Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

 

Накреслені до реалізації інвестиційні програми повинні бути виконані якнайшвидше. Насамперед високі темпи реалізації кожної інвестиційної  програми сприяють прискоренню економічного розвитку підприємства в цілому. Крім того, що швидше реалізована інвестиційна програма, то швидше починає формуватися  додатковий грошовий потік у вигляді  прибутку й амортизаційних відрахувань. Прискорення реалізації інвестиційних  програм скорочує терміни використання кредитних ресурсів (у частині  інвестиційних проектів, що фінансуються із залученням позикових коштів). Нарешті, швидка реалізація інвестиційних програм  сприяє зниженню інвестиційних ризиків, пов'язаних із несприятливою зміною кон'юнктури інвестиційного ринку, погіршенням інвестиційного клімату  в країні [36, с. 56].

 

Усі перелічені завдання інвестиційного менеджменту взаємозалежні. При  цьому пріоритетним є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної  діяльності, а забезпечення високих  темпів економічного розвитку підприємства за умови достатньої його фінансової стійкості в процесі цього  розвитку. З урахуванням розглянутого переліку завдань інвестиційного менеджменту  визначаються його функції. Загальна функція  інвестиційного менеджменту складається  з двох частин — цільової та забезпечувальної. Розглянемо їх зміст та структуру. Кожна  з цих функцій має певну  структуру, тобто розкривається  шляхом формулювання конкретних дій, виконання  яких сприяє реалізації цієї функції. Структуру цільової та забезпечувальної функцій інвестиційного менеджменту  подано на рис. 1.2. При формуванні цілей  інвестиційної діяльності повинні  виконуватися певні вимоги. Цілі інвестиційної  діяльності повинні:

 

- характеризуватися кількісними  показниками та об'єктивними критеріями;

 

- мати терміни їх досягнення;

 

- описувати бажаний стан  інвестиційної діяльності та  її результати;

 

- бути реалістичними та  встановлюватися на так званому  спонукальному рівні — достатньо  високому, щоб було до чого  прагнути, але не настільки високому, щоб зазнати невдачі;

 

- бути гнучкими, такими, що  піддаються модифікації або коригуванню  у разі істотних, непередбачених  змін в умовах їх досягнення.

Загальна функція управління підприємством

Загальна функція інвестиційного менеджменту

Структура цільової функції Структура забезпечувальної функції

- формування цілей - прогнозування та стратегічне планування

- перетворення цілей у  завдання - вивчення умов здійснення інвестиційної діяльності

- ранжування цілей (визначення  їх пріоритетності) - поточне (оперативне) планування

- формування науково-технічної  та кадрової політики

- координація та розпорядження

- облік, контроль, аналіз

 

 

Рис. 1.2. Структура цільової та забезпечувальної функції інвестиційного менеджменту

 

Єдність функцій інвестиційного менеджменту створює замкнений  цикл взаємодії прямих та зворотних  зв'язків — замкнений контур. Його особливість полягає у тому, що він є не одноразовим, а постійно повторюється, завдяки чому управління здійснюється не як одиничний кругообіг, а як безперервний оборот. Остання  із забезпечувальних функцій — облік, контроль та аналіз — є первісною, початковою для перших цільових функцій  — вивчення потреби підприємства в інвестиціях та отримання даних  про стан як підприємства в цілому, так і його інвестиційної діяльності. Випадання будь-якої функції може створити ситуацію, за якої нормальна  інвестиційна діяльність підприємства стане проблематичною або навіть неможливою.

 

Історично склалося так, що попит  на вільні інвестиційні ресурси значно перевищує пропозицію. Тому держави  прагнуть створити максимально привабливі умови для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

 

Інвестиційна привабливість (іnvestment attractіve) – це сукупність об'єктивних і суб’єктивних умов, що сприяють або  перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і мікрорівнях [49, с. 52].

 

Заключним етапом аналізу  інвестиційної привабливості є  оцінка її щодо окремих суб'єктів  господарювання. Така оцінка проводиться  інвестором при визначенні доцільності  здійснення інвестицій у розширення і технічне переозброєння діючих підприємств, при виборі для придбання  альтернативних об'єктів, купівлі акцій  окремих акціонерних товариств.

 

Інвестиційна привабливість  підприємства — це його інтегральна  характеристика як об'єкта майбутнього  інвестування з позиції перспектив розвитку (динаміки обсягів продажу, конкурентоспроможності продукції), ефективності використання ресурсів і активів, їхньої ліквідності, стану платоспроможності  і фінансової стійкості, а також  значення низки неформалізованих показників: економіко-географічне положення, галузева приналежність, статус власності, інтелектуальний  капітал підприємства, діловий імідж  керівництва підприємства, лояльність клієнтів, вартість бренда, положення  на ринку, конкурентоспроможність підприємства, збалансованість контрольних карт, оборотність капіталу, фінансова  стійкість підприємства, прибутковість (рентабельність) діяльності, платоспроможність  і ліквідність, структура активів  і капіталу.

 

При оцінці інвестиційної  привабливості необхідно враховувати  галузеву приналежність суб'єкта господарювання. Це пов'язано із впливом галузевої  специфіки на фінансовий і інвестиційний  цикл підприємства, ресурсний потенціал  і джерела фінансування. Порівняльну  оцінку інвестиційної привабливості  доцільно здійснювати по підприємствах, що належать до однієї галузі народного  господарства [22, с. 132].

 

Найважливішим завданням  аналізу інвестиційної привабливості  підприємства є послідовний збір даних і вибір такої системи  показників, які можна було б ефективніше  використовувати для оцінки інвестиційної  привабливості.

 

Більшість учених-економістів, говорячи про інвестиційну привабливість  підприємства, нерідко згадують про  інвестиційну привабливість країни або регіону, ототожнюють це поняття  з поняттям "інвестиційний клімат". Серед найбільш поширених визначень  поняття "інвестиційний клімат" слід виділити такі:

 

- інвестиційний клімат  — це багатофакторна система  цілеспрямованих вчинків і дій,  що свідомо формується на державному  і регіональному рівнях в інтересах  більш широкого залучення на  конкретну територію додаткових  ресурсів як у грошовій, так  і в матеріальній формах;

 

- інвестиційний клімат  — це загальна атмосфера розуміння  економічної ситуації і потреби  в залученні додаткових ресурсів, що існує в різних сферах  соціально-економічного розвитку  країни;

 

- інвестиційний клімат  — це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів,  що існують на певній території;

 

- інвестиційний клімат  — це внутрішня атмосфера (енергетика), що сформована на конкретній  території відповідно до пріоритету  залучення додаткових фінансових  ресурсів і впливає на позицію  інвестора щодо ухвалення рішення  про інвестування об'єктів певної  території.

 

Отже, поняття "інвестиційний  клімат" — дуже широке, і рівень його сприяння залежить від багатьох чинників, у тому числі і від  інвестиційної привабливості. Тому терміни "інвестиційна привабливість" і "інвестиційний клімат" не можна  вважати синонімами і ставити  між ними знак рівності.Інвестиційна привабливість підприємства

Зовнішні фактори Внутрішні фактори

1. Галузь 5. Виробничий потенціал

2. Місцезнаходження 6. Фінансовий стан

3. Відносини з владою 7. Менеджмент

4. Власники 8. Інвестиційна програма

 

 

Рис. 1.3. Головні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість  підприємства

 

При аналізі інвестиційної  привабливості підприємства слід пам'ятати, що вона перебуває під впливом  таких чинників, що не мають вартісної  оцінки (неформалізованих чинників): політичні  і загальноекономічні зміни, реорганізація  галузі, зміна форми власності, діловий  імідж керівництва підприємства [27, с. 72-77]. Перераховані фактори відносно підприємства можна умовно розділити  на дві групи — зовнішні (мають  визначальний вплив на роботу підприємства ззовні) і внутрішні (існують усередині  підприємства). Відповідно ці дві групи  факторів формують певні системи  зовнішніх і внутрішніх ризиків, що з'являються за інвестиційного кредитування підприємницької діяльності. Хоч  на даному рисунку всі фактори  мають номер, це не означає, що який-небудь з них є більш або менш пріоритетним настільки, що під час оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на нього можна не зважати. Під  час вирішення даного завдання обов'язково потрібно застосовувати комплексний  підхід, що передбачає аналіз усіх факторів з урахуванням їхніх взаємозв'язків  і взаємовпливу.

 

1.2 Підходи до оцінки  інвестиційної привабливості підприємств

 

Інвестиційна привабливість  розглядається на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Причому підприємство в цій системі є кінцевою точкою вкладення коштів, де реалізуються конкретні проекти, а привабливість  кожного інвестиційного проекту  визначається привабливістю всіх складових  — країни, галузі, регіону, підприємства. Іншими словами, для стратегічного  інвестора не будуть достатньо переконливими  аргументи інвестування коштів, наприклад, у машинобудівне підприємство, якщо розвиток цієї галузі в масштабі міжнародної  економіки перебуває в кризовому  стані. Так само, незважаючи на усю  фінансову вигідність проекту, ризик  політичної й економічної нестабільності в країні зведе нанівець будь-які  зусилля із залучення інвестора. Процес вивчення інвестиційної привабливості  на будь-якому рівні складається  з трьох етапів (рис. 1.4).

1 етап. Вибір системи інформативних  показників для спостереження

2 етап. Побудова системи  аналітичних показників і проведення  аналізу (оцінки) інвестиційної привабливості

3 етап. Прогнозування інвестиційної  привабливості

 

 

Рис. 1.4. Етапи вивчення інвестиційної  привабливості

 

Аналіз і оцінка інвестиційної  привабливості здійснюються за допомогою  різних прийомів і методів. Зупинімося докладніше на двох прийомах аналізу, що використовуються найбільш часто. Ці методи ґрунтуються на різноманітних  типах інформаційного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості (табл. 1.1) [40, с. 9-11].

 

Таблиця 1.1 Типи інформаційного забезпечення аналізу інвестиційної  привабливостіТип інформаційного забезпечення Використання при:

параметричному аналізі рейтинговій оцінці

Формальні джерела інформації - +

Неформальні джерела інформації + +

 

 

Напрями аналізу інвестиційної  привабливості підприємства, відповідно, методика такого аналізу залежать від  цілей, що стоять перед інвестором. Оцінка інвестиційної привабливості  може здійснюватися як із позиції  результатів аналізу показників фінансового стану підприємства, так і з позиції його виробничих можливостей. Оцінка інвестиційної  привабливості з першої позиції  є традиційною і широко використовується в інвестиційному менеджменті, з  другої — здійснюється в ході об'єктного  аналізу.

 

У вітчизняній практиці застосовуються різноманітні методики аналізу й  оцінки інвестиційної привабливості  підприємства, основні з яких подано на рис. 1.5.

Методики аналізу й  оцінки інвестиційної привабливості  підприємства

Методика, що ґрунтується  на аналізі не фінансових показників

Інтеграція фінансових і  не фінансових показників

Методика на основі аналізу  фінансових показників

Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості

Об’єктний аналіз

 

 

Рис. 1.5. Методики аналізу  й оцінки інвестиційної привабливості  підприємства

 

Кожна з методик аналізу  й оцінки інвестиційної привабливості  підприємства має свої особливості, але призначення всіх цих методик  зводиться до одного: встановити, чи доцільне інвестування коштів в аналізоване  підприємство.

 

Крім методик аналізу  й оцінки інвестиційної привабливості  підприємства, поданих на рис. 1.5, існує  й низка інших методик:

 

- методика, розроблена колективом  авторів Київського державного  технічного університету будівництва  й архітектури, згідно з якою  крім визначення фінансових показників  дослідження інвестиційної привабливості  підприємства пов'язується із  розрахунками фінансової ефективності  окремих інвестиційних проектів  в умовах непевності, ризику, обмеженості  фінансових ресурсів тощо;

 

- методика інтегральної  оцінки інвестиційної привабливості,  запропонована Агенцією з питань  запобігання банкрутству підприємств  і організацій, що дає змогу  комплексно підійти до оцінки  суб'єктів господарювання щодо  надійності і придатності їх  для майбутнього інвестування;Загальна  характеристика підприємства, дотримання  правил обліку і облікової  політики

Оцінка фінансової стійкості  підприємства на основі розрахунку відповідних  показників, оцінка динаміки показників фінансової стійкості, ідентифікація  типу фінансової стійкості

Оцінка ліквідності балансу  підприємства (характеристика складу, динаміки ліквідних активів і  короткострокових зобов’язань; розрахунок показників ліквідності й аналіз її чинників; аналіз взаємозв’язку  динаміки показників, що забезпечують ступінь платоспроможності підприємства – обсяг продажу, потреби в оборотних коштах (короткострокових зобов’язаннях), наявності чистих мобільних коштів)

Розрахунок і аналіз чистих грошових потоків підприємства (характеристика елементів загального грошового  потоку та їх динаміки, операційні грошові  потоки, інвестиційні грошові потоки, грошові потоки від фінансових операцій)

Аналіз рентабельності підприємства (розрахунок і оцінка динаміки показників рентабельності продукції, рентабельності капіталу або рентабельності акціонерного капіталу (залежно від форм власності); аналіз взаємозв’язку показників рентабельності та їх динаміки)

Аналіз ринкової вартості підприємства