Кредитний портфель комерційного банку та шляхи поліпшення його якості

а) при добровільній передачі майна у власність:

− якщо майно передається Боржником, то ціною передачі майна у власність буде його заборгованість перед Банком станом на день такої передачі, або експертна оцінка (іпотечний договір);

− якщо майно передається майновим поручителем або третьою особою - по ціні експертної оцінки.

б) за рішенням суду - по ціні заборгованості, вказаній у рішенні або по експертній оцінці.

в) при передачі майна органами державної виконавчої служби в зв’язку з його не реалізацією - по ціні визначеною експертною оцінкою (початкова ціна аукціону).Здійснення цього заходу відбувається шляхом:

− реалізації у добровільному порядку заставленого майна або інших активів Позичальника/Поручителя під контролем Банку;

− отримання на баланс Банку в рахунок погашення проблемної заборгованості майна Позичальника з метою його подальшої реалізації. Проте пріоритетом здійснення таких заходів повинен бути факт подальшої реалізації майна з балансу Банку за ціною придбання цього майна. Особливу увагу необхідно приділяти якнайшвидшому продажу майна з балансу Банку, що має на меті зменшення питомої ваги непрацюючих активів Банку. Але при використанні даного заходу існують деякі нюанси. Наприклад, сума, отримана від реалізації заставного майна може не завжди покривати залишок заборгованості за кредитом. Заставне майно може тільки частково бути у наявності (особливо це стосується товарів в обігу), а також коли може існувати небезпека свідомих дій Позичальника по втраті майна з метою ліквідації можливих джерел погашення заборгованості.

У випадку необхідності проведення фінансового оздоровлення кредиту працівник банку встановлює наявність конкретних передумов для застосування вищенаведених заходів, проводить додаткове вивчення фінансового стану і виробничо-комерційної діяльності Позичальника та з'ясовує причини виникнення заборгованості і перспектив її погашення.

Після цього працівник  банку ознайомлює клієнта з заходами, що можуть бути застосовані до нього  банком та з порядком і умовами  їх застосування; пропонує клієнту  вчинити дії для внесення змін в умови кредитування. У випадку  згоди клієнта, працівник банку отримує від клієнта актуальний пакет документів, необхідний для оцінки його фінансового стану у відповідності до Положення про оцінку фінансового стану позичальника, яке діє в даній фінансовій установі, та вибирає з заходів, що дозволять клієнту покращити власну платоспроможність.

Далі працівник банку  аналізує результати перевірки стану  заставленого майна, оцінює виконання  клієнтом інших умов діючого кредитного договору та аналізує відповідність  клієнта і кредитної операції необхідним вимогам. Якщо клієнт та кредитна операція відповідають необхідним вимогам, відповідальним працівником готується пакет необхідних документів для подання заявки на зміну умов кредитування на розгляд кредитного комітету, якому надано повноваження на розгляд відповідної заявки. У випадку, коли клієнт та кредитна операція не відповідають необхідним вимогам, то працівник банку аналізує можливість усунення такої невідповідності та вживає дії щодо її усунення. Наприклад, вартість заставного майна не покриває суму кредиту, тоді необхідно клієнта просити надати додаткове забезпечення для збільшення прийнятого в заставу по кредитній операції заставленого майна. Особливу увагу слід приділяти проведенню оцінки та ліквідності пропонованого заставного майна, так як нестабільна цінова ситуація на ринку України призводить до великих перекосів у експертній оцінці майна на різні часові періоди (наприклад, ціни на нерухомість за такий короткий проміжок часу, як 2007-2009 роки змінювалась у грошовому еквіваленті на 50-25% по регіонах України).

Слід враховувати, що банк може використовувати як один так і сукупність заходів для  управління проблемними кредитами. Наприклад, поєднати захід по збільшенню строку кредитування та захід по встановленню пільгового періоду по сплаті основного боргу.

Таким чином можна  зробити висновки, що у тій ситуації, що склалася у банківському секторі  в Україні фінансові установи розробляють цілу низку заходів, які допоможуть їм поступово налагодити продуктивну роботу по управлінню проблемними  кредитами і проводити фінансове оздоровлення. До осені 2008 року питання щодо проведення роботи з проблемними активами банків не поставало так гостро. Але після різкого знецінення національної валюти, з урахуванням великої долі у кредитному портфелі кожного банку валютних кредитів, та погіршення фінансового стану підприємств в усіх секторах економіки ця проблема набула великого значення. У теперішній час кожна банківська установа продовжує розробляти заходи для подальшої боротьби зі зростанням проблемних кредитів у своїх кредитних портфелях. Тому у найближчі роки питання щодо управління проблемними активами у банках та ефективність використання заходів щодо зменшення проблемної заборгованості буде найбільш затребуваним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

При написанні курсової роботи відповідно до поставлених завдань були сформовані наступні висновки:

Розкрито поняття кредитного портфелю.

Принципи формування кредитного портфелю:

− залежно від суб'єктів кредитних відносин;

− залежно від цільового призначення;

− за строком, на який кредитор передає вільну вартість у користування позичальнику;

− за галузевою спрямованістю;

− за організаційно-правовими ознаками;

− за категорією ризиків;

− за типами позичальника;

− за валютою кредиту;

− за послугами кредитного характеру.

Роль кредитної політики для формування та управління кредитного портфелю банку щодо організації кредитного процесу. Кредитна політика дає змогу планувати, регулювати, контролювати процес кредитування, раціонального організовувати взаємовідносини між кредитором і позичальником та розробляється правлінням банку (або кредитним комітетом) і затверджується, як правило, радою акціонерів банку.

Визначено поняття кредитного ризику Банку. Це ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями своєчасно та у повному обсязі.

Управління кредитним  ризиком передбачає досягнення наступних  цілей:

• забезпечення стабільної та рентабельної діяльності Банку з одночасним врахуванням кредитного ризику, на який наражається Банк;
• формування безпечного кредитного портфеля, здійснюючи при цьому активну кредитну діяльність, яка має на меті отримання доходу;
• обмеження розміру втрат в результаті реалізації кредитного ризику на прийнятному для Банку рівні.

Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники:

• коефіцієнт покриття класифікованих позик;
• питома вага зважених класифікованих позик;
• коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;
• коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності.

Для оцінювання рівня  ризику використовують такі показники:

− коефіцієнт забезпеченості позики;

− коефіцієнт забезпеченості збитків;

− коефіцієнт захищеності позик від втрат;

− коефіцієнт покриття збитків;

− коефіцієнт покриття позик власним капіталом.

Основними нормативними документами, які регулюють моніторинг інвестиційних кредитів в Україні є: Закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження» та Положення Національного банку України «Про кредитування», «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями».

Внутрішні нормативні документи, що регулюють кредитний моніторинг було розглянуто на прикладі положень та процедур ПАТ «Фінанси та кредит»: Регламенту здійснення кредитного моніторингу, Положення про забезпечення кредитних операцій, Положення про оцінку фінансового стану позичальника, Регламент роботи з проблемними кредитами, Порядку формування резерву для відшкодування можливих втрат Банку за кредитними операціями, Використання резерву, створеного під кредитні ризики, для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, Регламенту здійснення кредитного моніторингу.

В курсовій роботі проаналізовано організацію управління кредитного портфелю на прикладі ПАТ «Фінанси та кредит».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

1 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2006 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. – Вип. 1.

2 Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року N 1560-XІІ. В редакції Закону N 762-ІV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247.

3 Закон України “Про заставу” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47.

4 Про кредитування. Положення НБУ, затверджене Постановою правління НБУ від 26 вересня 1995р., №246.

5 Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Положення НБУ від 6 липня 2000 р., №279.

6 Про забезпечення кредитних операцій. Протокол засідання Правління ПАТ „Фінанси та кредит” №2005/03 від 26 січня 2005р.

7 Положення про кредитну політику. Протокол рішення Спостережної ради ПАТ “ Фінанси та кредит ” № 04/2008 від 22.01.2008р.

8 Порядок застосування заходів щодо попередження зниження латоспроможності клієнтів – юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Протокол рішення Правління ВАТ «КРЕДОБАНК» № 02/2009 від 14.01.2009

9 Регламент здійснення кредитного моніторингу. Рішенням Правління ПАТ «Фінанси та кредит» № 2006/13 від 27.04.06р.

10 Регламент оцінки фінансового стану позичальника. Рішенням Правління ПАТ «Фінанси та кредит» №2006/25 від 31.08.06 р.

11 Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики. Київ: КНЕУ, 2002, 276 с.

12 Барановський О.І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання: Монографія. – К.: Київський національний – торгівельний університет, 2009. – 754 с.

13 Боринець С.Я. Міжнародні фінанси.-К.: Знання, 2006.-284с.

14 Бюленеть Національного банку України. – 2009

15 Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Київ: Видавничий центр "Академія", 2001, 320 с.

16 Васюренко О.В. Банківські операції. Київ: Знання, 2004, 324 с.

17 Вітлінський В.В. Концепція стратегії кредитного ризику//банківська справа.-2000.-№1.-с.13-16.

18 Вовчак О.Д. Кредит і банківська справа. – К., Знання, 2008. – 564 с.

19 Гуляєва Л. П. Сучасні тенденції банківської діяльності // Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№ 1.-C.99-104

20 Денисенко М. Л. Грошово-кредитна діяльність банків. Київ: Видавництво Європейського університету, 2004, 336 с.

21 Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. К,: Алерта, 2004, 478 с.

22 Дмитренко М.Г. Кредитування і контроль: Навчально – методичний посібник. – Кондор, 2009. – 296 с.

23 Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні//Економіка України. – 2003. - №6. – С.10

24 Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України. Київ: КНЕУ, 2001, 636 с.

25 Ковальчук Г,Г., Коваль М.М, Ліквідність комерційних банків: Навчальний посібник. - К,: Знання, КОО, 1996. – 120с.

26 Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності коерційних банків і підприємств. Київ: Видавничий дім "Скарби", 2001, 336 с.

27 Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. Київ: НДФІ, 2003, 376 с.

28 Крилова В., Незнамова А. Прозорість банківської системи: світовий досвід та українські перспективи // Банківська справа.-2007.-№ 3.-C. 20-35.

29 Латковська Т. Міжнародні правові акти в системі джерел банківського права // Юридична Україна.-2007.-№ 11.-C.35-38.

30 Луців Б.Л.. Гроші банки та кредит: у схемех та коментарях. Тернопіль: Карт-бланш, 2000, 225 с.

31 Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В., Коренєва О.Г. Банківський нагляд. Київ: Знання, 2004, 406 с.

32 Павлишин О.П. Механізми стимулюючого впливу кредиту на розвиток економіки регіону. – К., УБС НБУ, 2007. – 159 с.

33 Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку.- К., КНЕУ,2004.-468с.

34 Смовженко Т.С. Кредитування і контроль: Навчал. посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 135 с.

35 Тиркало Р.І., Шивоблок З.І. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг. Навч.посібник, - К., «Слобожанщина», 1999. – 236 с.

36 Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг. Ірпінь: Академія ДПС України, 2001, 501 с.

37 Швайка М.А. Банківська система України: шляхи реформування і підвищення ефективності. Київ: Парламентське видавництво, 2000, 193 с.

38 Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навчал. посібники для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2002. – 183 с.

39 www.aub.org.ua - Офіційний сайт "Асоціації українських банків"

40 www.bank.gov.ua - Офіційний сайт "Національнального банку України"

41 www.finance.ua - Сайт "Фінанси України"

42 www.kredobank.ua - Офіційний сайт ПАТ "Фінанси та кредит"

Размещено на Allbest