Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства

Спершу проведемо розрахунок коефіцієнту податкового тиску:

  КПТ=  Нараховані обов’язкові платеж (НОП)  =  (Ф№2, р.(015+180))        (2.20)

                 (Валовий прибуток) ВП           (Ф№2, р.100)

НОП = Сума податків, зборів (ПЗ) + Нарахована сума податку  на прибуток (НП) + Сума сплати ПДВ до бюджету (ПДВБ)

Рис.2.21. Розрахункові значення та динаміка коефіцієнту податкового тиску

      Як  видно з графіку і розрахованих показниках, податковий тягар досить великий. На розрахунковий рік податковий тиск має найменш значення, в порівнянні з попередніми. Але не виключено, що перший квартал 2010 року також сягне вище 80%.

      Для розрахунку податкоспроможності актуально  розрахувати Коефіцієнт податкомісткості оплати праці

КПМП=  Нараховані обов’язкові платеж (НОП)  =  (Ф№2, р.(015+180))     (2.21)

            Витрати на оплату праці (ФОП)     (Ф№2, р.240)

Рис.2.22. Розрахункові значення та динаміка коефіцієнту  податкомісткості оплати праці

      В порівнянні з коефіцієнтом податкового  тиску відносно прибутку, податкомісткість оплати праці має значні навантаження. Адже 366% навантаження, це на одну виплачену гривню працівникам, підприємство сплачує 3 гривні 56 копійок податку. Хоча дані другого кварталу 2009 року пов’язані більше за скороченням персоналу і відповідно зменшенням витрат на оплату праці.

      Коефіцієнт  ефективності оподаткування дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику ефективності обраного варіанта податкової політики і показує, як співвідносяться між собою показники чистого прибутку і загальної суми податкових платежів.

      КОП.=                  Валовий прибуток (ВП)           =      (Ф№2, р.100)    (2,22)

                 Нараховані  обов’язкові платеж (НОП)    (Ф№2, р.(015+180))

Рис.2.23. Розрахункові значення та динаміка коефіцієнту  ефективності оподаткування

      Як  видно з цього коефіцієнту, податкова  політика є досить надійною. Оскільки якраз в динаміці зміни цього коефіцієнту спостерігаємо покращення ситуації в кінці кризового року, коли на 1 гривню податків припадає 2,68 гривні прибутку.

      Особливої уваги заслуговує показник співвідношення ПДВ і доданої вартості. Він  становить найбільшу питому вагу в порівнянні з іншими податками. Для сплати ПДВ потрібні великі кошти, яких може бути недостатньо в разі погіршення кризової ситуації. Таким чином, можна зробити висновок про пріоритетність показника податкового навантаження доданої вартості, який дає об’єктивну характеристику фіскального тиску на економіку підприємства. Є нагальна необхідність змінити механізм нарахування ПДВ, пов’язуючи його напряму з доданою вартістю. Тоді сума нарахованого ПДВ не перевищувала б доданої вартості за звітний період на підприємствах деяких галузей і зник прецедент податкової заборгованості у законослухняних платників податків.

 

       2.3 Розрахунок та аналіз впливу на фінансову діяльність підприємства державного важелю податкового регулювання – податку на додану вартість

      Так як непрямі податки є ціноутворюючими елементами, то збільшення цін на суму цих податків може призвести до зниження попиту, тому що, наприклад ПДВ, який сплачує підприємство, прямо пропорційний еластичності попиту на продукцію та обернено пропорційній еластичності пропозиції.

      Отож, вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємства можна назвати достатньо складним, зокрема вплив ПДВ на діяльність підприємств наведено в табл. 2.1 [51].

      Таблиця 2.1. Влив ПДВ на діяльність підприємств

 

 

      Проведемо сміливий експеримент по регулюванню  фінансової діяльності підприємства через  зіну державою податку на додану вартість. Будемо змінювати ПДВ в межах  від 1% до 40%. Ця зміна звичайно вплине на попит, адже споживачі не можуть купити продукції на більше коштів ніж у них вже є. Тому візьмем за базу  дані кінця 2009 року. А продукцію – залізорудні окатиші.

Отже вхідні дані наступні (табл. 2.2): 
 
 
 

Таблиця 2.2 Вихідні (базові) дані для розрахунку впливу на фінансовий стан ВАТ "ЦГЗК" зміни ПДВ

 

      Отже  при грошовому обмеженні споживача  і зміні сумарної ціни на продукцію, змінюватися буде лише кількість куплених товарів. Але при зміні ПДВ підприємство буде мати відмінний від базової дохід, а відповідно будуть збільшені оборотні кошти підприємства (і інших підприємств споживачів також). В разі зменшення ПДВ підприємство отримає чистий прибуток, з якого буде вирахуваний податок на прибуток 25%, і ці кошти знову підуть в оборот.

      Для держави – чим більший прибуток, тим більше грошей надійде до бюджету. Але витрати підприємства повинні бути вкрай малими, щоб податок на прибуток, вилучений з втрачених від зменшення ПДВ коштів, покрив втрати бюджету. А точніше – це просто не можливо. Отже єдино причиною, при котрій держава може зменшити ПДВ – це в разі падіння економіки і виробництва в Україні вцілому. Щоб більше коштів обертались в виробництві і промисловість України зростала. Тепер перейдемо безпосередньо до дослідження.

      Спершу  побудуємо криву попиту споживачами на залізорудні окатиші. Будемо враховувати не тільки кількісний ріст купленої продукції, а й зміну купленої

      кількості товару від збільшеного прибутку (через приріст надходжень до оборотних коштів підприємців за рахунок зменшення ПДВ або навпаки). Тобто сума, на яку споживачі будуть купляти продукцію буде змінюватись пропорційно до їх власних надходжень від прибутку недоплаченого бюджету.

      Функція буде мати наступний вигляд:

   (2.23)

      Відповідно  побудуємо графік попиту при зміні ПДВ (рис. 2.24). Оскільки змінюється не просто ціна на даний вид продукції, а ціни взагалі, то потрібно враховувати зміну коштів, які споживачі виділяють на закупку товару.

Рис.2.24. Еластичність попиту споживачів відносно зміни ПДВ державою, тис.  тонн  

      Попит змінюється не лінійно, адже пропорційно  збільшуються оборотні кошти споживача, котрий в свою чергу збільшує потужність виробництва та закупає більше сировини.  Також можна побачити зміну надходжень до державного бюджету, яка є обернено пропорційною до зміни надходжень до прибутку підприємств (рис. 2.25). Функція зміни надходжень до бюджету має наступний вигляд:

    (2.24)

      Відповідно  для підприємства формула буде дещо різнитись, оскільки доведеться віддати податок на прибуток, формула (2.3).

  (2.25)

      Подивимось  на зміну прибутку чи збитку, залежно  від зміни ПДВ державою (рис. 2.25). Криві будуть майже симетричні.

Рис.2.25. Зміна прибутку (збитку)  держави відносно зміни державою ПДВ, тис. грн.

      Оскільки  сміливий експеримент дозволяє промоделювати  надходження грошових коштів до державного бюджету в результаті зміни непрямого  податку, то промоделюємо грошові надходження  до підприємства ВАТ "ЦГЗК", або  збитки (рис. 2.26).

Рис.2.26. Зміна прибутку (збитку) ВАТ "ЦГЗК"  відносно зміни державою ПДВ (з  врахуванням податку  на прибуток), тис. грн.

      Отже  в висновку можна сказати, що непрямі  податки – це дуже потужній важіль в регулюванні виробництва і  економіки відповідно в Україні. І варто б державі насправді змінювати ці податки відносно економічної ситуації в світі, адже якраз саме зараз це дуже актуально. І замість гніту нашої промисловості податками в часи вируючої світової кризи, ми могли б отримати зліт виробництва і швидко піднятись економічно, а не брати кредити від МВФ. Нинішній президент Янукович В. Ф. в своїй передвиборчій програмі обіцяв зробити ПДВ рівним 19%, але на практиці він ще нічого не зробив в цьому напрямку. Але будемо сподіватись, що в майбутньому податковий тягар зменшиться, і буде поступовий підйом економіки за рахунок виробництва. 
 

 

РОЗДІЛ 3

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ 

      3.1 Світовий досвід  функціонування непрямих  податків

      Розвиток систем непрямого оподаткування в формі запровадження податків на споживання чи вдосконалення існуючих спостерігається в більшості країн світу. Деякі з них знаходяться на початковому етапі створення систем ПДВ чи валового податку з продажу (GST). Яскраво вираженою є дана тенденція в Тихо-азійському регіоні з планами впровадження ПДВ в Малайзії і Лаосі та розвитку до 2010 року уніфікованого GST в Індії. Країни Близького Сходу теж демонструють впевнений рух в напрямку формування ПДВ систем впродовж найближчих 5 років. Таким чином, світова карта ПДВ чи GST поступово заповнюється [53].

      Непрямі податки стали не лише надійним джерелом доходів бюджетів країн світу, змінилась і структура державних доходів від непрямих податків. Сьогодні головну роль серед непрямих податків відіграють універсальні непрямі податки, переважно податок на додану вартість. 30 років тому основну частину акцизів складали специфічні податки на товари і послуги, такі як акцизні податки. В останні десятиліття активно проходив процес лібералізації міжнародної торгівлі, який спричинив суттєве скорочення ставок ввізних і вивізних мит.

      Непрямі податки стають дедалі важливішим джерелом доходів більшості розвинутих країн світу. Протягом тривалого часу використовувалися прямі податки як основне джерело бюджетних доходів держави. Однак зростання мобільності капіталу і загострення міжнародної податкової конкуренції у сфері прямого оподаткування сприяли поступовому підвищенню фіскального значення непрямих податків. Непрямі податки посідають важливе місце у фінансуванні державних потреб (табл.3.1) [54].

      Табл. 3.1. Частка непрямих податків у деяких країнах світу