Податкові пільги та їх роль у системі фінансового регулювання

     При оподаткуванні ПДВ в Німеччині  з більшості товарів застосовується ставка 15%; на продовольчі вироби та книжково-журнальну продукцію – 14%. Повністю звільняються від сплати ПДВ підприємства громадського харчування, ресторани та кафе. Не обкладаються ними експортні поставки, обороти цивільної авіації, морського судноплавства, операції юридичні та з цінними паперами. Звільняються від сплати ПДВ також фізичні особи, які є підприємцями і в перший рік мають дохід менший за визначену суму, а на наступний рік планують оборот, розмір якого не більший за встановлений законом.

     В податковій системі Польщі податок  на додану вартість (податок на товари та послуги) має три ставки: основна  – 22 %, знижена – 7 та 3 % та нульова.

     Знижена ставка 7% застосовується переважно  на перероблені продукти харчування, товари для дітей, будівельні матеріали  та роботи, пов’язані із спорудженням житла, продукцію та товари сфери  охорони здоров’я, послуги пасажирського  транспорту, туристичних організацій, підприємств громадського харчування, окремі муніципальні послуги.

     Ставку 3% встановлено на товари та послуги  підприємств сільського господарства, а також лісового, мисливського, рибного, низку товарів імпорту  непереробленої та переробленої продукції цих же сфер.

     Нульова ставка застосовується на експортні  товари та послуги, а також імпорт засобів сільського та лісового господарства, книги, пресу, продаж квартир, добрива, засоби захисту рослин, корми для  худоби, сільськогосподарські машини, трактори та інструменти.

     Звільняються  від оподаткування народні ремесла  та живопис, надання послуг у сфері  сільського, лісового та рибного господарства, фінансові послуги, послуги у  сфері культури, мистецтва, науки, освіти, державної пошти, торговельних організацій. Звільняються від сплати деякі об’єкти оподаткування, а також організації без права відшкодування цього податку, платники, які сплачують прибутковий податок у формі «податкової картки», фірми та підприємства, в яких працюють інваліди.

     У Франції при оподаткуванні ПДВ застосовується знижена податкова ставка на більшість продовольчих товарів, продукцію сільськогосподарського виробництва, книжки, медикаменти, деякі послуги (туристичні, готельні). Зовсім звільняються від сплати ті підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов’язані з експортом, державні підприємства та установи, що виконують адміністративні, соціальні, виховні, культурні та спортивні функції; сільськогосподарські виробничі структури; окремі професії – викладацька діяльність, приватні практикуючі лікарі, особи духовної творчості.

     При оподаткуванню прибутку підприємств (податок з компаній) щойно створені компанії мають пільги щодо цього  податку протягом п’яти років (перші два роки податок зовсім не сплачується, на третій рік – лише 25 % від ставки, четвертий – 50%, п’ятий – 75% і лише на шостому році ставка застосовується у повному обсязі). З метою стимулювання підприємства в інвестуванні передбачається надання податкового кредиту – 50% на приріст витрат з науково-дослідних робіт. При цьому, однак, встановлюється верхня межа витрат. На 25% ставки діє пільга щодо оподаткування на приріст витрат компанії з професійної підготовки кадрів.

     При оподаткуванні операцій податком на доходи, одержані від операцій з  нерухомим майном не підлягає оподаткуванню прибуток з продажу основного житла, а також житла, термін власності якого більш ніж 32 роки.

     При оподаткуванні податком на власність  запроваджено пільги на деякі види майна (використовуване в професійній діяльності, предмети старовини, художні та колекційні вироби) або вони взагалі звільняються від оподаткування.

     Встановлено пільги з оподаткування земельним  податком, а з деякої власності  він зовсім не стягується (наприклад  з державної власності, що знаходиться  за межами міст і призначена для сільськогосподарського використання, з фізичних осіб, 75 років).

     Від податку на незабудовані ділянки  тимчасово можуть звільнятися ділянки, що перебувають у державній власності.

     При стягненні податку на житло від  його сплати звільняються малозабезпечені громадяни.

     За  порушення податкового законодавства  передбачаються цивільні, адміністративні  та карні санкції (визначаються не карним законодавством або нормами Кримінального  кодексу, а нормативними актами загальної  системи податкового законодавства). До таких порушень належать обман, шахрайство, приховування сум, що підлягають оподаткуванню, подання заздалегідь неправильної бухгалтерської звітності. Це стосується також фіктивних угод купівлі-продажу, за що може бути застосований штраф на велику суму, обов’язкове відшкодування сум податків, позбавлення порушника волі на різні терміни, заборона займатися підприємницькою та комерційною діяльністю, публікація вироку суду в пресі.

     Порушенням  вважається і ситуація, коли платник  податку протидіє агентам, які здійснюють перевірку, образа їх.

     В податкові системі такої країни як Швеція, що є найбільш соціально  направленою, податковим пільгам приділяється менша увага. В даній державі  діє досить жорстка податкова  система. Однак, більша частина стягнених коштів повертається до платників у вигляді отриманих від держави послуг.

     В Швеції звільняються від оподаткування дивіденди, одержані від вітчизняних та іноземних компаній (за умови мінімального пакету акцій у 25 % або оподаткування філії за ставкою 15%).

     При оподаткуванні доходу громадян резиденти Швеції можуть отримати податкові кредити, за умови якщо:

• робітник працює в одній країні та на одному підприємстві не менш ніж один рік;
• відрахування та пільги встановлюються загальними правилами держави, а не регламентуються особливими угодами;
• роботодавцем є уряд Швеції.

     Прибутковий податок може бути двох видів:

• муніципальний – дохід до визначеної суми оподатковується за ставкою 32 %;
• національний податок – понад 80 % працівників, які мають доходи, менші за визначену суму, звільнені від його сплати, а сплачують лише місцевий. Для громадян, які мають доходи, що перевищують визначену суму, ставка становить 20 %. Для тих, хто мав досить великі доходи, максимальна ставка становить 50 %, а для середніх доходів громадян – 30 %, для низькооплачуваних – фактична ставка прибуткового податку становить менш ніж 24 %.

     При стягненні податку на додану вартість на деякі товари (здебільшого харчування, туризм) діє знижена ставка – 12 %, на газети – 6 % (загальна ставка – 25%).

     Отже, політика кожної окремої держави в сфері застосування податкових пільг має свої переслідувані цілі. Однак, в більшості їх застосування спрямоване на забезпечення соціальної підтримки незахищених громадян та підприємств, а також для стимулювання вигідних для розвитку держави сфер діяльності.[45.]

     Найбільш  розгалужену систему податкових пільг можна простежити у такій  європейській країні як Франція, яка  має досить великий історичний фінансовий досвід. Саме в цій державі вперше було запроваджено податок на додану вартість, який пізніше розповсюдився по більшості країнах світу. Сукупність запроваджених в Франції податкових пільг призначена на стимулювання та підтримки роботи підприємств, які ще не повністю сформували свою стійкість на ринку, а також підприємств державного сектору. Іншою метою застосування податкових пільг є підвищення добробуту населення та підтримка соціально незахищених верств населення.

     Система застосування податкових пільг потребує постійного вдосконалення відповідно до соціально-економічних змін в  державі. Основою такого вдосконалення є постійний моніторинг та аналіз процесів та результатів застосування податкових стимулів.

ВИСНОВКИ 

     В даний час проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних у процесі розвитку в  Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого в світі досвіду в сфері оподаткування.

     Діюча сьогодні в Україні податкова система сформувалась ще на старті трансформаційного процесу. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак, на сьогоднішній день головним завданням функціонування податкової політики повинна стати переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулююча функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом з тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. Тому регулююча і фіскальна функції податків і системи оподаткування в цілому повинні бути збалансованими.

     Збалансування також є необхідною умовою при  формуванні ефективної системи податкових стимулів, яка на сьогоднішній день також має ряд недоліків:

• порушення принципів економічної ефективності та соціальної справедливості;
• присутність нерівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків;
• наявність шляхів уникнення оподаткування завдяки зловживанню пільгами (незаконному їх використанню);
• невиправданість та неефективність багатьох видів передбачених законодавством пільг;
• втрата значних доходів державою, про що свідчить надмірна частка сум наданих піль в порівнянні з отриманими податковими платежами.

     Такі недоліки підтверджують результати проведеного аналізу за даними звітності податкових органів міста Кіровограда та Кіровоградської області.

     Обсяги  наданих платникам податків пільг  за звітний період складають:

• за рахунок Державного бюджету – 180202,53 тис. грн. або 94,9% всієї суми пільг, (за 2009 рік – 127706,12 тис. грн. (94,2%));
• за рахунок місцевого бюджету – 9734 тис. грн. або 5,1% всієї суми наданих пільг, (за 2009 рік – 7862,27 тис. грн. (5,8%)).

     Співвідношення  сум отриманих пільг до сум  фактичних находжень за 2009 рік  склало:

• до Зведеного бюджету – 36,6% (189936,52 тис. грн. до 518738,11 тис. грн.), в той час як за 2009р. – 37,4 % (135568,40 тис. грн. до 362581,5 тис. грн.).
• до Державного бюджету – 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.), відповідно за 2009 р. цей показник склав – 76,9 % (127706,14 тис. грн. до 165967,6 тис. грн.)
• до місцевого бюджету – 3,4% (9734,0 тис. грн. до 289541,8 тис. грн.), за 2009р.– 4,0% (7862,27 тис. грн. до 196614,0 тис. грн.)

     Отже, при формуванні доходної частини  Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Кіровограді  в 2010 році становить 78,4 % від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.

     Слід  відмітити, що 81,8% від загальної суми наданих пільг в Кіровограді займають пільги з податку на додану вартість, що свідчить про вагомий негативний вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.

     Тому  з метою усунення негативних наслідків при використанні пільгової системи оподаткування суб’єктами господарської діяльності необхідно вжити ряд заходів, до яких можна віднести:

1. Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.
2. Заміну більшої частини пільг з податку на додану вартість оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.
3. Забезпечення більш жорсткішого контролю над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.
4. Зниження кількості пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.
5. Скорочення сукупності ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.

     Що  стосується податкових санкцій, то їх аналіз показав значне переважання  сум штрафів над сумами пені, що свідчить про наявність більш  грубого порушення податкового  законодавства та платіжної дисципліни платниками. Взагалі, сукупна сума застосованих стягнень є досить громіздкою. В 2010 році в м. Кіровограді вона становила 18307 тис. грн., а це 3,5% від суми податкових надходжень (518738,11 тис. грн.) в сукупний бюджет Кіровограда за аналогічний період.