Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 19:02, дипломная работа

Описание работы

Метою дипломної роботи є теоретичне дослідження, розробка інструментарію та удосконалення методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства з погляду банку.
Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:
- визначено сутність інвестиційної привабливості підприємства;
- досліджено основні підходи до визначення інвестиційної привабливості підприємства;
- розглянуто методику оцінки інвестиційної привабливості підприємства;
- визначено основну характеристику діяльності базового підприємства;
- проаналізовано фінансовий стан підприємства;
- розроблено рекомендації щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи інвестиційної привабливості підприємств
1.1 Сутність інвестиційної привабливості підприємства
1.2 Підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств
1.3 Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства з погляду банку
Розділ 2. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства ТОВ "Фрінет" в умовах фінансово-економічної кризи
2.1 Загальна характеристика господарської діяльності ТОВ "Фрінет"
2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Фрінет"
2.3 Оцінка інвестиційної привабливості ТОВ "Фрінет"
Розділ 3. Шляхи підвищення інвестиційної привабливості ТОВ "Фрінет"
3.1 Обґрунтування доцільності залучення банківських кредитів для фінансування діяльності ТОВ "Фрінет"
3.2 Оцінка інвестиційного проекту ТОВ "Фрінет" з погляду банку
3.3 Оцінка ефективності інвестицій у розвиток ТОВ "Фрінет"
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, що впливають на працівників фінансового управління ТОВ "Фрінет"
4.2 Розробка заходів по забезпеченню сприятливих умов праці при роботі з персональним комп’ютером
4.3 Розрахунок системи освітлення у бюджетному відділі фінансового управління ТОВ "Фрінет" персональним комп’ютером
4.3.1 Розрахунок ламп накалювання
4.3.2 Розрахунок люмінесцентних ламп
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища
5.1 Аналіз основних джерел забруднення навколишнього середовища7
5.2 Розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Работа содержит 1 файл

Вступ.docx

— 147.50 Кб (Скачать)

 

Для всіх виробничих приміщень  ТОВ "Фрінет" спроектовано систему  загального освітлення. Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками  загального освітлення повинна складати не менше 150 лк при газорозрядних  лампах і 50 лк — при лампах розжарювання. Фактичні і нормативні значення на підприємстві збігаються.

 

В якості джерел світла застосовують лампи розжарювання і люмінесцентні  лампи.

 

Основні переваги ламп розжарювання – проста конструкція, порівняно  невисока вартість, надійна робота. До їх недоліків слід віднести низьку світлову віддачу, незадовільний спектральний склад випромінювання, необхідність застосування спеціальних захисних пристроїв від сліпучої дії ламп. Люмінесцентні лампи в порівнянні з лампами розжарювання мають  сприятливий спектр випромінювання, в чотири рази більшу світлову віддачу, тривалий термін служби і значно меншу  яскравість. Проте люмінесцентні  лампи потребують додаткової пускової апаратури, для них характерні висока вартість установки, пульсація світлового потоку, його зменшення при температурі  нижче 1500С і вище 4000С, підвищення напруги запалення при збільшенні вологості повітря, менша надійність в роботі.

 

Зважаючи на діяльність ТОВ "Фрінет" усі інші небезпечні та шкідливі фактори впливу на процес праці не здійснюють. Робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві не проводять.

 

4.3.1 Розрахунок ламп накалювання

 

Для освітлення приміщень  підприємства ТОВ "Фрінет", будуть використовуватися світильники  типу "Астра".

 

Знаходимо відстань від стелі  до робочої поверхні:

 

(4.3.1.1)

 

 

 

Знаходимо відстань від стелі  до світильника:

 

, (4.3.1.2)

 

 

де 0,2 м – для низького приміщення,

 

0,25м – для високого.

 

 

 

Висота підвісу світильника  над освітлюваною поверхнею:

 

(4.3.1.3)

 

 

 

Висота підвісу світильника  над підлогою:

 

(4.3.1.4)

 

 

 

Значення знаходиться  у межах норм.

 

Для досягнення найбільшої рівномірності  освітлення при паралельному розташуванні світильників на підприємстві ТОВ "Фрінет" приймаємо відношення

 

(4.3.1.5)

 

тоді відстань між центрами світильників буде:

 

(4.3.1.6)

 

 

 

 

Знаходимо необхідна кількість  світильників:

 

, (4.3.1.7)

 

де L – відстань між центрами світильників,

 

S – площа приміщення

 

(4.3.1.8)

 

Підставивши формулу (4.3.1.8) у  формулу (4.3.1.7), отримаємо:

 

(4.3.1.9)

 

 

 

Отже, приймаємо, що в робочому приміщенні підприємства ТОВ "Фрінет", можна використовувати два світильники  типу "Астра".

 

Знаходимо кількість рядів:

 

(4.3.1.10)

 

 

 

Отже, маємо два світильники  в одному ряді, як показано на рис.4.3.1.

 

 

 

 

Рис.4.3.1. Схема паралельного розташування світильників на підприємстві ТОВ "Фрінет"

 

Робимо перевірку: знаходимо  відстань від стіни до центру світильника:

 

-  при розташуванні  робочого місця уздовж стіни:

 

(4.3.1.11)

 

 

 

-  при віддалені від  стіни:

 

(4.3.1.12)

 

 

 

Знаходимо індекс приміщення:

 

(4.3.1.13)

 

 

 

Для світильників типу "Астра" УПМ – 15 за індексом приміщення знаходимо:

 

-  коефіцієнт відображення  стелі ,

 

-  коефіцієнт відображення  стіни ,

 

-  коефіцієнт відображення  робочої поверхні ,

 

-  коефіцієнт світлового  потоку .

 

Знаходимо світловий потік  однієї лампи:

 

, (4.3.1.14)

 

де  - нормована освітленість (номінальна або мінімальна),

 

- коефіцієнт запасу, який  враховує експлуатаційне зниження  освітленості у порівнянні з  запроектованою внаслідок забруднення  стелі та стін, світильники, ламп, а також зменшення світлового  потоку в процесі їх експлуатації,

 

- коефіцієнт мінімальної  освітленості, рівний відношенню  середньої освітленості, враховуючи  її нерівномірність і залежить  від відстані між світильниками  і їх типів.

 

 

 

За знайденим світловим  потоком обираємо лампу потужністю 220 В, що має світловий потік  - найближчий до розрахункового; Г215-225-300.

 

Знаходимо фактичну освітленість:

 

(4.3.1.15)

 

 

 

Значення повинне відрізнятися від значення  на (-10...+20%).

 

 

(4.3.1.16)

 

 

 

Загальна потужність освітлювальної установки:

 

, (4.3.1.17)

 

де  - потужність лампочки з її назви.

 

 

4.3.2 Розрахунок люмінесцентних  ламп

 

Також проведемо розрахунок використання люмінесцентних ламп на підприємства ТОВ "Фрінет":

 

Відстань від стіни  до світильника для ЛЛ становить:

 

 

 

Для ЛЛ типу ЩОД за індексом приміщення знаходимо:

 

-  коефіцієнт світлового  потоку

 

.

 

Світловий потік ламп:

 

, (4.3.2.1)

 

 

де  - для ЛЛ;

 

;

 

- кількість лампочок у  світильнику.

 

 

 

За знайденим світловим  потоком обираємо лампу, що має світловий  потік  - найближчий до розрахункового; ЛХБ .

 

Знаходимо фактичну освітленість та різницю між значеннями  та  за формулами (4.3.1.15) та (4.3.1.16).

 

 

 

 

 

Загальна потужність освітлювальної установки:

 

(4.3.2.2)

 

 

 

Таки чином, на досліджуваному підприємстві ТОВ "Фрінет", для  освітлення приміщення можливо використовувати  або лампи накалювання або  люмінесцентні, в залежності від  типу ламп, розраховується їхня мінімальна кількість для забезпечення необхідного  рівня освітлення.

 

Розділ 5. Охорона навколишнього  середовища

5.1 Аналіз основних джерел  забруднення навколишнього середовища

 

Поняття забруднення навколишнього  середовища досить широке. З погляду  екології це поняття найчастіше розглядається  у двох аспектах:

 

1) як процес (дія) - надходження  в навколишнє середовище або  виникнення в ній під впливом  різних чинників, шкідливих для  людини і природного середовища  агентів різної природи;

 

2) як агент, що забруднює  навколишнє середовище (наприклад,  хімічна речовина).

 

Розрізняють біологічне, фізичне (зокрема радіаційне, світлове, електромагнітне, шумове) або хімічне забруднення. Забруднювачі навколишнього середовища - це невластиві (нові) середовищу фізичні, хімічні і біологічні агенти або  характерні для нього агенти, що перебувають в обсягах, які перевищують  багаторічний (фоновий) рівень їх присутності, що природно склався. Розглядають звичайно два різних за походженням види забруднення:

 

- природне забруднення,  що виникає в результаті дії  природних явищ без участі  людей;

 

- антропогенне забруднення,  пов’язане з людською діяльністю, головною складовою якого є  техногенне забруднення, зумовлене  діяльністю промислових виробництв.

 

За природою забруднювачів  розрізняють забруднення:

 

1) біологічне (привнесення  в навколишнє середовище і  розмноження в ньому небажаних  для людини організмів або  проникнення (природне або антропогенне) в екосистему організмів, чужих  угрупованням екосистеми, яких звичайно  там немає);

 

2) фізичне (радіаційне, теплове,  світлове, електромагнітне, шумове);

 

3) хімічне (забруднення  біосфери хімічними речовинами).

 

За способом утворення  розрізняють первинне і вторинне забруднення. Первинне забруднення - надходження  в середовище забруднювачів, що утворюються  безпосередньо під час природних  або антропогенних процесів у  біосфері. Вторинне забруднення - утворення (синтез) шкідливих і небезпечних  для навколишнього середовища і  людини забруднювачів під час  фізико-хімічних процесів у навколишньому  середовищі, при цьому всі або  деякі реагенти можуть бути самі по собі безпечними. За просторовою ознакою  розрізняють глобальне (що виявляється  в будь-якій точці планети як завгодно далеко від його джерела),регіональне (що виявляється в межах значних  територій, але не охоллює всієї  планети) і локальне (що спостерігається  на невеликій території, обмеженій  межами населеного пункту, підприємства) забруднення. За видами компонентів  навколишнього середовища розглядають  забруднення атмосфери, гідросфери або літосфери (на глобальному рівні) і забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних водоймищ та грунту (на локальному рівні). Під  забрудненням атмосферного повітря  слід розуміти будь - яку зміну його складу і властивостей, що негативно  впливають на здоров’я людини і  тварин, стан рослин і екосистем. Воно може бути природним і антропогенним (техногенним). Природне викликане природними процесами. Сюди належать вулканічна діяльність, вивітрювання гірських порід, вітрова  ерозія, масове цвітіння рослин, дим  від лісових і степових пожеж.

 

Антропогенне - це викиди в  атмосферу різних забруднюючих речовин  у процесі діяльності людини. За обсягом воно часто переверщує природне забруднення. За агрегатним станом викиди речовин в атмосферу класифікують на: газоподібні (діоксид сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні); рідкі (кислоти, луги, розчини солей); тверді (канцерогенні речовини, свинець і  його сполуки, пил, сажа, смолянисті речовини).

 

Головні забруднювачі повітря (полютанти) утворюються в процесі  виробничої та іншої діяльності людини. Це діоксид сірки (SO2), оксид вуглецю (СО) і тверді частинки, на частку яких припадає близько 98 % від загального обсягу викидів шкідливих речовин  в атмосферу. Окис вуглецю сам  по собі – найотруйніша частина  вихлопних газів автомобільних  двигунів. Так як адміністративне  управління ТОВ "Фрінет" має у  своєму користуванні службовий транспорт, тож певним чином вносить частину  забруднюючих речовин в атмосферу, що як наслідок, негативно впливає  на навколишнє середовище. Будівля, де знаходить дана установа має автономне  опалення, яке забезпечує газова котельня, що є позитивним фактором, тому що, найбільш чистим є газове паливо. Воно забруднює  атмосферне повітря в три рази менше, ніж мазут, і в п’ять  разів менше, ніж вугілля. Бо, як відомо, у процесі спалювання твердого або  рідкого палива в атмосферу викидається  дим, що містить продукти повного (діоксид  вуглецю і пари води) і неповного (оксиди вуглецю, сірки, азоту, вуглеводні) згорання. При переведенні котельних  установок на рідке паливо (мазут) знижуються викиди золи, але практично  не зменшуються викиди оксидів сірки  й азоту.

 

Еволюційно сформовані антропогенні порушення біогеохімічних циклів, які  виявляються у виведенні з  екосистем значних обсягів речовин, призводять до накопичення в біосфері великих обсягів біологічно не руйнованих і не засвоюваних природними екосистемами відходів (стічні води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, накопичення  твердих відходів у літосфері). Відходи  – непридатні для виробництва  продукції види сировини, його невживані  залишки або речовини (тверді, рідкі  і газоподібні) і енергія, що виникають  у технологічних процесах, не придатні до утилізації. В процесі діяльності адміністративного управління підприємства ТОВ "Фрінет" також утворюються  відходи у вигляді зіпсованих та відпрацьованих канцелярських товарів, різного роду приладдя, паперу.

 

 

5.2 Розрахунок плати за  забруднення навколишнього середовища

 

Збір за забруднення навколишнього  природного середовища справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними  джерелами забруднення.

 

Платникам збору є бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, а також суб’єкти підприємницької діяльності незалежно  від форми власності, які здійснюють на території України викиди і  скиди забруднювальних речовин  у навколишнє природне середовище. В нашому випадку це бюджетна установа.

 

Об’єктами обчислення збору  за забруднення навколишнього природного середовища є:

 

- для стаціонарних джерел  забруднення – обсяги забруднювальних  речовин, які викидаються в  атмосферу або скидаються безпосередньо  у водний об’єкт, та обсяги  відходів, що розміщуються у спеціально  відведених для цього місцях  чи на об’єктах;

 

- для пересувних джерел  забруднення – обсяги фактично  використаних видів пального, внаслідок  спалення яких утворюються забруднювальні  речовини.

 

Розрахунок збору за забруднення  навколишнього природного середовища пересувними джерелами забруднення  розраховується за формулою 5.2.1.

 

, (5.2.1.)

 

де  - об’єм спожитого  пального, тони;

 

- норматив збору, гривень  /тонну;

 

- коефіцієнт, який враховує  чисельність жителів у населеному  пункті;

 

- коефіцієнт, який враховує  народногосподарське значення населеного  пункту.

 

В управлінні підприємства ТОВ "Фрінет" є 10 легкових автомобілів, тобто пересувне джерело забруднення. За 2008 рік використано бензину  А-95 24000 л (2000 л в місяць), або 24 т.

 

В нашому випадку, мають місце  такі показники:

 

М = 24,0 т; Н = 15,89; Кч = 1,7; Кн = 1.5.

 

На основі наведеної формули 5.2.1, проведемо розрахунок платежу  за забруднення навколишнього середовища на підприємстві ТОВ "Фрінет":

 

Звп = 24 * 15,89 * 1,7 * 1,5 = 972,47 (грн.).

 

Таким чином, досліджуване підприємство має заплатити 972,47 гривень за забруднення  навколишнього середовища.

 

 

Висновки

 

З проведеного дослідження  в даній дипломній роботі можна  зробити висновок, що інвестиційна привабливість підприємства — це його інтегральна характеристика як об'єкта майбутнього інвестування з  позиції перспектив розвитку (динаміки обсягів продажу, конкурентоспроможності продукції), ефективності використання ресурсів і активів, їхньої ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стійкості, а також значення низки неформалізованих показників: економіко-географічне положення, галузева приналежність, статус власності, інтелектуальний капітал підприємства, діловий імідж керівництва підприємства, лояльність клієнтів, вартість бренду, положення на ринку, конкурентоспроможність підприємства, збалансованість контрольних карт, оборотність капіталу, фінансова стійкість підприємства, прибутковість (рентабельність) діяльності, платоспроможність і ліквідність, структура активів і капіталу.

Информация о работе Оцінка інвестиційної привабливості підприємства