Лекции по "Фінанси"

Финансы

1)1)Предмет фін. науки. Сутність фінансів.

 

Фінанси є відносинами зі створення і перерозподілу суспільних благ і багатств, вони тісно пов’язані з розвитком держави і товарно-грошового обігу.

Основне їх призначення полягає в тому щоб шляхом створення грошових доходів  і фондів забезпечити потреби держави і суб’єктів господарювання у грош. коштах,а також контроль за витрачанням фін. ресурсів.

Фінанси виражають  фін. відносини ,які виникають між :

• підприємствами в процесі придбання ТМЦ;
• під-ми в процесі реалізації товарів та послуг;
• державою та під-вами при сплаті ними податків;
• під-вом и громадянами при внесенні ними податків та добровільних платежів;
• окремими ланками  бюджетної системи;
• під-вами та банками в процесі розрахунків з постачальниками,отримання/повернення кредитів.

Об’єктом  фін. науки є сукупність фін. відносин ,що виникають між державою,юр. і фіз. особами.

Предметом фінансів є підприємницькі та управлінські процеси суб’єктів господарювання  мікро та макро рівнів ,які пов’язані з мобілізацією ,розподілом  і викор. фін. ресурсів для розширеного відтворення  та забезпечення  економічного,соц.,політ. розвитку держави.

 

2) Розкрийте поняття фінансів та організаційні засади функціонування фінансів.

Термін «  фінанси» з’явився у 13ст.,він походить від латин.,що означає « грошовий платіж».

Фінанси асоціюються  з рухом грош. коштів ,але фінанси- це не гроші,а відносини.

1)Суспільні-мають  місце в суспільстві;

2)Економічні- пов’язані  з процесом відтворення;

3)Розподільчі-  виникають переважно на стадії розподілу;

4)Фондоутворення- супроводжуються утворенням і  витрачанням фондів грош.коштів.

Фінанси - сист. економ. відносин,пов’язаних з формуванням,розподілом і викор. централізованих і децентралізованих  фондів грош. коштів,для виконання  ф-й і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

Призначення фінансів – забезпечити розподіл і перерозподіл вартості ВВП,вираженої в грошовій формі в державі.

 

3) Розкрийте функції фінансів  та їх роль

Функ-ії фінансів:

1)Розподільча- є головною,бо основне призначення фін-в-розподіл створеної в суспільстві вартості. Розподільча ф-я проявляється в процесі розподілу ВВП  і нац.. доходу(НД)  шляхом утвор. фондів  грош.коштів та  викор. їх за цільовим призначенням.

2)Контрольна- її суть полягає в тому що за допомогою фін-в здійснюється контроль за правильністю розподілу і перерозподілу ВВП і НД,а також за правильністю  формування і викор. фондів  грош.коштів.

Роль  фінансів найвідчутніше проявляється при розв'язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

 

4) Розкрийте моделі фінансових відносин у суспільстві

Розподіл  і перерозподіл ВВП може здійснюватись  за різними схемами, згідно з якими  будуються моделі фінансових відносин у суспільстві. В основі побудови фінансової моделі суспільства лежать роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:

а) за послідовністю  розподілу ВВП;

б) за рівнем державної  централізації ВВП.

За послідовністю  розподілу ВВП розрізняють дві моделі — ринкової й адміністративної економіки. Їх розглядають виходячи з розподілу новоствореної вартості — національного доходу, домінуючими складовими якого є заробітна плата і прибуток. Він є основним і обов’язковим об’єктом розподілу. Основним за питомою вагою і значущістю. Обов’язковим, оскільки не може бути нерозподіленим — інакше зупиниться процес відтворення виробництва.

Фінансова модель ринкової економіки є основною, вона пройшла  значний історичний шлях розвитку і  домінує у світі. Сутність її дуже проста і логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії у суспільстві.

 

5)Структурна будова та засади  функціонування фінансової системи

Форми фінансових відносин —  це виокремлені за певною ознакою  складові фінансів. Сукупність цих  складових визначається терміном «фінансова система». Як і будь-яка інша система, вона є не простим набором окремих елементів, а сукупністю взаємозв’язаних елементів, що мають однорідні ознаки.

Фінансова система розглядається  з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою й організаційною будовою.

 

Побудова  фінансової системи виходить з необхідності вирішення таких завдань:

— формування, концентрація та оптимальне розміщення достатніх для виробництва певного  обсягу ВВП фінансових ресурсів;

— досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів — максимізація обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної структури форм фінансового забезпечення

— установлення оптимальних пропорцій розподілу  та перерозподілу виробленого ВВП  з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств, держави;

— всебічне сприяння залученню усіх тимчасово вільних  коштів та отриманих доходів через  інституції фінансового ринку на потреби фінансового забезпечення виробництва ВВП;

— формування страхових  фондів.

Функціонування  фінансової системи, що ґрунтується на кругообігу фінансових ресурсів, в узагальненому вигляді.

До організаційного  складу фінансової системи України  входять:

а) органи управління:

Міністерство фінансів;

-Державна податкова адміністрація;

-Державна контрольно-ревізійна служба;

-Державне казначейство;

-Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

-Рахункова палата;

-Аудиторська палата;

-Пенсійний фонд;

-Фонд соціального страхування;

-Українська державна інноваційна компанія;

б) фінансові інституції

-Національний банк;

-комерційні банки;

-страхові компанії;

-небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо);

-міжбанківська валютна біржа;

-фондові біржі;

-інституційні інвестори.

6) Управління фінансовою системою.

Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. У світовій теорії і практиці широкого визнання набув фінансовий менеджмент як наука про управління фінансовою діяльністю.

Основним завданням органів  управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інституціями.

Центральне місце в  управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів. 

1)Національний банк України є основною фінансовою інституцією у сфері грошового ринку. Саме він здійснює емісію грошей, які є інструментом фінансових відносин, і регулює грошовий обіг у країні. 

2)Державна контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фінансового контролю. По-перше, вона здійснює ревізії фінансових органів з питань складання і виконання бюджету. По-друге, вона є органом державного контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних асигнувань безпосередньо у розпорядників бюджетних коштів.

3)Комерційні банки формують банківську систему і виконують такі основні функції: акумуляція тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб; проведення безготівкових розрахунків; касове обслуговування готівкового обігу; кредитування; агентські та інші послуги клієнтам банку. 

4)Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності фінансової звітності.

5)Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності фінансової звітності.

6)Рахункова палата України створена з метою здійснення позавідомчого контролю за складанням і виконанням бюджету держави, аналізу бюджетної політики держави, контролю у сфері державного кредиту. 

7)Державна податкова адміністрація організовує справляння податків та контроль за дотриманням податкового законодавства.

8)Державне казначейство створено з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету. 

9)Пенсійний фонд створений з метою акумуляції і раціонального розміщення коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і здійснення їх виплат. Пенсійний фонд як орган управління має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків підприємств до фонду.

7)Призначення і специфічні ознаки  сфер та ланок фінансової системи

Фінанси суб’єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. 

Фін-си комерційних  під-ств- працюють  на засадах комерційного розрахунку,який передбачає  отримання прибутку,відшкодування  за рахунок  власних коштів,всіх затрат по основній діяльності,а також по її розширенню та розвитку.

На комерційні під-ва – установи,які надають послуги або викон. роботи безкоштовно чи за  символічну плату ,яка не відшкодовує їх видатків.

Громадські організації  та благодійні фонди – являють собою добровільні об’єднання громадян за професіями,захопленнями,інтересами.

Фін-си домогосподарств – це сукупність грош. фондів,які акумулюються у населення з таких джерел: доходи від труд. дія-сті, д-ди від власного капіталу та ін.джерел.

Державні фінанси

Головне місце у держ. фінансах належить бюджетам різних рівней.

Бюджетна система Укр. склад. з :

-держ. бюджету

-місцевих бюджетів

Державні цільові  фонди – призначені для фін-ня певних  потреб і видатків д-ви,які мають особливе значення для екон. і соц.розвитку суспільства.

Держ.кредит – відносини при яких держава виступає позичальником,а кредиторами- юр. і фіз. особи цієї та інших країн ,уряди інших країн.

Фін-си держ.сектора  економіки – відображ. відносини,що характеризують грош. потоки на під-стві і відображають процеси формування ,розподілу і перерозподілу його доходів.

Фінансовий ринок

Фін. ринок – складова фін. системи ,тобто він виступає,як :

1)Сполучна сфера  через яку здійснюється рух фін. ресурсів.

2)Своєрідна  надбудова  через яку координується  дія-сть усієї  фін.системи.

Мета  фін.ринку – забезпечити грош. коштами всю систему ринків.

Канали  прямого фінансування- це канали якими грош.кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.

Канали непрямого  фін-ня – це канали якими грош. кошти  рухаються від власників до позичальників  через фін. посередників.

Фін. ринок включає:

1)Ринок грошей(на якому здійснюються операції куплі-продажу фін. інструментів із терміном обертання до одного року)

2)Ринок кредитних ресурсів(є формою залучення тимчасово вільних коштів на інвестиційні потреби)

3)Ринок цінних паперів(це мобілізація коштів на потреби господ. дія-сті через випуск і реалізацію  цінних паперів).

4)Ринок фін.послуг(є сукупністю різних форм мобілізації і переміщенню фондів фін. ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного залучення).

Страхування

Ознаки:

1)Розглядається як один  із способів відшкодування за  рахунок резервів збитків   юр. і фіз. осіб спричинених  несприятливими обставинами.

2)Відображає відносини   з приводу формування  і викор.  страх фондів за рахунок стах.фондів.

3)Посідає проміжне місце  між фін-ми суб’єктів господарювання  та держ.фін-ми.

 

8) Сутність, складові й типи фінансової  політики.

Фін.політика – це визначення цілей,завдань,на вирішення яких спрямовується процес формування ,розподілу та перерозподілу фін.ресурсів.

Головним завданням фін.політики є забезпечення реалізації тої чи іншої держ.програми відповідними фін.ресурсами.

Фін.політика проявляється у :

-фін-вому законодавстві;

-в ситемі  форм і методів мобілізації  фін. ресурсів;

-в перерозподілі  фін. ресурсів між окремими  верствами населення,галузями дія-сті,регіонами  країни.