Управління активами інституційних інвесторів

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Июня 2013 в 00:38, курсовая работа

Описание работы

Актуальність. Світова економіка є структурою, яка постійно еволюціонує. Матеріальну основу її розвитку забезпечує фінансова система. Одними з головних учасників цієї системи є інвестори, які приймають рішення про вкладення власних, позикових та залучених коштів в об’єкти інвестування. У сучасних умовах ринкової економіки за характером участі в інвестиційному процесі інвестори поділяються на індивідуальних та інституціональних.
Інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ІНСТИТУЦІЙНИХ ІНВЕСТОРІВ 6
1.1. Інституційні інвестори як учасники фінансового ринку: поняття та характеристика 6
1.2. Управляння активами інституційних інвесторів як вид професійної діяльності 13
1.3. Генезис наукової думки з питань управляння активами інституційних інвесторів 18
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ІНСТИТУЦІЙНИХ ІНВЕСТОРІВ В УКРАЇНІ 24
2.1. Загальна характеристика розвитку інституціональних інвесторів в Україні 24
2.2. Особливості професійної діяльності з управляння активами на вітчизняному ринку фінансових послуг 32
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ІНВЕСТОРІВ В УКРАЇНІ 40
3.1. Зарубіжний досвід з управляння активами інституціональних інвесторів та можливості його адаптації в Україні 40
3.2. Концептуальні основи розвитку послуг з управляння активами в Україні 45
ВИСНОВКИ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 54

Работа содержит 1 файл

111.docx

— 493.30 Кб (Скачать)

Чисельність визнаних відкритих фондів залишалася практично незмінною з кінця 2009 року (32 фонди), оскільки компанії у кризовий період утримувалися від заснування ІСІ, які є надто чутливими до ринкових потрясінь через свою високу ліквідність та націленість, переважно, на громадян. Проте, у 2011 році, станом на 31 березня, було зареєстровано 4 нових відкритих фонди. [17]

Вони належали трьом КУА, що вже працюють в цьому  сегменті ринку, та одній компанії, що вперше вийшла на нього. 

У 1-му кварталі 2011 року, як і раніше, лідером за кількістю зареєстрованих компаній з управління активами (262, 71.6%) був Київський регіон (рис. 2.2). При цьому за перші три місяці року кількість КУА у Києві та області зменшилася найбільше – на 9 (аналогічно 4-му кварталу 2010 року), або на 3.3%.

 За даними  Української асоціації інвестиційного  бізнесу, у ІІ кварталі 2011 року фонди під управлінням вітчизняних КУА в середньому принесли вкладникам понад 20% прибутку. Дохідність відкритих інститутів спільного інвестування (ІСІ) з 1 січня по 24 липня року становила 23,03%, інтервальних — 29,49%, закритих — 32,46%. Збільшення дохідності привернуло увагу інвесторів.

В умовах різкого  росту фондових індексів у 1-му кварталі 2011 року активи невенчурних ІСІ продовжували зростати, хоч і меншими темпами, ніж наприкінці 2010 року (+645.51 млн. грн., +9.86%). Врешті, на 31.06.2011 р. сукупна ВА фондів відкритого, інтервального та закритого типу (невенчурних) склала 7 189.15 млн. грн., при найбільшій сумі активів у закритих ІСІ (6 586.20 млн. грн.). [18]

За даними ДКЦПФР, станом на 30 червня 2011 р., вартість чистих активів інститутів спільного інвестування становить приблизно 6,4 млрд грн, де переважають акції (52,39%) та облігації (10,04%), грошові кошти (11,18%) та дебіторська заборгованість (11,76%).

Підвищення  вартості активів відбулося в  усіх секторах ринку, на відміну від  попередніх 3-х місяців, коли позитивні  зміни продемонстрували тільки закриті  фонди. Цього разу вони знову мали найбільший абсолюний приріст (+538.02 млн. грн., +8.90%), що забезпечило 83% загального зростання ВА невенчурних ІСІ. За відносним показником, порівняно із 4-м кварталом 2011 року, найстрімкіше збільшилися відкриті фонди (+26.56%, +63.93 млн. грн.), яким «допомогло» не лише значне підвищення біржових курсів цінних паперів у їхніх портфелях, а й чистий притік коштів інвесторів загалом у розмірі 6.73 млн. грн. (тільки у березні – 13.71 млн. грн.). [19]

 

Рис. 2.2. Регіональний розподіл кількості КУА станом на 31.03.2011р.

 

Частка Києва  з областю у сукупній кількості  ІСІ в Україні у 1-му кварталі несуттєво  зменшилася (із 70.3% до 70.2% інвестиційних  фондів). Аналогічні зміни були характерні й для інших найбільших у контексті  ринку ІСІ регіонів.

Таблиця 2.1

Динаміка  кількості КУА в регіонах

Область

Кількість КУА в регіонах

Приріст\

зменшення

2010

2011

Волинська

1

1

0

Дніпропетровська

26

25

-1

Донецька

13

12

-1

Запорізька

4

5

1

Івано-Франківська

4

4

0

Київська

282

262

-10

Кіровоградська

1

2

1

Крим

12

6

-6

Львівська

8

7

-1

Миколаївська

1

1

0

Одеська

11

9

-2

Полтавська

4

4

0

Харківська

24

24

0

Херсонська 

2

2

0

Черкаська

2

2

0

Чернівецька

1

1

0

Чернігівська

1

1

0


 

Як видно  з таблиці, в інвестиційній галузі за останні роки переважають процеси  концентрації. Особливо це помітно  на прикладі Київської області (-10 КУА) та Криму (-6 КУА).

Рис. 2.3. Регіональний розподіл ІСІ за кількістю невенчурних фондів на 31.06.2011

 

Слід  відмітити, що для українського ринку  спільного інвестування розпочався новий етап, який характеризується становленням інвестиційних фондів у класичному їх визначенні, тобто, якщо раніше фонди могли залучати лише приватизаційні папери індивідуальних інвесторів, то зараз вони можуть працювати  з реальними фінансовими активами. Проте, інвестиційні фонди мають  свої особливості, а діюча законодавча  база суттєво обмежує їх діяльність. Як результат, найпоширенішими інвестиційними фондами в Україні стали венчурні - 75,4% від загальної кількості  за перше півріччя 2010 р. Збільшення їх кількості можна пояснити спрощеною звітністю й пільгами при оподаткуванні, а не лише бажанням інвестувати високоризикові проекти. З огляду на це, для вітчизняного корпоративного сектору з'являється нове джерело залучення інвестицій - венчурні фонди, які орієнтовані на інвестування у нові проекти.

Таким чином, під впливом зазначених факторів в Україні склалася ситуація, коли обмежений за своїм попитом ринок  цінних паперів, значно ускладнює реалізацію однією із головних переваг спільного  інвестування - портфельну диференціацію  інвестицій. Згідно із Законом України  «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» диверсифікація активів інвестиційних фондів досить регламентована. Тому проектом змін до цього закону «передбачено лібералізувати вимоги до надто стандартизованої структури  активів інститутів спільного інвестування (ІСІ), надати більшу самостійність  ІСІ стосовно вибору фінансових інструментів для інвестування».

Система НПФ показала хороші результати як за динамікою (активи зросли на 40%), так і за доходністю, яка склала 26,6% і вдвічі перевищила інфляцію (13,1%).  

Та важливі  не лише здобутки всієї системи, яка  достойно, як і НПФ інших країн, пройшла період фінансової кризи, а  і окремі результати за типами фондів, насамперед, відкритих, оскільки саме вони «відкриті» для всіх бажаючих, небайдужих до свого майбутнього.

Станом на 30.06.11 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 107 недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ), 43 адміністратори НПФ.

Перші пенсійні внески до відкритих НПФ надійшли в 2005 році. За час, що минув, серед них  визначилась лідери, як за чистою вартістю активів, так і за чистою доходністю, яку забезпечив той чи інший НПФ  своїм учасникам – майбутнім  пенсіонерам. Нині у 21 відкритому НПФ  сконцентровано 98% чистої вартості всіх активів відкритих фондів. Тому коротко проаналізуємо діяльність саме цих фондів. 

Таблиця 2.2

Чиста доходність і чиста вартість активів відкритих  НПФ, на кінець 2011 року

№ пп.

Назва НПФ

Чиста доходність, %

Чиста вартість активів, тис. грн.

1

Соціальний  стандарт

47,7

15 984

2

Фармацевтичний

33,2

9 317

3

Хрещатик

26,4

6 214

4

Емерит-Україна

25,5

73 4478

5

Автоальянс

25,0

10 725

6

Україна

20,5

30 959

7

Причетність

20,3

8 263

8

Форум

19,3

12 317

9

Прикарпаття

18,6

2 105

10

ВСІ

18,5

19 120

11

Соціальні гарантії

16,3

2 058

12

Європейський  вибір

15,1

4 586

13

Дністер

13,1

2 811

14

ПриватФонд

11,7

12 013

15

Укр. Пенс. Капітал

11,7

4 690

16

Національний

11,2

4 514

17

УкрсоцФонд

7,5

2 764

18

ІФД Капітал

5,3

21 797

19

Взаємодопомога

3,7

7 196

20

Перший  національний

3,3

115 475

21

Європа

-7,1

20 961


 

 

Обсяг активів  НПФ становив 858 млн. грн., кількість  учасників – майже 500 тисяч осіб. Основні показники роботи системи  НПФ України в 2010-2011 роках подані в табл. 2.3. 

Таблиця 2.3

Основні показники  недержавних пенсійних фондів України  в 2010 – 2011 роках, наростаючим підсумком на кінець року

Показник

2010

2011

1.

Активи  всього, млн. грн.

612,2

857,9

2.

Учасники, тис. осіб

482,5

497,1

3.

Пенсійні  внески, всього млн. грн. 

582,9

754,6

 

в тому числі:

пенсійні внески від юридичних  осіб,

556,8

722,7

 

пенсійні  внески від фізичних осіб

26,1

31,9

4.

Пенсійні  виплати, млн. грн.

27,3

82,9

5.

Отримувачі  пенсійних виплат, тис. осіб

10,9

28,1

6.

Інвестиційний дохід, млн. грн.

86,8

228,0

7.

Витрати, відшкодовані за рахунок пенсійних  активів, млн. грн.

31,6

45,1

8.

Чиста вартість активів, млн. грн..

580,6

812,8

9.

Доходність, %

14,1

26,6

10.

Активи  в акціях, %

10.1

8,84


 

 

Загальний обсяг  активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 30.06.11 становить 984,6 млн. грн. Всього за другий квартал 2011 року активи недержавних пенсійних фондів зросли на 4,8% (або на 45,2 млн. грн.), у порівнянні з першим кварталом 2011 року.

 

Рис. 2.4 Динаміка основних показників системи НПЗ за 2009 – 2010 рр. та 1-2 квартали 2011 р.

За результатами другого кварталу 2011 року переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (39,8% інвестованих активів), облігації підприємств – резидентів України (16,5%), цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (13,7%), та активи, не заборонені законодавством України (9,8%). Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Тому стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ. [19] 

Підсумовуючи, слід зазначити, що лише об'єднаними зусиллями  держави та ринку можна подолати розрив між потребою економіки у  спільному інвестуванні та переконати населення у можливостях надання  йому якісних послуг з боку ІСІ, НПФ  щодо збереження накопичень та їх захисту  від інфляції. Вкрай важливо на цьому етапі не допустити спроб  вирішення проблем держави, зокрема  бюджетних, за рахунок інвестиційних  ресурсів НПФ та ІСІ шляхом змушування їх вкладати значну частку своїх активів  у державні цінні папери з дохідністю нижче інфляції, і також не дозволити  введення примусового рейтингування та штучних вимог до наповнення портфелів ІСІ та НПФ цінними паперами, рейтингованими агентствами, яким не довіряє ринок.

Подальший розвиток ІСІ та НПФ пов'язаний з розбудовою організованого фондового ринку. До тих пір поки він складатиме 3-4% загального обсягу торгів цінними паперами відчуватиметься не тільки суттєвий голод на фінансові інструменти, а й підвищені ризики для інвесторів.

До основних досягнень розвитку ринку ІСІ  в Україні слід віднести: поступове  зростання загального рівня інвестиційної  культури серед населення; підвищення загального рівня сервісу, розширення асортименту, зростання загальної  кількості публічних ІСІ, орієнтованих на роботу з фізичними особами; відкриття  компаніями з управління активами філій  та точок продажу інвестиційних  сертифікатів (фондових магазинів) в  регіонах; поступове зміщення інтересу покупців від закритих фондів до інтервальних та відкритих.

2.2. Особливості професійної діяльності з управляння активами на  вітчизняному ринку фінансових послуг

Не зважаючи на те, що фондові та фінансові ринки  починають відновлювати свої докризові  показники та демонструють сталий і стабільний ріст, КУА продовжують відчувати нестабільність свого фінансового стану та брак ресурсів для відшкодування збитків, які були пов’язані не лише з інвестиційною діяльністю, але і з вилученням інвесторів своїх активів із інвестиційних фондів, чого не відбулося б, якби в Україні існували механізми гарантування інвестицій як на державному рівні, так і на рівні КУА. Відсутність стабільності функціонування вітчизняної економіки спонукає до припущення, що кризові явища, які нещодавно прослідковувались на фондовому ринку, можуть повторитися, на чому наголошують теорії циклічності розвитку економічних процесів. Таким чином, формування та впровадження механізмів забезпечення економічної безпеки КУА не втрачає актуальності та потребує детального дослідження з метою розробки схем практичного застосування. [5]

Брак досвіду  управлінського персоналу компаній  по управлінню активами у регулюванні  діяльності ІСІ та КУА в умовах ринку, що знаходиться у стадії становлення, відсутність теоретичних основ  у сфері розробки механізмів гарантування економічної безпеки компаній та інвестиційних фондів для практичного  їх втілення, недостатній рівень вивчення проблеми забезпечення економічної  безпеки КУА, підвищують їх вразливість  до впливу зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів. Впровадження систем економічної безпеки у  компаніях по управлінню активами є  необхідним в умовах впливу на їх діяльність наслідків тенденцій розвитку ринку  спільного інвестування, що спостерігаються  нині в Україні.

Информация о работе Управління активами інституційних інвесторів