Ринок цінних паперів та його вплив на стабілізацію грошово-кредитного ринку

      Як  бачимо, у вищенаведених прикладах дієслово do не несе жодного емфатичного навантаження, а є звичайним засобом вираження заперечення. Тепер розглянемо переклади англійських речень, де do є засобом вираження емфази: Nurse! Do let’s pretend that I’m a hungry hyaena, and you are a bone! – Нумо гратися, нянечко, в гієну і кістку. Я – голодна гієна, ти – кістка!; Now do try, there’s a dear! – От спробуй, золотко!; I do so wish I could see that bit! – Ох і кортитьже кинути на нього оком!

      Як  бачимо, в усіх прикладах дієслово do має емфатичне навантаження, підсилювальний ефект. Передаючи таку емфазу, перекладач вдається до лексичних замін, щоб зберегти напруженість, динамічність мови оригіналу в перекладі. Слід зауважити, що всі речення в перекладі окличні, що також передає емфатичний характер дієслова do.

      Англійський займенник oneself (сам) у деяких граматиках відносять до емфатичних займенників (emphatic pronoun). Вживання такого займенника передбачає, що те, що учасник ситуації робить сам, як правило, роблять інші, або він робить це за чиєїсь допомоги: Miss Adele Gerry opened the door herself. – Міс Адель Гері сама відчинила двері; The theatre manager himself … came to shake hands with them. – Управляючий театру сам вийшов для того, щоб потиснути їм руки.

      Крім  того, в значення цього слова входить  уявлення про те, що в ситуації виділяється  головна дійова особа: He himself first planted the idea, by explaining exactly the sort of thing that he would never, under any circumstances, be prepared to do. – Він сам, перший, зростив ідею точного пояснення класифікації речей, чого сам він ніколи, ні за що в світі не був би готовий зробити; Moreover, Soames himself disliked the thought of that. – Крім того, сам Сомс не любив думати про це; She was never idle, it seemed to him, and he envied her now that himself was idle nearly all his time. – Йому здавалося, що вона ніколи не була ледачою, і зараз він заздрив їй, бо сам він був ледарем усе його життя.

      Слід  мати на увазі те, що займенник oneself має й не емфатичне значення. Так, у реченні So she began nibbling at the right – hand bit again, and did not venture to go near the house till she had brought herself down to nine inches high. – Тож вона почала потрошку надкушувати гриба з правої руки і не виходила з лісу доти, доки не поменшала до дев’яти дюймів займенник сама не є емфатичним, тобто, і все речення не несе ніякого навантажен-

ня чи напруження, і не є емфатичним за змістом.

      Емфатичними в англійській мові є й деякі прислівники. Тут маємо на увазі перш за все так звані підсилювальні прислівники. Це ever, even, really, absolutely, perfectly тощо. Розглянемо та проаналізуємо приклади перекладів речень, які містять найбільш уживані інтенсифікатори: Well, you’re absolutely right, officer – Так, офіцере, ви цілком праві; It’s absolutely disgusting. – Це дуже огидно; Terribly nice of you. – Дуже мило з вашого боку; The second act is terribly drawn оut. – Друга дія (п’єси) страшно затягнута; Thank’s awfully. – Дуже дякую!; Awfully decent of you. – Дуже мило з вашого боку; I am perfectly satisfied. – Я цілком задоволений; You are perfectly safe in beliving what he tells you. – Ви цілком можете довіряти тому, що він вам говорить; A really hot day. – Дуже спекотний день; The statement is positively true. – Заява абсолютно правильна.

      Як  бачимо, в усіх прикладах прислівники  дійсно підсилюють зміст речення, тобто, вони мають емфатичний характер. Завдання перекладача – віднайти такі варіанти перекладу прислівників, які якнайбільш повно переда-

вали  б емфатичність у реченні. В українській  мові це такі слова, як дуже, цілком, абсолютно, повністю тощо, що допомагають підсилити виразність елемента речення, не змінюючи його змісту. 
 
 
 
 
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                  Висновки

      У цілому проблеми мовної експресії, виражальних засобів мовлення – основні для сучасних лінгвостилістики, лінгвопоетики, лінгвістики тексту, лінгвоаналізу та інших лінгвістичних дисциплін. Поняття мовної експресії доволі широке і трактується в сучасній лінгвістиці доволі узагальнено – як сукупність семантико-стилістичних ознак одиниці мови, які забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті засобом суб’єктивного вираження ставлення мовця до змісту чи адресата мовлення. При цьому експресивність властива одиницям усіх рівнів мови.

      Експресивність  як лінгвістична категорія продовжує залишатися однією з центральних в таких напрямках лінгвістики, як лінгвостилістика, лексикографія, семасіологія, поетика та інших, вже протягом декількох десятків років, однак питання специфіки використання емфатичних конструкцій досі недостатньо вивчене.

      У свою чергу, поняття експресивності належить до основних стилістичних, оскільки на протиставленні (опозиції) експресивного і неекспресивного формуються майже всі стилістичні парадигми. Експресивність  є семантико-стилістичною властивістю мовних одиниць, психологічно і соціально вмотивованою, яка забезпечує цим одиницям повноцінне функціонування і створення стилістичного значення, фону, ефекту.

      До  складу експресивної лексики входять наступні компоненти: книжна піднесена лексика: мисль, бентежність, торжество, благоговіння, глава, страж, воїн, чадо, десниця, перст, достойний, волелюбний, незборимий; поетизми: легіт, відлуння, могуття, борня, виднокрай, розмай, блакить, ладо, дівчинонька, лебідонька, живодайний, легкокрилий, золототканий, осяйний, надхмарний, гожий, зоріти; розмовно-просторічна лексика: добряк, базіка, гульвіса, морока, панькатися, комизитися, приндитися, забрьоханий, підтоптаний, лупатий; вульгаризми: пика, морда, дурило, хамло.

      Емфаза  – це закономірне явище емоційно-забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання. Емфаза зустрічається у різних стилях літератури – художньому, ораторському, публіцистичному, рідше – науковому. Велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити в них своєрідний характер та виділити певні емфатичні конструкції та моделі. Таким чином, емфатичні конструкції можна поділити   на лексичні, граматичні та графічні.

     Граматичні  емфатичні конструкції – це способи вираження емфази, в яких для досягнення емфатичного ефекту використовуються граматичні засоби мови. До основних граматичних конструкцій належать:

     1) інверсія – порушення звичайного фіксованого порядку слів у розповідному реченні;

     2) конструкція з it на початку речення;

     3) конструкція Condensed Relative, в якій неозначені займенники what, who, whatever, whoever, whomever виступають в ролі підмета;

     4) конструкція з використанням ступенів порівняння прикметників та прислівників;

     5) заперечні емфатичні конструкції (створені заперечним займенником no поряд з іменником, двома запереченнями, поєднанням частки not зі сполучником until).

     Лексичні  емфатичні конструкції – це вираження емфази за допомогою лексичних засобів мови. До лексичних емфатичних конструкцій зазвичай відносять: конструкцію з підсилювальним дієсловом do, конструкції what a…, such a…, neither…nor, either…or, so very ( much), more…than ever, too…to тощо, прийом експлетиву – вживання вставних емфатичних слів (мовні одиниці типу indeed, to be sure, without doubt, undoubtedly), а також емфатичні повтори.

      До  особливого способу створення емфази належить графічний спосіб. Емфатичне виділення за допомогою графічних засобів є еквівалентом спеціального інтонаційного оформлення висловлювання. До графічних засобів, за допомогою яких емфатично виділяється висловлювання, належать виділення курсивом (italics), підкреслення, написання великими літерами (capitalization), написання через дефіс.

      Засоби  вираження емфази суттєво відрізняються в художньому та науково-публіцистичному стилях. В експресивному художньому стилі переважають  лексичні емфатичні конструкції, вживається також графічна емфаза – авторське виділення елементів мовлення графічними засобами. В художніх текстах емфаза виконує естетичну функцію і емоційно забарвлює, пожвавлює текс. Суттєвий вплив на способи вираження емфази в стилі художньої літератури має індивідуальний стиль автора.

      В науково-публіцистичному стилі значно зростає частка граматичних емфатичних конструкцій, що зумовлюється нормованістю та стриманістю текстів. Тому емфатична складова реалізується шляхом уживання певних експресивних мовних засобів, серед яких переважають граматичні конструкції та риторичні фігури експлетиву. В наукових текстах засоби емфази виконують етикетну функцію привертання уваги адресата до найважливіших моментів тексту.

      Підбір  еквівалентів емфатичних конструкцій  в українській та англійській  мові головним чином базується на їх перекладі. Так, зокрема, за допомогою лексико-граматичних засобів з англійської мови на українську перекладається більшість емфатичних конструкцій. Слід зазначити, що в складі українських відповідників англійських емфатичних словосполучень нерідко вживаються видільні частки, яких в українській мові значно більше, ніж в англійській. Перспективним є виявлення оказіональних англійських емфатичних словосполучень та аналіз прийомів їх перекладу.

     За  допомогою лексико-граматичних засобів з англійської мови на українську перекладається більшість емфатичних конструкцій. Серед них найчастіше використовується компенсація, оскільки засоби вираження емфази в двох мовах найчастіше не співпадають: In another moment down went Alice after it, never once considering how in the world she was to get out again. – Аліса з розгону пірнула слідом за Кроликом, навіть не подумавши, як буде звідти вибиратися.

     Серед лексичних засобів найчастіше використовується трансформація додавання, зокрема додавання звороту знали б Ви: There is such a nice little dog near our house! – Знали б Ви, який милий песик живе з нами в сусідстві!

     Найпоширенішою  трансформацією граматичних засобів  виявилася розбивка речень: But he’s coming very slowly – and what curious attitudes he goes into! – Але ж як поволі! І як по-чудернацькому!..

     Серед лексико-семантичних трансформацій для перекладу емфатичних конструкцій використовується модуляція: Well, that was quick work, certainly! – Меткі пекарі, що й казати!

     Таким чином, для перекладу емфази на українську мову застосовуються всі види перекладацьких засобів, серед яких переважають лексико-граматичні, а саме компенсація. В англійській мові емфаза найчастіше виражається граматичними засобами. Таким чином, засоби вираження емфази в англійській та українській мовах співпадають лише частково.

    Водночас значна частина лексичних труднощів перекладу вже проаналізована перекладознавцями, проте деякі лексичні аспекти перекладу, зокрема передача у перекладі лексичної емфази, все ще залишаються дослідженими недостатньо.  
 
 
 
 
 
 
 
 

                        Список  використаної літератури:

1. Алексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – СПб.: Союз, 2001. – 288 с.

2. Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов. – М.: Дрофа, 1999. – 288 с.

3. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. Практический курс. – Москва: Высшая школа, 2001. – 317 с.

4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – Л.: Просвещение, Ленинградское отделение, 1967. – 295 с.

5. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 235 с.

6. Брандес М.П., Провоторов В.И Переводческий анализ текста. – М.: НВІ- Тезаурус, 2001. – 244 с.

7. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский. – М.: УРАО, 2002. – 207 с.

8. Ворно Е.Ф. Лексикология английского языка. – Л., 1955. – 169 с.

9. Емфатичні спонукальні конструкції в англійській та українській мовах // 4. Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр./В.Д.Каліущенко (ред. кол.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – Вип. 10. – С. 57 – 61.

10. Иванова Г.П., Брандер О.П. Стилистическая интерпретация текста. –   Москва, 1991. – 346 c.

11. Єфімов Л.П., Ясінецька О.А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: Учбово – методичний посібник.  – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 240 с.

12. Знаменская Т.А. Стилистика английского языка. Основы курса: Учебное пособие. – М.: ЕДИТОРИАЛ УРСС, 2005. – 208 с.

13. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. – К.: Політехніка, 2002. – 288 с.

14. Казакова Т.А. Практические основы перевода. – СПб.: Союз, 2002. – 319 с.

15. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. – Вінниця: РТО, 2001. – 578 с.

16. Комисаров В.Н. Лингвистика перевода – М.: Международные отношения, 1980 – 167 с.

17. Комисаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965.– 268 с.

18. Комисаров В.Н. Теория перевода. – М.: Высшая школа, 1990. – 251 с.

19. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. – М.: Международные отношения, 1976. – 189 с.