Отчет по практике

У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держава встановлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності. Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах, яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми. За браком власних оборотних коштів для поточного інвестування необхідно визначити потребу в позичкових коштах.

Управління фінансами виключає також сферу фінансового забезпечення капітальних вкладень на технічне переобладнання, реконструкцію та розширення підприємств. У цьому разі фінансисти мусять точно визначити: власні джерела фінансування капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відрахування та чистий прибуток; залучені кошти, які можуть надійти від емісії цінних паперів; можливості одержання довгострокових кредитів.

Аналіз фінансової діяльності, стану активів та зобов’язань в ринкових умовах відіграє важливу роль, оскільки, від результатів фінансової діяльності підприємства залежить як успішне виконання ним запланованих завдань, так і його функціонування загалом.

Головною метою фінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства охоплює оцінку стану майна та джерел фінансування підприємства, а також ефективність його діяльності. Першим кроком, як правило, оцінюють динаміку майна підприємства — його активів, проведемо такий аналіз для Локомотивного Депо , використовуючи агреговані статті (Див. додаток А ).

Майно Локомотивного депо складається з необоротних та оборотних активів, витрати майбутніх періодів відсутні протягом всього періоду дослідження.

Додаток показує, що активи підприємства протягом перших двох років  мали тенденцію до зростання: у 2010р. — збільшились на 860,67% , тобто на 129,1  тис. грн. порівняно з попереднім періодом, а в 2011 р. зменшились на 12,4 тис. грн. порівняно з 2010 р., що свідчить про розширення господарського обороту у 2010 році і являється позитивним моментом, та часткове скорочення господарської діяльності у 2011 році. Необоротні активів протягом аналізованого періоду мали тенденцію до зменшення: в 2010 році на 0,9  тис. грн., або на 22,5%.; в 2011 на 6,45%.

Як бачимо, за ці роки суттєві структурні зрушення в складі майна підприємства не відбулися.

Збільшення частки оборотних активів у майні підприємства свідчить про збільшення виробництва.

Далі перейдемо до аналогічного аналізу джерел фінансування зазначених активів. Спочатку проаналізуємо динаміку джерел формування активів підприємства — пасивів (Див. додаток Б).

Слід відмітити, що пасиви підприємства представлені власним капіталом та поточними зобов’язаннями. Довгострокові зобов’язання та доходи майбутніх періодів відсутні на підприємстві.

За аналізований період і власний капітал, і поточні зобов’язання збільшились на 105,8 тис.грн. та 23,3 тис.грн. відповідно. В 2011 році тенденціє до зростання  власного капіталу залишилась, проте вже меншими темпами 13,67%. Поточні зобов’язання у 2011 р. зменшились на 41,87%.

Ліквідність — це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну.

З метою оцінки ліквідності балансу активи та пасиви підприємства необхідно згрупувати в залежності від рівня ліквідності (табл. 1).

Таблиця 1

Групування активів Синельниківського Локомотивного Депо у 2009 – 2011 роках, тис.грн.

Групування пасивів подане у табл.2.

Таблиця 2

Групування пасивів Синельниківського Локомотивного Депо у 2009 – 2011 роках, тис.грн.

Розраховані коефіцієнти абсолютної ліквідності (таблиця 3) показали, що  коефіцієнт абсолютної ліквідності найвищий свій рівень мав наприкінці 2011 року, коли дорівнював 1,56 при вимогах нормативу в 0,2 та більше.

Базовим для оцінки ліквідності є загальний коефіцієнт ліквідності. Він розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

Таблиця 3

Аналіз показників ліквідності Синельниківського Локомотивного Депо у 2009 – 2011 роках, тис.грн.

Діаграму зміни коефіцієнту абсолютної активності протягом усієї діяльності підприємства наведено нижче:

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — це стабільність (стійкість) його діяльності, яка пов’язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства.

Збільшення показника фондовіддачі свідчить про збільшення виручки від реалізації, що припадає на 1 гривню вартості основних засобів. Така картина свідчить про позитивні тенденції в діяльності Синельниківського Локомотивного Депо.

Отже, я розглянула основні фінансові показники, що характеризують стан діяльності і перспективи розвитку Синельниківського Локомотивного Депо з яких випливає висновок про досліджуване виробниче підприємство, як таке, що працює над своїм вдосконаленням, старається зайняти належне місце на ринку, постійно підвищуючи якість послуг.

Змістовий модуль 2. Проходження практики за темами 3 – 4

Тема 3. Грошові розрахунки підприємств

У своїй діяльності Синельниківське Локомотивне Депо користується безготівковими розрахунками.

Безготівкові розрахунки на території України здійснюються на підставі вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 року, де визначено наступні моменти:

–              загальні правила документообігу;

–              розрахунки із застосуванням платіжних доручень;

–              розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень;

–              примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами;

–              договірне списання;

–              розрахунки із застосуванням розрахункових чеків;

–              розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості;

–              порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів;

–              розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Всі підприємства в обов’язковому порядку повинні мати розрахунковий рахунок в банку.

Порядок відкриття визначається Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 року.

В своїх розрахунках Синельниківське Локомотивне Депо використовує такі форми розрахунків: платіжні доручення, платіжні вимоги та вимоги-доручення, чеки, тощо.