Кредитний портфель комерційного банку та шляхи поліпшення його якості

За матеріалами звітності  ПАТ “Фінанси та кредит” за період з 2010 року по 2011 рік будуємо гістограму, на якій зображена динаміка власного капіталу банку (рисунок 2.3).

 

 

Рисунок 2.3 – Динаміка власного капіталу ПАТ “Фінанси та кредит”  за 2010-2011 роки

 

Проаналізуємо структуру  зобов’язань ПАТ “Фінанси та кредит” за 2010-2011 роки (таблиця 2.4).

 

Таблиця 2.4 – Аналіз структури зобов’язань ПАТ “Фінанси та кредит” 

 

Зобов’язання	2010 рік		2011 рік		Зміни показника
	сума, тис. грн.	частка в структурі, %	сума, тис. грн	частка в структурі, %	абсолютне відхилення, тис. грн.	зміна в структурі, %	темп приросту, %
1	2	3	4	5	6	7	8
Кошти банків	8419115	41,1	4710691	26,9	-1008424	-14,2	0,7
Кошти юридичних осіб	3818157	18,6	3186164	18,2	2804307	-0,4	73,4
Кошти фізичних осіб	6306062	30,7	7530831	42,9	1224769	12,2	19,4

Кінець таблиці 2.4

1	2	3	4	5	6	7	8
Боргові цінні папери, емітовані банком	0	0	0	0	0	0	906
Інші залучені кошти	498936	2,4	125915	0,7	-373021	-1,7	-74,8
Зобов'язання щодо поточного податку  на прибуток	0	0	0	0	0	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	7575	0	10823	0,1	3248	0,1	42,9
Резерви за зобов'язаннями	3415	0	10740	0,1	7325	0,1	214,5
Інші фінансові зобов'язання	597489	2,9	891291	5,1	293802	2,2	49,2
Інші зобов'язання	10265	0,2	18879	0,1	8614	-0,1	84
Субординований борг	848319	4,1	1042475	5,9	194156	1,8	22,9
Зобов'язання, що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу, чи групами вибуття	0	0	0	0	0	0	0
Усього зобов'язань	20509333	100,00	17527809	100,00	3154776	0,00	419,5

 

Згідно таблиці 2.4 кошти банків в період з 2010 по 2011 р.р. зменшилися 1008424. Разом з тим обсяг коштів юридичних осіб в зазначений термін збільшились на 2804307 тис. грн. Відстрочені податкові зобов'язання збільшились у 2011році на 3248 тис. грн.. Частка в структурі субординованого боргу у 2010 році складала 4,1%, а в 2011 році збільшились до 5,2%.

Можна зробити висновок, що у 2011 році обсяг загальних зобов’язань ПАТ“Фінанси та кредит” зросли на 3154776 тис. грн.

 

За матеріалами звітності ПАТ “Фінанси та кредит” за 2010 рік будуємо кругову діаграму, на якій зображена структура зобов’язань банку (рисунок 2.4).

 

Рисунок 2.4 – Структура зобов’язань ПАТ “Фінанси та кредит” за 2010 рік

 

За матеріалами звітності  ПАТ “Фінанси та кредит”  за 2011 рік будуємо кругову діаграму, на якій зображена структура зобов’язань банку (рисунок 2.5).

 

Рисунок 2.5 - Структура зобов’язань ПАТ “Фінанси та кредит”  за 2011 рік

 

З вище поданого матеріалу  можна зробити висновки, що показники ПАТ “Фінанси та кредит” в 2011 році збільшились порівняно з 2010 роком.

Можна зробити висновок щодо зміни у структурі активних операцій протягом 2010-2011 років:

− в 2010 році грошові кошти та їх еквіваленти становили 2628499тис.грн, а в 2011 – 1746857тис. грн, тобто зросли на 881642 тис. грн;

− частка в структурі грошових коштів в інших банках станом на 2011 рік збільшилась на 0,1 %;

− кредити та заборгованість клієнтів в 2010 році становили 14651246тис. грн, це порівняно менше з 2011 роком на 4535038 тис. грн,;

− в 2011 році цінні папери в портфелі банку на продаж збільшились на 80365тис. грн., в порівнянні з 2010 роком;

− в 2011 році відбулось зменшення дебіторської заборгованості щодо поточного податку на прибуток на 283тис.грн, тобто темп приросту становив  -4%;

− за два роки відбулось не значне зменшення вартості основних засобів та нематеріальних активів і становило -6863 тис.грн;

− в порівнянні з 2010 роком інші фінансові активи збільшились на 286 037 тис.грн у 2011 році.

У 2011 році обсяг загальних зобов’язань ПАТ“Фінанси та кредит” зросли на 3154776тис. грн.

Власний та статутний  капітал банку, за зазначений період, зросли, що є позитивним явищем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Напрями зменшення  проблемної кредитної заборгованості в банках України

 

 

Для управління проблемними  кредитами та проведення фінансового  оздоровлення банки застосовують ряд  заходів, головною метою яких є запобігання остаточної втрати платоспроможності клієнтів, яке розуміється як зниження здатності позичальника своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань, а також поступове погашення діючих кредитних зобов’язань. Головними напрямками зменшення проблемної заборгованості є:

− заходи, направлені на добровільне погашення заборгованості;

− реструктуризаційні заходи;

− претензійно-позовна робота;

− робота з правоохоронними органами;

− реалізація заставного майна;

− списання безнадійної до повернення заборгованості.

Банк розробляє Порядок  застосування заходів щодо фінансового  оздоровлення проблемної заборгованості, а також розподіл повноважень  та відповідальності щодо застосування заходів. Під заходами розуміється спільні дії Банку та клієнта, спрямовані на запобігання зниження платоспроможності клієнтів, які застосовуються за умов та в порядку, визначеному Банком.

Заходи фінансового  оздоровлення кредитних операцій можуть застосовуватись як за ініціативи клієнта, так і за ініціативи банку. Підґрунтям для застосування заходів по фінансовому оздоровленню є:

          − наявність прострочених відсотків, неоплачених сум основного боргу (траншів) чи комісій, відповідно до діючих кредитних угод;

          − несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту;

          − наявне або прогнозоване зниження платоспроможності клієнта;

          − тимчасова втрата ліквідності клієнта;

          − наявність простроченої кредитної заборгованості у споріднених структур;

          − наявність у клієнта інших обґрунтованих підстав.

Сутність заходів та порядок їх застосування для кожного  клієнта носить індивідуальний характер, враховуються різні фактори, які  впливають на платоспроможність  клієнта, повинен проводитись комплексний підхід з аналізом як фінансових (об’єктивних) так і суб’єктивних показників. Працівники банку повинні також стежити за факторами, що можуть несприятливо відбитися на фінансовому становищі клієнта та в майбутньому стати причиною подальшого невиконання позичальником своїх зобов’язань. Наприклад, у будівельній компанії несвоєчасне введення в експлуатацію нового житлового будинку, за рахунок продажу квартир у якому буде сплачуватись кредит. І тільки з урахуванням вищенаведеного повинні розроблятись конкретні заходи.

Найчастіше банки використовують наступні заходи для оздоровлення проблемної кредитної заборгованості:

         − зміна обумовленого кредитним договором строку кредитування у сторону збільшення. Таким чином щомісячне навантаження клієнта по сплаті основного боргу зменшується, що дає змогу розраховувати на менший щомісячний платіж.

        − зміна графіку погашення кредитної заборгованості. Що надасть можливість, наприклад, зменшити суму погашення основного боргу у найближчі півроку та поступово збільшувати суму погашення, що надасть змогу зменшити фінансове навантаження на клієнта у найближчий час.

        − зміна схеми погашення кредиту. Наприклад, переведення кредиту зі стандартного графіку погашення у ануітетну схему, що надасть можливість зменшити щомісячний платіж у найближчі місяці кредитування. Або зміна кредитної лінії на кредит, що дає змогу клієнту не сплачувати кожний транш окремо, а розподілити усю суму кредиту рівномірними частинами на протязі усього строку кредитування.

         − встановлення пільгового періоду по сплаті основного боргу. Наприклад, клієнт у найближчі місяці буде сплачувати тільки відсотки, а основний борг почне сплачувати через деякий період, що надасть йому змогу розраховувати на менший щомісячний платіж.

        1. Конвертація валютної заборгованості кредиту у національну, що надасть можливість зменшити валютний ризик та запобігти зросту кредитної заборгованості у гривневому еквіваленті у подальшому. Клієнт вже буде розраховувати на конкретну суму по сплаті кредитної заборгованості у національній валюті і не буде залежить від курсу валют.

        2. Акумуляція суми простроченого основного боргу до суми фактичної заборгованості за кредитом. Це дозволить клієнту позбутись простроченого боргу та поступово гасити свою кредитну заборгованість.

       3. Акумуляція прострочених відсотків до суми фактичного залишку за кредитом. Таким чином клієнту надається можливість закрити суму прострочених відсотків за кредитною операцією та своєчасно виконувати свої кредитні зобов’язання.

       4. Зменшення відсоткової ставки. Банк шляхом зменшення відсоткової ставки має метою зменшити клієнту щомісячний платіж за відсотками. Банк може провести зменшення відсоткової ставки нижче, ніж середня відсоткова ставка на МБВРУ, проте ця операція буде збитковою для нього. Тому клієнт у подальшому компенсує банку цю різницю у сумах чи банк не буде змінювати умови, щоби клієнт міг виконувати свої зобов’язання у подальшому.

        5. Погашення кредитної заборгованості з дисконтом. Банк пропонує клієнту погасити частину проблемної кредитної заборгованості, а інша частина буде списана за рахунок банківських резервів. Сума дисконту визначається для кожного клієнта окремо.

       6. Виробничий план оздоровлення кредиту. Тут розуміється розробка і реалізація разом із Позичальником заходів щодо поліпшення виробничо-господарського стану з метою відновлення його платоспроможності. Це, зокрема, може бути надання відповідних консультацій; реалізація або здача в оренду незадіяного у виробництві обладнання, транспорту, нерухомості; реалізація зайвих запасів сировини, а також готової продукції по цінах, що забезпечують їх ліквідність; у випадку необхідності проведення зовнішнього аудиту; робота з дебіторами по поверненню прострочених боргів; інвестування для поліпшення виробничих фондів і устаткування; зосередження діяльності на основних видах продукції або, навпаки, диверсифікацію виробництва (запобігання зосередження над випуском одного продукту) і т.п.

        7. Видача нового кредиту на погашення проблемної заборгованості. У деяких випадках банк для зменшення суми простроченої кредитної заборгованості використовує індивідуальні заходи, як надання нового реструктуризаційного кредиту. Але видача реструктуризаційного кредиту Позичальнику, фінансовий стан та забезпечення якого не відповідає загальноприйнятним вимогам, але при умові, що така видача веде до покращення ситуації по поверненню проблемної заборгованості по кредиту, який реструктуризовується. Наприклад, та ж будівельна компанія при отриманні інвестиційного кредиту розраховувала на побудову житлового будинку, з продажу квартир у якому буде гасити кредитну заборгованість. Але витрати виявились більші, ніж планувалось у бізнес-плані, і для подальшого введення будинку у експлуатацію потрібні додаткові кошти. Банк, надаючи у цьому випадку кредитні гроші, сподівається на подальше введення будинку у експлуатацію та погашення проблемної заборгованості. Якщо клієнту не надати додаткові кошти, введення будинку у експлуатацію відстрочується на невиявлений термін, що призведе до зростання проблемної заборгованості.

         8. Видача кредиту іншій (третій) особі на погашення проблемної заборгованості. Наприклад кредитна заборгованість може бути передана іншій платоспроможній особі, пов’язаній чи не пов’язаній з позичальником на оговорених заздалегідь умовах.

         9. Перевід боргу на платоспроможних кредиторів. Це найчастіше практикується у юридичних осіб, коли борг у банку викупає кредитор позичальника, який у подальшому планує остаточно заволодіти підприємством.

        10. Реалізація заставного майна в рахунок погашення кредитної заборгованості. Така необхідність може виникнути в зв’язку з:

− передачею майна у власність Банку в рахунок погашення кредитної заборгованості Боржника за згодою сторін;

− отримання у власність Банку майна на підставі Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки);

− рішенням суду про задоволення вимог Банку за рахунок заставного майна та передачею його у власність;

− тим, що майно не реалізовано спеціалізованою організацією на прилюдних торгах, аукціонах і державною виконавчою службою запропоновано залишити Банку нереалізоване майно в рахунок погашення заборгованості, а іншого майна, на яке можна звернути стягнення, у Боржника немає.

Майно передається у  власність Банку за ціною, що зазначена  в документах, на підставі яких майно  передається. Ціна майна, що передається  у власність Банку визначається: