Ринок цінних паперів та його вплив на стабілізацію грошово-кредитного ринку

      Експресивна лексика може вживатися в усіх функціональних стилях літературної мови. Проте найчастіше вона використовується в художніх творах і публіцистиці, а також у розмовно-побутовій сфері. Експресивна лексика надає висловлюванню більшої виразності, образності, помітніше впливає на почуття співрозмовника, читача. 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1.2. Риси емфази як  основа специфіки  емфатичних конструкцій

      Емфаза  –  це спосіб виділення якогось слова чи виразу у висловленні. Для реалізації цього існує дві причини:

      1) підсилити те, що ми хочемо сказати (емотивна емфаза) – You did do that balance. Ви таки зробили цей баланс;

      2) показати контраст між вірним  і невірним, теперішнім і минулими (контрастна емфаза) – Why weren’t you at the meeting? I was at the meeting.

      Емфатична конструкція передбачає те, що автор  мовлення робить акцент на певній частині свого висловлювання, що є елементом його творчого задуму. Отже, частина висловлювання, яка робиться за допомогою інтонації вагомішою, наділяється більшим смисловим значенням [10; 34].

      Структурні частини емфатичної конструкції досі не мають певної класифікації, однак найбільш поширеними випадками є те, що вони розташовані у другій частині речення, як це здійснено в наступних реченнях:

      1) Steyne rose up,  grinding his teeth, pale,  and with fury in his eyes. (Thackeray)

      2) “Sir Pitt came in first,  very  much   flushed,  and   rather unsteady in his gait.” (Thackeray)

      Іноді номінальна фраза вміщена у речення  для того, щоб формувати таким  чином синтаксичну одиницю разом  із рештою речення, наприклад:

      And he walked slowly past again, along the river – an evening of clear, quiet beauty, all harmony and comfort, except within his heart. (Galsworthy)

      Особливою рисою емфатичних конструкцій є  те, що частина, яка слугує в якості наголошення, здається ізольованою  від інших компонентів речення. Однак ця частка не може бути окремим членом речення, інакше вона втратить своє смислове навантаження. Вона є другорядною з семантичної точки зору, незважаючи на те, що структурно вона має всі ознаки окремого члена речення.  Логічні зв’язки між емфатичною конструкцією та рештою структурних частин речення присутні завжди.

      Емфатична конструкція є стилістично наближеною до інверсії. Згадаємо те, що інверсія є однією із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: Умовляють серця перебої (В.Еллан). У даному випадку додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова серця.

      Інверсія  вживається переважно в ліриці. Деякі  поети виявляють посилену схильність до інверсованих сполучень, що певною мірою визначають їхній мовний стиль: Наче весни усміх перший є вірш і дівчина перша; спомин –  роса весняна, щастя забутого сон (Б.-І.Антонич).

      Досить часто інверсія, зумовлена вимогами віршового розміру, впливає на ритмомелодику поетичного твору, витворює своєрідні ритмічні нюанси, неможливі за нормативного синтаксичного ладу. Функції інверсії та емфатичних конструкцій є майже однаковими. Однак емфатична конструкція має більший ефект, оскільки вона представляє авторське ставлення до висловлюваного.

      Очевидним є те, що емфаза робить художній стиль більш виразним, емоційним. Вона може використовуватись у різних стилях мови, включаючи науковий, незважаючи на те, що останній не характеризується художньо-виразними засобами, які вживалися б у канві мови. Емфаза може бути результатом фігурації мови, а певна фігура (інверсія, повтор, антитеза, градація, літота тощо) може створювати емфазу. Наявність у мовленні великої кількості фігур, які формують емфазу, роблять мовлення емоційним і зазвичай характеризуються як емфатичне мовлення [12; 124].

      Наявність емфатичних конструкцій вказує на те, що вони вживаються з певною метою. Пояснюється це чисто логічною причиною підкреслення або виділення якоїсь важливої думки, щоб притягнути увагу до неї читача.

      Найбільш  поширеним засобом емфази є постановка члена речення, який виділяється на перше місце. Це може бути:

      1) дієслівний присудок:

      Then will come the April budget… 

      А потім прийде квітневий  бюджет...

      2) іменний складений присудок:

      So vast is the quantity of information to be collected under a total accounting system that… 

      Існує така широка кількість  інформації, яку слід зібрати при системі повного обліку, що...

      3) дієслівний складений присудок:

      When starting off in exporting should you have а number of outlets in the world market...  

      Починаючи займатись експортом, ви обов’язково повинні мати багато ринків збуту на світовому ринку...

      Для перекладу емфатичних конструкцій такого роду на українську мову необхідно вживати слова-підсилювачі або ставити дієслово на перше місце. В художньому стилі досить поширеною є конструкція «it is (was) ... that (who)», яка вживається для виділення того чи іншого члена речення. В

науковому стилі вона також зустрічається.

      Наприклад:

      1)It is this combination of public and private ... that makes the American economy a mixed free ...enterprise economy. – Саме сполучення суспільного та приватного робить американську економіку змішаною вільно-підприємницькою економікою.

      2)  It is the control program which acceptsand initiates jobs…   – Саме программа управління приймає та ініціює завдання …

      При перекладі на українську мову такі емфатичні конструкції можна передавати за допомогою дієслів «саме», «дуже», «досить» тощо.

      В науковому стилі вживається дієслово to do у функції підсилювача значення іншого дієслова у розповідальному реченні. Воно перекладається

за допомогою  дієслів дійсно, все-таки.

      Наприклад: These various equipment configurations are commonly referred to as «hardware» and do include user terminals. – На ці різні конфігурації обладнання звичайно посилаються як на «апаратуру», і вони дійсно включають термінали користувачів.

      Цікавою емфатичною конструкцією в англійській мові є конструкція it is not until (till) .. that, яка використовується для підсилення значення слова, що виділяється і не має негативного значення при наявності частки not.

      Наприклад:

      1) It was not until 1967 that these reforms were realized at the plant.  – І тільки в 1967 році ці реформи було здійснено на заводі.

      2) It was not until this balance sheet had been carefully checked up that it was sen to the ministry.  – І тільки тоді, коли цей баланс був ретельно перевірений, його відіслали в міністерство.

      Зазначені словосполучення передаються у стверджувальній формі за допомогою слів лише, тільки. Досить цікавий засіб для виділення або підкреслення значення якогось слова з метою привернути до нього увагу є повторення одного й того ж слова у декількох реченнях.

      Водночас велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити в них своєрідний характер та виділити певні емфатичні конструкції та моделі. Таким чином, емфатичні конструкції можна поділити   на лексичні, граматичні та графічні.

      Граматичні  емфатичні конструкції – це способи  вираження емфази, в яких для досягнення емфатичного ефекту використовуються граматичні засоби мови. До основних граматичних конструкцій належать:

      1) інверсія – порушення звичайного фіксованого порядку слів у розповідному реченні;

      2) конструкція з it на початку речення;

      3) конструкція Condensed Relative, в якій неозначені займенники what, who, whatever, whoever, whomever виступають в ролі підмета;

      4) конструкція з використанням ступенів порівняння прикметників та прислівників;

      5) заперечні емфатичні конструкції (створені заперечним займенником no поряд з іменником, двома запереченнями, поєднанням частки not зі сполучником until) [7; 35].

      Лексичні  емфатичні конструкції – це вираження емфази за допомогою лексичних засобів мови. До лексичних емфатичних конструкцій зазвичай відносять: конструкцію з підсилювальним дієсловом do, конструкції what a…, such a…, neither…nor, either…or, so very ( much), more…than ever, too…to etc., прийом експлетиву – вживання вставних емфатичних слів (мовні одиниці типу indeed, to be sure, without doubt, undoubtedly), а також емфатичні повтори.

      До  особливого способу створення емфази належить графічний спосіб. Емфатичне виділення за допомогою графічних засобів є еквівалентом спеціального інтонаційного оформлення висловлювання. До графічних засобів, за допомогою яких емфатично виділяється висловлювання, належать виділення курсивом (italics), підкреслення, написання великими літерами (capitalization), написання через дефіс.

      В експресивному художньому стилі  переважають  лексичні емфатичні  конструкції, вживається також графічна емфаза – авторське виділення  елементів мовлення графічними засобами. В художніх текстах емфаза виконує  естетичну функцію і емоційно забарвлює, пожвавлює текс. Суттєвий вплив на способи вираження емфази в стилі художньої літератури має індивідуальний стиль автора. В науково-публіцистичному стилі значно зростає частка граматичних емфатичних конструкцій, що зумовлюється нормованістю та стриманістю текстів. Тому емфатична складова реалізується шляхом уживання певних експресивних мовних засобів, серед яких переважають граматичні конструкції та риторичні фігури експлетиву. В наукових текстах засоби емфази виконують етикетну функцію привертання уваги адресата до найважливіших моментів тексту.

      1.3. Найбільш уживані емфатичні конструкції англійської мови

      Емфаза  – це закономірне явище емоційно-забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (апасіопези, анафори, інверсії, паралелізмів, епіфори, звертань, вигуків тощо). Емфаза використовується з метою: 

      1) підсилення того, що ми хочемо сказати (емотивна емфаза);

      2) показу контрасту між вірним і невірним, теперішнім і минулим (контрастна емфаза).

      Емфатичне виділення в мові здійснюється за допомогою чи наголосу зміни тону, чи за допомогою того й іншого разом. Для того, щоб виділити заперечення в пропозиції, необхідно вимовити not з чи наголосом з особливою інтонацією:

      І dіd 'not take your pen! (замість більш звичайного І dіdn’t take your pen.).

      Для того, щоб підкреслити твердження, необхідно вимовити з чи наголосом з особливою інтонацією особисту форму дієслова (одну з 24-х особливих форм).

      1) Іf І 'do fіnd the book, І'll send іt to you.

      Якщо  я все-таки знайду книгу, я надішлю  її вам.

      2) Не doesn’t often vіsіt me, but when he 'does vіsіt me, he stays for hours.

      Він відвідує мене не часто, але якщо вже заходить, те на кілька годин.

      3) You are workіng hard!

      Ви  дійсно працюєте ретельно!

      4) A: Who broke thіs wіndow?

      Хто розбив це вікно?

      В: І dіdn’t!

      Це  не я!

      A: Who 'dіd break іt?

      Хто ж усе-таки розбив його? (замість Who broke іt?, як у першому питанні.)

      Коли  наголос падає на дієслово не з  числа особливих форм, підкреслюється значеннєве значення цього дієслова, а не стверджувальний характер пропозиції: Я писав йому (а не розмовляв з ним, не просив передати йому щось на словах).

      Емфаза  зустрічається у різних стилях літератури – художньому, ораторському, публіцистичному, рідше – науковому. Художній стиль емфаза робить більш виразним, емоційним. Наявність емфатичних конструкцій у науковому стилі показує, що вони вживаються з певною метою. Пояснюється це чисто логічною причиною підкреслення або виділення якоїсь важливої думки, щоб притягнути увагу до неї читача. Емфатичні конструкції за своїм змістом протистоять нейтральним імперативним конструкціям. Велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити в них своєрідний характер та виділити певні емфатичні конструкції та моделі. Таким чином, емфатичні конструкції можна поділити   на лексичні, граматичні та графічні.