Особливості та перспективи розвитку страхування життя в Українi

 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему: «Особливості та перспективи розвитку страхування життя в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 

                                                                                                                                 стор.

ВСТУП                                                                                                                       3

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ

ЖИТТЯ В  УКРАЇНІ                                                                               6

1. Ретроспективний аналіз розвитку страхування життя                               6
2. Економічна сутність страхування життя                                                    10
3. Нормативно-правове забезпечення діяльності ринку

     страхування життя                                                                                        15

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ               23

2.1. Роль страхування  життя в соціально-економічному  розвитку

    держави                                                                                                             23

2.2.Характеристика діяльності суб’єктів ринку страхування життя                 29

2.3. Асортимент послуг із страхування життя                                                     32

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РИНКУ

СТРАХУВАННЯ   ЖИТТЯ В УКРАЇНІ                                            37

3.1. Зарубіжний  досвід страхування життя і  оцінка можливостей його  застосування в Україні                                                                                     37

3.2. Проблеми  і перспективи розвитку ринку  страхування життя

   в Україні                                                                                                            43

ВИСНОВКИ                                                                                                            46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                              50

ДОДАТОК А                                                                                                           52

ДОДАТОК Б                                                                                                           53

ДОДАТОК В                                                                                                           54 

  

ВСТУП 

     Страховий ринок є однією з найважливіших  складових фінансової безпеки. Без розвиненого страхового ринку неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток держави, безпечне функціонування суб’єктів господарювання, підвищення добробуту населення, убезпечення різних сфер його життєдіяльності. Проте, наразі в Україні страховий ринок перебуває лише в стадії становлення, а його розвиток супроводжується численними проблемами економічного, нормативно-правового, організаційно-методологічного, інформаційно-аналітичного, кадрового і технологічного характеру. Чинне законодавство, що регламентує функціонування страхового ринку, не є логічно завершеним. Бракує й необхідних методичних розробок для підвищення ефективності діяльності страхових компаній. Часта зміна регуляторів страхового ринку не сприяла формуванню в Україні дієвої системи страхового нагляду. Відчувається брак кваліфікованих фахівців страхової справи, а також ґрунтовних наукових досліджень і аналітичних матеріалів із страхової проблематики. Немає чіткого бачення стратегічного розвитку вітчизняного ринку страхування життя та його окремих складових.

     Формування  в Україні ринкової економіки, розбудова  її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.

     Зростання ризику в усіх сферах людського життя  та господарської діяльності зумовлює необхідність захисту громадян від  можливих втрат та розподілу збитків  серед широкого загалу. Закономірність тут така: чим більше суб’єктів охоплено страхуванням, тим менше воно коштує окремій особі. Страхування в ринковій економіці ґрунтується на попередньому створенні страхових фондів із страхових внесків та на відшкодуванні збитків потерпілим учасникам.

     Необхідність  страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. І саме ця необхідність викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов’язані з певними ризиками.

     Значущість  і логічна незавершеність розробки теоретико-методологічних, організаційно-правових, інформаційно-аналітичних і кадрових засад формування ринку страхування  життя й визначення стратегічних напрямів його розвитку зумовили вибір теми, визначили мету, завдання й зміст курсової роботи.

     Метою даної курсової роботи є дослідження  стану ринку страхування життя  в Україні та розробка напрямків  його покращення. Для досягнення даної  мети в роботі вирішуються наступні завдання:

• з’ясування економічної природи й уточнення поняття «страхування життя»;
• визначення специфічних особливостей, функціонального призначення, принципів страхування життя та його ролі в соціально-економічних процесах;
• обґрунтування теоретико-методологічних засад страхування життя;
• характеристика сутності та специфічних особливостей ринку страхування життя, узагальнення зарубіжної практики формування ринку страхування життя, виявлення основних тенденцій, закономірностей і особливостей у цій сфері;
• висвітлення особливостей формування й розвитку ринку страхування життя України та проблеми його становлення;
• визначення стратегічних напрямів розвитку вітчизняного ринку страхування життя.

     Об’єктом  дослідження є процес становлення  і стратегічного розвитку українського ринку страхування життя.

     Предмет дослідження – це система економічних відносин, пов’язаних з формуванням та використанням страхового фонду при забезпеченні страхового захисту життя грошима.

     Методологічною  базою теоретичних досліджень є  діалектичний метод наукового пізнання й системний підхід до визначення економічних і соціальних явищ, зокрема, фундаментального положення економічної  теорії, макро- та мікроекономіки, економічного аналізу і прогнозування , теорії фінансів, менеджменту. При постановці й розв’язанні поставлених в курсовій роботі завдань застосовувалися методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналіз і синтез, історичний та інші методи пізнання соціально-економічних явищ, об’єктів і процесів – для формулювання наукових положень щодо страхування й ринку страхування життя та їхніх окремих складових; економіко-статистичні методи збору та обробки інформації – при дослідженні стану і тенденцій розвитку вітчизняного ринку страхування життя; методи прогнозування – для визначення параметрів стратегічного розвитку ринку страхування життя; соціального моніторингу – для забезпечення інформаційної бази щодо оцінки трансформацій ринку страхування життя та аналізу ефективності його державного регулювання.

     Інформаційною базою дослідження є:

• законодавчо-нормативні матеріали;
• наукові праці та видання, підручники та монографії зі страхування;
• публікації в спеціальній і періодичній пресі: статті журналів «Страхова справа», «Контракти», «Вісник податкової служби»;
• статистичні дані Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Ліги страхових організацій України;
• ресурси Internet.

 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ  ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ  ЖИТТЯ 

В УКРАЇНІ 

     

1. Ретроспективний аналіз розвитку страхування  життя

 

     Люди  цілком природно прагнуть захиститися  від небезпеки, що загрожує їм втратою  життя, здоров’я, житла, харчів і т. ін. Потреба в захисті дуже близька до їхніх первинних (фізіологічних) запитів та інтересів. З урізноманітненням інтересів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.

     Протягом  усього історичного шляху розвитку людське суспільство у кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою і  людиною, а також між окремими суб’єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій – ризиків, серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки.

     З огляду на доволі ризиковане проживання кожної людини існує нагальна потреба  попереджувати й відшкодовувати збитки, що їх завдають ризиковані обставини. Без цього неможливо підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві  з цього приводу мають об’єктивний  характер і у своїй сукупності формують зміст економічної категорії  «страховий захист».

     Окремі  елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери. На жаль, інформація, яка дійшла до нас з давніх часів, не дає системного уявлення про зародження цього надійного способу захисту економічних інтересів громадян, виробничих і соціальних формувань.

     У літературі є посилання на те, що ознаки страхування в грошовій формі  проглядалися дуже давно. Так, у шумерів  в третьому тисячолітті до нашої  ери торгівцям видавали грошову  позику, скажімо, для створення «спільної  каси», щоб захистити їхні інтереси на випадок утрати вантажу під  час перевезення. Пізніше територія, де проживав цей народ (теперішній Ірак) відійшла до складу рабовласницького Вавилону. Закони вавилонського царя Хаммурапі вимагали укладення угоди між учасниками торговельного каравану про спільне покриття збитків у разі несподіваної пригоди, наприклад нападу на когось із них розбійників. Очевидно, що така практика як цілком виправдана передавалась з покоління в покоління. Вона вдосконалювалась і поширювалась на інші землі. Так поступово люди доходили висновку про доцільність страхування не лише в разі перевезення вантажів, а й у багатьох сферах свого життя та діяльності.

     Особисте  страхування – це дуже стародавній  інститут. Воно відоме ще древнім римлянам, коли була організована релігійна спільнота, учасники якої вносили спеціальний  вступний внесок. У разі смерті одного з членів, організація ховала його за рахунок своїх коштів та передавала певну суму грошей його спадкоємцям. Існували у Стародавньому Римі й всім відомі каси легіонерів, їх страхувала держава, проте легіонери вносили певний внесок, щоб їх родичі у разі смерті годувальника отримали страхове відшкодування [24, с.48].

     У середньовіччі страхування поступово  поширювалось й на інші ризики. Воно здійснювалось через гільдії (братства) та цехи. Стосунки між членами тут  були тіснішими, ніж у колегіях Стародавнього  Риму. Згодом гільдії почали спеціалізуватися за окремими професіями. Серед них з’явилися й захисні гільдії, що мали завданням охорону особи й майна своїх членів від різних зазіхань. Поступово тут формувався перелік страхових подій та уточнювався розмір внесків і виплат.