Планування тваринництва

    Всі планові розрахунки дають можливість встановити очікуваний вихід приплоду, поголів'я нетелів на кінець планового року, перехід поголів'я з однієї вікової групи в іншу, реалізацію тварин та інші показники.

                                                        Таблиця 3.1 
Осіменіння корів і телиць у передплановому році, голів

     Також врахуємо, що благополучні отелення будуть на рівні 96%врахуємо також всі інші умов індивідуального завдання та методичних рекомендацій.

     Наступним етапом є складання плану осіменінь  та надходження приплоду, який є  основою планових розрахунків.

Таблиця 3.2

План  осіменіння корів і телиць та надходження приплоду

 
 

3.1.2. Складання помісячного та річного руху 

     Річний оборот стада в галузі тваринництва, на якій спеціалізується підприємство, складають на основі попередньо розробленого помісячного обороту стада, що значно підвищує точність та обґрунтованість планових розрахунків.

     На  особливу увагу як зоотехніків, так  і економістів заслуговує план парування  і надходження приплоду (табл. 7.8). Його складають таким чином, щоб забезпечити:

• ефективні строки виробництва і реалізації продукції; 
  раціональне використання дешевих зелених кормів.

    Щодо  великої рогатої худоби приплід  у плановому році буде одержано від  корів і телиць, спарованих з квітня по грудень звітного року, а також у першому кварталі планового року. Для складання плану парування корів у січні—липні потрібна зоотехнічна інформація щодо їх отелень у червні—грудні звітного року. Щодо свиней у плановому році буде одержано приплід від свиноматок, злучених з вересня до кінця звітного року, а також у період з січня до вересня планового року.

   Після планування парувань корів і телиць та надходження приплоду телят складають  оборот стада.

   Оборот  стада - це рух (зміна) статевих і вікових груп худоби, передбачений на певний календарний період відповідно до планових завдань господарства та природних і організаційно-господарських умов відтворення стада. Рух поголів'я великої рогатої худоби визначають на рік, стійловий і пасовищний періоди, квартал, місяць тощо. У річному плані і госпрозрахунковому завданні ферми господарства оборот стада розраховують на рік.

     Складання обороту стада необхідне для  визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду  одержання молодняка, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо.На основі плану отелень треба скласти помісячний оборот.

     Таблиця 3.3

План  помісячного руху стада ВРХ

    На  кінець року очікується корів 46 гол, телиць до 1 року 29 гол. Бичків 25 гол. 

    3.3. Планування виробництва продукції та її використання 
 

    Майбутній розвиток тваринництва, у тому числі  й молочного, в країнах, що розвиваються, містить як нові можливості, так і небезпеки. Так, у виробництві і переробленні продукції цілком реальним є витіснення дрібних фермерів великими інтегрованими комерційними структурами, що займають домінуючі позиції, і загострення внаслідок цього проблеми бідності та недоїдання у сільській місцевості. Неконтрольована експансія високо інтенсивних виробництв може також мати і серйозні негативні екологічні наслідки. Водночас, у разі ефективної організації галузь здатна стати каталізатором розвитку сільської економіки. Проте для цього необхідне активне сприяння з боку приватного і суспільного секторів – відмова від політики структурної деформації, яка штучно збільшує економічний ефект від зростання масштабів виробництва і пригнічує дрібних виробників; створення інституціональних й інфраструктурних можливостей для успішної інтеграції дрібних виробників у динамічну молочну індустрію; забезпечення дотримання екологічних обмежень, у тому числі за допомогою залучення інвестицій із суспільного сектора для збільшення виробництва на основі підвищення його ефективності.

     На  підставі обґрунтування основних перспективних  напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхній  обсяг і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я. 
          На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби в стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці і коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції. 
           Виробництво молока планується в розрізі місяців та кварталів року. Для цього на основі даних про отелення корів у минулому та плановому роках розподілимо поголів'я корів на плановий рік по місяцях лактації (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

 

При плануванні виробництва молока велике значення має:

• правильне встановлення тривалості лактаційного періоду;
• фактичний рівень продуктивності молочного стада;
• план проведення зоотехнічних і організаційно-економічних заходів щодо підвищення продуктивності корів;
• дані про вибракування корів по місяцях планового року;
• отелення корів у плановому році;
• розподіл молока по місяцях лактаціі;
• рівень товарності молока;

     фактичний середній вміст жиру в молоці протягом зимово-стійлового періоду 3,7%, літньо-пасовищного - 3,5% і базисна жирність молока - 3,4%.

     При обчисленні валового надою молока кількість  корів кожного місяця множать на середній надій від 1 корови. Продаж молока в перерахунку на базисну жирність розраховують у послідовності: на основі планового вмісту жиру перераховують молоко в кожному місяці в 1%-не (множенням кількості реалізованого молока в натурі на вміст жиру у тому чи іншому місяці); кількість 1%-го молока ділять на базисну жирність (3,4%), одержують обсяг реалізованого молока в перерахунку на базисний вміст жиру в молоці.

     Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання тварин. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. У межах господарства бувають рекордистки, корови з середньою і низькою продуктивністю. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієніч-них умов утримання.

     Породні особливості є одним із важливих факторів, що визна-чають молочну  продуктивність. Сучасні спеціалізовані молочні породи мають високу продуктивність (чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська червоно-ряба молочна, голштинська та ін.). Вони ефективно використовують корми. При повноцінній збалансованій годівлі на 1 кг молока витрачають 1 - 1,1 к. од. корму. Річні надої корів цього напряму продуктивності становлять 3000 - 5000 кг молока з вмістом жиру 3,5 - 3,8 % і білка 3,1 - 3,4 %.

     Серед молочних є породи, в молоці яких 5 - 6 % жиру і 3,8 - 4,2 % білка. До них належать джерсейська і гернсейська. Корови комбіно-ваного напряму продуктивності за надоями дещо поступаються тва-ринам молочних порід, а за вмістом жиру в молоці переважають їх. Наприклад, від корів лебединської породи надоюють по 3300 - 4000 кг молока, в якому 3,8 - 3,9 % жиру.

     Молочна продуктивність корів м'ясних порід  сягає 1200 - 2000 кг, вміст жиру в молоці — 3,7 - 4 %, а у корів породи санта-гертруда жиру в молоці 4,6 -5,8% і білка 3,5-4,5%.

     У сучасних умовах племінної роботи, годівлі та утримання найповноцінніше за вмістом жиру і білка молоко одержують від корів із надоєм 3500 - 5000 кг за лактацію. У більшості випадків підвищен-ня надоїв до 6000 - 7000 кг призводить до зниження жирності молока, але меншою мірою позначається на кількості білка.

     У стадах різних порід приблизно є  25 - 30 % корів, молоко яких має підвищені жирність і білковість, а 15 % тварин поєднують ці показники з високими надоями порівняно з середніми показниками по стаду.

     Неповноцінна  і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25 - 50 %. За витратами кормів корови з невисокою молочною продуктивністю обходяться господарству в два рази дорожче, ніж високопродуктивні, тому що чим вищі надої, тим менше витрачаєть-ся твариною поживних речовин на утворення молока. Високопродуктивним коровам на 1 кг молока потрібно 0,7 - 0,9, а низькопродуктивним — 1,5 к. од.

     Недостатня  годівля, особливо дефіцит протеїну в раціоні, негативно позначається не тільки на надоях, а й призводить до зниження вмісту жиру в молоці. Згодовування коровам соняшникової, бавовникової та лляної макухи сприяє підвищенню цього показника на 0,2 - 0,4 %. На якість молока позитивно впливають також доброякісне сіно, трава бобових і злаково-бобових культур. Склад та якість молока погіршуються при згодовуванні недоброякісних кормів і великої кількості деяких видів соковитих кормів (турнепс, бруква, гичка коренеплодів). Великі даванки коровам макухи погіршують якість масла і з такого молока не можна виготовити високоякісний сир.

     На  продуктивності корів також позначаються температура, вологість, вміст газів  у повітрі приміщень. Оптимальні параметри мікроклімату для корів  такі: температура повітря 5-15 °С, відносна вологість 70 - 75 %, обмін повітря на 1 ц живої маси 17 мЗ/год, швидкість руху повітря 0,5 м/с, концентрація вуглекислоти 0,25 %, аміаку 20 мг/мЗ.

     Критичними  зоогігієнічними параметрами для  корів, що негативно відбиваються на продуктивності, є температура нижче 5 °С і вище 25 °С та вологість вище 75 %.

     Високі  відносна вологість (90 %) і температура повітря спричиняють зниження вмісту жиру в молоці, а низькі — підвищують його і зменшують загальну кількість молока.