Фінансовий стан

     Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності у 2007 році свідчив про те, що 5 копійок валового прибутку формує 1 грн. витрат операційної діяльності (адміністративних витрат та витрат на збут), у 2008 році – також 5 копійок, у 2009 році – 2 копійки. Тобто протягом аналізованого періоду не тільки не відбувається розвитку, підвищення рентабельності, але й ще на кінець – різкий спад більш ніж  у 2 рази. Отже, лише перших два роки спостерігається ефективність операційних витрат, пов’язаних з формуванням виробничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збутовою діяльністю та іншими операційними витратами. Ці витрати безпосередньо беруть участь у виготовленні та реалізації продукції.

     Коефіцієнт чистої рентабельності реалізованої продукції у 2007 році свідчив про те, що 1 копійка чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції, у 2008 році – 2 копійки, у 2009 році – знову 1 копійка. Отже, найвищим значення показника було у 2008 році, бо саме у цьому році був найбільшим чистий прибуток підприємства.

     Коефіцієнт рентабельності необоротних активів показує, що у 2007 році 2 копійки прибутку припадало на гривню використаних необоротних активів підприємства, у 2008 році – 5 копійок, у 2009 році – 3 копійки. Отже, найвищим значення показника було у 2008 році, що демонструє найвищу здатність підприємства забезпечувати достатній обсяг прибутку по відношенню до основних засобів компанії. А у 2009 році у порівнянні з попереднім необоротні активи були використані неефективно для підприємства.

     Коефіцієнт рентабельності оборотних активів показує, що у 2007 році 1 копійки прибутку припадало на гривню використаних оборотних активів підприємства, у 2008 році – 4 копійок, у 2009 році – 3 копійки.  демонструють ефективність їх використання на підприємстві. Отже, найвищим значення показника було у 2008 році, що демонструє найвищу здатність підприємства в забезпеченні достатнього обсягу прибутку по відношенню до використовуваних оборотних коштів компанії. А у 2007 та 2009 роках у порівнянні з 2008 оборотні активи були використані неефективно для підприємства.

     Таким чином, проаналізувавши низку показників, можна зробити висновок, що найефективніше підприємство діяло у 2008 році, тобто загалом було найбільш рентабельним. Про це свідчить наявний у підприємства «Крименерго» у 2008 році найвищий рівень валового та чистого прибутку за весь аналізований період. Рентабельність даного підприємства у 2007 та 2009 роках знаходиться майже на одному рівні.

      ВИСНОВОК 

     На  основі проведених розрахунків та аналізу, можна виділити основні результати курсової роботи.

     А саме експрес аналіз фінансового  стану підприємства засвідчив:

     -  Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства протягом трьох років є позикові кошти, що свідчить про високий рівень залежності від зовнішніх джерел фінансування та нестійкий фінансовий стан. Така ситуація на підприємстві знижує його привабливість, надійність збоку банків та інвесторів, так як збільшуються ризики неповернення боргів. Однак у структурі позикового капіталу на кінець 2009 року переважають довгострокові зобов’язання (76,63%), що є позитивним фактом, який характеризує покращення структури балансу і зменшення ризику втрати фінансової стійкості.

     -  При визначенні джерел формування майна підприємства у розрізі його основних складових елементів відзначено, що у жодному з аналізованих років не виконувалось правильне розміщення джерел фінансування в майні. Це засвідчило про нераціональне використання ресурсів підприємства і погіршення його фінансового стану.

     -  ВАТ «Крименерго» протягом трьох  років мало прибуткову діяльність, з кожним наступним роком розширювало свою діяльність, про що свідчили отримані обсяги виручки від реалізації, хоча й просліджувалась деяка негативна тенденція, щодо зниження обсягів чистого прибутку у 2009 році у порівнянні з 2008 роком.

     Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства дозволив відмітити, що:

       -  Ліквідність балансу ВАТ «Крименерго» порушена, переважають негативні тенденції у фінансовому стані підприємства. Протягом досліджуваного періоду спостерігалось невиконання нерівності Найбільш ліквідні активи (А1)>Найбільш термінові зобов’язання (П1). Це може бути викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищенні від впливу інфляції види активів; по-друге, в умовах високої інфляції підприємства невигідно несвоєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства. Також зафіксовано, що протягом досліджуваного періоду активи, що важко реалізуються, перевищують постійні пасиви. Це свідчить про недотримання підприємством мінімальної умови економічної стійкості, відсутність власних оборотних активів. Порушення ліквідності балансу підтверджують ряд коефіцієнтів ліквідності, що розраховувались на основі поетапних співвідношень окремих груп активів з короткостроковими зобов’язаннями. Адже із усієї кількості розрахованих лише один показник протягом усіх трьох років знаходився у нормі.

     - Щодо фінансової стійкості, то перших два роки поспіль підприємство знаходилось у кризовому фінансовому стані. Але на кінець 2009 року за рахунок збільшення довгострокових зобов’язань, підприємство забезпечило надлишок власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів та надлишок загальної величини основних джерел формування запасів. Таким чином  підприємство мало нормальну фінансову стійкість. Нормальна фінансова стійкість відображає раціональне використання підприємством позикових коштів та забезпечує, як правило, високу дохідність поточної діяльності. У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також довгострокові залучені кошти. Таким чином, якщо проаналізувати весь період загалом, то можна відмітити позитивну тенденцію, щодо набуття підприємством фінансової стійкості. Адже на кінець звітного періоду підприємство обирає продуману фінансову стратегію за рахунок залучення довгострокових кредитів (хоча спостерігається й надмірність, що у довгостроковій перспективі може негативно відзначитись) та переходе від кризового фінансового стану до нормальної фінансової стійкості.

           -  Для підприємства «Крименерго» характерний високий рівень ділової активності.  Це підтверджується розрахунками  відповідних аналітичних показників, значення яких знаходяться у межах норми та мають позитивний напрямок змін. Майже для всіх показників у динаміці відбувається скорочення періоду оборотності, що підвищує з кожним роком ділову активність підприємства. Крім того,звертає на себе увагу те ,що у підприємства існують проблеми з реалізацією продукції. Про це свідчить відсутність на складі готової продукції та значне перевищення періоду оборотності дебіторської заборгованості над періодом оборотності запасів.

        - Щодо рентабельності було зафіксовано, що найефективніше підприємство діяло у 2008 році, тобто загалом було найбільш рентабельним. Про це свідчить наявний у підприємства «Крименерго» у 2008 році найвищий рівень валового та чистого прибутку за весь аналізований період. Рентабельність даного підприємства у 2007 та 2009 роках знаходиться майже на одному рівні.

     На  основі отриманих результатів можна  надати наступні рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства:

     ВАТ «Крименерго» є залежним від позичкового капіталу, на який припадає порядку 90% фінансування. Таким чином основним завданням підприємства має стати збільшення обсягів власних фінансових ресурсів шляхом:

     • зменшення суми постійних витрат на утримання управлінського персоналу, ремонт основних засобів ;

     • зниження рівня змінних витрат за рахунок скорочення чисельності  виробничого персоналу і зростання продуктивності праці;

     • прискореної амортизації машин  і обладнання;

     • реалізації не використовуваного майна;

     • відмови від зовнішніх соціальних та інших програм, зниження інвестиційної активності підприємства.

     Також однією із самих гострих проблем  підприємства є стан поточних активів і пасивів – дефіцит власних оборотних коштів, низькі показники ліквідності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що свідчить про погіршення ситуації в сфері взаємних розрахунків підприємства.

     Така  ситуація може бути викликана як несприятливими умовами зовнішнього економічного, правового, фінансового середовища, так і об'єктивними проблемами функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, недоліками і прорахунками в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями тощо.

     Виходячи  з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства є оптимізація керування його оборотними активами. Керівництву підприємства необхідно спрямовувати дії на обґрунтування зменшення запасів і витрат, поповнення власних оборотних коштів, прискорення обертання капіталу в поточних активах.