Шпаргалка по "Финансовому учету"

  Д-т  31 «Рахунки в банках»

  К-т  36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 

  14. Облік МШП.

  Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів.

  До  малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси. Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів.

  Облік наявності і руху таких предметів  ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення.

  При придбанні малоцінних і швидкозношуваних предметів у постачальників в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

  1) на покупну вартість предметів,  що підлягає до оплати постачальнику  (без ПДВ):

  Д-т  22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»

  К-т  63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

  2) на суму податкового кредиту  по ПДВ:

  Д-т  641 «Розрахунки за податками»

  К-т  63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

  3) на суму, сплачену постачальнику  за придбані малоцінні предмети (включаючи ПДВ):

  Д-т  63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

  К-т  31 «Рахунки в банках».

  Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб підприємства.

  Вартість  малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» і дебету рахунків:

• 23 «Виробництво» (на вартість спеціального оснащення та інших предметів, які використовуються у виробництві для виготовлення певних виробів, виконання окремих замовлень);
• 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» (на вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення, які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а також для загальногосподарських потреб);
• 93 «Витрати на збут» (на вартість малоцінних предметів, які використовуються в підрозділах, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції (товарів, робіт, послуг);
• 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартість предметів, переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та ін.

  Проте для запобігання зловживань по місцях використання має бути забезпечений оперативний контроль за збереженням  малоцінних і швидкозношуваних предметів  шляхом ведення карток (ф. № МШ-2, № МШ-6), спеціальних описів. Інструменти  і пристосування, що видаються з цехових комор робітникам у тривале користування, записуються в інструментальну картку робітника. Контроль за збереженням інструментів, що видаються з цехової комірчини робітникам на нетривалий час, забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитими табельними номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструмент тощо. 

  15. Облік ТЗВ.

  Для обліку транспортних витрат і витрат, пов'язаних з доведенням запасів  до стану, у якому вони придатні для  використання у запланованих цілях, рахунки за якими надходять пізніше і які включаються до первісної вартості запасів, доцільно відкрити субрахунок "Транспортно-заготівельні витрати" до відповідного рахунка запасів. По дебету відображати всі понесені транспортні витрати і витрати з доведенням запасів до стану, придатного для реалізації, по кредиту - списувати за рахунком на підставі середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат на собівартість реалізованих запасів за формулою:

 
 

  Транспортно-заготівельні витрати можуть бути включені до собівартості придбаних запасів.

  Якщо  транспортні витрати, які пов'язані  з придбанням запасів, є несуттєвими, то суму цих витрат доцільно відразу відносити на собівартість реалізованих запасів у невиробничій сфері, на загальновиробничі витрати - у виробничій галузі. 

     16. Облік результатів  інвентаризації активів.

  Статтею 10 Закону України  “Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 – ХІ V , установлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства повинні провести інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються та документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. При цьому об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим відповідно до законодавства.

  При проведенні інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69, змінами і доповненнями.

  На  підприємстві за наказом керівника  створюється інвентаризаційна комісія  яка оформляє результати своєї роботи в інвентаризаційних відомостях, актах інвентаризації та протоколах засідань. 
 

    17. Основні засоби. їх  класифікація та  оцінка.

  Економіко - правове визначення  основних засобів праці наведено у П ( С) БО № 7 “Основні засоби”. Згідно з діючою типовою класифікацією основні засоби групуються :

1. За функціональним призначенням  бувають :

• виробничі, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню;

• невиробничі, не беруть участь в процесі діяльності ,а призначені для обслуговування комунальних і культурно – побутових проблем трудящих.
2. За галузями народного господарства бувають :
• промисловість;
• будівництво;
• сільське господарство;
• транспорт;
• зв’язок та таке інше.
2. За натурально -  речовинними ознаками поділяють на :

  а) основні засоби класифікуються :

• інвестиційна нерухомість;
• земельні ділянки;
• капітальні витрати на поліпшення земель;
• будинки та споруди, а також передавальні пристрої;
• машини та обладнання ( силові, робочі, вимірювальні та інші);
• транспортні засоби;
• інструменти, прилади та інвентар;
• робоча і продуктивна худоба;

  б) Інші необоротні активи поділяються на :

• бібліотечні фонди;
• малоцінні необоротні матеріальні активи;
• тимчасові нетитульні споруди;
• інвентарна тара;
• предмети прокату;
3. За використанням основні засоби поділяють на :
• діючи;
• недіючи ( у резерві або на консервації).
4. За ознакою належності :
• власні;
• орендовані.

  В економічних розрахунках використовують три види оцінювання основних засобів : первинну, відновлювальну і залишкову.

  Первинна  вартість дорівнює фактичній сумі затрат підприємства на придбання,  транспортування, монтаж та інші витрати на побудову та спорудження основних засобів.

  Первинна  вартість складається з :

• суми , що сплачують постачальнику;
• суми , що сплачують підрядчикам за виконання будівельно - монтажних робіт;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі;
• витрати зі страхування ризиків;
• витрати на установку, монтаж та налагодження;

  Для обліку витрат на створення та придбання  матеріальних і нематеріальних необоротних  активів застосовується рахунок  № 15 “ Капітальні інвестиції”. За  дебетом рахунку № 15 відображається збільшення  зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, за кредитом списується вартість введених в дію і зарахованих на баланс об’єктів засобів праці.

  Первинною вартістю основних засобів , що внесені  до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками ( учасниками) підприємства їх вартість.

  Відновлювальна  – вартість основних засобів за діючими цінами на момент переоцінки.

  Стан  корисної експлуатації об’єкта основних засобів повинен періодично переглядатися. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду.

  Залишкова – це первинна вартість за відкиданням зносу.

    Для обліку основних засобів передбачено  такі синтетичні рахунки :

    № 10 “ Основні засоби” – призначений  для обліку наявності та руху основних засобів, що перебувають не лише в  експлуатації, а й в запасі, на консервації чи оренді. За дебетом  цього рахунка відображається надходження  основних засобів та збільшення їх первісної вартості (унаслідок дооцінки, поліпшення тощо), а за кредитом - їх вибуття та уцінка.

    Аналогічну  побудову має рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», на якому обліковуються  основні засоби, що не відображаються на рахунку 10.

  № 13 “ Знос необоротних активів”  призначений для відображення амортизації ( зносу) вартості основних засобів у процесі її переносу на новостворений продукт. За кредитом рахунка 13 відображається нарахування амортизації необоротних активів, а за дебетом – її зменшення. 

  18. Документування операцій  з основними засобами.