Шпаргалка по "Міжнародні фінанси"

65. Світовий валютний ринок. Спот  ринок як складова міжнародного  валютного ринку; його операції та звичаї.

Світовий валютний ринок (СВР) — це сфера екон відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноз валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Передумови виникнення СВР: -розвиток міжнар екон зв’язків; -створення світ вал системи; -широке поширення кред засобів у між нар розрахунках; -посилення концентрації та централізації банк капіталу; -вдосконалення засобів зв’язку і передачі інформації; -розвиток інф технологій. Мета сучасного СВР: 1)забезп обміну інвестиціями, 2)спекуляціх, 3)хеджування, 4)обмін нац валют на іноз. Функції СВР: (1)обслуговування товарообігу, обігу капіталів і послуг; (2)формування вал курсу, що відбув під впливом попиту і пропозиції; (3)надання механізму захисту від вал ризиків; 4) інструмент держави для цілей грошово-кредитної й ек політики; 5) конвертування нац валюти в іноземну для використання її куп спроможності за кордоном; 6)здійсн міжн розрах 7) диверсиф вал резервів 8) хеджування вал ризиків. Субєкти СВР: 1)держ установи (центр банки, казначейства); 2)юр особи (фін посер, фірми, компанії, корпорації, ТНК,ТНБ); 3)фіз. Особи (домогосп-ва); 4)дилери і брокери; 5)інвестори і емітенти на фін ринку; 6)ігроки вал ринку – фіз. та юр особи, що працюють на фін ринку для отримання надприбутків; 7)вал біржі – вал відділи товарних і фондових бірж. Структура ВР: -за суб’єктами: міжбанківські, брокерські;  -за терміновістю операції: спот, своп, форвардний;  -за функціями: ринок обслуговування міжнар торгівлі; ринок торгівлі деривативами;  -за вал обмеженнями: обмежений, вільний;  -за застосуванням вал курсів: з одним режимом; з кількома режимами;  -за обсягом і геогр. ознакою: внутрішній; міжнародний (регіональний); світовий (глобальний); -за типами угод відповідно до строків: поточних операцій, строкових операцій. Особливості СВР: -інтернаціональність, -безперервність проведення операцій, -уніфікована система між нар розрахунків, що здійсн на основі коресп відносин, -нестабільність валют, -проведення арбітражних операцій, -існування спекуляцій. Спот ринок - це ринок негайної поставки валюти. Осн учасники - комерц банки. Валютна операція спот – куп-продаж валюти на умовах її поставки протягом 2 роб днів від дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді (термінова). Особливості (звичаї) спот ринку: 1) Здійснення платежів протягом 2 роб банк днів без нарахування відсоткової ставки на суму поставленої валюти 2) Операції здійсн на базі комп”ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наст роб дня. 3)Існування обов”язкових вал курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, повідомлені йому валютні курси є обов”язковими для виконання операції з купівлі – продажу валюти. Ці звичаї не зафіксовані у спеціальних міжнародних конвенціях, але їм точно слідують всі учасники цього ринку. Торгівля на СПОТ-ринку здійсн на базі встановлення вал курсу, що встановлюється на основі котирування.

66. Строкові валютні операції на  міжнародному валютному ринку. Порівняльна характеристика ф’ючерсних та форвардних операцій.

Згідно ЗУ «Про ЗЕД» Валютна операція у широкому розумінні — це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосп практиці, у вузькому розумінні — операції, пов’язані з переходом права власності на вал цінності, використанням вал цінностей як засобу платежу в міжнар обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію країни та за її межі вал цінностей.

Види  вал. операцій: 1. за терміном здійснення платежу з куп-продажу валюти:- касові, або операції з негайною поставкою; - строкові. 2. за механізмом здійснення операцій:- операції спот; - форвардні операції; - ф 'ючерсні операції; - опціонні операції. Строкові вал операції - куп-продаж вал цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Ці операції підрозділяються на: форвардні, ф'ючерсні, опціонні та їх похідні. Хар-на особ-ть: оформляються стандартизованими документами (контрактами), які мають юр силу протягом певного часу (від підписання до оплати) і самі стають об'єктом куп-продажу на вал ринках. Документи - валютні деривативи. До них належать передусім форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони. Строкові операції на вал ринках з'явилися відносно недавно (в 70-80-ті роки XX ст.) і розвив дуже швидко. Це обумовлено насамперед частими і значними коливаннями вал курсів і пов'язаними з ними суттєвими вал ризиками. Строкові операції дають можливість, з одного боку, застрахуватися від валютних ризиків, а з іншого - одержати додатковий дохід спекулятивними діями. Ф’ючерсний контракт — це зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі. Основними міжнар центрами здійснення таких операцій служать такі фондові біржі: Чиказька; Нью-Йоркська; Лондонська; Паризька. Для здійснення таких угод вимагається внесення гарантійного депозиту, розмір якого становить близько 6 % суми контракту. Після здійснення операції депозит повертається оператору. Форвардний контракт — це угода купівлі-продажу товару, іноз валюти або фін інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. Він укладається на гнучких умовах. Тут може бути встановлено будь-які терміни та суми операцій і не потребується внесення гарантованого депозиту. Форвардні контракти дозволяють страхувати не тільки валютні, а й кредитні ризики. 

Порівняльна характеристика:

67. Строкові операції на міжнародному  валютному ринку. Операції своп.

Світовий  вал ринок - це 1) сфера ек відносин, які пов’язані із здійсн-м операцій куп-прод іноз вал і ц.п. в іноз вал-ті і проведення операцій щодо інцест-ня іноз капіталу 2) сук комерц і інвест банків, брокерських фірм і ТНК 3) Офіц центри, де здійсн операції куппрод іноз вал за нац. курсом, який ств-ся на підставі дій закону попи пропю. 4)суч засоби телекомунікацій і зв’язку. Інструменти валютного ринку:1)валютні операції; 2) деривативи. Валютні операції поділяють на: 1)валютні операції спот; 2) форвардні валютні операції. До вал операції також належать валютні своп-операції. Своп-операція — вал операція, що поєднує куппродаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезп валютою без ризику, пов'язаного зі зміною курсу. Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років. Здійсн між: комерц банками; комерц й центральними банками; центр банками країн.

Способи застосування: 1) Як інструмент для придбання іноз валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду). 2) Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютн потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард проти форварду). Нині отримали поширення комбінації з процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами. Типи свопів:♦ процентні;♦ валютн;♦ валютно-процентні; ♦ диференційні. Валютн свопи — операції з обміну валюти з фіксованим вал курсом на валюту з плаваючим вал курсом. Процентні свопи — операцій з обміну валюти з фіксованою проц ставкою проти плав ставки або ж із плаваючою ставкою проти плав, але в іншому режимі. Валютно-процентні свопи - комбінації згаданих свопів. Диференційні свопи - свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди. Класичні свопи, зал від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Реторт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард». Види свопів: звичайні (операції репорту та депорту);• тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;• одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»; • форвардні (форвард—форвард). Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютн курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт). Структура контракту на укладення своп-угод: • предмет контракту;• умови анулювання свопу;• умови кредитування;• відповідальність сторін;• інші умови. Свопи з'явилися для хеджування ризиків. Для цього вони мають більшу гнучкість, ніж ф'ючерси та опціони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

68. Сучасна характеристика середовища  функціонування міжнародної банківської  справи.

Ситуація на фін ринках постійно змінюється: відбуваються зміни в конкур середовищі, в умовах та формах фінансування, ринковій кон’юнктурі окремої галузі або в країні загалом та в міжнародних ек відносинах. Осн факторами, які впливають на процес прийняття рішень міжн менеджером банку, є: 1. Різноманітність валют- банкноти, монети, які є законними платіжними засобами на території певної держави, а також вимоги, які виражаються у валюті у вигляді банківських вкладів, векселів та чеків. Тому аналіз обмінних курсів валют, а також вплив коливань вартості валют мають бути включені до фінансового аналізу банку. 2.  Вал ризик. Валютно-курсовий ризик — це ймовірність збитків або недоотримання прибутку відносно планових величин, які пов’язані з коливанням вал курсу. Валютно-курсовий ризик може відбиватися на нетто-вартості банку як позитивно, так і негативно. Він є основним параметром, що врах-ся менеджером при прийнятті фін рішень. Фін менеджер повинен уміти ідентифікувати вал ризики, які виникли, прогнозувати їх ступінь та обирати правильну стратегію хеджування. 3. Пол ризик пов’язаний з будь-якими діями уряду країни, яка приймає, що можуть зменшити вартість інвестицій компанії. Н-д, підв податків, вал контроль 4. Різноманітність ек та юр систем. Інституційні відмінності між країнами можуть ств певні труднощі при координації операцій доч компаній по всьому світу. 5. Функціонування ринку євровалюти. Сьогодні найб розвинутими св центрами євровалют є — Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур та столиці євр держав. Особ-тю операцій з євровалютою є те, що вони не підлягають контролю та регламентації з боку нац вал органів країни - емітента певної валюти, тому ресурси на ринку євровалют надаються під нижчу процентну ставку порівняно з середньоринковою. Разом з тим більша прибутковість операцій на євроринку пов’язана з досить високою їх ризикованістю, що впливає на проведення міжн банк операцій. 6. Роль держ органів у рег-ні міжн банк справи. Уряд може «давати зелене світло» припливу іноз капіталів у країну або стримувати його, створюючи неспр клімат для розвитку міжнї банк справи. 7. Зростання інновацій на фін ринках. Фін інновації в міжн банк справі стимул-ся розвитком нової техніки: вона може змен витрати на надання нових фін послуг і на фін інср.-ти.

 

69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного  ринку титулів власності. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Міжнародний ринок титулів власності (МРТВ) — це попит і пропозиція акцій і депозитарних розписок у світовому масштабі. Він є однією з 2 частин міжнародного фондового ринку. Інша частина між нар фонд ринку – між нар риног боргових ЦП є більшою, оскільки: 1.він є менш ризикованим; 2.там є більша кількість інструментів; 3.там емітент може бути представлений детальніше своїми суб’єктами.

Акції являють собою один з найбільш розповсюджених видів ЦП, які підтверджують право їх власника на частку в капіталі фірми і дають йому право голосувати на щорічних зборах акціонерів, обирати директорів і одержувати у вигляді дивідендів частку від прибутку фірми. Депозитарні розписки являють собою ЦП, що випускаються нац банком і підтверджують його володіння акціями іноз компаній. Найбільше розповсюдження вони одержали в США в формі американських депозитарних розписок. В інших країнах вони менш розповсюджені і називаються глобальними депозитарними розписками. МРТВ поділяється на: (1)зрілі ринки; (2)ринки, що розвиваються; (3)країни, де ще не сформовані ринки. (1)Зрілі ринки — це старі ринки акцій США, Японії та країн ЄС, які характ-ся високим рівнем організованої торгівлі через біржі, високим рівнем ринк капіталізації і досконалою системою орг та прав забезпечення торгівлі акціями. (2)Ринки, що розвиваються  — ринки акцій країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються (близько 770 ринків - Греція, Аргентина, Бразилія, Ізраїль, Гонконг, Сінгапур, Тайвань та ін). Вони характеризуються високими темпами зростання, підвищеним ризиком, низьким рівнем ринкової капіталізації і недосконалим механізмом правового регулювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

70. Транснаціональні банки, їх структурні  підрозділи та сучасні особливості  діяльності.

ТНБ — головна організаційна форма транснац банк капіталу, різновид міжн кредитно-фін організації універсального типу, більша частина капіталу якої — нац.-на, з широко розгалуженою мережею нац та закорд підрозділів, чия дія-ть сприяє посиленню міжн зв’язків фін капіталу і взаємодії нац ек-к. До найб банків світу, що входять за останніми даними до першої п’ятірки за капіталом першого порядку, відносять Citigroup (США), Mizuho Financial Group (Японія), Bank of America Corp. (США), JP Morgan Chase & Co. (США), HSBC Holdings (ВелБр), Deutsche Bank/ Bankers Trust (Нім), UBS  (Швейц),Bank of Tokyo-Mitsubishi (Яп). Це приклади ТНБ. Експерти ООН до транснац відносять банки з активами не менше 2 млрд дол. і власною мережею філій не менше ніж у 5 іноз державах.

Осн риси дія-ті ТНБ: 1. міжн характер банк операцій, що за рах могутніх філіальних мереж та освоєння нових інформ технологій. 2. універсалізація діяльності ТНБ. ТНБ перетворюється в так наз «супермаркет» фінх послуг, у якому клієнт може одержати практично будь-яку фін послугу, що існує у світі на даний момент. 3. вис ступінь захищеності операцій ТНБ, надання високих гарантій на чинені угоди. Одна з орг. Форм банк дія-ті на мін ринках – встан-ня коресп відносин- певні стосунки, які опосередковують між банками проведення взаємних операцій, які вони здійсн за дорученням своїх клієнтів від свого імені. Банки стають коресп-ми шляхом запровадження і відкриття: 1) рахунку ЛОРО – рах, який відкриває банк банку-корес-ту та за яки  банк здійсн операції списання та зарах-ня коштів 2) НОСТРО- той самий рах в банку-кор-ті. Обмін інф-єю між банками-кор здійсн на осн плат системи SWIFT, осн видом послуг якої є обмін фін доручень. Орг структура ТНБ і його відділень тісно зв'язана зі страт напрямком діяльності банку в цілому, з його глоб задачами. 1. Закордонне представництво банку- терит відокремлений структ підрозділ, що не здійсн банк дія-ті. Завдання: присутній у закорд фін центрі, допомога клієнтам у здійсн-ні бізнесу, збір фін-ек інф-ї про країну базування 2. Зар відділення- юр форма розширення операцій «батківського» банку, а не окрема корпорація, акції якої нал батківсткійфірмі. 3. Агентства – форма міжн банківництва, за якох викон-ся широкий спектр банк операцій, але заборон приймати вклади 4. Закорд доч банки- форма міжн банк менеджменту, яка здійсн аг банк дія-сть та може ств-ся як нове підп-во або шляхом поглинання діяючого банку 5. Спеціальні міжн банк корпорації-виконуєть міжн заг банк справу. Пайові вкладення в акції, спеціалізм фін-ня 6. Банк консорціум – ств, коли кілька банків із різних країн об’єднують свої рес для ств-ня ще 1 банку, який здійсн міжн операції 7. Доч фін компанії засновують в країнах, де просування іноз банку було заборонено або обмеж 8. Торгові банки існують в Лондоні і здійсн міжн банк операції. 9. Міжн банк служби – характерна форма міжн представництва для США, яка може приймати термінові депозити ві іноз клієнтів, не врах-чи вимог щодо ств-ня обов’язкових резервів в США.  

 

71. Транснаціональні банки як основні  суб’єкти міжнародної банківської  справи.

Основними суб’єктами міжн банк справи сьогодні є транснац банки (ТНБ) — головна організаційна форма транснаціонального банківського капіталу. ТНБ - це різновид міжн кредитно-фін орг.-ї універсального типу, більша частина капіталу якої — нац.-на, з широко розгалуженою мережею нац та закорд підрозділів, чия діяльність сприяє посиленню міжн зв’язків фін капіталу і взаємодії нац економік. Транснац банк капітал — це сук грош капіталів, залучених транснац банками для кредитно-розрах та інших операцій у різних країнах світу з метою отримання найбільшого прибутку. Осн принципи діяльності ТНБ: 1.струнку організаційну структуру, яка має сприяти проведенню банк політики на вн і зовн ринках; 2. застосування наукового менеджменту; 3.соц відповідальність банку за свої справи; 4. Довгостр планування, яке підтримує впевненість акціонерів у майб банку; 5. якісне виконання своїх функцій, зосередження уваги на своїх клієнтах, забезп їх необх послугами; 6. розширення обсягів експансії банк капіталу; 7.поєднання децентраліз упр-ня службовцями банк групи і відповідальності за свою діяльність кожного підрозділу, кожної структурної ланки, кожного банк працівника; 8.мат стимулювання підвищення якості роботи. Осн функції ТНБ: 1. фін, консультативне й інф обслуговування ТНК усіх нефін секторів ек-ки у своїй країні й за кордоном; 2.кредитування держав; 3. обслуговування ринку євровалют; 4. участь у фін-ні діяльності міжн кредитно-фін організацій; 5. Фін-ня іпотек; 6. розрахункове обслуг-ня нас; 7. інформаційний бізнес; 8. обслуговування ринку ц.п. Виконання цих функцій сприяє прискоренню обігу капіталу, зб масштабів зовн торгівлі, поширенню науково-техн досягнень, передової банк технології, вирівнюванню плат балансів країн, надходженню додаткових грош ресурсів у країну.