Оцінка фінансового стану підприємства

 

Згідно  з балансом загальна вартість майна  підприємства, включаючи грошові  кошти і засоби в розрахунках  на кінець звітного періоду, що аналізується, склала 26,1 тис.грн. і, в порівнянні з  вартістю майна на початок звітного періоду зменшилась на 3,1 тис.грн. або  на 10,6%. Зміни пройшли за рахунок зменшення оборотних та необоротних активів на 6,85 тис.грн. та 3,83тис.грн. відповідно.

Таблиця 2.17

Горизонтальний  та вертикальний аналіз джерел придбання  майна підприємства на початок і  кінець періоду (за 2010 р.)

Показники пасиву	На початок  періоду		На кінець    періоду		Зміна
	Сума, тис.грн.	Частка, %	Сума, тис.грн.	Частка, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
1	2	3	4	5	6	7
1.Власний капітал	15,3	52,39	-0,2	-0,76	-15,5	-53,15
Статутний капітал	12,5	42,8	12,5	47,9	0	5,1
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	2,8	9,6	-12,7	-48,66	-15,5	-58,26
4.Поточні зобов’язання	13,9	47,6	25,8	98,8	11,9	51,2
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	0	0	0,4	1,53	0,4	1,53
Поточні зобов’язання за розрахунками	13,9	47,6	25,4	97,3	11,5	49,7

Продовження табл. 2.17

1	2	3	4	5	6	7
Доходи майбутніх періодів	0	0	0,5	0,07	0,5	0,07
Разом джерел придбання майна (всього по пасивах)	29,2	100	26,1	100	-3,1	-

 

Зменшення вартості майна підприємства за звітний  період пройшло за рахунок зменшення  власного капіталу на 15,5 тис.грн. або  на 53,15% та збільшення непокритого збитку на 15,5 тис.грн. або на 58,26%.

Дані  аналізу стану та структури майна, а також динаміки зміни його статей на початок та кінець періоду (за 2011 р.) наведені в таблиці 2.18:

Таблиця 2.18

Горизонтальний  та вертикальний аналіз майна підприємства на початок та кінець періоду (за 2011 р.)

Показники активу	На початок періоду		На кінець періоду		Зміни
	Сума, тис.грн.	Частка в майні, %	Сума, тис.грн.	Частка в майні,%	Сума, тис.грн.	Структура%
1	2	3	4	5	6	7
1.Необоротні активи:	8,6	32,95	11,7	37,4	3,1	4,45
Основні засоби	5,8	22,2	4,4	14,06	-1,4	-8,14

 

 

Продовження табл. 2.18

1	2	3	4	5	6	7
Інші необоротні активи	2,8	10,7	7,3	23,32	4,5	12,62
2.Оборотні активи:	17,5	67,05	19,6	62,6	2,1	-4,45
Виробничі запаси	0,5	1,9	1,1	3,5	0,6	1,6
Інша поточна дебіторська заборгованість	15,4	59	18,3	58,5	2,9	-0,5
Грошові кошти	1,6	6,1	0	0	-1,6	-6,1
Разом майна (по активах)	26,1	100	31,3	100	5,2	-

 

Згідно  з балансом загальна вартість майна  підприємства, включаючи грошові  кошти і засоби в розрахунках  на кінець звітного періоду, що аналізується, склала 31,3 тис.грн. і, в порівнянні з  вартістю майна на початок звітного періоду збільшилась на 5,2 тис.грн. або на 19,9%. Зміни пройшли за рахунок  збільшення необоротних активів  на 3,1 тис.грн.

При цьому  частка оборотних активів у майні  підприємства зменшилась на 4,45%.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.18

Горизонтальний  та вертикальний аналіз джерел придбання  майна підприємства на початок і  кінець періоду (за 2011 р.)

Показники пасиву	На початок  періоду		На кінець    періоду		Зміна
	Сума, тис.грн.	Частка, %	Сума, тис.грн.	Частка, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
1	2	3	4	5	6	7
1.Власний капітал	-0,2	-0,76	-61,4	-196,2	-61,2	-195,44
Статутний капітал	12,5	47,9	12,5	39,9	0	-8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-12,7	-48,65	-73,9	-236,1	-61,2	-187,45
4.Поточні зобов’язання	25,8	98,8	92,7	296,2	66,9	197,4
Короткострокові кредити банків	0	0	6,5	20,7	6,5	20,7
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	0,4	1,5	56,4	180,2	56	178,7
Поточні зобов’язання за	25,4	97,3	29,8	95,2	4,4	-2,1

Продовження табл. 2.18

1	2	3	4	5	6	7
розрахунками
Разом джерел придбання майна (всього по пасивах)	26,1	100	31,3	100	5,2	-

 

Збільшення  вартості майна підприємства за звітний  період пройшло за рахунок збільшення поточних зобов’язань на 4,4 тис.грн. або на та збільшення короткострокових кредитів банків на 6,5 тис.грн. або на 20,7%.

Як видно  із розрахунків, власні обігові кошти  на підприємстві практично відсутні. В таких умовах підприємство не має  перспективи на отримання банківських  кредитів. Перевага кредиторської заборгованості в складі джерел коштів може призвести  до неплатоспроможності підприємства.

Функціональний  потенціал підприємства знижується і для покращення ситуації у підприємства недостатньо власних джерел коштів. Залежність підприємства від кредиторів зростає, що свідчить про поганий  фінансовий стан підприємства.

 

 

2.4. Визначення  напрямків покращення фінансового  становища комунального господарства  «Рівне».

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства було виявлено як позитивні, так і негативні  сторони його розвитку та запропоновані  напрямки щодо їх покращення. Серед  них є напрямки щодо зміцнення  ліквідності та підвищення платоспроможності, зменшення дебіторської заборгованості.

Ліквідність та платоспроможність підприємства є одними з найважливіших складових, що визначають фінансовий стан підприємства, тобто забезпеченість фінансовими  ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобов’язаннями. Проведені розрахунки свідчать про незадовільний стан ліквідності та платоспроможності підприємства на кінець 2011 р. Основними причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є збільшення поточних зобов’язань, фінансування капітальних витрат за рахунок поточних зобов’язань,зменшення оборотного капіталу. Відповідно рекомендації, щодо покращення рівня ліквідності та платоспроможності передбачають, насамперед, досягнення прибутковості, що передбачає збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, залучення довгострокових позик на фінансування витрат, або відмова від інвестиційних проектів. Також важливим є раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства тощо.

Будь-яке  підприємство в умовах ринкової економіки  здійснює свою діяльність з метою  одержання прибутку. Його відсутність  або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентоспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є  першочерговим завданням для  господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. Комунгосп «Рівне» на протязі 2010-2011 рр. не отримує прибутку і показники рентабельності продажу дуже низькі. Це вимагає активних дій від керівництва товариства.

Призначенням  фінансового планування комунального господарства «Рівне» є вирішення таких основних завдань:

- забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для його нормальної господарської діяльності, включаючи розширене відтворення основних засобів підприємства, формування обігових коштів, матеріальне стимулювання, забезпечення соціальних потреб працівників;

- виявлення резервів у господарській діяльності підприємства та спрямування їх на підвищення ефективності виробництва;

- забезпечення  раціональних та взаємовигідних  економічних відносин підприємства  з іншими підприємствами-постачальниками  матеріальних ресурсів, бюджетом  та банками;

- здійснення  контролю за господарсько-фінансовою  діяльністю підприємства та за  утворенням та використанням  матеріальних, трудових та грошових  ресурсів.

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку  галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо  високий рівень рентабельності надає  підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового  становища та впевненого розвитку.

Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, проводиться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

- збільшення виручки від реалізації;