Оцінка фінансового стану підприємства

Коефіцієнт  оборотності оборотних активів  характеризує настільки ефективно використовується оборотний капітал підприємства і показує скільки оборотів виконує оборотний капітал у чистій виручці від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У 2010 р. порівняно з 2009 р. коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 2,9%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 11,94%, це значить, що оборотний капітал підприємства почали використовувати ефективніше, що призвело до зростання коефіцієнту.

Коефіцієнт  оборотності запасів дозволяє побачити настільки ефективно обертаються запаси підприємства, тобто скільки оборотів здійснюють у собівартості реалізованої продукції. У 2010 р. порівняно з 2009 р. коефіцієнт оборотності запасів зменшився на 86,7%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 100%, це значить, що комунгосп почав ефективніше використовувати свої запаси.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості показує скільки оборотів здійснює клієнтська дебіторська заборгованість у чистій виручці від реалізації продукції. У 2010 р. порівняно з 2009 р. коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на 9,26%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 20,34%, що свідчить про збільшення суми оборотного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості показує скільки оборотів у собівартості реалізованої продукції здійснює клієнтська кредиторська заборгованість. У 2010 р. порівняно з 2009 р. коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості не змінився, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. зріс на 14566,7%, що свідчить про високий рівень кредиторської заборгованості.

4) Оцінка  рентабельності проводиться за  показниками відображеними у  табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Показники рентабельності підприємства

Продовження табл. 2.6

Чиста рентабельність активів визначається відношенням чистого прибутку до валюти балансу і показує скільки копійок чистого прибутку отримується на 1 гривню вартості майна підприємства, у 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 241,4%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 16,4%, що викликано зменшенням суми чистого прибутку.

Економічна рентабельність активів визначається відношенням прибутку від звичайної діяльності до оподаткування плюс відсотки за кредит до валюти балансу і показує приріст активів підприємства, тобто скільки копійок прибутку до оподаткування разом із фінансовими витратами отримується на одну грн. вартості активів підприємства. Фінансові менеджери при розрахунку цього показника визначають, чи доцільно залучати на підприємство кредит. Оскільки, якщо цей показник більший ставки за кредит, то підприємству доцільно видавати кредит, оскільки буде погашено кредит і отримано прибуток. Якщо ж менший, то підприємству недоцільно брати кредит. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 16,7%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 39,2%, що викликано збільшенням собівартості послуг.

Рентабельність капіталу визначається відношення прибутку до оподаткування до валюти балансу і показує, скільки копійок прибутку до розподілу між підприємством та державою отримується на  одну гривню вкладеного капіталу підприємства. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 151,9%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 15,9%, що викликано збільшенням витрат підприємства на надання послуг.

Чиста рентабельність власного капіталу визначається відношенням чистого прибутку  до власного капіталу підприємства, і показує скільки копійок чистого прибутку отримується на одну гривню вкладеного капіталу. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 9769,5%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 100,3%, що викликано зменшенням сум чистого прибутку.

Чиста рентабельність позикового капіталу визначається відношенням чистого прибутку до позикового капіталу підприємства, і показує скільки копійок чистого прибутку отримується на одну гривню позикового капіталу, що є наявним на підприємстві. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 166,7%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 71,8%, що викликано збільшенням частки позикового капіталу в грошовому обороті.

Рентабельність продукції визначається відношенням валового прибутку до собівартості реалізованої продукції, і показує скільки копійок валового прибутку забезпечує 1 гривня собівартості реалізованої продукції. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 105,2%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 130,7%, що викликано збільшенням собівартості реалізованої продукції.

Валова рентабельність продажу визначається відношенням валового прибутку до чистої виручки від реалізації , і показує скільки в 1 гривні чистої виручки від реалізації продукції міститься копійок валового прибутку. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 1593,3%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 130,7%, що викликано неефективністю використання підприємством прибутку.

Операційна рентабельність продажу  визначається відношення прибутку від операційної діяльності до чистої виручки від реалізації і показує, скільки копійок прибутку від операційної діяльності міститься в 1 гривні чистої виручки від реалізації продукції. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 168,2%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 200%, що викликано зменшенням прибутку від операційної діяльності.

Чиста рентабельність продажу визначається відношенням чистого прибутку до чистої виручки від реалізації продукції і показує скільки копійок чистого прибутку містить одна гривня чистої виручки від реалізації продукції. У 2010 р. порівняно з 2009 р. вона зменшилась на 251%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 0,66%, що викликано зменшенням чистого прибутку.

5) До основних показників оцінки  фінансової стійкості належать  показники у таблиці 2.7. [10, c. 2]

Таблиця 2.7

Показники фінансової стійкості

Продовження табл. 2.7

Коефіцієнт  фінансової незалежності, показує частку майна підприємства, що фінансується за рахунок власних коштів чи власного капіталу. Підприємство є фінансово стійким коли даний показник перевищує 0,5. Це свідчить про те, що переважну частку джерел фінансування підприємства складають власні кошти. Якщо коефіцієнт перевести у відсоткове значення, то при рівності коефіцієнта фінансової незалежності 0,5, можна говорити, що 50% фінансового капіталу підприємства складає власний капітал. У 2010 р. порівняно з 2009 р. він зменшився на 100,7%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 8175%, що вказує на нестачу власного капіталу на підприємстві.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує частку майна підприємства, яка створена за рахунок позикових джерел фінансування. Відповідно його значення, згідно до нормативів повинно бути меншим 0,5, що свідчитиме про те, що позикові чи залученні кошти складають менше половини фінансових ресурсів підприємства. У 2010 р. порівняно з 2009 р. він збільшився на 109,8%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 193,9%, що вказує на високий рівень залежності підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує скільки гривень власного капіталу припадає на одну гривню позикового капіталу. Для підтримання нормального  рівня фінансової стійкості цей  показник повинен складати більше одиниці. Якщо коефіцієнт фінансової стабільності складатиме більше одиниці можна говорити, що на підприємстві власний капітал перевищує позиковий капітал. У 2010 р. порівняно з 2009 р. він зменшився на 100,7%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 8175%, що викликано знову ж таки нестачею власного капіталу.

Коефіцієнт фінансового  ризику є оберненим до коефіцієнта фінансової стабільності і показує скільки гривень позикового капіталу припадає на одну гривню власного капіталу. Підприємства, у яких розрахункове значення коефіцієнта фінансового ризику є меншим одиниці, мають стійке фінансове положення і є менше вразливими, до зменшення фінансової стійкості, в умовах впливу екзогенних чинників. У 2010 р. порівняно з 2009 р. він зменшився на 14550%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 100,9%, що вказує на високий рівень позикового капіталу.

Коефіцієнт довгострокового  залучення позикового капіталу дозволяє визначити, яку частку довгострокових пасивів складають довгострокові зобов’язання підприємства. Чим менше значення показника, тим краще для підприємства, оскільки в такому випадку, в довгострокові активи більше вкладено власних ніж позичених коштів. Оскільки у комунгоспу немає довгострокових зобов’язань, то коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу не розраховувався.