Лекции по "Конституции Украины"

  Законодавчо визначено перелік товарів, які повинні зберігатися виключно митницею. До них ст. 86 МК України відносить товари:

• такі, що не були пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення чи транзит через Україну, і такі, що не були вивезені в день їх ввезення;
• такі, що обкладаються митом і митними зборами при ввезенні на митну територію України, у разі несплати платежів;
• такі, на які не надано відстрочення сплати платежів;
• безпосередньо передані митниці на зберігання (у тому числі й тимчасово ввезені); валюта та цінності, передані митниці на зберігання внаслідок обмежень, зберігаються з депонуванням у банках України ("Аваль").

  За кожний день зберігання товарів (крім валюти і цінностей) справляється митний збір у розмірах, що встановлюються Кабміном України. Товари можуть зберігатися під митним контролем протягом шести місяців, крім товарів з обмеженим строком зберігання (продукти харчування, ліки тощо). Ст. 89 МК України визначає, що товари (крім валюти та цінностей) зберігаються менший строк, коли вартість товару досягає вартості їх зберігання. Митниці надається право інвентаризації товару, що знаходиться на відповідальному зберіганні під митним контролем у підприємства.

  Разом з тим, зберігання товару під митним контролем не означає локалізацію доступу до нього власника. Останній має право здійснювати такі операції:

• готувати товар до продажу та транспортування (сортування, роздрібнення партій, перепакування за погодженням з митним органом);
• змішувати компоненти товарів без зміни суттєвих характеристик від тих, які були спочатку передачі товару на зберігання під митним контролем;
• виконувати прості складські операції.

  Але якщо підприємство не забезпечує дотримання вимог порядку на території митниці, то митниця має право не дозволяти проведення визначених операцій з товарами.

  Закон встановлює, що підприємство, яке зберігає товар, може видати його тільки з дозволу митниці. При цьому може змінитися власник товару, тому товар видається дійсному (у тому числі новому) власникові товару.

 
10.3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ  
МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ

         Треба розрізняти поняття "склад митниці" -- приміщення, що є власністю митниці, для зберігання товарів і предметів або для власних цілей митниці та "митний ліцензійний склад" -- вид митного режиму, при якому ввезені товари зберігаються під митним контролем без стягнення митних платежів та без застосування обмежень економічної політики держави.

  На митних ліцензійних складах знаходяться товари, щодо яких митне оформлення ще не здійснено, які підлягають оподаткуванню митними платежами, але це відкладено на певний час чи до зміни митного режиму.

  Митні ліцензійні склади становлять митну територію України. Порядок ввезення, зберігання і вивезення товарів регулюється чинним законодавством. Їх можуть використовувати як громадяни України, так і іноземні власники товару за умови дотримання вимог чинного законодавства.

  Митні ліцензійні склади можуть бути:

  -- відкритого типу (загальнодоступними), де зберігаються товари всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності без обмежень;

  -- закритого типу, де зберігаються товари, що належать виключно власнику складу. Вони можуть не мати самостійних ознак юридичної особи (самостійного балансу, прибутку від функціонування).

  Власником митного ліцензійного складу може бути будь-яка юридична чи фізична особа, що є учасником зовнішньоекономічної діяльності та отримала ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

  Основні завдання митного ліцензійного складу:

• сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України;
• створення умов для підготовки імпортних товарів до їх вільного використання на території України;
• сприяння транзитним перевезенням;
• створення умов для таких форм зовнішньоекономічної діяльності, як продаж товару на умовах консигнації, реекспорту, торгівля зразками тощо;
• наближення місця митного оформлення товару, що надходить із-за кордону, до споживача;
• зниження витрат, пов'язаних із переміщенням товару через митну територію України;
• формування експортних партій товару.

  Вимоги до митних ліцензійних складів:

• закрите з усіх боків приміщення, призначене для зберігання відповідного виду товарів;
• наявність обладнаних засобами зв'язку службових приміщень для інспекторів митниці, що здійснюватимуть у ньому контроль;
• оснащеність пожежно-охоронною сигналізацією, наявність під'їзних шляхів, дотримання норм зберігання товару;
• відповідність організації здійснення ввезення та вивезення товару вимогам митних, пожежних та інших органів;
• гарантованість перебування товару під постійним митним контролем.

  Для одержання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу майбутній власник звертається до митного органу, в зоні діяльності якого він знаходиться або в зоні діяльності якого він планує відкрити митний ліцензійний склад, із заявою та пакетом таких документів:

  -- бажаний статус митного ліцензійного складу;

  -- економічне обґрунтування необхідності відкриття складу;

  -- реєстраційна картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та платника податків;

  -- план складських приміщень із позначенням систем сигналізації та місць для потреб митниці;

  -- перелік товарів, які зберігатимуться на складі;

  -- установчі документи підприємства;

  -- договори оренди;

  -- договори та дозволи органів, що забезпечують пожежно-охоронну діяльність;

  -- дозвіл служб санітарного контролю.

  На момент подачі заяви до митного органу приміщення має бути повністю обладнаним як митний ліцензійний склад.

  Митний орган розглядає заяву від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності протягом 15 днів, здійснює перевірку відповідності приміщення вимогам закону. Якщо рішення позитивне, митний орган готує процедуру та повний комплект документів (в оригіналі) і надсилає їх до Держмитслужби. Після додаткової перевірки Держмитслужба у 10-денний строк затверджує рішення митного органу, готує наказ та видає ліцензію з порядковим номером на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу, а також свідоцтво про визнання підприємства декларантом. Ліцензію підписує заступник Голови Держмитслужби, наказ направляється до митного органу.

  Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності сплачує на рахунок Держмитслужби гроші за ліцензію в еквіваленті 2500 дол. США. Для роботи на складі він повинен мати осіб, які пройшли курс навчання на митниці та склали іспит на право керівництва митним ліцензійним складом та здійснення декларування (брокерської діяльності).

  Термін дії ліцензії -- 1 рік з дня видання наказу Держмитслужби. Через рік власник звертається до митного органу із заявою про продовження строку дії (перереєстрацію) ліцензії, додає документи про перерахування на рахунок Держмитслужби грошей в еквіваленті 1000 дол. США. За результатами оцінки діяльності митного ліцензійного складу начальник митниці чи особа, що  
його заміщує, виносить рішення про можливість продовження строку дії ліцензії та готує документи для передачі до Держмит- 
служби та підготовки наказу. Ліцензія вважається перереєстрованою після видання наказу Держмитслужби України.

  Для перевірки діяльності митного ліцензійного складу митний орган може за власною ініціативою або за заявою користувача провести додаткову позапланову перевірку.

  На митному ліцензійному складі дозволяється зберігати всі види товарів як імпортних, так і призначених для експорту, що підлягають митному оподаткуванню, а також тих, що підпадають під обмеження для ввезення в Україну чи вивезення, за винятком товарів, ввезення (вивезення) яких заборонено.

  В економічному обґрунтуванні діяльності митного ліцензійного складу (під час відкриття складу) визначається перелік товарів, які можуть зберігатися на ньому. Для зберігання деяких видів товарів (ліків, продуктів харчування, харчових добавок тощо), а також підакцизних товарів необхідні спеціальні дозволи інших контрольних служб. Головними є умови обмеження переміщення товарів, які не пройшли митного оформлення, та підготовка товарів до вільного використання на території України.

  Вантаж потрапляє на митний ліцензійний склад на підставі договору про зберігання. При надходженні вантажу оформлюється вантажна митна декларація (форми МД-2, МД-3), яка реєструється в журналі обліку.

  Журнал обліку вантажних митних декларацій фіксує такі дані:

• дата;
• найменування вантажу;
• вага нетто;
• кількість місць;
• № договору зберігання;
• № вантажної митної декларації;
• найменування підприємства;
• загальна фактурна вартість;
• реєстраційний № транспортного засобу;
• провізні документи;
• № замовлення-наряду;
• прізвище інспектора.

  Третій примірник вантажної митної декларації прикріплюється до договору зберігання на митному ліцензійному складі. При випуску вантажу у вільне використання після сплати належних митних платежів власником товару виписується рахунок-фактура та товарно-транспортна накладна, оформлюється декларація на імпорт (експорт).

  Митний збір за роботу інспектора по митному оформленню вантажу нараховується відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України ставок митних зборів (в еквіваленті 5 дол. США за годину).

10.4. ПОРЯДОК РОЗПОРЯДЖЕННЯ ТОВАРАМИ, 
ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ

         Правові аспекти порядку розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем, визначені ст. 94--99 МК України. Товар може перебувати під митним контролем до 6-ти місяців, зберігатися на митному ліцензійному складі до 3-х років, якщо вартість зберігання товару перевищує його заявлену вартість -- товар за рішенням арбітражного суду переходить у власність власника складу. Після закінчення строків зберігання на складі товар має бути оформлений у митному відношенні та випущений для вільного використання на території України.

  Закон також дозволяє переміщення товару між митними ліцензійними складами, але відлік строку відбувається з дня первинного заявлення товару на складі. Існує також відповідний порядок переміщення товару між митними ліцензійними складами.

  Разом з тим, розуміння поняття "розпорядження товаром, що перебуває під митним контролем" не можна звужувати тільки до питання продажу товару, за яким не звернувся власник після попередження його. Це поняття стосується більше етапу переходу права власності від першого власника товару, який розмістив товар на складі, до власника складу, коли розмір плати за зберігання починає перевищувати вартість товару. Власник складу реалізовує товар та відшкодовує митному органу відповідні платежі.

  Далі доцільно розглянути деякі митні режими, про які йшлося раніше, але які стосуються даної теми.

  Магазин безмитної торгівлі -- це такий митний режим, при якому товари реалізуються під митним контролем на митній території (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародних сполучень та інших, які визначаються митними органами) без сплачення митних платежів і без застосування до них заходів економічної політики України. В них можуть реалізовуватися будь-які товари, окрім тих, що заборонені для ввезення в Україну, або вивезення з неї. Магазини функціонують при наявності ліцензії Держмитслужби, яка здійснює контроль за дотриманням відповідних вимог до роботи магазину.