Податкові пільги та їх роль у системі фінансового регулювання

      Інші  вважають, що окремі пільги в оподаткуванні  можливі лише з трьох позицій: щодо експортних операцій, інвестицій і новостворених підприємств.

      З наведеними доказами не можна не погодитися, тому що, коли немає чіткої концепції  податкової політики, пільги до недавнього часу надавалися широкому колу суб'єктів  підприємницької діяльності на шкоду  інтересам держави.

      Президент і Кабінет Міністрів України протягом останніх років видавали нормативні акти, якими встановлювали або скасовували пільги суб'єктам підприємницької діяльності. Часто такі нормативні акти не кореспондувалися між собою, а іноді просто суперечили один одному, що призводило до всіляких порушень як з боку платників податків, так і працівників податкових адміністрацій.

      Нині  дещо упорядковано надання податкових пільг. Ряд їх скасовано.

      Природно  виникає запитання: які пільги залишилися в системі оподаткування і  якими нормативними актами вони регулюються? [30,c.28-35]

      Всі права платника податків та ДПІ у  вирішенні питань що до пільгового оподаткування чітко визначені  у  Податковий кодексом України.

           30.5. Податкові   пільги,  порядок  та  підстави  їх  надання  
встановлюються  з  урахуванням  вимог  законодавства  України  про  
захист  економічної  конкуренції виключно цим Кодексом,  рішеннями  
Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  та  органів  місцевого  
самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.  
 30.6. Суми   податку   та   збору,   не   сплачені  суб'єктом  
господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг,  
обліковуються   таким   суб'єктом   -  платником  податків.  Облік  
зазначених  коштів ведеться в порядку ( 1233-2010-п ), визначеному  
Кабінетом Міністрів України.  
 30.7. Контролюючі органи  складають зведену інформацію про  
суми  податкових  пільг  юридичних  осіб  та   фізичних   осіб   -  
підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання  
податкових пільг.  
 30.8. Контролюючі органи здійснюють контроль за  правильністю  
надання   та   обліку   податкових  пільг,  а  також  їх  цільовим  
використанням,  за  наявності  законодавчого  визначення  напрямів  
використання   (щодо   умовних  податкових  пільг)  та  своєчасним  
поверненням коштів,  не сплачених  до  бюджету  внаслідок  надання  
пільги,  у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги,  
використані  не  за   призначенням   чи   несвоєчасно   повернуті,  
повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі  
120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.  
 30.9. Податкова пільга надається шляхом:  
     а) податкового  вирахування   (знижки),   що   зменшує   базу  
оподаткування до нарахування податку та збору;  
     б) зменшення   податкового   зобов'язання  після нарахування  
податку та збору;  
     в) встановлення зниженої ставки податку та збору;  
     г) звільнення від сплати податку та збору. [2,c.118]

      Суттєвих  змін зазнало пільгове оподаткування  по податку на доходи фізичних осіб: податковим кодексом змінено розмір податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1. статті 169 визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового  
року. Проте у п.1 Прикінцевих положень зазначено, що ця норма набирає чинності з 1 січня 2015 року, а до 31 грудня 2014 року розмір податкової соціальної пільги становитиме 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

      Нагадуємо, що на сьогодні розмір такої пільги дорівнює 50% мінімальної заробітної плати. Утім, враховуючи, що законом про Державний бюджет України на 2011 рік розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб урівнені, особливих змін щодо розміру податкової соціальної пільги не відбудеться. З набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» базовий розмір податкової соціальної пільги  з 1 січня 2011 року становить 470,5 грн.

        Також внесено зміни до переліку  осіб, які мають право на отримання  податкової соціальної пільги. Замість  діючої пільги у розмірі 200% від базової (200 × 50% мінімальної зарплати = 100% мінімальної зарплати у 2010 р.) для осіб, які мають трьох і більше дітей запроваджено пільгу в розмірі 100% від базової (50% прожиткового мінімуму в 2011 р.) для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2.).

      Пільгу  у розмірі 150% від базової отримали платники податків, які  є учасниками бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (абзац «е» пп.169.1.3.).

      Пільгу  у розмірі 200% від базової отримали платники податків, які  є особами, нагородженими чотирма і більше медалями "За відвагу", інвалідами І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (абзаци «а» і «б» пп. 169.1.4).

      Податковим кодексом зазначено, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (пп.169.2.2.).

      В першу чергу це стосується тих  громадян, які не користувалися пільгою  у 2010 році, - зокрема, батьків з двома  дітьми (при цьому, пільга надається  обом батькам), учасників бойових  дій на території інших країн, осіб, нагороджених медалями «За відвагу». Утім, на думку представників ДПА, подати таку заяву необхідно всім платникам податків, які мають право на пільгу (крім, можливо, тих громадян, які отримували пільгу тільки на себе у базовому розмірі та державних службовців). Найближчим часом ДПА має підготувати нову форму заяви про надання податкової соціальної пільги та перелік документів, необхідних для її отримання.

      Зазначаємо  також, що розмір доходу у вигляді  заробітної плати, який дає право  на пільгу, залишається незмінним - не більше  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1.) (з 1.01.2011р. -  1320 грн. у разі набрання чинності Закону про Держбюджет). При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, визначається як добуток суми, зазначеної у попередньому реченні, та відповідної кількості дітей. [2]

     1.2. Механізм застосування пільг

     Податкові пільги – це законодавчо встановлені  винятки із загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від  виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням. Результатом застосування пільг може бути як повне або часткове зменшення суми податкових зобов’язань платника, так і поліпшення фінансових показників його діяльності без зміни суми податку (збору), яка підлягає сплаті в бюджет.

     Податкові пільги є одним із найбільш поширених  механізмів сучасного податкового  регулювання. Характерними рисами цих  пільг є:

• обмежена сфера застосування. Податкова пільга являє собою один з елементів податку як економічної категорії. Кожна з податкових пільг жорстко «прив’язана» до відповідного податку, і сфера її застосування обмежується винятково тим податком чи збором, у механізм якого вона вбудована;
• стимулююча спрямованість. На відміну від інших локальних механізмів податкового регулювання, податкові пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їхніх податкових зобов’язань або створення інших, більш привілейованих порівняно з іншими платниками, умов оподаткування;
• екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони застосовуються на тій території, на якій стягується відповідний податок (на території всієї держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно-територіальної одиниці – для місцевих податків і зборів);
• мобільність. Податкові пільги дозволяють оперативно корегувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючий податковий механізм тактичного характеру. [46]

     Різноманіття  цілей державної податкової політики та шляхів їх досягнення є передумовою  різноманіття податкових пільг, які  мають різний характер і різні  форми прояву. Механізм застосування кожної окремої пільги залежить від виду самої пільги. Класифікація податкових пільг наведена в таблиці 1.1. 

     Таблиця 1.1

     Класифікація  податкових пільг

Класифікаційна  ознака	Види  податкових пільг
1	2
За  характером цілей державної податкової політики	соціальні
	економічні
За  призначенням	стимулюючі
	підтримуючі (протекціоністські)
За  цільовим використанням вивільнених  коштів	цільові
	нецільові
За  суб’єктом впливу	спрямовані  на кінцевого споживача (стимулювання споживання)
	спрямовані  на суб’єкта господарювання, який не є кінцевим споживачем (стимулювання виробництва та розподілу)
За  періодом дії	пільги, період застосування яких не визначений
	тимчасові пільги
За  компетенцією встановлення та масштабу застосування	загальнодержавні
	пільги, встановлені органами місцевого самоврядування
За  елементами податку (за формою надання)	звільнення  від оподаткування окремих категорій  платників податків
	зменшення об’єкта оподаткування
	зменшення (обмеження) бази оподаткування
	зменшення податкових ставок
	застосування спеціальних методів податкового обліку
	збільшення  податкового (звітного) періоду
	зменшення суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету
	розстрочення  та відстрочення сплати податкових зобов’язань

     За  характером цілей податкової політики держави податкові пільги поділяються на дві групи: соціальні й економічні.

     Соціальні пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соціальних цілей. До них, зокрема, належать пільги, надані окремим соціально  незахищеним групам громадян: застосування податкової соціальної пільги; пільга у вигляді звільнення від зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування операцій з продажу обручок та квартир, які купуються вперше. До пільг соціального характеру можуть бути віднесені також пільги з податку на прибуток та з ПДВ, надані підприємствам громадських організацій інвалідів; пільги, надані роботодавцям та застрахованим працівникам за договорами довгострокового страхування життя й недержавного пенсійного забезпечення; звільнення від ПДВ операцій постачання соціально значимих товарів і послуг (вітчизняних продуктів дитячого харчування; товарів спеціального призначення для інвалідів, лікарських засобів і т. д. [41,c.276]

     До  пільг економічного характеру належать локальні механізми податкового  регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру. До цієї групи включаються будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, інновацій, поліпшення використання ресурсів і т. ін.

     За  критерієм призначення всі податкові пільги можуть бути класифіковані на дві групи: стимулюючі та підтримуючі.

     Стимулюючі  пільги мають метою заохочення дій  платників, які спрямовані на вирішення  загальнодержавних завдань. Так, зокрема, такими податковими пільгами можуть бути: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів чи майна, які передаються у бюджети або неприбуткові організації на охорону культурної спадщини.

     Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового  тягаря для окремих груп платників  податків, що має забезпечити більш сприятливі (порівняно з іншими платниками) умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності таких платників (якщо мова йде про суб’єктів підприємницької діяльності) або мінімального рівня чистого доходу (для громадян). Такі пільги звичайно надаються соціально незахищеним платникам – фізичним особам або суб’єктам господарювання нерентабельних чи низькорентабельних галузей з метою захисту їх від більш конкурентоспроможних закордонних виробників.

     З погляду цільового використання коштів, які залишаються у підприємства в результаті застосування податкових пільг, останні поділяються на цільові та нецільові. Перші з них надаються за умови використання сум, які звільняються від оподаткування, строго на ті цілі, які визначені відповідним законодавчим актом. Прикладом пільг такого роду можуть служити, зокрема: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів або вартості майна, добровільно перерахованих (переданого) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини; звільнення від оподаткування прибутку Чорнобильської АЕС за умови, якщо ці кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки виводу та виводу Чорнобильської АЕС з експлуатації і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему; звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України. [42,c.41-48]