Розвиток в Україні ринкової інфраструктури

    Після здійснення наведених записів на субрахунок 791 "Результат операційної діяльності" списується сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг). У бухгалтерському обліку вона буде відображатися наступним записом:

    Віднесено чистий дохід від реалізації на фінансовий результат:

    Дебет 70 "Доходи від реалізації" – Кредит 791 "Результат операційної діяльності" 

      2.5. Удосконалення документального  оформлення та  обліку доходів,  витрат, фінансових  результатів операційної  діяльності підприємства. 

     При веденні бухгалтерського обліку витрат обробка та оформлення первинних  документів має велике значення для  ведення безпомилкового та прозорого обліку.

     Документування - це основа бухгалтерського обліку, що передбачає відображення в документах всіх господарських операцій та фактів господарської діяльності.

     У положенні про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зазначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

     У теорії та практиці бухгалтерського  обліку традиційно терміном «первинний документ» називають документ, на основі якого здійснюється господарська операція та робляться записи у відповідних регістрах обліку.

     Первинні  документи, у тому числі на паперових  і машинозчитувальних носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і правильність її оформлення [1, с. 159].

     Інформація  про - первинні документи з обліку витратних операцій на ВАТ „Київський завод „Радар” узагальнена в табл. 2.9.3 

     Таблиця 2.9.3

     Первинна  документація з обліку витратних операцій на ВАТ „Київський завод „Радар”

 

     На  ВАТ „Київський завод „Радар” підставою для списання матеріальних витрат на собівартість продукції є Акт на списання матеріалів на витрати основного виробництва. Для відображення в обліку отриманих від постачальників та підрядників робіт і послуг на досліджуваному підприємстві слугує Акт прийому-здачі виконаних робіт, складений на основі договору про їх отримання. Підставою для віднесення вартості отриманих підприємством послуг на витрати є також рахунок, виписаний постачальником. На досліджуваному підприємстві підставою для відображення в обліку витрат на оплату послуг зв’язку є податкова накладна, виписана постачальником наданих послуг. Первинним документом для відображення витрат на амортизацію основних фондів, яку складає та розраховує головний бухгалтер ВАТ „Київський завод „Радар” . Первинним документом для обліку заробітної плати є розрахунково-платіжна відомість. Проте, на досліджуваному підприємстві такий документ не складається, а для обліку заробітної плати передбачено складання Відомості обліку заробітної плати, яка, по суті, є вторинним документом. Це ми вважаємо значним недоліком обліку, бо відсутність первинної по обліку заробітної плати може призвести до нераціонального завищення даної статті витрат. Характеристика основних документів з обліку витрат наведена в табл. 2.9.4

     На  досліджуваному підприємстві відсутній  затверджений графік документообігу. Автор цієї магістерської роботи вважає його запровадження доцільним.

     Таблиця 2.9.4

     Характеристика  основних документів з обліку витрат ВАТ „Київський завод „Радар”

Продовження табл. 2.9.4

 

     Отже, після укладання керівником підприємства договору з покупцем про вироблення продукції на замовлення, головний бухгалтер підприємства оформлює платіжне доручення на попередню оплату. При отриманні робіт і послуг, отриманих від підрядників для виробничих потреб, керівник підписує акт приймання-здачі виконаних ними робіт, який стає підставою для віднесення головним бухгалтером цих витрат на собівартість продукції. Від начальника цеху головний бухгалтер отримує звіт про рух продукції і напівфабрикатів, а також виробничий звіт з відповідними первинними документами. Після звірки даної документації головний бухгалтер робить записи до регістрів аналітичного обліку, звідки дані переносяться до журналу-ордеру.

     Документування  обліку доходів відбувається наступним  чином. Бухгалтерськими документами  з обліку доходів від реалізації виступають: «Прибутковий касовий ордер», виписка банку, «Рахунок-фактура», «Товарно-транспортна  накладна», «Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», та ін.

     Бухгалтерськими документами по обліку інших операційних  доходів є: «Прибутковий касовий  ордер», виписка банку, «Рахунок-фактура», «Товарно-транспортна накладна», «Накладна  вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», договір оренди, «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», «Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей» та ін.

     Віднесення  доходу від реалізації на фінансові  результати від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки) оформленої працівниками бухгалтерії.

     Документами по обліку страхових платежів виступають: «Прибутковий касовий ордер», «Видатковий  касовий ордер», виписка банку  із доданими до неї первинними документами, а також договори страхування.

     Документами по обліку надзвичайних доходів виступають: «Прибутковий касовий ордер», виписка  банку, а також договори, які заключено  із страховими організаціями.

     Для поліпшення швидкості обробки документації на підприємстві використовується АРМ бухгалтера. 

 

      РОЗДІЛ ІІІ

     АНАЛІЗ  ДОХОДІВ І ВИТРАТ ЯК СКЛАДОВИХ ФІНАНСОВОГО  РЕЗУЛЬТАТУ ОПЕРАЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ 

     3.1 Організаційні аспекти  аналізу доходів,  витрат та фінансових  результатів суб’єкта  господарювання: мета, завдання, предмет, об’єкт та джерела інформації 

     Фінансова діяльність будь-якого підприємства, починаючи від його заснування, формування статутного фонду, і наступні взаємовідносини  з контрагентами, державою, банками, а також у середині підприємства з приводу організації внутрішньогосподарського комерційного розрахунку базується на формуванні і рухові його фінансових ресурсів, тобто його капіталу, на їх ефективному використанні.

     Фінансовими результатами діяльності суб’єктів  підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків — на встановлення їх причин та джерел покриття.

     Прибуток  — це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції:

• оцінки підсумків діяльності підприємства;
• розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою);
• джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

     Отже, у зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

     Під терміном витрат слід розуміти продукцію  підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший  момент може перебувати на різних дореалізаційних  стадіях, починаючи від стадії придбання запасів, призначених для її випуску. Статті витрат – певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підприємства загалом.

   За  цільовим спрямуванням витрати підприємства можна умовно поділити на:

• основні витрати;
• витрати на обслуговування;
• витрати на управління.

   Основні витрати – це витрати, безпосередньо  пов’язані з технологічним процесом випуску продукції.

   Витрати на обслуговування - це витрати на утримання  допоміжних підрозділів (включаючи витрати на збут) і підрозділів соціального характеру.

   Витрати на управління – включають витрати  на утримання й обслуговування апарату  управління виробничими та невиробничими  підрозділами, а також витрати  на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

   За  способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють  витрати прямі і непрямі.

   Прямі витрати безпосередньо пов’язані  з виробництвом продукції; їх можна  прямо включити до собівартості за відповідними об’єктами обліку, не враховуючи їх на збірно-розподільчих рахунках. Точніше, прямі витрати є сукупною вартістю ресурсів, втілених у продукції; до вартості таких ресурсів належать і жива праця у відповідній оцінці, яка, своєю чергою, включає заробітну плату та соціальне страхування найманих працівників, зайнятих безпосереднім виготовленням конкретних видів продукції.

   Непрямі витрати пов’язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів  продукції підприємства.

   Непрямі витрати протягом звітного періоду обліковуються на збірно-розподільчих рахунках, а потім за встановленою методикою деякі з них розподіляються між окремими видами продукції, а деякі списуються безпосередньо в Дт результативного рахунка.

     Головними завданнями аналізу доходів і  витрат підприємства є:

• систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку та понесених витрат;
• виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
• вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;
• виявлення резервів збільшення прибутку та зниження витрат;
• розроблення заходів для використання виявлених резервів.