Методика розрахунку ліквідності та платоспроможности

 

     Згідно  результатів таблиці 2.7 можна сказати, що ситуація у 2010 році значно погіршилась відбулось збільшення поточних зобов’язань над платіжними засобами на 84,6 рази (36990/43676=84,6 рази). Підприємство не в змозі погасити всі свої зобов’язання. Отже, у 2010 році підприємство також є не платоспроможним.

     Отже, ЗАТ КФ «Харків’янка» не є абсолютно  платоспроможним підприємством  за аналізуємий період.

     Враховуючи  незадовільний стан підприємства доцільно буде провести наступні заходи: установити виконання плану з надходження коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і з'ясувати причини відхилення від плану. Особливу увагу слід звернути на використання коштів. Для підвищення рівня платоспроможності слід: прискорити оборотність власних оборотних засобів; розробити графік платіжно-розрахункових операцій і контролювати його дотримання; не допускати затоварювання на складах підприємства; своєчасно оплачувати рахунки кредиторів; підвищити рентабельність операційної діяльності; зменшити витрати на здійснення основної діяльності. 

     2.3 Шляхи підвищення ліквідності  та платоспроможності підприємства 

     Підприємство  ЗФТ КФ «Харків’янка» має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчить ряд показників. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на те, що підприємство в змозі негайно  погасити лише 0,3% поточної заборгованості. Значення коефіцієнту миттєвої ліквідності  знаходиться в межах нормативу. Коефіцієнт загальної ліквідності  знаходиться в поза межами норми. Коефіцієнт автономії має велике значення, оскільки засвідчує низьку ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування. Кондитерська фабрика має не значний запас  стійкості – про це свідчить коефіцієнт фінансової стійкості.

     Незважаючи  на те, що підприємство має добрі  результати по деяких показниках, воно знаходиться в нестійкому фінансовому  стані через нестачу грошових коштів. Великі обсяги товарів на складі свідчать про те, що дана продукція  не дуже користується попитом через  високу ціну, яка, в свою чергу, обумовлена великою собівартістю.

     Ліквідність характеризує підприємство з точки  зору можливості розрахуватися за своїми зобов’язаннями за певний час, за допомогою  перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють  здатність підприємства розрахуватися  з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться  про постійну наявність в нього  в необхідних розмірах платіжних  засобів, або активів.

     На  кондитерській фабриці «Харків’янка»  виходячи з результатів аналізу  постають такі проблеми: перегляд збутової політики, цінової та розрахунки з  дебіторами. Проблему збуту можна  вирішити через реалізацію продукції  з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом незначного зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.

     Доцільно  також продати незначну частину  основних фондів, оскільки вони вже  застарілі, а отриману суму спрямувати на придбання нового обладнання чи на розширення виробничої та збутової діяльності.

     Перш  за все,  потрібно досить ретельно дослідити  зовнішні чинники котрі впливають  на діяльність  підприємства:

• відстежити позитивні та негативні явища коньюктури ринку;
• переглянути господарське та податкове законодавство;
• рівень інфляції в країні;
• проаналізувати конкуренцію в галузі;
• проаналізувати купівельну спроможність потенційних покупців;

Будь-яке  підприємство в умовах ринкової економіки  здійснює свою діяльність з метою  одержання прибутку. Його відсутність  або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентноспроможним  і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. Підвищення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

• стимулювання попиту на продукцію підприємства;

     в першу чергу інформування потенційних  покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок;

• розширення збутової мережі;

     можливо саме відсутність регіональних представництв  та місцевих дилерів стримує потенційних  покупців від вибору на користь продукції  підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують  трансакційні витрати покупців;

• вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;
• випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

     населення вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу;

     Зменшення витрат виробництва передбачає:

• пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

     на  сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних  так і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

• зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

     дуже  часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного  використання наявних ресурсів;

• визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів;

     виходячи  з потреб виробництва, необхідно  визначити оптимальний об’єм  закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

• встановлення відповідності планів виробництва та планів продажу;

     збільшення  обсягів готової продукції свідчить про те, що підприємство виробляє більше ніж може продати;

• забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства;

     збої  в роботі “зв’язують” оборотні кошти в незавершеному виробництві  та призводять до погіршення фінансових показників;

• управління дебіторською заборгованістю;

     використання  усіх можливих заходів у роботі з  дебіторами , починаючи від відмови  від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов’язково матиме позитивні наслідки;

• відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства;

     саме  капітальні вкладення, що перевищують  фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних  капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають  відмови від подібних заходів.

     Таким чином, для покращення фінансового  стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку  галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо  високий рівень рентабельності надає  підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового  становища та впевненого розвитк 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

     

1. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с  англ. / Науч. ред. перевода чл.-кор. РАН  И.И. Елисеева; Гл. редактор серии проф. Я. В. Соколов. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 624 с.
2. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посібник — К.: КНЕУ, 2005. — 592 с.
3. Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.
4. Бандурка О.М., Коробов М. Я, Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: підручник. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.
5. Бочаров В.В. Корпоративные финансы. – СПб: Питер, 2001. – 256 с.
6. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченька. Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. –556 с.
7. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП. „Рута”, 2003. – 237-248 с.
8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Бухгалтерский учет, 2002. — 528 с.
9. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. – 152 с.
10. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 560 с.
11. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: Навч.посібник. – Х.: Фактор, 2007. – 784 с.
12. Костырко Л. А. Финансовый анализ. — Луганск: Изд-во Восточноукр. гос. ун-та им. В. Даля, 2000. — 185 с.
13. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: „Алерта”, 2002. – 342 с.
14. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко  та ін.; За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — 2-ге вид., перер. i допов. — К.: Вища шк.; Знання, 1997.
15. Поддєрьогін А.М. та ін. Фінанси підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 640 с.
16. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 654 с.
17. Селезнева Н. Н., Ионова А. Ф. Финансовый анализ: Учеб. пособие. — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2001.
18. Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств. — К.: ЦУЛ, 2002. — 460 с.
19. Смоленюк П. С. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — Хмельницький: НВП «Евріка» ТОВ, 2002.
20. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. 3-тє видання, перероблене. Львів: „Новий світ – 2000”, 2004. – 344 с.
21. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.
22. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальни  посібник. – К.: Кондор, 2005.- 400 с.
23. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 160 с.
24. Шеремет О.О.Фінансовий аналіз: Навч.посіб. – К.,2005 –196 с.
25. Экономический анализ: Учебник для вузов / Под ред. Л. Т. Гиляровской. — М.: Юнити-Дана, 2001. — 527 с.