Економічна сутність фінансового стану

 

 

Розрахунок показників господарсько – фінансової діяльності підприємства ТОВ “Конкордпласт 2000”

1. Товарні запаси в днях

    2007р. = 226,2 / 173,8 = 1,3

    2008р = 222,7 / 197,1 = 1,1

2. ФОП в % до товарообігу 

    2007р. = 3310,2 / 62599,7 * 100 = 5,3

    2008р. = 5006,9 / 70970,4 * 100 = 7,0

3. Середня з/п 

    2007р. = 3310,2/ 54 = 61,3 грн.

    2008р. = 5006,9 / 56 = 89,4 грн.

4. Продуктивність праці 

    2007р. = 62599,7/ 54 = 1159,2 тис. грн.

    2008р. = 70970,4/ 56 = 1267,3 тис. грн.

5. Продуктивність праці  торгово- операційного персоналу

    2007р. = 62599,7 / 25 = 2503,9 тис. грн.

    2008р. = 70970,4 / 25 = 2838,8 тис. грн.

6. Основні засоби 

    2007р. = 8719,2 тис. грн.

    2008р. = 8996,2 тис. грн.

7. Оборотні засоби 

    2007р. = 2964,2 тис. грн.

    2008р. = 3076,6 тис. грн.             

8. Валові доходи в сумі

    2007р. = 8859,1 тис. грн.

    2008р. = 9269,0 тис. грн.

9.  Валові доходи в % до товарообігу

    2007р. = 8859,1 / 62599,7 * 100 = 14,1 %

    2008р. = 9269,0 / 70970,4 * 100 = 13,1 %

10.  Витрати в сумі

     2007р. = 6273,6 тис. грн.

     2008р. = 7169,2 тис. грн.

     Витрати в % до товарообігу

     2007р. = 6273,6 / 62599,7 * 100 = 10 %

     2008р. = 7169,2 / 70970,4 * 100 = 10,1%

11.  Балансовий прибуток в % до товарообігу

     2007р. = 2585,5 / 62599,7 * 100 = 4,1 %

     2008р. = 2099,8 / 70970,4 * 100 =   2,9%

12.  Чистий прибуток в % до товарообігу

     2007р. = 1085,7 / 62599,7 * 100 = 1,7

     2008р. = 578,5 / 70970,4 * 100 = 0,8

13.  Коефіцієнт фінансової незалежності

     2007р. = 10647,2 / 12150,9 = 0,88

     2008р. = 10751,7 / 12544,7 = 0,86

14.  Коефіцієнт покриття

     2007р. = 2964,2 / 1503,7 = 1,97

     2008р. = 3076,6 / 1727,0 = 1,78

15. Коефіцієнт маневреності вл. кап.

      2007р. = (2964,2 – 1503,7) / 10647,2 = 0,14

      2008р. = ( 3076,6 – 1727) / 10751,7 = 0,12  

 

На основі даних таблиці чистий прибуток зменшився  на 507,2 тис. грн., що становить 46,8%. На зменшення  прибутку вплинули такі показники як, збільшення товарообігу на 8370,7 тис. грн., що становить 13,3%, збільшення валового доходу на 409,9 тис. грн., що становить 4,5%. Витрати обігу збільшились на 895,6 тис. грн., що становить 14,2%.

  Товарні  запаси у 2008 році зменшились на 3,5 тис. грн., що становить 1,6%. Швидкість продажу та поповнення товарних запасів у 2008 році зменшився на 0,2 дні.

   Продуктивність праці збільшилась  на 108,1 тис. грн., що становить 9,3% за рахунок збільшення чисельності  робітників на 2 чоловіки.

  В  2008 році фонд оплати праці збільшився на 1696,7 тис. грн., що становить 51,2% і на одиницю товарообігу його стало приходитись більше на 1,8%. За рахунок збільшення фонду оплати праці заробітна плата зросла на 28,1 тис. грн., що становить 45,0%.

  Вартість  основних засобів збільшилась  на 277,0 тис. грн., що становить 3,1%, в свою чергу оборотні засоби  збільшились на 112,4 тис. грн., що  становить 3,7%.

Коефіцієнт фінансової незалежності показує, що питома вага власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих  в діяльність підприємства у звітному році склала 0,86, що на 0,02, менше від показника минулого року. Питома вага власного капіталу зменшується і це є негативним явищем для підприємства.

 Коефіцієнт покриття показує,  що у підприємства недостатньо  ресурсів, які можуть бути використанні  для погашення своїх поточних  зобов’язань на 0,19.

Частина власного капіталу, вкладена в оборотні засоби, склала у звітному періоді 0,12, що на 0,02 менше порівняно з минулим роком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОРГІВЕЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА.

 

3.1.Значення, завдання та інформаційна  база проведення економічного  аналізу.

 

В умовах ринкової економіки метою діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, що працює за принципами самофінансування, у підсумку є отримання прибутку в обсязі, достатньому для подальшого розвитку.

Прибуток (збиток) є якісним узагальнювальним показником роботи підприємства, в  якому концентрується ефективність всіх видів його діяльності.

Прибутковість це не тільки основна мета, але і  головна умова ділової активності підприємства, результат ефективного  здійснення ним своїх функцій. Досвід діяльності підприємств у країнах  з розвинутою ринковою економікою свідчить, що стійкого зростання прибутковості  вони досягають тільки тоді, коли реалізують стратегію свого розвитку, враховуючи не тільки свої інтереси, але також  й інтереси суспільства. Такі підприємства здійснюють цінову політику, спрямовану не на короткочасне отримання вигод  від максимі-зації цін, а на стабільний розвиток. Для зростання прибутковості  вони, враховуючи ринкову кон'юнктуру, оновлюють всі параметри своєї  діяльності, всіляко використовують внутрішні джерела розвитку, надають  додаткові вигоди споживачам.

Однак поряд  з підприємствами, які успішно  працюють, є і збиткові. Збиток виникає  в разі перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність  збитку свідчить про неефективну  роботу підприємства. Хоча можуть бути й інші причини, пов'язані із порушенням прав суб'єкта господарювання чи виникненням  якихось надзвичайних обставин. У  будь-якому випадку збитковість  негативно впливає на фінансовий стан підприємства, а довготривала збитковість може призвести навіть до банкрутства. Тому аналітичне забезпечення менеджменту на підприємстві повинне бути таким, щоб можна було вчасно спрогнозу-вати можливість виникнення збитковості і вжити заходів для її недопущення. А якщо уникнути збитковості неможливо, то хоч би звести її до мінімуму. У цьому одна з основних функцій аналізу фінансових результатів.

Згідно  з П(С)БО 3 кінцевий фінансовий результат  діяльності підприємства - чистий прибуток або збиток.

У процесі  формування фінансового результату діяльності підприємства виникають  такі види прибутку (збитку): валовий; від  операційної діяльності; від звичайної  діяльності; від надзвичайної діяльності; чистий прибуток (збиток).

Крім  цього, на основі податкового обліку підприємства визначають прибуток до оподаткування, що є об'єктом оподаткування  податком на прибуток .

Фінансові результати діяльності підприємств мають багатогранний характер і є синтезованим відображенням взаємозв'язків і взаємообумовленості усіх складників їх діяльності. Це означає, що аналіз фінансових результатів повинен проводитися з дотриманням системного підходу. Він передбачає вивчення комплексу факторів на стадіях обґрунтування, формування й отримання, розподілу і використання фінансових результатів. При цьому комплексність аналізу полягає не тільки в системному аналітичному опрацюванні впливу комплексу факторів, а і в неперервному та наскрізному аналітичному супроводженні процесу управління фінансовими результатами на усіх його стадіях з метою вироблення керованих факторних впливів, спрямованих на досягнення цільових результатів. Таке позиціювання аналізу в процесі управління сприяє забезпеченню належної обґрунтованості планування й отриманню очікуваних фінансових результатів.

У складі чистого прибутку торговельного  підприємства основним, а в багатьох випадках єдиним елементом його формування є прибуток, отриманий від торговельної діяльності. Тому під час аналізу фінансових результатів торговельного підприємства головна увага приділяється якраз результату, отриманому від основного виду діяльності.

Фінансовий  стан визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність  розмічення та ефективності використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Він є систематичним  показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. У свою чергу фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів  його діяльності. Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові  джерела засобів, які  в кінцевому  результаті сприяють зміцненню фінансового  стану підприємства. Брак або неправильне  формування і використання активів  може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками  за одержану сировину та матеріали, неповного  чи неритмічного забезпечення необхідними  ресурсами, а отже й погіршання результатів  виконання підприємством своїх  зобов’язань перед найманими  працівниками, власниками та державою. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби  та їх раціональне використання створюють  широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Фінансовий  стан може бути стійким, не стійким  і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати та розвиватися; належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних  ресурсів.

Основним  показником для проведення аналізу  фінансового стану підприємства є фінансова звітність. Фінансова  звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить  інформацію про фінансовий стан та рух грошових коштів за звітний період. Метою складання фінансової звітності  є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією  про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансовий стан підприємства на конкретну дату, так і про специфіку його діяльності за певний період. Фінансова звітність є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Економічний аналіз фінансового стану базується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського  обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, - на спеціальних методичних прийомах (інструментарії) аналізу, за допомогою  яких вивчаються найважливіші питання  для отримання обґрунтування  висновків.

Методика  аналізу фінансового стану, деталізація  її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також  різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Передусім, аналітик дослідним шляхом визначає пріоритетні  напрями дослідження, а після  цього їх послідовність.

Аналіз  фінансового стану діяльності торгівельного  підприємства поділяється на такі етапи:

• аналіз балансу та його ліквідності.
• аналіз ліквідності і платоспроможності з використанням коефіцієнтів.
• аналіз фінансової стійкості підприємства. 
• аналіз ділової активності підприємства.

 

Аналіз  фінансового стану включає в  себе оцінку діяльності підприємства в минулому, на сьогодні, в майбутньому. Його мета – визначити стан фінансового  здоров’я підприємства, своєчасно  виявити і усунути недоліки в  діяльності, знайти резерви покращення фінансового стану підприємства.

Завдання  аналізу:

• оцінка динаміки, складу і структури активів і пасивів
• аналіз структурної динаміки балансу
• виявлення динаміки негативних статей балансу
• аналіз ліквідності та платоспроможності
• оцінка фінансової стійкості
• аналіз ділової активності
• пошук шляхів покращення фінансового стану підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1.1

Основні завдання, об’єкти та етапи аналізу фінансового стану

Основним  джерелом інформації для аналізу  фінансового стану підприємства є фінансова звітність. Фінансова  звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить  інформацію про фінансовий стан та рух грошових коштів за звітний період. Метою складання фінансової звітності  є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією  про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова  звітність надає інформацію як про  фінансовий стан підприємства на конкретну  дату, так і про специфіку його діяльності за певний період.