Розвиток в Україні ринкової інфраструктури

     Джерелами аналітичної інформації є плани  економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план, форми  бухгалтерської звітності № 1 «Баланс підприємства», №2 «Звіт про фінансові результати», декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

     На  підприємстві використовуються такі показники  фінансових результатів:

• доходи від реалізації продукції;
• доходи від інших операцій;
• доходи від надзвичайних операцій;
• прибуток на одиницю продукції;
• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від операційної діяльності;
• прибуток від звичайної діяльності;
• прибуток від надзвичайних подій;
• оподаткований прибуток;
• чистий прибуток.

     Існують ще інші види прибутків:

• прибуток від реалізації цінних паперів;
• неоподаткований (пільговий) прибуток;
• нерозподілений прибуток.

     Перші два види прибутку відображаються в  журналі-ордері №15, останній — у  балансі.

     У зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку і застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) дещо змінилося традиційне розуміння таких понять, як доходи, витрати, відшкодування. Так, стаття «Доходи (виручка) від реалізації» формується від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності. Тут також відображаються суми знижок, наданих покупцям.[40]

     Аналіз  названих доходів можна проводити  як за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, так і за видами організацій збуту.

     Крім  доходу від реалізації продукцій (товарів, робіт, послуг), підприємство може мати також інший дохід від операційної  діяльності.

     До  інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної  валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності} відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів., списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

     Статтю  «Доходи від участі в капіталі»  призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених й асоційовані, дочірні або спільні  підприємства.

     До  статті «Інші фінансові доходи»  входять доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.

     Інші  доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних  активів, майнових комплексів, поопераційної  курсової різниці, безоплатно одержаних активів.

     Стаття  «Надзвичайні доходи» використовується для відображення доходів, які виникли  внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії і т. д.).

     Досягнення  позитивного, збалансованого з потребами фінансового результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг.

     Фінансові результати інтегровано відображають кількісні й якісні чинники діяльності підприємств. Управління формуванням та розподілом прибутку ґрунтується на впливі на нього через фактори, що визначають фінансові результати. Оскільки прибуток (чи збиток) є інтегрованим показником, то на нього впливають усі фактори діяльності підприємств. Залежно від рівня дії вони поділяються на макро- і мікроекономічні.

     До  макроекономічних факторів належать ті, що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції. Діяльність підприємства починається з маркетингових досліджень з метою визначення його місця на ринку, прогнозування відповідних змін. Підприємство не може безпосередньо впливати на ці чинники, однак воно мусить максимально їх враховувати. Безглуздо випускати продукцію, яка потім не матиме збуту. Зміна ситуації на ринку (поява нових товаровиробників, нових ідентичних товарів, переорієнтування попиту на інші товари) може істотно вплинути на рівновагу попиту і пропозиції, що відіб’ється на обсязі продажу і цінах, а в підсумку — на фінансових результатах. 
 

     3.2 Аналіз рівня,  динаміки та структури  доходів і витрат  операційної діяльності  підприємства 

     Економія  витрат на виробництво одна з основних та вирішальних умов зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами зниження собівартості продукції є економія живої та матеріалізованої праці, що забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах підприємства, утворення проти затратного механізму господарювання.

     Основними завданнями аналізу витрат є перевірка  достовірності даних обліку і  звітності про витрати підприємства, виявлення факторів, які впливають  на їх формування. Оцінку динаміки загального обсягу витрат та їх структури можна зробити за результатами загального аналізу (табл. 3.1, 3.2).

     На  рівень прибутку від надання (реалізації) послуг впливає такий чинник, як зміна показника собівартості продукції (робіт, послуг). Надпланове зниження собівартості реалізованої послуги дозволяє одержати додатковий прибуток, що дорівнює за розміром сумі зниження собівартості. Витрати на гривню реалізованої продукції (роботи, послуги) та на 1 грн. чистого доходу є основними показниками, які характеризують їх рівень і динаміку та ефективність використання трудових, матеріальних, грошових ресурсів.

     Зниження  витрат на гривню продукції характеризує успішність роботи підприємства з впровадження нової техніки, підвищення продуктивності праці і кваліфікаційного рівня  працівників, раціонального використання ресурсів [38,с. 467-469].

     Таблиця 3.1

     Динаміка  витрат ВАТ „Киїівський завод „Радар” за період 2008-2010 роки

 

     Витрати на 1 грн. реалізованої продукції визначається шляхом відношення собівартості реалізованих послуг до доходу (виручки) від реалізації цієї послуги, без ПДВ.

     Витрати на 1 грн. прибутку розраховується як співвідношення собівартості реалізованих послуг і прибутку.

     Аналізуючи  дані табл. 3.1 видно, що зменшення собівартості реалізованої продукції в 2010 р. порівняно з 2009 р. на 21539 тис. грн. привело до отримання прибутку у розмірі  на 949 тис. грн. менше ніж у попередньому періоді.

     Наслідком цього є зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції на 0,06 тис. грн. та зменшення витрат на гривню чистого прибутку (1,28 тис. грн.).

     Групування  витрат на виробництво і реалізацію продукції за економічно однорідними  елементами дає можливість визначити  всі матеріальні, трудові і грошові витрати підприємства на виробництво продукції у звітному періоді. Таке групування є єдиним та обов'язковим для всіх підприємств незалежно від їх галузевої належності.

     Для аналізу структури витрат по елементах  та вивчення розвитку їх динаміки на ВАТ „Киїівський завод „Радар” за 2008-2010 роки доцільно користуватися аналітичною табл. 3.2.

     Таблиця 3.2

     Структура операційних витрат за елементами ВАТ „Киїівський завод „Радар” за 2008 - 2010 роки, тис. грн.

 

     З даних табл. 3.2 ми бачимо, що питома вага матеріальних витрат у 2010 році зменшилась порівняно із 2009 роком на 16 % та порівняно з 2008 роком збільшилась на 17,7 %. Витрати на оплату праці пропорційно зменшилися відносно 2008 року на -8,8 % та 2009 року збільшилися на 11,2 %. Відрахування на соціальні заходи та витрати на амортизацію збільшилися у 2010 році відносно 2009 року на +4,82 %, та зменшилися порівняно із 2008 роком на -2,8%. Змін зазнали й інші операційні витрати у 2010 році вони зменшилися відносно 2008 року на 1,7 % та зменшилася у порівнянні із 2009 роком на 1,0 %.

     Отже, ми бачимо, що у 2008 році найбільшу вагу займали витрати на оплату праці (47,8 %). На другому місці знаходяться відрахування насоціальні заходи (18,9%), 15,2 % складають матеріальні витрати. Найменшу вагу в усіх трьох роках займають інші операційні витрати. У 2009 та 2010 роках ситуація зовсім інша.

     Так в 2009 році найбільшу вагу займали  матеріальні витрати 48,8 %, на другому  місці біли витрати на оплату праці27,8%, і вже на третьому відрахування на соціальні заходи.

     Проаналізувавши дані табл. 3.1 - 3.2 зроблено наступний висновок:

     - у 2010 році спостерігається зменшення інших операційних витрат відносно 2008-2009 років. За рахунок зменшення матеріальних, амортизаційних та інших операційних втрат вдалося знизити собівартість продукції в 2010 році

     - операційні витрати за елементами в процесі фінансово-господарської діяльності ВАТ „Київський завод „Радар” мають значний вплив на формування як собівартості наданих послуг, так і чистого прибутку.

     Проте ми не можемо стверджувати, що зниження собівартості обов'язково призведе до збільшення чистого прибутку. Це ще залежить від величини доходу від  реалізації продукції.

     Для прийняття управлінських рішень щодо витрат підприємства результатів  загального аналізу недостатньо. Отож, в сучасної ринкової економіки досить актуальними є результати факторного аналізу.

     Під факторним аналізом розуміють методику комплексного системного вивчення і  вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

     Один  з прийомів проведення факторного аналізу  є прийом елімінування.

     Елімінування - означає усунення, виключення впливу усіх факторів на величину результативного  показника, крім одного.