Дослідження ринкових перспектив фінансових посередників: особливості комерційної діяльності на фінансовому ринку

 

    

    Рис. 2.5. Питома вага повідомлень у загальному обсязі взятих на облік повідомлень про фінансові операції, що надійшли до Держфінмоніторингу від небанківського сектору протягом 2010 року.

    Розподіл  прийнятих на облік в звітному році повідомлень в розрізі ознак  фінансового моніторингу має  такий вигляд (рис. 2.6):

    · за ознаками обов‟язкового моніторингу – 71,6% (577 455);

    · за ознаками внутрішнього моніторингу – 27,6% (222 707);

    · за ознаками обов‟язкового та внутрішнього моніторингу – 0,8% (6 262).

    

    Рис.2.7. Динаміка отриманих повідомлень  в розрізі ознак фінансового  моніторингу в 2009-2010 роках.

Кількість наданих повідомлень з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу  у 2010 році у порівнянні з минулим  роком фактично не змінилась (зросла на 0,9 %).

    При цьому, кількість повідомлень про  фінансові операції подані в 2010 році з ознаками обов‟язкового фінансового  моніторингу у порівнянні з 2009 роком  скоротилась на 11,2 %, що пояснюється  збільшенням порогової суми обов‟язкового  фінансового моніторингу. 

    2.2. Зупинення та відстеження (моніторинг) фінансових операцій. 

    Аналіз  отриманих повідомлень здійснюється на підставі додаткової інформації. Законом  передбачено новий інструмент отримання  такої інформації - відстеження (моніторинг) фінансових операцій.

    З метою його реалізації Держфінмоніторингом  розроблено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України необхідні нормативно-правові  акти.

    Розроблені  документи визначають процедуру  надання суб‟єктом первинного фінансового  моніторингу, крім спеціально визначеного (далі - суб‟єкт), на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об‟єктом фінансового моніторингу, а також форму, зміст та спосіб відправлення запиту про надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій та отримання інформації на такий запит.

    Інформація  щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій подається до Держфінмоніторингу у вигляді повідомлень.

    Протягом  звітного періоду Держфінмоніторингом  підготовлено 71 запит на відстеження (моніторинг) фінансових операцій до суб‟єктів первинного фінансового моніторингу щодо 71 учасника фінансових операцій.

     Зупинення фінансових операцій 

    Відповідно  до пункту 17 частини другої статті 6, частин другої, третьої, п‟ятої статті 17 та частини п‟ятої статті 22 Закону та з метою визначення процедури  зупинення фінансових операцій, стосовно яких є підозра, що вони пов‟язані  з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або  фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції  було затверджено Порядок прийняття  Держфінмоніторингом рішення про  зупинення фінансових операцій.

    Відповідно  до розробленого Порядку визначено  процедуру прийняття Держфінмоніторингом  відповідних рішень та доручень.

    Так, рішення та доручення надаються  та приймаються:

    - щодо зупинення/поновлення суб‟єктом первинного фінансового моніторингу проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави - відповідно до частини п‟ятої статті 22 Закону;

    - про подальше зупинення фінансової операції - у випадках, встановлених частинами другою та п‟ятою статті 17 Закону;

    - про зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів (осіб) - відповідно до частин третьої та п‟ятої статті 17 Закону;

    - про скасування свого рішення щодо зупинення видаткових операцій - відповідно до частини п‟ятої статті 17 Закону.

Протягом  звітного періоду Держфінмоніторингом  направлено до суб‟єктів первинного фінансового моніторингу 20 рішень та 2 доручення про зупинення проведення фінансових операцій, зокрема:

1 рішення - в порядку ч.2 ст.17 Закону;

7 рішень - в порядку ч.3 ст.17 Закону;

12 рішень - в порядку ч.5 ст.17 Закону;

2 доручення - в порядку ч.5 ст.22 Закону.

 Найбільш  розповсюджені схеми відмивання 

У 2010 році залишились основними об‟єктами  уваги такі напрямки:

- фінансові  операції, пов‟язані з діяльністю  «конвертаційних центрів» (зняттям  готівкових коштів) через банківські  установи України; 

- фінансові  операції, пов‟язані з розрахунками, проведеними за готівку фізичними  особами – підприємцями;

- фінансові  операції, пов‟язані з використанням  цінних паперів, як фінансового  інструменту, при проведенні фінансових  операцій;

- фінансові  операції, пов‟язані з використанням  фінансової допомоги/позики, як фінансового  інструменту, при проведенні фінансових  операцій;

- фінансові  операції, пов‟язані з бюджетними  коштами та іншими державними  активами;

- фінансові  операції, які пов‟язані із викраденням  коштів за допомогою електронного  шахрайства;

- фінансові  операції, пов‟язані з перерахуванням  грошових коштів за кордон, стосовно  яких виявлено підозри щодо  незаконного їх перерахування; 

- фінансові  операції, пов‟язані з інвестиційною  та страховою діяльністю;

- фінансові  операції, пов‟язані з використанням  майнових та немайнових прав;

    - фінансові операції, пов‟язані із  залученням коштів громадян. 
 
 
 

    

    Рис.2.8. Питома вага напрямків у складі узагальнених матеріалів, що є основними об’єктами уваги

    Залишаються найбільш поширеними фінансові операції, пов’язані з діяльністю «конвертаційних  центрів» зняттям готівкових коштів через банківські установи України 

    Метою здійснення таких операцій є:

    · приховування джерел походження доходів, отриманих незаконним шляхом;

    · приховування осіб, що отримали (отримують) незаконні доходи й тих, що ініціюють сам процес відмивання;

    · забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, отриманих з незаконних джерел;

    · створення умов для зручного використання коштів, отриманих з незаконних джерел;

    · створення умов для безпечного інвестування в легальний бізнес.  

    Протягом 2010 року Держфінмоніторингом підготовлено та передано до правоохоронних органів  України 331 матеріал, пов‟язаний із зняттям готівкових коштів.

    Питома  вага підстав зняття готівкових коштів:

    - закупівля  товару/оплата послуг – 23%;

    - закупівля  сільськогосподарської продукції  – 16%;

    - фінансова  допомога/позика – 11%;

    - придбання/оплата  цінних паперів – 0,7%;

    - інші  – 50 %.

    Щодо  фінансових операцій, пов’язаних з  розрахунками, проведеними за готівку  фізичними особами – підприємцями

    За  результатами здійсненого аналізу  інформації про фінансові операції, пов‟язані з проведенням підозрілих фінансових операцій фізичними особами- підприємцями за готівкові кошти, було підготовлено та направлено до правоохоронних органів 3 узагальнених матеріали.

    Типова  схема здійснення фінансових операцій фізичними особами- підприємцями пов‟язана  з діяльністю «конвертаційних центрів», за якою кошти отримувались на:

    · закупівлю товарів промислового значення;

    · закупівлю сільськогосподарської продукції.

    Значну  долю у виявлених Держфінмоніторингом  схемах відмивання займають фінансові  операції з використанням такого фінансового інструменту як цінні  папери

    Протягом 2010 року за результатами здійсненого  аналізу інформації про фінансові  операції, пов‟язані з оплатою/погашенням цінних паперів, було підготовлено та направлено до правоохоронних органів  України 192 матеріали. В зазначених матеріалах містилась інформація про використання, як фінансових інструментів, наступних видів цінних паперів:

    · векселя – 45,5%;

    · акції – 3,6 %;

    · облігації підприємств – 1,2%;

    · інвестиційні сертифікати – 0,6%;

    · облігації місцевих позик – 0,4%;

    · ощадні (депозитні) сертифікати – 0,3%;

    · вид облігацій невідомий - 0,3%;

    · майнові сертифікати – 0,1%;

    · цінні папери, вид яких не визначений – 48%.

    Пріоритетним  напрямком при здійсненні аналізу  фінансових операцій протягом 2010 року були операції, пов’язані з бюджетними коштами та іншими державними активами

    Протягом 2010 року за результатами здійсненого  аналізу інформації про фінансові  операції, пов‟язані із можливим розкраданням бюджетних коштів, було підготовлено та направлено до правоохоронних органів України 25 матеріалів.

    Передані  матеріали пов‟язані із розкраданням бюджетних коштів шляхом: 

    § укладання економічно не обґрунтованих договорів на постачання продукції, товарів;

    § відчуження державного майна на користь приватної структури;

    § привласнення коштів службовими особами підприємств.

    У схемах розкрадання або привласнення використовувались наступні способи:

    Ø перерахування коштів за межі України, у тому числі нерезидентам –«фантомам»;

    Ø перерахування коштів від реалізації майна на картковий рахунок, з подальшим отриманням готівки за межами України;

    Ø внесення завідомо неправдивих даних до бухгалтерських документів;

    Ø продаж державних матеріальних цінностей підконтрольним підприємствам за цінами нижче ринкових;

    Ø перерахування коштів фіктивним підприємствам, з подальшим перерахуванням їх через ряд рахунків юридичних підприємств та зняттям готівкою.

    Зберігається  тенденція щодо збільшення у 2010 році обсягів незаконного перерахування  коштів за кордон у порівнянні з 2009 роком, зокрема до країн, що відносяться  до переліку офшорних зон, із застосуванням  таких фінансових інструментів, як «псевдоінвестиції» та перерахування  коштів без фактичної поставки товару на територію України 

    Так, здійснення «фіктивних» імпортних  операцій без здійснення поставки товарів  на митну територію України проводиться  відповідно до «непрямих» контрактів/договорів  на купівлю-продаж товарів, які укладаються  з третьою стороною, що являється  резидентом країни, яка є відмінною  від країни-відправлення (виробника) товарів, що ускладнює проведення перевірки таких операцій.

    Значну  питому вагу (майже 50%) займають угоди, пов‟язані з перерахуванням коштів на користь компаній або на рахунки, що належать до юрисдикції Республіки Кіпр.

Фінансові операції, пов’язані з інвестиційною  та страховою діяльністю залишаються  предметом аналізу Держфінмоніторингу