Дослідження ринкових перспектив фінансових посередників: особливості комерційної діяльності на фінансовому ринку

    Саме  фінансові посередники здійснюють фінансові операції, аналізують їх щодо можливості проведення з метою  відмивання доходів або фінансування тероризму. За наявності підозри  передають інформацію про такі операції Держфінмоніторингу.

    Аналітичний центр Держфінмоніторингу аналізує отриману інформацію і в разі підтвердження  підозри узагальнює та передає правоохоронним органам, які здійснюють комплекс заходів  для доведення отриманої інформації у вигляді порушеної кримінальної справи до суду. Передача інформації до правоохоронних органів, як того вимагає  закон, у вигляді узагальнених матеріалів – це єдиний можливий шлях виходу конфіденційної інформації з Держфінмоніторингу.

    Зазначена організаційна форма державного органу є відносно новою, але повною мірою відповідає міжнародним стандартам. Тобто, досвід роботи, набутий за три  з половиною роки, дає підстави стверджувати, що вибрана модель підрозділу фінансової розвідки адміністративного, а не поліцейського типу, виправдала себе.

    У вересні 2003 року в рамках другого  раунду оцінок MONEYVAL Україну відвідала  Група експертів MONEYVAL разом із представником FATF, яка констатувала значний прогрес  України в розбудові національної системи боротьби з відмиванням  доходів та фінансуванням тероризму. Аналогічні висновки зробили експерти Європейської Контрольної Групи FATF у січні 2004 року під час візиту в Україну.

    З огляду на виконання Україною взятих на себе зобов'язань у лютому 2004 року її було виключено із "чорного  списку" FATF. Такий крок засвідчив  прогрес України в побудові національної системи боротьби з відмиванням  доходів і фінансуванням тероризму, а також прагнення до світових стандартів. Підтвердженням цього стало  прийняття влітку 2004 року Держфінмоніторингу, підрозділу фінансової розвідки України, до Егмонтської групи, яка об'єднує  понад 100 підрозділів фінансових розвідок країн світу. Нині представники підрозділу фінансової розвідки України є членами  усіх п'яти робочих груп, а заступник  Голови Держфінмоніторингу водночас обіймає  посаду заступника Голови Операційної  робочої групи.

    У січні 2005 року Україну відвідали  представники Спеціального комітету експертів  з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів (MONEYVAL), а  в травні – місія Міжнародного Валютного Фонду, які також підтвердили  прогрес України в цій сфері.

    У червні 2005 року в рамках проекту MOLI-UA за сприяння Ради Європи Україна стала  першою з держав, які не є членами  Європейського Союзу, але приєдналися  до проекту захищеної мережі FIU.net. – системи обміну даними між фінансовими  розвідками Європейського Союзу.

    Усе це свідчить про те, що Україна в  найстисліші терміни досягла  значних успіхів у створенні  законодавчої бази та запровадженні  необхідної інфраструктури, що визнано  міжнародним співтовариством.

    Незважаючи  на вагомі успіхи, яких досягла Україна  у створенні законодавства та вдосконаленні національної системи  фінансового моніторингу, слід пам'ятати, що всі оцінки на сьогодні є авансовими, адже фактично система фінансового  моніторингу України та національне  законодавство, що регулює відносини  в цій сфері, відповідає світовим стандартам у сфері боротьби з  відмиванням грошей та фінансуванням  тероризму трирічної давнини (початку 2003 року).

    Кримінальний  світ не стоїть на місці, постійно шукаючи  нових способів обходити закон. Це зобов'язує органи, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, створювати більш ефективні засоби протидії.

    FATF як орган, створений для розробки  стандартів для боротьби з  відмиванням доходів та фінансуванням  тероризму, також не стоїть  осторонь цієї проблеми. Влітку 2003 року ця організація переглянула  свої рекомендації, в результаті  чого міжнародна спільнота отримала  нові, більш жорсткі стандарти  в боротьбі із цим злом. Насамперед  – встановлення порогового підходу  для визначення предикатних злочинів, розширення кола фінансових посередників  за рахунок представників нефінансової  діяльності, встановлення обов'язку  вживати заходи щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про  підвищений ризик проведення  ними операцій з легалізації  (відмивання) доходів та фінансування  тероризму (іноземних фінансових  установ, політичних діячів), зупинення  фінансових операцій за підозрою  у відмиванні грошей.

    Організація Об'єднаних Націй зреагувала на зміни  у світовій тенденції боротьби із злочинністю резолюцією Ради Безпеки 

    № 1617 від 29.07.2005 щодо необхідності виконання  всіма державами – членами  ООН Сорока та Дев'яти Рекомендацій FATF. Тобто, Україна як член ООН зобов'язана  впровадити Рекомендації FATF.

    У травні 2005 року Рада Європи прийняла Конвенцію  про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію  доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, яка  враховує рекомендації FATF і є обов'язковою  для виконання державами-членами  Ради Європи. Україна, як член Ради Європи, підписала цю Конвенцію в листопаді 2005 року.

    Крім  того, 26 жовтня 2005 року Європейський Парламент  і Рада Європи прийняли Директиву 2005/60/ЄС про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму, що не тільки відображає нові Сорок Рекомендацій FATF, але й встановлює більш жорсткі  вимоги для держав – членів Європейського  Союзу.

    Для вдосконалення національної системи  боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму тільки за останні роки розроблено близько 30 актів Кабінету Міністрів України. Така нормопроектна діяльність обумовлена необхідністю врахування національного  та міжнародного досвіду для більш  швидкого реагування на світові тенденції  в боротьбі з організованою злочинністю.

    Проте, нормативно-правовими актами Уряду  та органів, що здійснюють регулювання  й нагляд у сфері запобігання  та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, неможливо вирішити всі поставлені перед Україною питання щодо вдосконалення  законодавства в цій сфері.

    Саме  тому Держфінмоніторинг за участю дванадцяти центральних органів виконавчої влади, Національного банку України  та представників приватного сектора, серед яких – Асоціація українських  банків, Київський банківський союз, Ліга страхових організацій, розробив новий законопроект, положення якого  дозволять закласти підвалини для  приведення національної системи фінансового  моніторингу у відповідність  до нових міжнародних стандартів.

    27 грудня 2006 року цей законопроект  було схвалено на засіданні  Кабінету Міністрів та направлено  до Верховної Ради України.

    За  висновком експертів Ради Європи, проект відповідає положенням міжнародних  стандартів і кращим прикладам практики у сфері боротьби з відмиванням  грошей та фінансуванням тероризму. Крім цього, експерти акцентували увагу  на тому, що розроблення такого ґрунтовного  проекту продемонструвало бажання  України вдосконалити та зміцнити чинну  законодавчу базу запобігання і  протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. 

    Ще  раз наголошуємо, що законопроект спрямований  на вдосконалення діючої системи  фінансового моніторингу та приведення її у відповідність до світових стандартів. Його положення наочно підтверджують, що завдання Держфінмоніторингу –  не втручання в діяльність фінансового  сектора, а виявлення підозрілих фінансових операцій та осіб, що їх здійснюють. Особливо увага приділяється розширенню кола суб'єктів системи фінансового моніторингу як тих, хто безпосередньо займається або ж бере участь у фінансовій діяльності, так і тих, хто повинен здійснювати регулювання та нагляд.

    Тепер у поле зору Держфінмоніторингу не потрапляють представники нефінансових професій: нотаріуси, адвокати, юристи, торговці нерухомістю (рієлтери), торговці дорогоцінними металами й дорогоцінним камінням, аудитори та аудиторські  фірми, бухгалтери.

    Ці  категорії не здійснюють фінансових операцій, проте можуть отримувати інформацію про діяльність інших  фізичних та юридичних осіб, зокрема  причетних до легалізації злочинних  доходів або до фінансування тероризму.

    Поряд із обов'язками щодо інформування про  підозри у відмиванні грошей чи фінансуванні тероризму, які виникають під  час роботи з клієнтами, законопроект враховує і необхідність дотримання певними категоріями фахівців професійної  таємниці.

    Розширення  кола суб'єктів первинного фінансового  моніторингу неможливе без участі державних органів, які створюють  необхідні умови для діяльності таких суб'єктів. Це – міністерства: юстиції, фінансів, транспорту та зв'язку, економіки.

    Одна  з новел законопроекту – необхідність вжиття заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик  проведення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів та фінансування тероризму. Це стосується іноземних  фінансових установ та іноземних  політичних діячів і членів їх родин.

    Ці  нововведення пов'язані з реалізацією  набутого міжнародного досвіду, зокрема  щодо діяльності політичних діячів. Слід зазначити, що такі положення для  законодавства України нові, адже в ньому нема ані відповідного визначення, ані переліку таких діячів.

    Окрема  увага приділена в законопроекті  положенням нової Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт  та конфіскацію доходів, одержаних  злочинним шляхом, та про фінансування тероризму.

    Для реалізації положень Конвенції окрім  зупинення фінансових операцій, пов'язаних з фінансуванням тероризму, запроваджується  механізм зупинення підозрілих фінансових операцій, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів.

    Слід  зазначити, що внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних  злочинним шляхом" обумовлене не тільки впровадженням міжнародних  стандартів, а й необхідністю реалізації досвіду, набутого протягом 2003–2006 років  Держфінмоніторингом і всіма  суб'єктами фінансового ринку.

    Це  стосується насамперед обов'язків суб'єктів  первинного фінансового моніторингу  щодо реєстрації та звітування про  підозрілі фінансові операції, ідентифікації  клієнта, розширення ознак, за якими  суб'єкти первинного фінансового моніторингу  надають інформацію про підозрілі  фінансові операції уповноваженому органу, приведення повноважень Держфінмоніторингу до вимог сьогодення.

    Зважаючи  на всі ці фактори, діяльність України  щодо імплементації міжнародних  стандартів дозволить: 

    у міжнародній сфері 

    - забезпечити відповідність національної  системи фінансового моніторингу  новим світовим стандартам у  цій сфері;

    - запобігти можливому застосуванню  санкцій з боку міжнародних  організацій; 

    - підтвердити принцип незворотності  і послідовності у виконанні  Україною своїх міжнародних зобов'язань;

    - забезпечити нормальні умови  для зовнішньоекономічної діяльності  представників українського бізнесу;  

    у національному масштабі  

    - удосконалити механізм регулювання  та нагляду за фінансовими  посередниками в частині додержання  ними вимог законодавства з  питань запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму;

    - зробити фінансову систему України  прозорою та здатною протистояти  відмиванню "брудних" грошей  і використанню її для фінансування  тероризму;

    - зняти перепони у стимулюванні  притоку інвестицій у національну  економіку з інших держав.