Формування фінансових ресурсів підприємств

Зміст

Ст.

Вступ З

Розділ  1. Фінансові ресурси підприємства їх роль та значення в діяльності 
підприємства 

      1.1. Аналіз фінансових ресурсів підприємства та джерела їх формування 

      1.2.Фонди  грошових засобів як один із  складових    елементів фінансових ресурсів 

      1.3.Вплив   податкової   політики   на   забезпечення   підприємства   обіговими коштами 

Розділ 2. Аналітика фінансових ресурсів підприємств  України на сучасному 
етапі 

1. Оцінка фінансового стану підприємства 
2. Аналіз впливу податків на забезпечення обіговими коштами 

Розділ 3.  Шляхи  щодо підвищення ефективності використання фінансових

ресурсів підприємства................................................................................................ 

Висновки..................................................................................................................... 

Список використаної літератури................................................................................ 

Додатки.......................................................................................................................... 

Вступ

    За  умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу національного доходу як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

    Важливою  є роль фінансів підприємств у  забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

    Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

    Таким чином, у теперішній час існує  необхідність ретельного дослідження  та аналізу питань, пов'язаних з проблемою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.

    Серед найбільш вагомих робіт з питань теорії та практики фінансових ресурсів підприємства можна назвати праці Родіонової В.М., Борщевського П.П., Закоморного С.М., Сайфуліна Р.С..

    Метою курсової роботи є дослідження проблеми використання фінансових ресурсів на підприємстві та надання практичних рекомендацій щодо підвищення   ефективності   їх   використання,   а   також   проведення   аналізу

 

фінансового стану підприємства.

Завданнями  курсової роботи є:

• вивчення  фінансових  ресурсів   підприємства  їх  ролі  та  значення   в діяльності підприємства;
• дослідження впливу податкової політики на забезпечення підприємства
• обіговими коштами;
• оцінка фінансового стану підприємства;
• розрахунок і аналіз аналітичних коефіцієнтів фінансової діяльності 
  підприємства;
• вивчення факторів впливу на ефективність використання фінансових 
  ресурсів підприємства;
• розробка моделі оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства.

 

 

    Розділ 1. Фінансові ресурси  підприємства їх роль та значення в діяльності підприємства

1. Аналіз фінансових ресурсів підприємства та джерела їх формування

      Головною  ланкою економіки в ринкових умовах  господарювання є підприємства, які  виступають у ролі господарюючих  суб’єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи й накопичення, розподіляють їх, формують відповідні фонди грошових коштів.   

     Структурна  перебудова народного господарства країни передбачає першочерговий розвиток фінансово-кредитної системи, спрямований на забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів окремих підприємств. Організація фінансової роботи підприємства безпосередньо впливає на оборотність фінансів та, відповідно, на кінцеві фінансові результати. Актуальність вивчення завдання фінансування підприємства викликана ще й відсутністю централізованого ресурсного забезпечення.

     Для розв'язання проблем формування й  використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова стратегія держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб'єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв'язанні основних соціально-економічних проблем у країні. Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшенню дохідності підприємств.

     Отже, функціонування ринкової економічної  системи в Україні можливе  за умови зростання ефективності використання фінансових ресурсів. У сучасних умовах фінанси підприємств є складовою фінансової системи держави. Проте це порівняно самостійна й особлива сфера фінансових відносин, яка має свою специфіку і принципи функціонування. Фінанси виступають самостійним об'єктом товарного обігу.

     Фінансову діяльність підприємств можна відобразити  такими складовими: ресурси — витрати  — доходи фінансовий результат. За цією схемою окремі підприємства вступають у взаємопов'язані відносини з іншими суб'єктами господарської діяльності з метою виконання соціально-економічних функцій та отримання кінцевого фінансового результату. Функціонування підприємства передбачає використання й відтворення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

     Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже, ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення у країні в цілому.

     Ресурси підприємств можна визначити як комплексну характеристику запасів і розподілити в розрізі окремих матеріальних елементів, враховуючи безпосередню їх участь у процесі суспільного виробництва чи обігу.

     Економічна  категорія "ресурси" має ряд  основних особливостей:

     1) потреба в ресурсах пов'язана з процесом суспільного виробництва та створенням споживчої вартості;

     2) структура  ресурсів  динамічна  й  залежить   передусім  від  розвитку продуктивних сил і виробничих відносин;

     3) використання    будь-якого   виду   ресурсів   передбачає   їх   вартісне відтворення,  отже,  важливим є  процес  переходу ресурсів із  матеріально  - уречевленої форми у вартісну або фінансову.

     Відповідно  до цих особливостей для ефективного  функціонування підприємства важливо визначити оптимальну потребу в ресурсах, особливо фінансових, та забезпечити структуру джерел її формування і використання.

     Отже, фінансові ресурси підприємств  – це власний, позичений та залучений  грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

     Таким чином, фінансові ресурси підприємств  – це не грошові кошти , як це визначають окремі економісти, а джерела засобів (коштів) підприємств, спрямовані ними на формування своїх активів. Відображаються вони ( джерела) у відповідних розділах пасиву балансу, а засоби (кошти) відображаються у активі балансу.

     Власний, позичений і залучений капітал, який формує , з одного боку , фінансові  ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів. А з іншого боку, є зобов’язанням перед конкретними власниками – державою, юридичними та фізичними особами.

     Оскільки  фінанси окремого підприємства й  державні фінанси взаємопов'язані, у фінансову систему доцільно включати фонди фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави, окремих господарських суб'єктів, інших фінансових інститутів і використовуються з метою виконання економічних і соціальних функцій.

     В умовах адміністративної економіки  елементами фінансової системи вважають   децентралізовані   фінанси   (ресурси   окремих   підприємств   чи   їх об'єднань) та централізовані фінанси (ресурси держави). У ринкових умовах до фінансової системи доцільно включати ресурси недержавної кредитно-банківської системи і фінансових ринків. Відповідно до вказаних елементів можна визначити основні напрямки фінансової реформи в Україні: економічне обгрунтування структури державного бюджету; розвиток банківської системи небанківських фінансових посередників та фінансових ринків; державне регулювання фінансових розрахунків окремих підприємств і кризи платежів.

     Фінансова реформа передбачає регулювання  інвестиційної діяльності в частині: створення пільгового інвестиційного клімату для певних галузей народного господарства чи регіонів країни; державного регулювання відповідно до впливу податкового, кредитного, амортизаційного та цінового механізму, цільового державного інвестування; застосування державного замовлення на виробництво і поставку товарної продукції; зберігання, експертизи та конкурсності у виборі інвестиційних проектів; страхування ризику інвестицій.

     Фінансові реформи, в Україні безпосередньо  впливають на структуру джерел формування фінансових ресурсів підприємства. Так, зміна системи оподаткування покликана забезпечити оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків як джерел бюджетних надходжень, а на рівні окремого підприємства зниження тіньового обігу збільшення частки прибутку в сумі фінансових надходжень.

     Тенденція зменшення обсягу бюджетних інвестицій, що визначилася в Україні, в цілому економічно обгрунтована й передбачає зростання обсягу реальних інвестицій недержавного характеру.

     Обмеження регулюючих функцій держави стосовно фінансової системи викликало лібералізацію  ціноутворення та відповідне зняття дотацій і субсидій на покриття різниці цін товарів і тарифів на послуги, зміну форми власності підприємств державного сектора. Приватизація підприємств значно зменшила участь держави у перерозподілі фінансових ресурсів, що призвело до зменшення інвестиційної активності в цілому.Очевидно, що інвестування з використанням бюджетних ресурсів має першочергово спрямовуватися на фінансування економічно обґрунтованих проектів національного значення з високим ступенем окупності.

     Таким чином, для основної частки суб'єктів господарської діяльності постає проблема формування сприятливого інвестиційного клімату чи пошуку внутрішніх джерел самофінансування. До джерел власного інвестування можна віднести частину прибутку підприємства, амортизаційний фонд, резервні фонди. Сума амортизаційних відрахувань не залежить від фінансових результатів господарської діяльності й формується пропорційно до вартості основних фондів. Отже, амортизаційний фонд важливе джерело підтримки діючого виробництва в умовах незначної рентабельності господарювання.[12 ]

     З метою використання амортизаційних ресурсів для розширеного відтворення доцільним є зменшення термінів служби основних фондів, використання методів прискореної амортизації. З іншого боку, зміна амортизаційної політики призведе до збільшення собівартості виробництва чи витрат обігу за рахунок більшої суми амортизаційних відрахувань, а відтак до зменшення кінцевого фінансового результату — прибутку.