Організація роботі товарознавця комерсанта

Торговельно - економічний коледж

Київського  національного торговельно – економічного університету

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТОВАРОЗНАВЦЯ – КОМЕРСАНТА НА МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ ПП «ОПТИКА»

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни « Комерційна діяльність»

 

 Студентки  Якубоської Катерина

                                                  Анатоліївни

                                                   Групи ТК -33

                                                                      Денної форми навчання

                                                                           Спеціальність 5,03051001

                                                                                     Товарознавство та комерційна

                                              Діяльність

 

                                                                            Керівник курсової роботи

                                                                      Гудз Галина Андріївна

 

Київ 2012

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………3

1. Основна частина 4

1.1. Теоретичні аспекти оцінки ролі фахівця в забезпеченні комерційного успіху 4

1.1.1. Комерційна діяльність з роздрібного продажу, суть, складові елементи та правове забезпечення 4

1.1.2. Комерційні служби торгового підприємства, роль, їх функції та роль в забезпечені комерційного успіху 10

1.1.3. Джерела формування товарного асортименту та порядок закупівлі товарів 19

1.1.4. Сучасні форми та методи роздрібного продажу товарів та торговельного обслуговування покупців 27

1.2. Вивчення ролі товарознавця-комерсанта у забезпеченні комерційного успіху підприємства 35

1.2.1. Формування оптимального асортименту 35

1.2.2. Дослідження ролі товарознавця в комерційній діяльності  з роздрібного продажу на прикладі ПП Оптика 46

1.2.3. Роль товарознавчого магазину в забезпечені повноти, стабільності асортименту та відповідностей якості товарів 54

1.2.4. Організація продажу товарів та торгового обслуговування 56

2. Заключна частина 57

2.1. Висновки та пропозиції 57

2.2. Список використаних джерел 60

2.3. Додатки 62

 

 

 

ВСТУП

 

В процесі розвитку української економіки особливого значення набуває така важлива форма реалізації товарів, як роздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля – це торгівля продовольчими та непродовольчим товарами поштучно або в невеликій кількості для особистого (некомерційного) використання споживача. Здійснюється діяльність з реалізації товарів та послуг кінцевим споживачам.

Основною задачею роздрібної торгівлі являється доведення товарів до споживачів та організація торговельного обслуговування покупців, надання їм послуг.

Правильна організація комерційної роботи підприємства роздрібної торгівлі сприяє росту товарообороту, достатньо повному задоволенню сукупного попиту населення та отримання максимальних прибутків.

Торгова мережа забезпечує можливість швидко, зручно, з мінімальною витратою сил та часу придбати потрібні товари і послуги в умовах вільного вибору і широкого асортименту, недалеко від місця проживання та роботи в зручній і потрібній кількості.

Одним з результатів процесу формування української економіки стало формування товарних ринків і загострення внутрішньої і міжгалузевої конкуренції, як фірм-виробників, так і торгових компаній.

В курсовій роботі висвітлені питання організації, стану та основні напрямки розвитку роздрібного торговельного продажу по зразкам на сьогоднішній день. Також приділено увагу формуванню асортименту на роздрібному торговельному підприємстві.

Поняття асортимент товару включає в себе сукупність їх видів, різновидів та сортів, об’єднаних та скомпонованих по певних рисах.

Постійна увага в магазинах має бути сконцентрована на формуванні товарного асортименту, на встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б товарну структуру попиту населення, що розвивається.

Актуальність вибраної теми полягає в збільшені важливості розвитку роздрібної торгівлі по зразкам, так як роздрібна торгівля дозволяє не тільки динамічно реагувати на зміни в ринковому середовищі, але й підвищувати якість життя за рахунок своєчасного задоволення потреб кожного споживача.

.

Предметом дослідження є організація та розвиток торгівлі в Україні.

Мета  даної роботи є вивчення основної проблеми та тенденцій розвитку роздрібної торгівлі за зразками, аналіз аспектів формування товарного асортименту підприємств роздрібної торгівлі за зразками та вдосконалення управління товарним асортиментом.

Об’єктом  дослідження є київське підприємство, що спеціалізується на роздрібному продажі товарів за зразками – ПП «Оптика».

Предметом дослідження є дослідження ролі товарознавця в комерційній діяльності з роздрібного продажу,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ РОЛІ ФАХІВЦЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОМЕРЦІЙНОГО УСПІХУ

1. Комерційна діяльність з роздрібного продажу, суть, складові елементи та правове забезпечення

В умовах ринкової економіки  пануючими є товарно-грошові відносини. Тому практично кожен продукт  праці, зроблений на підприємствах, обов'язково продається і купується, тобто проходить стадію обміну. Продавці і покупці товару укладають угоди  купівлі-продажу, здійснюють збут і  закупівлі товарів, роблять посередницькі  й інші послуги.

Комерційною діяльністю можна  визнати всі покупки товарів, що здійснюються або з метою їх подальшого продажу в тому ж вигляді  або після їх обробки і доведення  до необхідних властивостей, кондицій, якості, або навіть просто з метою  здачі їх в оренду, напрокат

Комерційним можна назвати  підприємство, діяльність якого полягає  як у видобутку (вилучення), виробництві, так і просто купівлі та подальшого продажу (в обмін на гроші або  інші товари) з метою отримання  в кінцевому підсумку доходу (вигоди, прибутку).

Комерційна діяльність є  однією з найважливіших галузей  людської діяльності, що виникли в  результаті поділу праці. Вона полягає  у виконанні ряду торгово-організаційних операцій, спрямованих на процес купівлі-продажу  товарів та надання торговельних послуг з метою отримання прибутку

У вітчизняній економічній  літературі існують різні визначення комерційної діяльності. Наведемо найпоширеніші  з них:

Комерція - «торг, торгові обороти, купецькі промисли» (згідно з визначенням з Тлумачного словника В. І. Даля);

 

 

комерційна діяльність - товарно-грошовий обмін, у процесі  якого товари від постачальника  переходять у власність торгового  підприємства з орієнтацією на потреби  ринкового попиту;

Термін «комерція» (від  лат. Commercium - торгівля) має подвійне значення: в одному випадку він охоплює галузь торгівлі, в іншому - торгові процеси, спрямовані на активізацію та здійснення купівлі-продажу товарів. Традиційно комерційна діяльність пов'язана з другим значенням комерції [28, с.39].

        У процесі комерційної діяльності торгові організації і підприємства, а також фізичні особи, які займаються підприємництвом, вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють з ними господарські зв'язки, ведуть оптову та роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться кропітка робота з формування асортименту та управління товарними запасами, наданню торгових послуг. Всі ці операції взаємопов'язані між собою і виконуються в певній послідовності. В якості суб'єктів комерційної діяльності виступають як юридичні, так і фізичні особи, наділені правом її здійснення. Об'єктами комерційної діяльності на споживчому ринку є товари та послуги. Основними принципами комерційної діяльності є:

• дотримання чинного законодавства;
• висока культура обслуговування покупців;
• оптимальність комерційних рішень;
• дохідність, прибутковість.

 

Перехід від адміністративно-командної  системи до ринкової системи господарювання зажадав перебудови комерційної  діяльності. У сучасних умовах вона повинна будуватися на основі принципів  повної рівноправності торгових агентів, суворої матеріальної і фінансової відповідальності сторін за виконання  прийнятих зобов'язань

2. Комерційні служби торгового підприємства, роль, їх функції та роль в забезпечені комерційного успіху

 

Комерційна діяльність підприємства пов'язана з купівлею-продажем товарів. При цьому як товари можуть виступати не тільки товари як такі, але й різні види робіт, послуг, продуктів інтелектуальної діяльності, предмети оренди, лізингу і т.д.

Структура комерційних служб та її особливості залежать від основного виду діяльності підприємства, тобто від того, чи здійснює підприємство оптову або роздрібну торгівлю товарами, або є виробником продукції, або надає послуги (аудиторські, маркетингові, сервісні, туристські та ін.), або виконує роботи (будівельні, науково-дослідні та ін.).

Керування комерційною діяльністю включає такі елементи:

• завдання;
• види функцій (робіт) в окремих ланках відповідно до завдань;
• побудова організаційної структури, що забезпечує здатність адаптуватися до зміни умов виробництва і комерції;
• розподіл відповідальності за комерційну діяльність;
• створення системи передачі інформації, що забезпечує ефективність прийняття рішень, контролю і координації.

Структура — конструкція організації, на основі якої відбуваються керування комерційною діяльністю, а також стійкі зв'язки між ланками організації.

Структура організації може бути визначена як сукупність способів розподілу праці між різними завданнями і координація виконання цих завдань.

В основу побудови організаційних структур комерційних служб покладені такі принципи:

• наявність чітко сформульованої мети;
• малоланковість у керуванні комерційною діяльністю;
• ефективна система зв'язку, що забезпечує передачу інформації і має зворотний зв'язок;
• принципи єдиного підпорядкування;
• чітке розмежування функцій між окремими ланками в керуванні;
• координація діяльності.

У кожнім випадку комерційні служби можуть вибрати один чи кілька способів координації діяльності.

Дуже важливим для функціонування організаційної структури керування комерційною діяльністю на підприємстві є визначення важелів, за допомогою яких здійснюється розподіл праці. Як такі важелі можна використовувати:

1) спеціалізацію робочого місця (посадової позиції);

2) формалізацію поводження;

3) утворення і спеціалізацію.

Поряд зі спеціалізацією робочих місць важливу роль відіграє спеціалізація відділів (підрозділів) і визначення розмірів відділів. На сьогодні існують такі підходи до спеціалізації комерційних підрозділів підприємства:

• функціональне спеціалізоване групування підрозділів (груп, бюро і відділів) здійснюється за виконуваними функціями;
• товарна спеціалізація, коли підрозділи згруповані по продуктах чи товарах.

Кожний з підходів має свої переваги і недоліки. Переваги функціональної спеціалізації полягають у звільненні керівників від виконання ряду спеціальних питань, а також зниження потреби у фахівцях широкого профілю, а недоліки — у зосередженні працівників на своїх конкретних функціях, що приводить до звуження ведення перспектив функціонування підприємства в цілому. Тому потрібна координація діяльності окремих підрозділів.

Переваги товарної спеціалізації — істотно полегшується узгодження діяльності всередині підрозділу, оцінювання результатів роботи, недоліки — збільшується споживання фінансових і трудових ресурсів.

При визначенні розмірів підрозділів комерційних служб варто враховувати, що стандартизація процесів праці, результатів праці, відсутність взаємозв'язку між співробітниками збільшують розміри структурних підрозділів. У той же час необхідність безпосереднього контролю з боку керівника, а також постійного узгодження діяльності з керівником сприяє зменшенню розмірів структурних підрозділів комерційних служб.

Зі збільшенням розмірів підприємства створюються умови для розвитку комерційних служб, поглиблюється спеціалізація роботи цих служб, диференціюються підрозділи. Поглиблення спеціалізації веде до росту обсягу однорідних робіт і можливості стандартизувати роботу в комерційних службах.

Ведучим принципом керування комерційної служби є принцип делегування повноважень і відповідальності. Керівник не має права втручатися в ту сферу діяльності, у рамках якої співробітник діє і приймає рішення самостійно. Він тільки здійснює контроль.