбільш розповсюдженим у даний час є використання нормативів, установлених дослідно-статистичним методом. Він базується на спостереженнях за трендами фінансових коефіцієнтів успішно працюючих підприємств. Мета використання такого методу полягає в тому, щоб установити стандартні значення показників, досягнення яких гарантують будь-якому підприємству стійкість фінансово-економічного стану. Дослідно-статистичний метод використовується і при визначенні нормативів показників підприємств за галузями діяльності. Нормативи в цій ситуації можуть бути встановлені на основі статистичної обробки великої кількості даних вітчизняних і зарубіжних компаній за відповідними галузями діяльності. Однак цей метод не у всіх випадках дозволяє виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та ефективності використання майна [56].

Інший підхід до встановлення нормативних значень – використання аналітично-розрахункового методу. Він передбачає попереднє вивчення господарських процесів, які склалися на підприємстві, структури майна і його джерел, ефективності використання капіталу, авансованого у майно. При цьому метод фінансово-економічного стану підприємства, якій підлягає під нормування, розділяються на його складові структурні елементи, проводиться ретельний аналіз фактичних значень цих елементів, потім на основі цього аналізу виробляється відповідний розрахунок нормативного значення узагальнюючих і приватних показників, котрі характеризують ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість і ефективність використання майна підприємства. Його сутність полягає у розрахунку нормативних значень показників на основі техніко-економічних розрахунків. Нормативні значення, встановлені дослідно-статистичним методом, застосовуються як при зовнішній, так і при внутрішній діагностиці фінансово-економічного стану підприємства. При цьому методика зовнішньої діагностики обмежується порівнянням фактичних даних звітності, що публікується, з загальноприйнятими нормативами. Цілі внутрішньої діагностики фінансово-економічного стану підприємства ширші. При виявленні негативних відхилень фактичних значень показників від стандартних нормативних значень доцільно додатково порівнювати фактичні значення показників з індивідуальними нормативними значеннями [38].

Отже, роль інформації в  діагностиці настільки велика, що деякі автори визначають діагностику  як інформаційний процес. За оцінками різних фахівців, керівництво витрачає від 80 до 95 відсотків свого часу на роботу з інформацією. Для того, щоб інформація стала основою ефективної фінансово-економічної діагностики, вона має набути певних властивостей а саме:

1. достатності;
2. надійності;
3. вірогідності;
4. своєчасності;
5. наочності.

Виходячи з цього, інформація повинна пройти стадію обробки, яка називається аналізом фінансово-економічного стану.

Фінансова діагностика  передбачає здійснення повномасштабного аналізу за результатами його господарської  діяльності та відпрацювання оптимальних  своєчасних пропозицій щодо усунення виявлених різноманітних недоліків, і тому повинна бути обов’язковою складовою управління будь-якого підприємства.

Фінансова діагностика  значно розширює коло проблем для  вивчення і дозволяє вирішувати більш  складні проблеми стратегічного  характеру.

На основі проведеного аналізу можна виявити форми прояву фінансової нестабільності підприємтва. Низка явищ, які взаємопов’язані між собою, та, безперечно, негативно впливають на фінансові показники діяльності підприємства і є проявом фінансової нестабільності. Динаміка кожного з них, окремо від інших, не завжди свідчить про позитивні чи негативні моменти у діяльності підприємства, оскільки може викликатись чи навіть провокуватись суб’єктивними обставинами [44]. Показники фінансової стійкості підприємства наведені в таблиці 1.1.

Нехтування проблемами формування та ефективного управління фінансовими  показниками діяльності, ігнорування  світовим досвідом управління ними на рівні господарюючого суб’єкту може надто дорого коштувати підприємству. Виникнення проблеми у цьому напрямку може призвести не тільки до збитків, що зменшує поточний фінансовий результат господарювання, але й до більш вагомих наслідків – втрати іміджу та конкурентних переваг, періодичної або стійкої неплатоспроможності, часткової або повної втрати власного капіталу і навіть банкрутства підприємства [58].

Метою управління фінансовими показниками діяльності підприємства, є отримання ключових параметрів, які дають об’єктивну  та всебічну діагностику фінансово-господарської діяльності і фінансово-економічного стану, дозволяють визначити не лише конкретні шляхи покращення організації фінансової роботи на підприємстві, але й забезпечити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на ринку [60].

Таблиця 1.1

 

Показники фінансової стійкості  підприємства

Найменування показника	Характеристика показника	Нормативне значення
1. Абсолютні показники  фінансової стійкості
Збиток чи нестача  власного оборотного капіталу	Характеризує збиток чи нестачу власного оборотного капіталу	> 0
Збиток чи нестача  робочого капіталу	Показує збиток чи нестачу  робочого капіталу	> 0
Збиток чи нестача  нормальних джерел формування запасів  та витрат	Показує збиток чи нестачу  нормальних джерел формування запасів  та витрат	> 0
2. Відносні показники  фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом	Характеризує ступінь  забезпеченості оборотних активів  власним оборотним капіталом  для фінансової стійкості	> 0,1
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власним оборотним  капіталом	Показує, в якій мірі матеріальні витрати(товарні запаси) покриті власним оборотним капіталом і підприємство не потребує залучення позикового капіталу	0,6 - 0,8
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	Показує, наскільки мобільні власні джерела коштів з фінансової точки зору: чим більше, тим краще фінансовий стан	0,5
Індекс постійного активу	Показує долю необоротних  активів у власному капіталі	0,5
Коефіцієнт довгострокового  залучення позикового капіталу	Оцінює, наскільки інтенсивно підприємство використовує позиковий капітал для оновлення та розширення виробництва	0,5
Коефіцієнт покриття інвестицій	Характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань в загальній сумі активів підприємства	0,9 - 0,75
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	Показує частку зобов'язань, яку підприємство може покрити за рахунок власного капіталу. Зростання Ка означає зростання фінансової незалежності	> 0,5
Коефіцієнт загальної  заборгованості (фінансової залежності)	Показує суму боргу на одиницю капіталу підприємства	< 0,5
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	Зростання в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від залученого капіталу	< 1
Коефіцієнт фінансової стійкості (фінансування, коефіцієнт фінансового  левіріджа)	Показує наявність власного капіталу на одиницю позикового капіталу, що забезпечує при необхідності його повернення кредиторам	ВК > ПК
3. Показники ліквідності  підприємства
Коефіцієнт загальної  ліквідності	Він висловлює ту частину  платежів, яку підприємство може здійснити, мобілізувати всі свої оборотні активи	> 1
Коефіцієнт проміжної  ліквідності	Він допомагає оцінити  можливість погашення підприємством  поточних зобов’язань у випадку  його критичного стану, коли не буде можливості продати всі запаси.	0,7 - 0,8

 

Продовження табл. 1.1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Визначає ту частину  платежів, які можуть бути погашені найближчим часом	0,2 - 0,25
Коефіцієнт поточної ліквідності	Характеризує рівень забезпеченості найбільш термінових зобов’язань  платіжними засобами	> 1
Методика кредитного скорінгу Д. Дюрана	Підприємства класифікуються за ступенем ризику виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості  і рейтингу кожного показника, вираженого у балах на підставі експертних оцінок.	Використовується бальна оцінка
4. Показники оцінки  ймовірності банкрутства підприємства
Експертні методи: метод  бальної оцінки Аргенті (А-score); метод  Скоуна; метод компанії Ernst&Whinney; методика В. В. Ковальова.	Передбачає використання для формування діагностичного висновку не кількісних, а якісних показників, які характеризують стан діяльності підприємства, його ресурсного забезпечення, якість менеджменту та ін.	Використовується бальна оцінка
Штучні інтелектуальні системи: метод нечітких множин.	Використовується для  оцінки достовірності ризику банкротства в умовах невизначеності,неповноти початкової інформації.	Використовується функція  належності нечітких параметрів
Графічний метод	Має допоміжний характер і використовується для наглядної  інтерпретації результатів заздалегідь  проведеної аналітичної роботи.	Використання графіків
SWOT-аналіз	Основним змістом СВОТ-аналіза  є дослідження характера сильних  і слабких сторін підприємства у  розрізі окремих внутрішніх ендогенних факторів, а також позитивного  або негативного впливу окремих  зовнішніх факторів, що обумовлюють кризисний фінансовий розвиток підприємства.	Використовується бальна оцінка
Метод дерев класифікації	Має високу ступінь наочності (графічне вираження), легкість інтерпретації  отриманих результатів, ієрархічність  розрахунків в процесі класифікації.	Графічне вираження
Стохастичні системи  імітаційного моделювання. Метод Монте-Карло.	Базується на проведенні комп’ютерних експериментів подальшого розвитку підприємства.	Використання комп’ютерних програм
Автоматизовані системи  діагностики	Спеціальні програмні продукти, які використовуються для розрахунку окремих показників і інтерпретації на їх основі за спеціальними методиками стану підприємства і оцінки загрози банкрутства.	Використання програмних продуктів
Матричні моделі ідентифікації  стану підприємства	Передбачають побудову діагностичної матриці ,кожний квадрат  якої характеризується певним співвідношенням  показників господарсько-фінансової діяльності підприємства або розрахованих оціночних  агрегатів.	Використання матриць
Балансові (агрегатні) моделі	Абсолютні оцінні показники, що розраховуються за спеціальними методиками на базі показників звітності та управлінського обліку підприємств. Ідентифікація  кризового стану та виявлення  загрози банкрутства передбачає порівняння між собою певних агрегатів та формулювання діагностичного висновку за визначеними правилами оцінки.	Використання спеціальних  методик за правилами оцінки