Планування тваринництва

    7. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства (організації). Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та Їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах (фірмах) позитивного досвіду.

    8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства (організації). Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні фактори зростання ефективності діяльності на підприємстві (в організації). Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим фактором підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

    9. Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

    а) практична діяльність владних структур;

    б) різноманітні види законодавства (законотворча діяльність);

    в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

    г) економічні правила та нормативи (регулювання  доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих  видів діяльності);

    д) ринкова, виробнича й соціальна  інфраструктури;

    е) макроекономічні структурні зміни;

    є) програми приватизації державних підприємств (організацій);

    ж) комерціалізація організаційних структур невиробничої сфери.

    10. Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава мас створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів - організацій (дослідних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій). Їхню діяльність треба зосередити на:

    1) розв'язанні ключових проблем  підвищення ефективності різних  виробничо-господарських систем  та економіки країни в цілому;

    2) практичній реалізації стратегії  і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

    Нині  у світі функціонує понад 150 міжнародних, національних і регіональних центрів (інститутів, асоціацій) з продуктивності та управління.

    11. Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств (організацій) є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж (товарно-сировинних, фондових, праці) та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств (організацій) справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо).  

РОЗДІЛ   2

ОБГРУНТУВАННЯ   ДОЦІЛЬНОСТІ І МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА В ПІДПРИЄМСТВІ 

    2.1. Значення молочного скотарства як галузі сільськогосподарського 
виробництва 

    Виходячи  з того, що зараз досить складна  ситуація з виробництвом тваринницької продукції багато підприємств скоротили а то і зовсім згорнули виробництво цієї продукції, але подальший розвиток галузей рослинництва більших господарств змусить їх займатися скотарсвом з метою забезпечення полів дешевими власними органічними добривами. Адже грунти області є досить бідні і тому забезпечення якраз дешевими добривами може підвищити врожайність, адже зараз закуповується надзвичайно мало добрив із-за їхньої високої ціни. Також специфічною біологічною особливістю скотарства у сільському господарстві є те, що воно посідає місце перероблюючої галузі, своєрідного біологічного цеху, що здійснює переробку значної частини продукції рослинництва (корми) у цінні харчові продукти (молоко, м”ясо), технічну сировину (шкіру, щетину, м”ясокісткове борошно, органічне добриво та інші). Завдяки поєднанню галузей рослинництва і тваринництва кожне господарство набуває рис виробничого комбінату, у якому на власній сировині (кормах) виробляються різні продукти тваринництва. При цьому молочна худоба особливо високо оплачує корм продукцією. На 1 кормову одиницю від корови можна одержати продуктів, що містять 455 ккал, тоді як від свиноматки – лише 345, а курки-несучки – 197 ккал [30,с.2-4].

    У раціоні молочного скотарства 60-70% кормових одиниць припадає на частку бобових трав, силосних культур, природних сінокосів і пасовищ і тільки до 25-30% займають концентровані корми. Відомо, що зернові в основному виносять з грунту поживні речовини, в той час як конюшина, лугові трави навпаки, накопичують азот та інші речовини у грунті. Ось чому скотарство забезпечуватиме накопиченню запасів поживних речовин у ґрунті.

    Рівень  розвитку молочного скотарства великою  мірою залежить від стану економіки  та кормо виробництва, яке в свою чергу перебуває в безпосередній залежності від ґрунтово-кліматичних умов й територіального розміщення та продуктивності природних кормових угідь. Отже вплив природних умов на розвиток скотарства проявляється насамперед через врожайність сільськогосподарських культур, особливо зернових і кормових.

    Однією  з характерних особливостей скотарства є те, що об’єктами прикладання  живої і уречевленої праці  в цій галузі є живі організми, а основними складовими частинами  виробничих витрат – корми, жива праця, витрати на утримання приміщень.

    Отже  рівень та економічна ефективність виробництва  продукції скотарства здебільшого  залежить від ступеня використання біологічних особливостей різних порід  худоби, засобів виробництва, кормів і праці тваринників.

    Скотарство  проявляє специфічну особливість до землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Споживаючи велику кількість різноманітних кормів, воно стимулює всебічне використання не тільки орних земель, а й природних кормових угідь і цим сприяє збільшенню виходу продукції з одиниці земельної площі. Так як існують значні відмінності між природно-економічними зонами України у структурі земель сільськогосподарського користування, то це зумовлює різні напрями спеціалізації тваринництва. Так наприклад, Західний регіон, де розташовано близько 30% наявних в Україні природних сіножатей понад 19% пасовищ, має сприятливі умови для розвитку молочно-м”ясного скотарства. Порівняти можливості Закарпатської області і Іршавського району зокрема можна подивившись таблицю 1.5

    Також характерною особливістю скотарства є те, що воно має повсюдне розміщення. Це зумовлюється органічним зв’язком галузей тваринництва і землеробства та використанням для годівлі худоби рослинності природних кормових угідь. Напрямок спеціалізації скотарства. Рівень його концентрації та обсяги виробництва продуктів у певних районах визначаються, разом з іншими умовами, густотою і співвідношенням сільського і міського населення. Це особливо стосується спеціалізації господарств на виробництві мало транспортабельних продуктів.

    Важливою  особливістю скотарства є те, що тварини перебувають на стаціонарному  утриманні, постійність і ритмічність  багатьох виробничих процесів на фермах (водопостачання, приготування і роздавання кормів, видалення гною, доїння корів  тощо) створюють валкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва. Усе це дає змогу за короткий час різко підвищити продуктивність праці в галузі скотарства і досягти високої економічної ефективності виробництва продукції.

    Одна  з головних і найважливіших особливостей молочного скотарства – виробництво продукції, що швидко псується (молоко). При рівномірному надходженні великої кількості молока виникає потреба в спеціальних виробничих приміщеннях і обладнанні для охолодження, первинної обробки, зберігання, транспортування тощо. Нестача або недосконалість обладнання, а також затримка в транспортуванні молока призводять до великих економічних втрат[74,с.22-24].

    Особливості молока як харчового продукту зумовлені  його хімічним складом і особливостями окремих компонентів, які забезпечують високу поживність та біологічну цінність. У молоці більше 160 різноманітних компонентів, у тому числі 25 мінеральних речовин, понад 60 жирних кислот та 20 амінокислот, десятки ферментів, гормонів, декілька видів молочного цукру. На специфічних особливостях окремих компонентів у переробній промисловості базується виготовлення різноманітних продуктів, які мають велику біологічну цінність, дієтичні властивості та лікувальне значення. Виходячи з цього, молочна промисловість України має специфічну особливість – спеціалізується на виробництві різноманітних продуктів, отже, зумовлена організовувати різні підприємства: міські молочні, маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні комбінати, спеціалізовані підприємства з виробництва знежиреного молока та замінників незбираного молока тощо. Їх розміщують у конкретному регіоні України з врахуванням таких особливостей: наявності сировини, транспортабельності молочної продукції, співвідношенням обсягів вихідної сировини і готової продукції, густоти населення, особливо міського та інших чинників.

    Роль  і значення молочного скотарства в народному господарстві визначається перш за все виробництвом надзвичайно  важливих і незамінних молочних продуктів  для харчування населення. За рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування, норма споживання молока і молочних продуктів на душу населення України становить 390 кг одну третину за калорійністю добового раціону. У молоці містяться всі речовини пластичного та енергетичного характеру, необхідні організму людини білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни тощо.

    Будучи  цінним харчовим продуктом, молоко у  ряді випадків є лікувально-профілактичним засобом. Його застосовують при шлунково-кишкових і серцево-судинних захворюваннях, при отруєнні сіллю важких металів, кислотами та лугами, йодом і бромом.

    Особливо  важливе значення молочного скотарства як молоко продуктового під комплексу  взагалі в економіці агропромислового комплексу полягає в тому, що його продукції щоденно поступає в реалізацію. Це дає можливість безперервно поповнювати оборотні кошти як господарств, так і підприємств молочної промисловості. Також велике значення молочної промисловості полягає в тому, що вона з одного виду сировини – молока – виготовляє багато різних харчових продуктів, які відрізняються властивостями, складом і поживністю. 

    2.2 Причини, що призвели до ліквідації  галузі у підприємстві 

    На  сучасному етапі соціально-економічного розвитку України важливим питанням є пошук шляхів ефективного функціонування продовольчого ринку, оскільки його стан визначає рівень забезпеченості населення продуктами харчування. Серед основної сукупності продовольчих ринків одним із найважливіших є ринок молока та молочної продукції.

    Внаслідок впливу загальноекономічних і внутрігалузевих чинників протягом останніх п'ятнадцяти років в молочній галузі спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва молочної продукції, зростання різниці, між закупівельними і роздрібними цінами, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками та переробниками молока, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів.

    Забезпечення  населення України високоякісними продуктами харчування, поліпшення їх складу та створення продовольчої незалежності від імпорту - проблема, яка не втрачає актуальність. Тому збільшення виробництва молока як одного із цінних і поживних продуктів, покращення його якості, зниження собівартості - є важливими завданнями.

    Причин  занепаду молочної галузі багато. Головні  з них - це зменшення виробництва кормів, незбалансованість кормових раціонів по поживним речовинам, різке погіршення селекційно-племінної роботи та зниження генетичного потенціалу молочного стада, як наслідок зниження продуктивності корів. З іншого боку велика рогата худоба стала зручним засобом бартерних та інших обмінних операцій, а в багатьох випадках і єдиною можливістю одержання пального і інших засобів виробництва для проведення польових робіт.