Шпаргалка по "Міжнародні фінанси"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

72. Фінанси ТНК. Міжнародна система  управління готівкою.

ТНК – це 1) підп-ва, що обєднує юр особи будь-яких орг.-правових форм і видів дія-ті у 2 чи більше країнах, проводить координуючу політику і втілює в життя аг стратегію через 1 або більше центрів прийняття рішень. 2) група компаній прив, держ, зміш форм власності,що знах в різних країнах. При цьому одні чи більш з цих компаній може суттєво впливати на дія-ть інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. Існують фінанси ТНК – застосування різном ек прийомів для досягнення макс доходу корпорації або заг вартості капіталу, кладеного в справи, тобто отримання макс прибутків за мфнім ризиків. Отже, це система грош відносин, що виник у процесі госп дія-ті і необх-х для форм-ня і викор-ня капіталу, доходів і грош фондів. Наголос в суч фінансах ТНК – на пошук шляхів ефект викор ресурсів, на інв.-ня коштів в проекти і активи, що приносять високі доходи за найменш ризику. Ф-ї фінансів ТНК: 1) Форм-ня капіталу, доходів, грош фондів для здійснення безперервності процесу відтворення 2) викор-ня капіталу, доходів та грош фондів на цілі, передбачені фін планом корпорації. 3) Контроль за дотриманням  вартісних і мат-речових пропорцій при викор-ні і утворенні доходів корпорацій і її підрозділів. Управління фінансами ТНК –вироблення політики щодо форм-ня капіталу корпорацій та його підрозділів, прийняття рішення відповідно до цієї політики; планування фін дія-ті, складання і аналіз фін звітності; орг.-я контролю ща виконанням рішень; це система принципів, методів, засобів та форм організації грош відносин. Розподіл потоків або переказування кредитно-фінансових ресурсів з однієї країни в іншу визначається як «упр-ня грош переказами» чи «міжн система упр-ня готівкою». Сутність - ТНК організовує грош потоки всередині сис-ми таким чином, щоб максимально знизити податки, втрати від незалежної кон'юнктури, значної інфляції, зниж. курсу валюти. Основні канали переміщення засобів у середині ТНК, що виділяються у межах міжнар. сис-ми упр-ня готівкою: 1)пряме переказування к-лу; 2)переказування дивідендів; 3)плата за послуги (упр-ські, науково-дослідницькі та ін.); 4)плата за ліцензії; 5)трансфертні ціни; 6)внутрішньо фірмові кредити; страхування. Упр-ня потоками готівки передбач. 1)визначення потреб сис-ми ТНК та її підрозділів у грош. коштах, 2)вибір методів централізації грош. коштів та оптимальне використ. їх.  Глобальне упр-ня готівкою ускладнюється держ. обмеженнями на переміщення фін. коштів, незбігом темпів інфляції та коливаннями вал. курсів. Сис-ма ТНК спрямовує зайві кошти одиницям, що мають у них потребу, керуючись певними обмеженнями: •аналіз податк. структури; •аналіз стану фін. ринків; •необх. контрол-ти вал., регіональні (пол.. ти ек.) і фін. ризики. ТНК спрямовує кошти дочірнім п-вам компанії, які їх потребують із заг фонду сис-ми, якщо це не загрожує зайвим валютним ризиком. Регіональний ризик можна знизити завдяки отриманню позик у місцевих банках, навіть якщо це передб. надмірні витрати. Фірма може намагатися мінімізувати розмір своїх світових податкових платежів, які обмежують перекази прибутку від однієї одиниці системи до іншої за умови існування низьких податк. ставок. Перекази можуть набувати форми: •дивідендів; •виплати позик; •% і нагород; •коштів, отриманих у результаті встановлення стратегії трансфертних цін.

 

 73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації.

Однією з осн  ознак суч розвитку св госп-ва є  розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему МЕВ і визначають тенденції  розвитку національних економік. Глобалізація – тривалий процес інтеграції нац економік світу з метою розв’язання глоб проблем людства. Глоб-я в ек контексті - зростання інтегрованості ек-к країн світу, процес посилення взаємозв’язку нац економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні св ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глоб інф-го простору, перетворенні знання в осн елемент сусп багатства, виході бізнесу за національні кордони через форм-ня ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжн відносин і внутрішньопол життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо. Глоб виклики св. ек-ки: 1) Глоб-я св ринків 2) Ств-ня ГАТТ для інвест-й- фор-ня правил для рег-ня руху капіталу 3) Фін глобалізація — це більш висока стадія інтернаціоналізації діяльності фін ринків у всіх її формах з метою забезпечення потреб розвитку валютно-фін відносин. Фінансова глоб-я: об'єднання фін ринків різних країн у єдиний фінансовий ринок; створення глоб фін системи.Фін глоб-я у найбільш широкому розум – це ідеологія, пол0ка та практика обєднання грош систем шляхом їх заміщення св. грошима. Вона є одним із процесів глоб-ї, який передбач вільний рух капіталів між країнами і регіонами, функ глоб ринку, форм-ня системи наднац рег-ня міжн фін-в, реалізацію глоб фін стратегій ТНК і ТНБ. Фін глоб-я- це інтеграція нац. фін систем із міжн фін ринками та інститутами. Чинники глоб-ї св. фінансів: 1) Інтернац госп життя 2) Поширення наук-техн досягнень 3) Лібералізація міжн вал-вред відносин 4) Зростання інтеграції нац.-х грошей та капіталу. Розвиток фін глоб-ї забезп розширенням кредитно-інвест діяльності ТНК і ТНБ і механізмами міжн фін ринків. Вона проявляється у високій мобільності, що наростає масштабності, диверсифікованості й інтеграції міжнфін ресурсів і потоків. Фін глоб-я стала головною рушійної силою розвитку св ек-ки. Яскравим свідоцтвом прискорюваного розвитку фін глоб-ї є висока динаміка й зростаючий обсяг вал і євровал ринків, банк депозитів в іноз валюті, коштів, притягнутих з міжн фін ринку, сукупних ресурсів інстит інвесторів, частки іноз ресурсів у соц-ек розвитку окремих країн і т.д. Розвиток фін глоб-ї стимулюється нерівномірністю ек розвитку й розподілу фін ресурсів; неврівноваженістю пот платіжних балансів, гострою нестачею в більшості країн власних ресурсів, впровадженням суч електронних технологій. Наслідки фін глоб-ї: 1) Зрост міжн фін потоків 2) Розвиток фін посер-ва та фін послуг 3) виникнення нових інструментів, здатних забезп обслуг-ня цих процесів та мініміз ризикованість мідн фін операцій.

 

 

 

 

 

74. Фінансова глобалізація. Ключові  аспекти фінансової революції.

Фінансова глобалізація — 1)це більш висока стадія інтернаціоналізації діяльності фінансових ринків у всіх її формах з метою забезпечення потреб розвитку валютно-фінансових відносин. 2) об'єднання фін ринків різних країн у єдиний фінансовий ринок; створення глоб фін системи. 3)Фін глоб-я у найбільш широкому розум – це ідеологія, пол0ка та практика обєднання грош систем шляхом їх заміщення св. грошима. Вона є одним із процесів глоб-ї, який передбач вільний рух капіталів між країнами і регіонами, функ глоб ринку, форм-ня системи наднац рег-ня міжн фін-в, реалізацію глоб фін стратегій ТНК і ТНБ. Фін глоб-я- це інтеграція нац. фін систем із міжн фін ринками та інститутами. Чинники глоб-ї св. фінансів: 1) Інтернац госп життя 2) Поширення наук-техн досягнень 3) Лібералізація міжн вал-вред відносин 4) Зростання інтеграції нац.-х грошей та капіталу. В основі глоб-ї фін ринків лежить взаємодія таких явищ: 1) техн. прогрес 2) зростаюча конкур між суб’єктами фін ринків та між фін ринками 3) реструктуризація кред та фін інститутів 4) посилення дія-ті ТНК 5) консолідація регіон інтеграл обєднань 6) фін лібералізація 7) макроек стабілізація і реформа урядів країн, що розвив і країн з новою ринк ек-коюстворити сприяти клімат для іноз інвест 8) широке викор принципу ваделя (50:50 свої рес: кредити). З 1980 р. система фін ринків стала функціонувати на глоб рівні. Виникла св фін мережа, яка об'єднала провідні фіні центри різних країн: Нью-Йорк та Чикаго в Америці, Лондон, Цюріх, Франкфурт, Париж, Амстердам (Євр), Гонконг, Токіо, Багамські та Кайманові острови, Сінгапур, Бахрейн (Азії). Визначальним проявом поглиблення глоб-ї у фін сфері стала потрійна фін революція, яка означала зміцнення зв 'язків між зазначеними центрами і мала три ключові аспекти:  1)Глобальна присутність міжнар фін інституцій. Особл значення набуло форм-ня системи міжн фін інституцій— МВФ, МБРР, регіон фін інституції, 2)Міжн фіна інтеграція. Провідні країни світу — США, Вел, Японія значно послабили держ контроль над рухом капіталу. Наслідком стало значне розшир фін ринків цих країн, посилення взаємопрон та переплетення нац фін  капіталів, які почали більш вільно пересуватися з внутр ринків на світові, і навпаки. 3)Швидкий розв фін інновацій- нові фін інструменти і технології. Прискор руху потоків капіталів відбув також завдяки запровадж новітніх технологій у галузі телекомун. + зростання фін інновацій. Фінансовий інжиніринг- процес розробки нових фін інструментів і технологій, вкл. проектування, розробку і реалізацію інновац фін інструментів і процесів, творчий пошук нових підходів до виріш проблем в сфері фін-в.

 

75. Форвардні операції на міжнародному  валютному ринку. Розрахунок форвардного  курсу.

Форвардна угода є угодою між банком та іншою стороною (банк, клієнт тощо) обміняти одну валюту на іншу у визначений день у майб за курсом, зафіксованим під час укладення угоди. Дата розрахунків має назву «дата постачання», а курс, за яким відбудеться обмін, — «форвардний». Популярні два види форвардних валютних операцій: 1) звичайні форвардні угоди, або форвардні «аутрайти»( валютна операція, що укладається сьогодні на купівлю однієї валюти за іншу за погодженим курсом з постачанням на певну дату в майбутньому); 2) валютні свопи(операції з обміну валюти з фікс вал курсом на валюту з плаваючим вал курсом.). Котирування валютних форвардів виражаються у форвардних пунктах. При цьому котируються не обмінні курси, а диференціали проц ставок. Котирування опускаються — віднімайте. Котирування піднімаються — додавайте. Обмін коштами до дати постачання не відбувається. Особливості форвардних операцій «аутрайт»:•  позабіржові угоди, що не обертаються;•  валюти поставляються на майбутнє за курсом, установленим у момент укладення угоди;•  обмін валют на спот-дату не відбувається; •котирування здійсн у форвардних пунктах; •форвардні курси розрах на основі спот-курсу і форвардних пунктів; •форвардні пункти визначаються різницею проц ставок між двома валютами; вони не є пророкуванням майб спот-курсу. Форвардна угода «аутрайт» — це угода між двома сторонами про обмін двома різними валютами за курсом, погодженим сьогодні, з постачанням у визначену майбутню дату. Визначення курсу: Форвардні пункти викор для одержання форвардних курсів на основі спот-курсу і визначаються різницею процентних ставок за двома валютами, що є в угоді. Щоб знати абсолютне значення ф.курсу, форвардні пункти додають до спот-курсу або віднімають, відповідно ф.курс встановлюється з премією чи з дисконтом. Загальне правило таке: котирування знижуються – треба віднімати (коли % ставка за базовою валютою вища, то базова валюта торгується з дисконтом, а зустрічна з премією), зростають – треба додавати (коли % ставка за зустрічною валютою вища, то базова продається з премією, а зустрічна – з дисконтом).