Розвиток в Україні ринкової інфраструктури

      Серед них — амортизацiя, орендна плата  за основнi засоби, якi використовуються з виробничою метою, витрати на утримання будiвель i обладнання цехiв (дiлянок), опалення, освiтлення цехiв, дiльниць, а також витрати на управління виробництвом, зокрема, витрати на оплату праці управлiнського персоналу цеху тощо.

      Постiйнi загальновиробничi витрати розподiляються  на кожен об’єкт витат з використатшям бази розподiлу (годин роботи, заробiтної плати, обсягу виробництва, прямих витрат тощо) при нормальнiй потужностi. Величина нормальної виробничої потужностi визначаться підприємством самостiйно та зазначасться в Наказi про облiкову полiтику ВАТ „Київський завод „Радар”.

      База  розподiлу — це показник (грошовий або натуральний), в розрахунку на одиницю вимiру якого встановлюсться норматив розподiлу загальновиробничих витрат.

      Оскiльки фактична потужнiсть за звiтний перiод може вiдрiзнятися від нормальної як у бiк збiльшення, так i в бiк зменшення, то для встановлення величини постiйних загальновиробничих витрат, якi пiдлягають вiднесенню до складу виробничо собiвартостi, необхiдно запланований на одиницю бази розподiлу норматив постiйних витрат помножити на фактично досягнутий обсяг дiяльностi.

      Усi розподiленi витрати є елементами собiвартостi готової продукції та незавершеного виробництва. Загальна сума розподiлених i нерозподiлених постiйних загальновиробничих вкграт не може перевищувати їх фактичну величину.

      Таким чином, розподiл загальновиробничих витрат проводиться у наступнiй послiдовностi:

- перший етап — розподiл всiх загальновиробничих витрат на постiйнi та змiннi;

- другий етап — вибiр бази розподiлу.

     Кожному пiдприсмству слiд вибрати за базу розподiлу таку характеристику виробничого процесу, змiна якої найбiльшою мiрою впливає на змiну величини загальновиробничих витрат.

      Вибiр  невiдповiдної характеристики буде означати, що суми загальновиробничих витрат, якi вiдносяться на окремi вироби (роботи, послуги), неточно вiдобразять фактично понесенi витрати.

      При виборi бази розподiлу необхiдно звернути увагу на те, щоб мiж змiною загальновиробничих витрат i змiною бази розподiлу iснувала пропорцiйна або майже пропорцiйна залежнiсть.

      Враховуючи  особливостi вiдповiдних виробництв застосовуються, як правило, наступнi бази розподiлу затальновиробничих витрат:

- вартiсть прямих витрат матерiалiв — якщо загальновиробничi витрати прямо пов’язанi з величиною i кiлькiстю матерiалiв, з якими здiйснюють певні технологiчнi операцiї;

- прямi витрати на оплату працi — якщо загальновиробничi витрати прямо пов’язанi з величиною прямих витрат на оплату працi, використовусться тiльки на пiдприсмствах з однаковим рiвнем механiзацiї i автоматизацiї виробництва;

- години роботи — якщо немає значної рiзницi мiж величиною заробiтної плати робiтникiв;

- витрати з переробки (хiмiчна, нафтопереробна промисловiсть); кiлькiсть (маса) виготовленої продукцiї (металургiя, виробництво будiвельних матерiалiв, гiрничовидобувна промисловiсть);

- машино-години — якщо наявнi значнi капiтальнi вкладення i загальновиробничi витрати тiсно пов’язанi з використанням обладнання та технiки (наприклад, значна вартiсть електроенергiї для обладнання або вартiсть обслуговування обладнання тощо).

- третiй етап — визначення нормальної потужност пiдприємства та вираження її в одиницях вимiру обраної бази. Щоб розрахувати нормальну потужнiсть, необхiдно врахувати не тiльки технiчний потенцiал обладнання, але й змiнний режим роботи, тенденцiї попиту на продукщю тощо;

- четвертий етап — обчислення суми постiйних i змiнних загальновиробничих витрат за умови досягнення пiдприємством нормальної потужності;

- п’ятий етап — розрахунок нормативу постiйних i змiнних витрат на одиницю бази розподiлу. Роздiливши вiдповiднi суми витрат на ранiше визначену нормальну потужнiсть, отримують плановi нормативи змiнних i постiйних накладних витрат у розрахунку на одиницю бази розподiлу (на кожну вiдпрацьовану машино-годину, на кожну гривню основної заробiтної плати виробничого персоналу, на одиницю випущеної продукцiї тощо).

      Загальновиробничi витрати, якi знаходяться у межах нормативiв, вважаються розподiленими та списуються в д-т рах. 23 “Виробництво”. Iншi виграти є нерозподiленими та вiдносяться у д-т рах. 90 “Собiвартiсть реалізації”.

      Первинними документами при вiдображеннi накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звiт, розрахунок (довiдка) бухгалтерiї тощо. Щомiсячне списания загальновиробничих витрат за вiдповiдним розподiлом оформлюється довiдкою (розрахунком) бухгалтерiї.

      Облiк  виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управлiння цехами, дiлянками, вiддiленнями, бригадами й iншими пiдроздiлами основного та допомiжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацiю машин i устаткування ведеться на рахунку 91 “Загальновиробничi витрати”. Цей рахунок не застосовусться пiдприємствами торгiвлi.

      За  дебетом рахунку 91 “Загальновиробничi витрати” вiдображасться сума визнаних витрат, за кредитом — щомiсячне списання, з вiдповiдним розподiлом, на рахунки 23 та 90 “Собiвартiсть реалiзацii”. Аналiтичний облiк ведеться за мiсцями виникнення, центрами та статтями (видами) витрат. Для синтетичного облiку загальновиробничих витрат використовують Журнал 5 (5А).

      Кореспонденцiю  рахункiв з облiку загальновиробничих витрат наведено в таблицi 2.3

      Таблиця 2.3

      Кореспонденція  рахунків з обліку загальновиробничих витрат

      Продовження табл. 2.3

 
 

2.2. Облік адміністративних  витрат, витрат на  збут та інших  операційних витрат  підприємства 

            До адміністративних витрат ВАТ „Київський завод „Радар” відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

      - загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

      - витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

      - витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

      - винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

      - витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

      - амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

      - витрати на врегулювання спорів у судових органах;

      - податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

      - плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

      - інші витрати загальногосподарського призначення.

      Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

      - витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

      - витрати на ремонт тари;

      - оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

      - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

      - витрати на передпродажну підготовку товарів;

      - витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

      - витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

      - витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

      - витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

      - витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

      - витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

      - інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

      До  інших операційних витрат включаються:

      - витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

      - собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти;

      - собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією;