Планування тваринництва

     На  вміст жиру в молоці позитивно впливає моціон. За даними професора Р. Б. Давидова, у молоці, одержаному в осінні місяці, більше жиру на 0,2 - 0,4 %, ніж у молоці весняних надоїв, коли корови мало рухаються і знаходяться на свіжому повітрі.

     Корови  повинні бути забезпечені не тільки необхідною кількістю високоякісних кормів, а й водою. На виробництво 1 л молока потрібно 4 - 5 л води, тому напувати тварин треба не менше трьох разів на добу.

     Молочна продуктивність також залежить від  стану здоров'я, віку тварин, віку при першому осіменінні, живої маси, тривалості сухостійного й сервіс-періоду.

     Тільки  здорові корови здатні до нормального  відтворення і високої молочної продуктивності. На надоях негативно  позначаються такі захворювання, як туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, мастит та ін.

     Надої корів до 4 - 5-ї лактації підвищуються, 2-3 роки перебувають на одному рівні, потім знижуються, що пов'язано з віковими змінами функціональної діяльності не тільки молочної залози, а й інших органів. З віком зменшується кількість залозистої тканини, але у більшості випадків тварини розвивали максимальну молочну продуктивність на 8 - 10-й лактаціях.

     Перше отелення корови у 27 - 29-місячному віці сприяє скороченню витрат на її вирощування й одержанню вищого надою впродовж життя.

     Роздоювання корів — це система заходів, спрямованих на повніше використання можливостей їхньої молочної продуктивності. До них належать підготовка корів до отелення, нормована годівля, організація і техніка доїння, своєчасне осіменіння, створення певних умов утримання, правильна організація виробничих процесів на фермі.

     На  роздоювання суттєво впливають  підготовка корови до доїння й дотримання правил машинного доїння, особливо повноти видоювання, оскільки неповне  видоювання спричиняє зниження молочної продуктивності. Підготовка корови до доїння включає обмивання вим'я, витирання його та масаж. Ці операції мають тривати не більше 1 хв. Якщо ж вони затягуються, то це призводить до втрати періоду рефлексу молоковіддачі і як наслідок — до зниження надоїв. Наприкінці доїння роблять заключний масаж, натискуючи на колектор доїльних стаканів униз і вперед.

     На  роздоювання впливають також  зоогігієнічні умови утримання, чистота тварин, дотримання розпорядку дня, спокій у період доїння.

     Авансування кормами для роздоювання припиняють за 2 - 3 міс до запуску, і корів годують відповідно до фактичної молочної продуктивності.

     Південний та східний регіони України впродовж XX століття лишалися зоною переважного розведення червоної степової породи, що створена ще в першій половині XIX століття способом народної селекції в екстремальних умовах континентального посушливого спекотного клімату степової зони України.

     Виведення української червоної молочної породи завершено 2003 року. Організаціями-оригінаторами визнано Інститут розведення і генетики тварин, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова, Інститут тваринництва центральних районів, Інститут тваринництва, Кримський, Одеський, Миколаївський, Луганський та Донецький інститути агропромислового виробництва, Кіровоградську та Запорізьку державні сільськогосподарські дослідні станції УААН.

     Під час створення української червоної молочної породи та для збереження генофонду вихідної червоної степової породи значною мірою використовували спосіб трансплантації ембріонів. Одержані із застосуванням біотехнологічного методу трансплантації ембріонів племінні бугаї справили помітний вплив на формування української червоної молочної породи. Середня продуктивність донорів червоної молочної худоби за кращу лактацію перевищувала 7700 кг молока за підвищеного вмісту жиру (4,28%).

     Слід  зазначити, що середній надій 6096 вибраних для апробації корів нової породи за 305 днів першої лактації становить 4602 кг молока за вмісту 3,86% і виходу 177,8 кг молочного жиру і 3,29% та 165,4 кг молочного білка. За кращу лактацію відповідні показники сягали 5902 кг молока за вмісту 3,84% і виходу 227,2 кг жиру і 3,29% та 213,1 кг молочного білка.

     Кращими з розведення тварин червоної молочної породи є стада племзаводів і  племрепродукторів "Чумаки" і "Любомирівка" Дніпропетровської області; "Росія", "Більшовик" і "Малинівка" Донецької; "Зоря" і "Лідія" Херсонської; ім. Кірова Запорізької та інші.

Приймемо плановий рівень надою на рівні 4200 кг на корову.

 Лактація триватиме 9 місяців 4200*9/10=3780 кг

                                        Таблиця 3.5

Розрахунок  одержання молока 

Плановий надій молока становить 2022ц. Проведемо розрахунок кількості молока, яке піде на випування телятам у плановому році.

Необхідно для бичків: 25гол х 20діб х 5кг = 25ц

Необхідно для теличок: 29 х 5 х20 =29 ц Разом на випування необхідно :

29 +25= 54 ц

Таблиця 3.6

Використання  молока у плановому році 

 

    Як  бачимо на випоювання телят господарство буде витрачати всього лише 54 ц, а остальні центнери будуть реалізовуватися. 

    3.4. Планування потреби і вартості кормів 

     Річну потребу в кормах розраховують на господарський і календарний  рік. Першу використовують як основу для планування джерел надходження кормів (розмір посівних площ сільськогосподарських культур), а другу - для калькуляції собівартості продукції про статті витрат "корми".

     Потребу в кормах на господарський рік  розраховують від урожаю планового  до урожаю наступного року, що пов'язане зі строками надходження їх від земельних угідь. Сюди входять основна і страхова потреби в кормах для скотарства, план продажу їх державі та іншим господарствам, кількість відпуску для худоби населення. Отже, площа посіву зернофуражних і кормових культур та інші джерела надходження кормів (включаючи і купівлю повинні забезпечувати загальну потребу). Розрахунок потреби в кормах для тваринництва можна здійснювати за даними обсягу виробництва його продукції і нормами витрачання корму на її одиницю (к.од.) або поголів'ям тварин за нормами їх годівлі (у натурі).

     Річна норма годівлі однієї голови тварин залежить від її продуктивності та витрат корму на одиницю продукції. За середнє поголів'я на господарський  рік приймають вихідне поголів'я  на кінець планового року. Для забезпечення стабільності кормової бази, крім основної потреби, планують страховий фонд кормів. Його приблизна норма у лісостеповій зоні використовується в такій кількості: концентровані, сіно, сінаж - 10%, солома, силос - 20%, коренеплоди -15%.

     Потребу в кормах на плановий (календарний) рік підраховують на основі середньорічного поголів'я тварин і річних норм годівлі. її визначають по кожному виду корму в розрізі видів і вікових груп тварин.

     Загальну  потребу і витрати окремих  видів кормів на плановий рік визначають множенням середньорічного поголів'я статево-вікових груп худоби на річні норми годівлі 1 голови.

Щоб розрахувати  вартість кормів, потрібно підраховану  суму кормів помножити на ціну 1 ц відповідного корму.

     При плануванні потреби у вартості кормів будемо дотримуватись таких умов: на кожні 100 кг живої маси корови на добу витрачаємо одну корм.од ; на кожний кг молока на добу 0,5 корм.од. крім цього треба враховувати витрати кормів на дорощування телиць в період тільності. В розрахунках одне теля прирівнюють до 1,5 ц умовного молока. Плануємо створення страхового фонду на рівні 10%, концкорми на рівні місячної потреби. Середня жива маса корів 470 кг, планова продуктивність однієї голови 4000кг, середньорічне поголів'я корів 42 голів

Розрахуємо потребу  в кормах для дійного стада: 4200 +150 = 4350кг

середньодобовий надій - 3780: 365 днів = 10,4 кг

витрати корму  на добу - (10,4 х 1,14) +4,7 = 16,6 корм, од

витрати корму  на рік для однієї корови 16,6 х 365 = 6043 кг корм.од.

витрати корму на все стадо 60,43 х 42 = 2840,2 ц корм.од

     Розподіляємо  загальну потребу в кормах по дійному  стаду на рік на стійловий та пасовищний періоди тривалістю відповідно 200 та 165 днів (таблиця 3.7). 
 
 
 

Таблиця 3.7

Розрахунок потреби  в кормах для виробництва молока 

 

    Як  бачимо по запланованим розрахункам потреба в кормах буде становити 2905,5 ц кор од, що у вартісному виразі становитиме – 145652,8 грн. 

3.5 Планування потреби в робочій силі і фонду оплати праці 

     Трудові ресурси в с.-г. - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних колгоспників, робітників, службовців: жінок віком до 55 років та чоловіків від 16 до 60 років.

     Потребу в робочій силі визначають після  того, як буде розроблена виробнича  програма по скотарству. її розраховують, виходячи із запланованого поголів'я на перспективу і норм обслуговування по окремих категоріях працівників. Розрахунок

     Для визначення чисельності підмінних  працівників, попередньо потрібно розрахувати кількість людино-днів, які треба підміняти. А потім від кількості днів у році відняти кількість робочих днів основних працівників і різницю помножити на суму основних доярок і операторів родильного відділення.

Таблиця 3.8

Розрахунок  річного фонду оплати праці працівників  молочнотоварної ферми.