Аналіз оцінки управління фінансовою стйкістю на підприємстві з використанням інформаційних систем

     Чинниками ризику будуть: значна частина залучених  коштів у структурі капіталу; низький  рівень управління фінансовою діяльністю; загальна нестабільність соціально  економічної ситуації в країні.

     2. Ризик зниження ліквідності підприємства.

     Можливими причинами виникнення такої ситуації будуть:

• помилки при складанні бюджету руху грошових коштів ;
• зростання обсягу простроченої дебіторської заборгованості ;
• неможливість отримати короткостроковий банківський кредит для погашення касових розривів

     Чинниками ризику ліквідності будуть низький  рівень організації фінансового  планування, кризова ситуація у взаєморозрахунках  підприємства, несприятлива кон’юнктура  фінансового ринку, неефективність господарського законодавства.

     3. Кредитний ризик, пов’язаний зі збитками, які виникають у ситуації, коли контрагенти частково або повністю не можуть виконати свої кредитні зобов’язання.

       До основних причин виникнення  кредитного ризику підприємства  варто віднести:

• несвоєчасну оплату покупцем за одержані товари;
• неплатоспроможність покупця, що пов’язана зі знищенням частини його бізнесу ;
• зростання обсягів дебіторської заборгованості  тощо.

     Чинниками кредитного ризику можуть бути: кризова  ситуація у взаєморозрахунках підприємства, відсутність розвинутої системи страхування кредитних ризиків, неплатоспро-можність покупців через виникнення форс-мажорних ситуацій.

     4. Податковий ризик, який здійснює суттєвий вплив на результати роботи вітчизняних підприємств, пов’язаний із непослідовною податковою політикою держави.

     Причини виникнення податкового ризику:

• введення нових податків і зборів на здійснення окремих видів діяльності;
• збільшення ставки оподаткування; зміна термінів та умов сплати податків;
• відміна податкових пільг;
• сплата штрафів та пені за порушення податкового законодавства

     Чинниками податкового ризику є непослідовна політика уряду, неузгодженість податкового  законодавства, низький рівень знань  у галузі вітчизняного податкового  законодавства працівників бухгалтерії.

     5. Інвестиційний ризик характеризує ймовірність фінансових збитків в процесі здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності.

     До  причин виникнення збитків унаслідок  нереалізації інвестиційних проектів і здійснення

• фінансових інвестицій, варто віднести:
• втрату інвестиційної привабливості проекту через зміну ситуації на ринку;
• несвоєчасне фінансування інвестиційного проекту ;
• несвоєчасну підготовка інвестиційного проекту;
• зниження вартості цінних паперів, які належать підприємству тощо.

     Чинники інвестиційного ризику – нестабільність темпів і пропорцій зміни цін, рівень підприємницької активності в країні та регіонах, науково-технічний прогрес, розвиток фондового ринку.

     6. Ризик операційної діяльності, пов’язаний із виникненням фінансових втрат через збої в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства

     Причинами операційного ризику можуть бути:

• збій комп’ютерних систем і поломка обладнання ;
• зниження попиту на продукцію підприємства ;
• падіння цін на продукцію підприємства;
• впровадження конкурентом нових технологій, що передбачає зниження ціни на товар;
• неможливість одержати кошти для поповнення оборотного капіталу;
• зниження купівельної спроможності населення

     Чинники операційного ризику: погіршення соціально-економічної  ситуації в країні, науково-технічний прогрес, висока зношеність обладнання, криза в галузі, до якої належить підприємство, неефективна система фінансового планування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ  2. Законодавча та нормативно-методична база оцінки управління  фінансовою стйкістю на підприємстві з використанням інформаційних систем 

     2.1. Нормативні документи  щодо оцінки фінансової  стійкості. 

     Наказ Міністерства фінансів України  N 81 від 27.06.97 “Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій”

     Ця  методика розроблена відповідно до Указу  Президента України від 17 червня 1996 р. N 435/96 "Про утворення Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій"  та  Положення про   Реєстр   неплатоспроможних   підприємств   та   організацій, затвердженого постановою   Кабінету    Міністрів    України    від  25 листопада  1996  р.  N  1403,  для проведення  поглибленого  аналізу фінансово-господарського  стану   суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства). В ній подана послідовність оцінки фінансового стану підприємства, яка включає і способи розрахунку основних коефіцієнтів що характеризують стійкість фінансового стану підприємства. Однією з важливих характеристик  фінансового стану підприємства є його  фінансова  незалежність  від  зовнішніх джерел. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової  незалежності "автономії". Чим більше значення коефіцієнту, тим  кращий  фінансовий  стан  підприємства   (менша   залежність   від  зовнішніх джерел). Для  визначення  фінансової   стійкості поданий метод розрахунку коефіцієнту  фінансової  стабільності,   який   характеризує  співвідношення власних та позикових коштів. Важливе значення  у  процесі  аналізу  джерел  власних коштів має показник фінансового лівериджу, який  характеризує залежність   підприємства   від   довгострокових   зобов'язань. Для вирішення питання щодо забезпечення  підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт  забезпечення  власними коштами. Також для оцінки стану підприємства важливими є показники ліквідності підприємства, спобособи розрахунку яких також подані в методиці. Поряд з способами розрахунку подано і нормативні значення показників, які необхідні для підготовки висновнків.

     Наказ Міністерства фінансів України  N 49/121 від 26.01.2001 “Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”

     Це  Положення  розроблено  відповідно  до  Державної  програми приватизації на 2000 - 2002  роки,  затвердженої  Законом  України "Про Державну   програму   приватизації", з  метою встановлення  єдиного  порядку  та   основних   методичних   засад проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємств,  що підлягають приватизації. Фінансовий   аналіз  проводиться відповідно  до  цього Положення загальноприйнятими методами згідно з певною послідовністю етапів:

        - оцінка майнового стану підприємства  та динаміка його зміни;

        - аналіз фінансових результатів  діяльності підприємства;

        - аналіз ліквідності дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання;

        - аналіз ділової активності;

        - аналіз платоспроможності (фінансової  стійкості)характеризує  структуру  джерел фінансування ресурсів  підприємства, ступінь  фінансової  стійкості і незалежності  підприємства  від зовнішніх джерел фінансування діяльності.;

        - аналіз рентабельності.

     На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового  стану підприємства готується висновок,  який містить у собі загальну оцінку фінансового стану підприємства на  останню  звітну  дату  і динаміки  його  зміни  та  рекомендації щодо доцільності прийняття рішення про приватизацію підприємства  або  його  реструктуризацію згідно з вимогами цього Положення.

      2. 2. Експертні системи у фінансовому аналізі

      Останніми роками у фінансовому аналізі  дедалі більшого поширення набувають  так звані експертні системи — комп'ютерні програми, здатні отримувати, нагромаджувати, коригувати знання з деякої предметної області (що надаються переважно експертами), моделювати процес експертизи, розв'язувати практичні задачі та роз'яснювати хід розв'язання. У процесі програмування акумулюється досвід висококваліфікованих фахівців. Експертні системи гнучкі, можуть поступово нарощуватися на вимогу користувачів. Необхідні передумови для застосування експертних систем такі: логічний характер задач; наявність кваліфікованих експертів; евристичні методи розв'язання задач; наявність невизначеності та відсутність точних даних. За допомогою експертних систем розв'язуються задачі із класу неформалізованих. Алгоритмічні розв'язки таких задач або відсутні через неповноту, невизначеність, неточність, розпливчастість аналізованих ситуацій, або вони неприйнятні на практиці через надмірну складність алгоритмів.

      Основні напрямки створення експертних програмних систем: інтеграція систем із традиційними пакетами (табличні процесори, системи  управління базами даних); створення  систем реального часу для аналізу  неперервних процесів; побудова розподілених систем, де імітуються колективні рішення проблеми за участю групи фахівців; розроблення динамічних систем, які у змозі враховувати зміни у факторах, що впливають на формування висновку; це забезпечує автоматизацію задач моніторингу.

      Експертні системи для аналізу фінансового стану підприємства містять знання експертів з питань фінансового аналізу й наділені засобами оновлення та нагромадження знань. Система гнучка, здатна адаптуватися до аналізу різних груп підприємств, дає змогу оперативно оцінювати фінансовий стан підприємства з відображенням у письмовому звіті з розрахунками, графічними ілюстраціями, коментарями.

      З урахуванням експертних оцінок щодо значущості окремих показників розраховуються групові показники фінансового  стану підприємства, а саме майнового  стану, ділової активності, рентабельності, фінансової стійкості, ліквідності (платоспроможності), а також показники, що характеризують позицію підприємства на ринку цінних паперів. За груповими показниками виконується порівняльний аналіз кількох підприємств однієї галузі, а також міжгалузевий порівняльний аналіз. Аналізується динаміка групових показників фінансового стану. Визначення інтегрального показника та формулювання пропозицій щодо поліпшення фінансового стану здійснюються на основі бази знань механізмом, що імітує послідовність міркувань висококваліфікованого експерта, а також виконує інші операції, наприклад арифметичні.

      Користувач  працює з експертною системою в діалоговому  режимі, послідовно відповідаючи на поставлені системою запитання. За бажанням користувач має змогу ознайомитися з інформацією щодо логіки обґрунтування запропонованих системою висновків. За запитом можна отримати також роздрукований текстовий, розрахунковий та графічний матеріал.

      Постійна  підтримка інтелектуальності програми діагностики фінансового стану забезпечується актуалізацією та нагромадженням останніх надбань теорії та практики з питань фінансового аналізу. Намір підвищити людську компетентність штучно зумовлений такими ознаками останньої: сталість і стійкість, легка передаваність і до-кументованість, відносна недорожнеча експлуатації. Одна з привабливих особливостей експертних систем — можливість їх використання не лише для констатації, а й для прогнозування фінансового стану підприємства. Підґрунтя для такого прогнозування — економіко-математичні моделі, зокрема рівняння регресійної залежності, складання та постійне оновлення яких може бути складовою експертної системи.[10]

2.2.1. «Audit Expert»

     «Audit Expert» – аналітична система для діагностики, оцінки і моніторингу фінансового стану підприємства.