Планування тваринництва

    До  головних проблем, які на сьогодні характеризують галузь, є:

• певне зменшення обсягу виробництва молока протягом останніх 20 років, а кількість виробленого в Україні молока зменшилась з 24,5 до 11,6 млн. тонн;
• вкрай низька якість молока, яка надходить на переробку, що унеможливлює виробництво якісної та безпечної продукції у державі.

    Так, за І півріччя 2010 року з усього об'єму  молока, прийнятого на переробку, лише 15 відсотків складало молоко "екстра" та вищого гатунку, що відповідає середній якості по стандартах ЄС, а решта 85 відсотків  вважається непридатним для переробки.

    Процес  скорочення обсягів виробництва  в молочній галузі продовжується  та набирає загрозливого для продовольчої безпеки країни характеру.

    При такому розвитку подій вже за 5-8 років Україна може втратити свій виробничий потенціал в галузі молочного скотарства та стати залежною від імпорту державою в частині молочних продуктів та м'яса яловичини.

    Причиною, що зумовило виникнення проблеми, є: стале  зменшення поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі дійних корів, протягом останніх 20 років.

      Так, кількість поголів'я великої рогатої худоби зменшилась з 24623 тис. голів у 1991 році до 4820 тис. голів у 2010 році, відповідно корів - з 8378

тис. голів  до 2730 тис. голів.

Цей процес обумовлений, по-перше, економічними причинами, а саме

нестабільною  ціновою ситуацією, що виникла внаслідок:

      • падіння попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку, що пов'язано     із     зниженням     платоспроможності     населення спричинене економічною кризою;

      • зменшення об'єму експорту, що пов'язано з низькою 
конкурентоспроможністю вітчизняної молочної продукції, виготовленої з 
низькоякісної сировини.

       По-друге  - низька економічна ефективність галузі, пов'язана з використанням у молочному виробництві застарілих екстенсивних технологій утримання, годівлі, доїння та відтворення;

• відсутність високого рівня спеціалізації галузі на рівні господарюючих суб'єктів;
• відсутність якісного наукового супроводу у справі удосконалення виробничих процесів;
• низький рівень підготовки фахівців з боку профільних навчальних закладів;
• недосконала система племінної справи та неефективний механізм її державної підтримки;
• відсутність послідовної державної підтримки регуляторної політики, направленої на стимулювання розвитку галузі.

       По-третє  - демографічні причини, які обумовлюють швидке скорочення поголів'я в господарствах населення, де утримується до 80 відсотків поголів'я корів, а саме 2132 тис. голів.

       Цей процес пояснюється як загальним  скороченням сільського населення, так і тим, що важка щоденна праця, пов'язана з утриманням корів та виробництвом молока, стає все менш привабливою для сільської молоді.

Також значною мірою на цей процес впливають  низькі закупівельні ціни з боку переробних підприємств, відсутність стабільної кормової бази у господарствах населення  та низька якість молочної сировини. 

   2.3 Господарсько-виробнича доцільність відродження галузі 

    Молочне скотарство є однією з провідних галузей АПК України, проте кризові явища не оминули й її. Темпи скорочення поголів’я в аграрних підприємствах настільки значні, що вони набувають незворотного характеру. Аналізуючи Миколаївську область, та й загалом Українувиробництво молока зменшилося через скорочення поголів’я корів. Із 2000 по 2007 рр. велика кількість корів утримується в індивідуальних господарствах населення, збільшуючи при цьому питому вагу виробництва молока в конкретній області. Аналізуючи період розвитку молочного скотарства у 2000-2007 рр. у

    Миколаївській області, можна дійти висновків, що виробництво молока в усіх категоріях господарств зменшилось із 1032,0 до 813,4 тис. т, тобто на 21,2%. В особистих селянських господарствах до 2002 року виробництво молока поступово зростало, а з 2003 року понині окреслилася тенденція до спаду виробництва. На спад виробництва молока у Львівській області значно вплинуло скорочення поголів’я корів, зумовлене загальновідомими чинниками: незадовільна кормова база, великий рівень витрат і собівартості продукції, збитковість виробництва молока та продуктивність тварин. Упродовж 2000–2007 рр. спостерігається зменшення поголів’я корів у 1,8 раза, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – від 36,1 тис. гол. у 2000 до 11,6 тис. гол. у 2007 році, або в 3,1 раза, та особистих селянських господарствах відповідно від 300,8 тис. гол. до 180,5 тис. гол., або в 1,7 раза.

    Оскільки  одночасно зменшується поголів’я корів у сільсько-господарських підприємствах, це негативно впливатиме на функціонування ринку молока в області. Середньорічний надій молока від однієї корови за досліджуваний нами період зріс на 18%, у тому числі в 2007 році продуктивність молочного стада в сільськогосподарських підприємствах поступово зростала на 17%, порівняно з 1990 роком, і становила 2294 кг, у господарствах населення спостерігалося також зростання з 3273 до 3895 кг, або на 16%.

    Загалом ситуація із виробництвом молока досить негативна. Так, за даними Державного комітету статистики України, обсяги виробництва молока загалом в Україні скоротилися з 24,5 млн т у 1990 році до 13,2 млн т у 2006 році, або на 45,8%. Це відбулося за рахунок зменшення виробництва в сільськогосподарських підприємствах з 18,6 млн т до 2,4 млн т, або на 86,8%.

    Основною  причиною спаду було те, що молочне скотарство виявилося збитковим в Україні. Це зумовлено подорожчанням кормів, випереджальними темпами росту цін на паливно-мастильні матеріали із закупівельними цінами на молочну продукцію. На думку багатьох експертів, вирішення проблем, які нині існують у молочній галузі, неможливе без державної підтримки [2]. Так, з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції держава повинна стимулювати створення великих ферм, оскільки виробництво молока, яке відповідає європейським вимогам, можливе лише у великотоварних сільськогосподарських підприємствах, де є сучасні автоматизовані доїльні зали, а отже, людський чинник зведений до мінімуму.

    Фермерське господарство «Васильок» (надалі ФГ «Васильок»)- це середнє сільськогосподарське підприємство, яке розташоване на південній частині Центрального степу України.

    Господарство  розташоване в 8 км від районного центру та 18 кілометрах від обласного центру міста Миколаєва. У районному центрі знаходиться найближчий автобусний вокзал, зернопріймальний пункт, підсобні підприємства та інша виробнича та соціальна інфраструктура.

    Транспортна мережа на на території господарства представлена в основному профільними дорогами місцевого призначення, які забезпечують зв'язок між виробничими ділянками, фермами і полями сівозмін.

    В цілому, природно-кліматичні умови  ФГ «Васильок» сприяють розвитку галузей рослинництва і зокрема виробництву зернових.

      Клімат на території господарства  помірно – континентальний із  засушливим довгим літом, весна  рання, тепла, напівзасушлива, а  осінь пізня, частіше суха та  довга. Взимку бувають морози  до 25 градусів нижче нуля, а літом  температура піднімається до  43 градусів тепла, що негативно впливає на рослинництво. Середньорічна температура близько 15 градусів тепла, опади від 385 мм до 407 мм переважно у вигляді злив, зима малосніжна, частіше сніговий покрив спостерігається в січні – лютому із середньою висотою 15-25 см. Господарство розташоване на таких грунтах як чорноземи південні остаточно солонцюваті важко суглинисті на карбонатному лессі.

    Для розвитку скотарства важливим є забезпеченість земельними ресурсами, зокрема пасовищами та ріллею для вирощування кормових культур.

    Таблиця 2.1

    Динаміка  складу та структури земельних угідь  у ФГ «Васильок» Миколаївського району

    Як  показали дані таблиці 2.1 земельний  фонд досліджуваного господарства станом на 1.01.2011 р. становив 1919 га, з якого 98,6% припадає на ріллю, 1,4% на багаторічні насадження.

    Не  менше значення в розвитку тваринництва мають посівні площі сільськогосподарських  культур.

    Для цього розглянемо таблицю 2.2

    Таблиця 2.2

    Склад посівних площ у ТОВ «Альянс» Єланицького  району

    Аналізуючи  дані таблиці можна відмітити, що в господарстві дуже складна ситуація з зернобобовими посівами, оскільки їх взагалі не вирощують. Все сконцентровано на вирощування технічних культур, а саме соняшника.Чітко простежується тенденція зменшення посівних площ. На такому стані справ позначилось те, що зменшилась площа сільськогосподарських угідь. 

    2.4 Досвід ефективного ведення молочного  скотарства на півдні України 

    В агропромисловому комплексі України  однією з пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва являється молочне  тваринництво та молокопереробна промисловість. Значимість молока і молочних продуктів в забезпеченні продовольчої безпеки країни, роль і значення молочного скотарства в системі сільського господарства та вирішенні соціальних і економічних проблем на селі вимагає не тільки теоретичного обґрунтування подальшого їх розвитку, але й практичних кроків щодо реалізації стратегії формулювання ринку молочних продуктів з урахуванням світового досвіду та вітчизняних реалій.