Аналіз капіталу банку

   

МІЖНАРОДНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ  ФІНАНСІВ

1993

INTERNATIONAL    UNIVERSITY    OF FINANCE

   Курсова робота

   з курсу

   «Банківська система»

   на  тему: 

   «Аналіз капіталу банку» 
 
 
 
 
 

   Виконав: 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Київ 2011 

   ЗМІСТ 

   ВСТУП…………………………………………………………………….……3 

   РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування та структури  капіталу банку ………………………………………………………….…….6

1. Сутність та значення капіталу банку….. ………………….……………..6
2. Класифікація капіталу банку та фактори впливу на нього ...………….11
3. Показники оцінки капіталу банку……………………..…………….…..17

 
 

   РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КАПІТАЛУ БАНКУ…………….……………..29

   2.1. Фінансово-економічна характеристика банку……………………………29

   2.2. Аналіз стану та динаміки структури капіталу банку…………….………31

   2.3. Оцінка  ефективності капіталу банку…………………….….…………….35 
 

   РОЗДІЛ 3. Основні напрями оптимізації капіталу банку…..39 

   ВИСНОВКИ…………………………………………………….…..………..….42 

   Список  використаних джерел…………………….…..……….……45 

   ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 
 
 
 
 
 
 
 
 

   ВСТУП 

   Зміцнення ресурсної бази комерційних банків — одна з головних передумов подолання кризи української економіки, оскільки від цього великою мірою залежить розв'язання проблеми підвищення інвестиційної активності.

   Від зростання  ресурсного потенціалу банків значно залежать сприятливий інвестиційний  клімат у країні, інтеграція банківської системи у світове співтовариство. Разом з тим банківська система не може здійснювати інвестиції у великих обсягах, не володіючи відповідними ресурсами. Тому проблема підвищення інвестиційної активності економіки та проблема формування міцної ресурсної бази банків взаємозв’язані. При цьому вирішення першої проблеми передбачає і розв’язання другої.

   При сприятливих  умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу  в цілому добре розвиваються і  банківські установи; а у випадку погіршення фінансового стану підприємств, дефіциту фінансів держави, в сфері фінансово-кредитних установ з’являються проблеми з вільними грошовими коштами, збільшується контроль з боку Національного банку та інших державних органів, що зменшує ініціативу і в кінцевому результаті впливає на наслідки роботи банківської установи, тобто прибуток. Тому проблеми розвитку банківської системи – це в першу чергу проблеми розвитку економіки в цілому.

   В умовах, що склалися, виникла потреба швидко реагувати на зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на результат діяльності банку, тому питання аналізу власного капіталу, що є фінансовою основою діяльності банку, є досить суттєвим і потребуючим уваги.

   Розвиток  банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення нагальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях [5].

   Тому  дослідження потребує аналіз проблем  формування і поповнення власного капіталу, а також розгляду шляхів удосконалення  цих процесів.

   Проблеми  управління капіталом банку досліджували такі вітчизняні вчені як М.Д. Алексеєнко, М.Д. Білик, З.М. Васильченко, О.В. Дзюблюк, О.Д. Заруба, Б.С. Івасів, Г.Т. Карчева, А.М. Мороз, Л.О. Примостка, М.Ф. Пуховкіна, К.Є. Раєвський, М.І. Сивульський та інші. Серед російських вчених варто виділити роботи В.І.Колесникова, Л.П.Кроливецької, О.І.Лаврушина, Г.С.Панової, Є.Б.Ширінської, В.М.Усоскіна та інших. Належне місце в розробленні цієї проблеми займають праці західних вчених: Г.Айленберга, Г.Асхауера, Бартроп Кріса, Ж.Вігуру, І.Гаумерта, У.Гюде,  Мак Нотон Діани, Ж.Матука, Ф.Мишкіна, Роланд Еллера, П.Роуза, Д.Сінкі, Тімоті У.Коха  та інших.

   Проте в Україні майже відсутні наукові  дослідження, спеціально присвячені практичним проблемам аналізу власного капіталу банку та управління ними. Найчастіше у публікаціях розглядаються  лише деякі аспекти аналізу власного капіталу банку. Комплексне, всебічне дослідження економічної сутності власного капіталу банку практично відсутнє, тому в сучасних умовах розвитку банківського сектору в Україні  його слід вважати  особливо актуальним.

   Головною  метою аналізу   власного капіталу банку є розроблення теоретичної концепції формування власного капіталу, визначення його місця в системі державних регулятивних заходів, а також виявлення шляхів удосконалення формування власного капіталу банків на основі узагальнення результатів аналізу існуючої практики в Україні та досвіду країн з економічно розвиненою ринковою економікою.

   Для досягнення цієї мети постає необхідність вирішення  таких завдань:

• визначення економічної сутності та особливостей власного банківського капіталу як основи функціонування банків, регулювання банківської діяльності та здійснення нагляду за нею;
• визначення розміру власного капіталу, його структури та достатності;
• аналіз дотримання основних нормативів достатності капіталу;
• розроблення шляхів удосконалення формування власного капіталу банків.

   . Основним  об’єктом аналізу є комерційна  діяльність кожного окремого  банку. Об'єктом дослідження є власний капітал комерційних банків.

   Предметом дослідження є теоретичні і організаційні  основи формування власного капіталу банку. 

   Наукове дослідження проводилося з використанням  системного таких основних методів: аналіз, порівняння, коефіцієнтний  метод. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування та структури  капіталу банку

1. Сутність та значення капіталу банку

     Для здійснення комерційної і господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів. Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій. Операції, з допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними.

   Згідно  з існуючими у банківській  практиці традиціями, ресурси комерційних  банків поділяють на власні, залучені та позичені кошти. До власних ресурсів комерційних банків або до банківського капіталу належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності, а також прибуток поточного і минулого років.

   Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо.

   Частка  власного капіталу комерційного банку  у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку достатнім вважається 10-12%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується переважно чужими коштами, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп'ютерної техніки, будівництво або ореада банківських офісів, упровадження системи банківського захисту, банківських технологій і систем зв'язку.

   Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для  участі у власності акціонерних та спільних підприємств.

   Капітал комерційного банку складається  із суми основного (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

   Основний  капітал складається з:

   фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку;

   дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу;

   емісійних різниць(різниць між ціною первинного розміщення ак 
цій та їх номінальною вартістю);

   резервних фондів, які створюються за рахунок прибутку банку;

   прибутку  минулих років.

   Додатковий  капітал складається з:

   резервів  під стандартну заборгованість інших  банків;

   резервів  під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;

   загальних резервів;

   результату  переоцінки основних засобів;

   поточних  доходів.

   До  відвернень належать цінні папери в  портфелі банку на інвестиції та вкладення в асоційовані та дочірні установи. Відрахування (мінусування) вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень. У складі основного капіталу головна роль належить статутному капіталу банку. Він формується з акціонерного або приватного капіталу при організації нового банку за рахунок внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.

   Розмір  статутного капіталу визначається засновниками, однак він не може бути меншим від  мінімального розміру, встановленого  Національним банком України.

 

   

   Мінімальний розмір статутного капіталу контролюється  Національним банком України згідно "Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні Затверджено" постанови Правління  Національного банку України від 28.08.2001 N 368.

   Мінімальний розмір статутного капіталу знову створених  банків має становити:

   а) для місцевих кооперативних банків:

   до  одного року діяльності - 1000000 євро, до двох років діяльності -1100000 євро, до трьох років діяльності -1200000 євро, до чотирьох років діяльності - 1350000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 1500000 євро;

   б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області 
(регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

   до  одного року діяльності - 3000000 євро, до двох років діяльності - 3500000 євро, до трьох років діяльності - 4000000 євро, до чотирьох років діяльності - 4500000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 5000000 євро;

   в) для  банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

   до  одного року діяльності - 5000000 євро,

   до  двох років діяльності - 5500000 євро,

   до  трьох років діяльності - 6000000 євро,

   до  чотирьох років діяльності - 7000000 євро,

   починаючи з п'ятого року діяльності - 8000000 євро.

   Порядок формування статутного капіталу залежить від організації банку. Якщо комерційний банк утворюється у формі акціонерного товариства (AT) відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати на акції, а якщо у формі AT закритого типу - через перерозподіл цих акцій серед засновників банку згідно з розміром їхньої частки у статутному фонді.