Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 00:54, курсовая работа
Терміни «брудні гроші» і «відмивання грошей» виникли ще в 30-ті роки XX ст. в США. Однак, процес відмивання брудних грошей наче не має географічних кордонів та часових меж. Він несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом злочинної діяльності.
ВВЕДЕНИЕ 3
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ 5
1.1. Сущность финансового контроля 5
1.2. Виды и формы финансового контроля 7
ГЛАВА 2. АНАЛИЗ ФИНАНСОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЧЕТНОЙ ПАЛАТЫ КАМЧАТСКОГО КРАЯ ЗА ПЕРИОД 2008 - 2010Г. 11
2.1. Анализ показателей финансовой деятельности Счетной палаты за период 2008-2010 г. 11
2.2. Функции Счетной палаты, как органа финансового контроля 15
ГЛАВА 3. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРОБЛЕМЫ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ 17
3.1. Существующие проблемы финансового контроля 17
3.2. Современное состояние финансового контроля и пути его совершенствования 22
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 25
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 27
1.2.
Стратегія розвитку системи запобігання
та протидії легалізації доходів, одержаних
злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
на період до 2015 рік.
Стрімкий розвиток світової фінансової системи, постійне удосконалення існуючих та застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу проводити фінансові операції в найкоротший час, що створює додаткові можливості для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
Для кожної держави питання боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є питанням національної безпеки. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, є не лише суспільно небезпечним діянням, а і системною загрозою для фінансових ринків і національної економіки в цілому.
У зв’язку з активізацією міжнародного тероризму виникають нові проблеми у сфері боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, що потребує вжиття жорстких заходів для здійснення контролю за функціонуванням «тіньових» фінансових потоків. Одним із напрямів антитерористичної стратегії держави повинне бути виявлення та ефективне блокування каналів фінансової підтримки терористичних організацій.
Необхідною умовою ефективного розв’язання зазначених проблем є об’єднання зусиль державних органів і фінансових установ для реалізації стратегії.
Протягом
2005–2010 років ефективно функціонувала
національна система
В результаті прийняття Закону України від 18 травня 2010 р. № 2258 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» забезпечено імплементацію в національне законодавство вимог Сорока рекомендацій та Дев’яти спеціальних рекомендацій щодо боротьби з фінансуванням тероризму Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 р. про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.
Водночас залишається невирішеним ряд питань.
Відповідно до положень Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму від 16 травня 2005 р. незаконні дії з інсайдерською інформацією та маніпулювання на фондовому ринку повинні визнаватися злочинами згідно з кримінальним законодавством держав, а також бути предикатними до відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зазначеною Конвенцією Ради Європи також передбачено необхідність забезпечення на належному рівні управління заблокованим або заарештованим майном відповідно до статей 4 і 5 Конвенції.
Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» визначено, що порядок доступу до активів, які пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, встановлюється законом. Такий доступ здійснюється для покриття основних або надзвичайних витрат. На сьогодні необхідно встановити порядок авторизації доступу до заморожених коштів або інших активів, які були визначені як необхідні для здійснення зазначених витрат.
Відповідно до III спеціальної рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) компетентні органи держави повинні мати можливість безстрокового замороження активів осіб, причетних до фінансування тероризму на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН.
Мета та основні напрями реалізації Стратегії
Метою цієї Стратегії є визначення заходів законодавчого, організаційного та інституційного характеру, спрямованих на забезпечення стабільного та ефективного функціонування національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Для досягнення зазначеної мети необхідно:
забезпечити утвердження Україною статусу надійного партнера міжнародної спільноти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом:
— приведення національного законодавства у відповідність з вимогами міжнародних стандартів;
— декриміналізації та детінізації економічних відносин;
—
підвищення інвестиційної привабливості
економіки України для
— формування позитивного міжнародного іміджу України та подолання бар’єрів на шляху визнання її державою з ринковою економікою;
вжити заходів до запобігання виникненню передумов для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму шляхом:
— забезпечення реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;
— розроблення щорічних планів заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
—
удосконалення засобів
— підвищення ефективності аналізу методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та розроблення відповідних типологій;
— здійснення заходів, спрямованих на виявлення та припинення протиправної діяльності конвертаційних центрів та підприємств з ознаками фіктивності, задіяних у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму;
— проведення аналізу зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання через офшорні зони, з метою виявлення та припинення їх діяльності з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
—
запровадження порядку
— забезпечення регулювання діяльності з організації та проведення лотерей і азартних ігор на території України;
забезпечити
удосконалення законодавства у
— криміналізації маніпулювання на фондовому ринку та посилення покарання за незаконне використання інсайдерської інформації з віднесенням таких дій до категорії предикатних злочинів;
— внесення змін до Кримінального кодексу України в частині застосування конфіскації коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, для всіх предикатних злочинів;
— внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо арешту майна (коштів), набутого підозрюваним чи обвинуваченим внаслідок легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та оберненого в подальшому у власність інших осіб;
— визначення правового механізму доступу до активів, які пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішень, прийнятих на підставі резолюції Ради Безпеки ООН № 1452 від 20 грудня 2002 року;
— внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в частині замороження активів терористів на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН;
мінімізація ризиків використання фінансової системи України з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму шляхом:
—
посилення інформаційної
— поглиблення партнерських відносин з приватним сектором у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
— збільшення частки безготівкових розрахунків та звуження сфери використання готівки;
— удосконалення та розширення єдиного інформаційного простору електронної взаємодії державних органів — учасників національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
— запровадження підходу, що полягає в проведенні оцінки ризиків усіма учасниками національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
— запровадження механізму збору суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації про діяльність іноземних фінансових установ, з якими встановлено кореспондентські відносини;
удосконалення діяльності правоохоронних та інших державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом:
— підвищення ефективності розслідування правоохоронними органами кримінальних справ за статтями 209 та 2091 Кримінального кодексу України, а також проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема в частині виявлення та припинення діяльності організованих груп або злочинних організацій, що здійснюють операції з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
—
удосконалення механізму
— розроблення та впровадження ефективних механізмів розшуку коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, з метою їх подальшого арешту та конфіскації в установленому порядку;
—
удосконалення порядку
— забезпечення подання органами державної влади до Державної служби фінансового моніторингу виявленої під час виконання своїх функцій інформації про фінансові операції, стосовно яких існує підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов’язані з особами, стосовно яких застосовані міжнародні санкції;
удосконалення
механізму регулювання та
— проведення аналізу ефективності заходів, функціонування системи фінансового моніторингу в державі;
— підвищення ефективності регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
— встановлення порядку вжиття заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;