Методика розрахунку ліквідності та платоспроможности

     Для визначення ліквідності балансу  зіставляємо підсумки зазначених груп по активу й пасиву згідно результатів  таблиці 2.3. У 2009 році спостерігається така картина:А₁ < П₁; А₂ > П₂; А₃ < П₃; А₄ > П_4.

     Отже, можна зробити висновок, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним, не виконується навіть умова поточної та перспективної ліквідності. Рекомендації: збільшити А₁ та А₃ та зменшити А₄ з метою виконання умов абсолютної ліквідності У 2009 році видно, що баланс підприємства також не є абсолютно ліквідним тому що не виконується перша та четверта умова. Тому виходячи з цього в подальшому потрібно проаналізувати стан активів та пасивів, зменшити розмір П₁ та збільшити П_4.

     Але аналізу тільки ліквідних активів  підприємства далеко не достатньо для  визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_абс.л);
• коефіцієнт швидкої ліквідності (К_пр.);
• коефіцієнт загальної ліквідності (К_заг.).

     Коефіцієнт  миттєвої платоспроможності (абсолютної ліквідності) – визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань підприємства. В чисельнику сума грошових коштів (ряд. 230,240) і поточних фінансових інвестицій (ряд. 220) підприємства, в знаменнику – підсумок розділу IV пасиву балансу.

     Це  найбільш твердий критерій платоспроможності, що показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно  або найближчим часом. Вважається, що значення цього коефіцієнта не повинне  опускатися нижче 0,2-0,25.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності на даний  час реально може знаходитися  в межах зазначених нормативних  обмежень тільки для підприємств, які  займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельно-закупівельного, біржового та фінансового характеру.

     Коефіцієнт  проміжної платоспроможності (термінової або швидкої ліквідності) - визначається як відношення поточних активів за мінусом запасів до поточних пасивів. Чисельник складає різниця між підсумком розділу II активу балансу і величиною матеріальних оборотних активів (сума ряд.100-140, 250 за даними балансу), а знаменник – підсумок розділу IV пасиву балансу.

     Підрахунок  даного показника викликаний тим, що ліквідність окремих категорій  оборотних активів, далеко не однакова. І якщо, наприклад, кошти можуть служити безпосереднім джерелом виплати поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані для цієї мети лише після їхньої реалізації, що припускає не тільки наявність покупця, але й наявність у нього коштів.

     Коефіцієнт  проміжної платоспроможності вимірює  критичну платоспроможність, яка забезпечується ліквідністю грошових коштів і коштів у розрахунках, і показує скільки грошових одиниць цих активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань.

     Бажано, щоб значення цього коефіцієнту  було на рівні приблизно 1,5. Однак  в умовах функціонування національної економіки достатнім визнається його значення, яке дорівнює 0,7-0,8, але  не нижче.

     Коефіцієнт  загальної платоспроможності (поточної ліквідності, покриття) розраховується відношенням поточних активів до поточних зобов’язань підприємства, що мають короткостроковий характер. В чисельнику знаходиться підсумок розділу II активу балансу, в знаменнику – підсумок розділу IV пасиву балансу.

     Він вимірює загальну платоспроможність, яка забезпечується ліквідністю  оборотних активів, і показує  чи досить у підприємства коштів, які  можуть бути використані їм для погашення  своїх короткострокових зобов'язань  протягом майбутнього періоду. Тобто  скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову  одиницю поточних зобов'язань.

     Згідно  загальновизнаним стандартам, вважається, що даний коефіцієнт повинен перебувати в межах між 1 і 2 (іноді 3), або не повинен опускатися нижче 2,0-2,5.

     Постійне  зниження коефіцієнта означає зростаючий ризик неплатоспроможності, а зростання  підтверджує підвищення платоспроможності, але не завжди. Підтвердженням цього  висновку є наявність у підприємства накопичених у великих розмірах матеріальних запасів, які важко  реалізувати.

     Результати  розрахунку помістимо в таблицю 2.4 
 

     Таблиця 2.4 Показники ліквідності підприємства 

     Згідно  результатів таблиці 2.4 можна сказати про незадовільний фінансовий стан підприємства за аналізуємий період. У 2009 році коефіцієнт абсолютної ліквідності досить низький, що свідчить про зниження платоспроможності підприємства (міститься незначна частина кредиторської заборгованості яку підприємство може сплатити найближчим часом). Коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться в межах нормативу, що свідчить про своєчасне проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт загальної ліквідності показує, що у 2009 році не вистачає оборотних коштів для покриття своїх короткострокових зобов’язань, так як значення даного коефіцієнту перебуває за межами нормативу.

     Стосовно 2010 року видно, що всі коефіцієнти  знаходяться поза межами нормативу  порівняно з 2009 роком відбулись  значні зменшення, що свідчить про загрозу  неплатоспроможності підприємства, не вистачає оборотних коштів для  вчасного забезпечення своїх короткострокових зобов’язань.

     Далі  слід проаналізувати показники платоспроможності  підприємства (табл. 2.5). 
 
 
 
 

     Таблиця 2.5 Аналіз показників платоспроможності 

     Загальний коефіцієнт покриття підприємства,  згідно результатів таблиці 2.5, на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим, але у 2010 році значно зменшився і не відповідав нормативному значенню. Тобто у 2009 році на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 79 гривні поточних активів; у 2010 році – 15 гривні.

     Коефіцієнт  автономії в 2009 році відповідає нормативному значенню, а в 2010 цей показник вже  зменшився і не відповідає.  Тобто  в 2010 році зобов'язання підприємства в  меншому розмірі  можуть бути покриті  власними активами. А вот забезпеченість власними засобами досить низький в  даному підприємстві

     Таким чином, не можна стверджувати про  ліквідність і платоспроможність  кондитерської фабрики. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важко реалізованими  активами і не можуть забезпечити  високу платоспроможність підприємства.

     Для оцінки платоспроможності доцільно буде побудувати платіжний баланс за 2009 та 2010 роки. Спочатку складемо платіжний календар на 2009 рік (таблиця 2.6). 
 
 
 

     Таблиця 2.6 Платіжний баланс ЗАТ КФ «Харків’янка» на 2009 рік 

     Згідно  результатів таблиці 2.6 можна сказати, що підприємство не було платоспроможним у 2009 році так як відбувається перевищення платіжних зобов’язань над платіжними засобами на 1281,8 тис. грн. (сальдо платіжного балансу в активі). Підприємство не може погасити за рахунок власних грошових коштів та фінансових інвестицій поточні зобов’язання перед працівниками та постачальниками, але могло відбутись часткове покриття поточних засобів за рахунок важко ліквідних засобів. В цілому підприємство має перевищення зобов’язань над платіжними засобами у 1281,8/7219,7=17,7 разів.

     Тепер доцільно буде скласти платіжний баланс на 2010 рік (таблиця 2.7). 

     Таблиця 2.7 Платіжний баланс ЗАТ КФ «Харків’янка» на 2010 рік