Отчет по практике

Переважно для розрахунків використовуються платіжні доручення.

З тими підприємствами та організаціями, де є виникнення взаємної заборгованості по взаємонаданим товарам, роботам послугам застосовують зарахування взаємних вимог, про що і складається відповідний договір, який є підставою для таких розрахунків.

На підприємстві організація грошових розрахунків побудована на вимогах нормативно-правового забезпечення, використовуються різноманітні форми та види розрахунків, стан розрахунково-платіжної задовільний.

Прогнозування витрат  на підприємстві здійснюється згідно планових обсягів робіт, цін на матеріали у попередні періоди та очікуваного рівня інфляції, встановлених державою обмежень по заробітні платі й розмірам ставок по оподаткуванню, зборам на соціальне страхування тощо.

Фінансовий контроль за витратами на реалізацію покладено на бухгалтерію та керівника, який включає постійний моніторинг та пошук резервів зниження витрат.

Таким чином, управління грошовими потоками на підприємстві протягом останніх років є задовільним, наявні певні позитивні тенденції за роки, що аналізувалися.

Тема 4. Прогнозування, планування фінансових результатів на підприємстві

Стартовим джерелом формування фінансових коштів є статутний капітал, що являє собою суму коштів, яка необхідна для того, щоб підприємство  розпочало свою діяльність. Його розмір визначається статутом або угодою на власні  або позичені кошти.

Планування прибутку виробляється роздільно  по  усіх  видах  діяльності підприємства. У процесі планування прибутку  враховуються  усі  фактори,  що можуть впливати на фінансові результати.

Об’єктом планування є елементи балансового прибутку. При цьому особливе значення має планування прибутку від реалізації продукції, виконання  робіт, надання послуг.

Основними показниками, які  впливають  на формування валового та чистого прибутку від операційної діяльності,  є  сума валового доходу від  реалізації  продукції,  валові  витрати  виробництва  і збуту цієї продукції, амортизаційні відрахування та податкові платежі. На практиці застосовуються різні методи планування  прибутку.  Найбільш розповсюдженим є метод прямого рахунка.  При прямому рахунку  планований  прибуток  на  продукцію,  що  підлягає реалізації в майбутньому періоді, визначається  як  різниця  між  планованим виторгом від реалізації продукції в діючих цінах (без податку  на  додаткову вартість,  акцизів,  торгових  і  збутових  знижок)  і  повною  собівартістю продукції,  реалізованої  в  майбутньому  періоді.  Цей   метод   розрахунку найбільш ефективний при випуску невеликого асортименту продукції.

Для складання плану прибутку використовуються й інші методи, наприклад, аналіз перекриття  ліміту  рентабельності,  прогноз  рентабельності,  аналіз перекриття ліквідності, а також інші аналітичні методи.

    Аналіз ліміту рентабельності дозволяє оцінити  взаємозв’язок  планового прибутку й еластичності підприємства стосовно коливань величини  витрат  при обороті капіталу. Звичайно  будується  система  графіків,  що  показують  цю залежність.

Так, у сучасній фінансовій літературі до основних методів, які можуть використовуватися при прогнозуванні та плануванні грошовими потоками підприємства належать наступні:

1) нормативний метод;

2) розрахунково-аналітичний метод;

3) метод оптимізації фінансових рішень;

4) фінансово-математичне моделювання.

Для здійснення своєї діяльності  підприємство  має  розпоряджатися певними  матеріальними,  трудовими  і  фінансовими  ресурсами  та  засобами.

      Фінансовим підсумком  господарської  діяльності  підприємства  є  його прибуток.

Аналіз фінансових результатів  та  фінансового  стану  підприємства  є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на  подальше збільшення   прибутковості,   виявлення   причин   збитковості,   а    також забезпечення  стабільності   фінансового   стану.

В процесі управління формуванням прибутку  вирішуються  дві  основні

задачі:

      підвищення загального розміру прибутку в прцесі його формування;

      ефективний розподіл отриманого прибутку за  окремими напрямками  його використання.

Механізм управління формуванням прибутку від реалізації  товарів  (робіт,  послуг  )  будується  в  тісному  взаємозв’язку  цього  показника  з показниками обсягу товарообороту,  доходів  і  витрат  обігу   торговельного підприємства.

Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів , що  одержує підприємство та від розмірів  витрат  обігу.  Формування  доходів  і  витрат підприємства    обумовлюються    передусім    обсягами    його    діяльності(товарообороту) , а  також  асортиментною,  ціновою  політикою  і  ресурсним забезпеченням товарообороту.

      На  першому  етапі  визначають  цільову  суму  прибутку  підприємства, величина  якої  залежить  від  стадії   життєвого   циклу   підприємства,стратегічних  завдань,  які  стоять  перед  підприємством  в   майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може  знаходитися інтервалі від точки беззбитковості до точки  рівноваги,  яка  відповідає одержанню максимального прибутку.

Змістовий модуль 3.Проходження практики за темами 5-7

Тема 5.  Відносини підприємства з бюджетною системою країни

Фінансова політика - це система державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання державою її функцій. Головним завданням фінансової політики є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми економічного і соціального розвитку, зовнішньополітичної діяльності. Фінансова політика - це в значній мірі самостійна сфера фінансової діяльності держави в галузі фінансових відносин.

У фінансовій політиці знаходять своє відображення корінні інтереси суб'єктів суспільства: фізичних і юридичних осіб, та їх взаємовідносини з державою. Зміни фінансової політики відбуваються на основі змін економічної політики держави.

Загалом розвиток фінансової політики характеризується трьома напрямами:

а)  підвищення суспільного добробуту. Для цього фінансова політика повинна сприяти зростанню ефективності виробництва і, в першу чергу, підвищенню продуктивності праці;

б) мобілізація і використання фінансових ресурсів для забезпечення розширеного відтворення, соціально-культурних заходів, оборони, управління та інших потреб суспільства;

в)  удосконалення фінансового механізму, який зумовлює формування оптимального обсягу фінансових ресурсів та їх найраціональнішого розміщення й використання та заборону технологій, що загрожують здоров'ю людині.

У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держава встановлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності. Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.

Держава, використовуючи бюджет, здійснює фінансування розвитку окремих галузей, регіонів і сфер діяльності. Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, витрати Державного бюджету здійснюються у таких формах, як дотації, субсидії, субвенції. Дотації - це особливий вид асигнувань з Державного бюджету, який використовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств. Субсидії - це допомоги, які виплачуються з державного бюджету з метою підтримки населення, а також певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей народного господарства, розвиток яких має велике значення для економіки. Субвенції -один з видів державної фінансової допомоги центральним або місцевим органам виконавчої влади, що надається на конкретні цілі. Субвенції використовуються також для санації підприємств, яким загрожує банкрутство.

У Державному бюджеті передбачається резервний фонд КМ України у розмірі до двох процентів від обсягу видатків Державного бюджету для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету.

Держава надає субсидії з метою підтримки певних підприємств. Слово ‘субсидія’ походить від латинського слова subsidium і означає “допомога”. На даний момент не існує чіткого визначення субсидії. Одним з найбільш поширених являється наступне: “Субсидія – це форма державного втручання, в результаті якого ціна товару для споживача стає нижчою за ринкову ціну, або вищою для виробників, бо що приводить до зниження витрат і для споживачів, і для виробників завдяки прямій чи непрямій підтримці підприємств ”.

Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин функціонують завдяки своїй нормативній формі - формі нормативних актів. Саме у формі нормативних актів норми господарського права приймаються, вивчаються і застосовуються, тобто функціонують як загальні обов'язкові правила господарювання. Відповідно господарське законодавство загалом можна визначити як систему нормативних актів, які згідно із законом є інституційними джерелами господарського права. Основними джерелами господарського права є саме закони та інші нормативні акти.

Ознаки та особливості господарського законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних нормативних актів, більш повно характеризують цю галузь законодавства. Переважна більшість нормативних актів господарського законодавства включає норми двох і більше галузей права.

Законодавство з фінансових питань - сукупність чинних на будь-який момент контрольного періоду законів та інших нормативно-правових актів держави, якими регулюються процеси утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів держави, а також грошові, кредитні й товарообмінні відносини.

Підприємству не було видано жодних дотацій, субсидій чи субвенцій.

У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держава встановлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності. Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.

Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин функціонують завдяки своїй нормативній формі - формі нормативних актів.

Відносини між бюджетом і підприємством між  державою  і  підприємствам полягає в   процесі  мобілізації  доходів,  накопичень і фінансування з бюджету.

  Підтримка   фінансово   слабше   забезпечених   підприємств   має здійснюватися через створення програм  фінансового  вирівнювання  або  інших аналогічних  заходів,  спрямованих  на  підтримку   впливу   нерівномірності розподілу потенційних джерел фінансування і фінансового  тягаря,  який  вона змушена нести. Зазначені програми та заходи не  повинні  обмежувати  свободу дій межах  повноважень.

Встановлено процедуру розподілу коштів, що  передаються  з  державного бюджету місцевим бюджетам на  основі  принципів  Конституції  України.  Так,кошти  державного  бюджету,  що  передаються  у  формі  дотацій,  субвенцій,розподіляються обласними радами між районними  бюджетами  і  бюджетами  міст обласного значення в розмірах, необхідних для  формування  доходних  частин,не нижче мінімальних  розмірів  місцевих  бюджетів,  визначених  Законом,  а також  використовуються  для  фінансування  з  обласного  бюджету   спільних проектів територіальних  громад.  Відповідну  процедуру  передбачено  і  для розподілу коштів районними радами,  переданих  їм  з  обласного  бюджету. Для поліпшення соціально-економічного становища на підприємствах облдержадміністрацією разом з обласною радою розроблено ряд програм, які  обговорені  на  сесії  і затверджені рішеннями обласної ради.

У заходах, що проводилися облдержадміністрацією з  метою  стабілізації промислового виробництва, основна увага приділялася підтримці підприємств  у їх роботі по освоєнню конкурентоспроможних видів  продукції,  пошуках  нових ринків її збуту. Продовжувалася робота у напрямку  організації  та  сприяння виробничій кооперації, виконанні договорів між підприємствами щодо  взаємних поставок продукції, сировини, матеріалів і комплектуючих як в  області,  такі за її межами.

Тема 6. Відносини Синельниківського Локомотивного Депо, з податковою системою країни

Податкові документи наведено в Додатку В.

Загальна сума податкових надходжень починаючи з 2010 року збільшується. Аналіз податкових надходжень свідчить, що основними складовими системи оподаткування, які формують державки бюджет, є податок на додану вартість (ПДВ, податок із прибутку, а також прибутковий податок із громадян.

Аналізуючи динаміку надходжень непрямих податків за зазначений період, бачимо, що податкові надходження з ПДВ зросли в абсолютних величинах за рахунок стабілізації виробництва і розмірів бази оподаткування.