Внутрішній аудит капіталу банку

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

                на тему : «Внутрішній аудит капіталу банку»

 

 

 

 

 

Виконала:

                                                                                  Студентка 3 курсу

                                                                              фінансового факультету

                                                           Охрименко Марина

                                                                          Викладач : Кулаш О.В.

 

 

 

 

 

 

                                       

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..1

1. Внутрішній аудит власного та регулятивного капіталу банку……. ...2 

2. Методика аудиторської перевірки елементів та їх складових капіталу та регулятивного капіталу банку…………………………………………….4

Список використаної літератури …………………………………………8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Вступ

Аудиторський контроль діяльності банку проводиться внутрішнім і зовнішнім аудитом за визначеними об'єктами, які входять до системи його функціонування. Аудиторами перевіряються наявність статуту банку і порядок його затвердження засновниками — загальними зборами учасників, а також угоди між учасниками про формування статутного фонду банку, де вказуються розмір внесених кожним учасником коштів в основний капітал банку, його частка в цьому капіталі.

У своїй діяльності аудитор застосовує документальні методичні прийоми контролю — за формою та змістом.

Формування і використання власного капіталу банку як об'єкта аудиторського контролю перевіряється аудитором у плані правової основи утворення та функціональної визначеності як фінансової бази діяльності банку. Власний капітал комерційних банків мас невелику питому вагу в сукупному капіталі. Це відповідає специфіці його діяльності по мобілізації вільних ресурсів на грошовому ринку і залученню їх на позичкових началах.

Аудитор за умови наявності достатнього резервного капіталу може зробити висновок з надійності банку і його платоспроможності навіть при збитках у поточній діяльності. Однак аудитору необхідно підходити дуже обережно до цього, бо в умовах економічної і фінансової нестабільності, хронічної інфляції діяльність комерційних банків вимагає додаткового ризику, що підвищує вимоги до захисної функції власного капіталу банку. Гроші, їх зберігання й обіг усередині установи банку є об'єктом аудиторського контролю, як зовнішнього, так і внутрішнього, затвердженого НБУ по організації емісійно-касової роботи в установах банків України. Зберігання грошей як знаків національної й іноземної валюти аудитори перевіряють, починаючи з грошових сховищ, тобто спеціально обладнаних приміщень для зберігання цінностей, що знаходяться в установах комерційних банків. Зокрема, досліджується відповідність нормативним параметрам обладнання для зберігання запасів.

Одночасно аудитори аналізують організацію та методику проведення експертизи грошових білетів і монети як у національній, так і в іноземній  валюті, а також платіжних документів в іноземній валюті (банкноти, що викликають сумнів щодо того, чи справжні вони чи мають які ознаки підробки). При цьому перевіряється дотримання правил визначення платіжності грошових білетів, затверджених НБУ, списання зношених, пошкоджених і вилинялих купюр. Окремо перевіряються операції з електронними грошима. У процесі аудиту встановлюються надійність захисту даних від несанкціонованого доступу до електронної системи, достовірність і правильність використання електронних грошей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Внутрішній аудит власного та регулятивного капіталу банку

Капітал банку - це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Виходячи з даного визначення до капіталу банку належать кошти, які обліковані за рахунками п’ятого класу.  
Але, крім даного визначення капіталу банку, існує поняття регулятивного капіталу, який згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку № 368 від 28 серпня 2008 р., є одним з найважливіших показників діяльності банків. Його основне призначення — покриття негативних наслідків різних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Складовими регулятивного капіталу банку є основний капітал (капітал 1-го рівня) та додатковий капітал (капітал 2-го рівня),  
Основний капітал складається з таких елементів:  
фактично сплачений зареєстрований статутний капітал (який визначається як різниця між зареєстрованим статутним капіталом, несплаченим зареєстрованим статутним капіталом та акціями, що викуплені в акціонерів);  
розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності), а саме: дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик у процесі проведення банківських операцій; прибуток минулих років; прибуток минулих років, що очікує затвердження.  
Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) не може перевищувати розмір основного капіталу. Він складається з таких елементів: резерви під стандартну заборгованість інших банків; резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні; результат переоцінки основних засобів; прибуток поточного року; субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал у межах 50 % від розміру основного капіталу).  
Водночас при розрахунку розміру регулятивного капіталу основний капітал підлягає зменшенню на суму: недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;  
нематеріальних активів за вирахуванням суми зносу;  
капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року.  
Загальна сума регулятивного капіталу додатково зменшується на:  
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банками;  
інвестиції в капітал (що не консолідуються) установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу та в дочірні установи; 
кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.  
Здійснюючи порівняльний аналіз джерел формування власного капіталу банку та регулятивного капіталу (в розрізі наведених елементів та з урахуванням складових даних елементів), не важко з’ясувати спільні та відмінні можливості збільшення обох видів капіталу банку.  
Порівнюючи джерела формування обох видів капіталу один з одним видно, що існує теоретична можливість перевищення розміру регулятивного капіталу над розміром власного капіталу завдяки більшій кількості джерел створення регулятивного капіталу через використання пасивних операцій (залучення коштів на умовах субординованого боргу) та через досить високу якість кредитних вкладень на міжбанківському ринку та в позики юридичним і фізичним особам (стандартні бланкові кредити).  
Аналогічно порівняємо відвернення (причини зменшення) власного та регулятивного капіталів. З порівняння бачимо, що невдалий підхід щодо політики інвестування, недосконала якість кредитного портфеля банку може призвести до істотного зменшення регулятивного капіталу банку (порівняно з розміром власного). Окрім прямого впливу на зменшення регулятивного капіталу через відвернення, існує також побічний вплив через зменшення поточного прибутку у зв’язку з необхідністю формування резервів під активні операції банківської установи, а відповідно, якість та розмір нестандартної заборгованості кредитного портфеля, розмір та розподіл дебіторської заборгованості за групами ризику, інвестиції банку в цінні папери за категоріями мають велике значення при визначенні поточного розміру регулятивного капіталу банку. Водночас наведені позиції не мають впливу на поточний розмір власного капіталу банку, але відіграють досить суттєву роль у майбутньому. Ураховуючи наведене, аналіз динаміки розміру регулятивного капіталу за певний проміжок часу звітного періоду дає можливість відносного прогнозування змін розміру власного капіталу на кінець даного звітного періоду.  
Визначення елементів і, як наслідок, видів банківських операцій, що впливають на розмір власного та регулятивного капіталів, дає змогу скласти програми аудиторської перевірки капіталу банку.

 

2. Методика аудиторської  перевірки елементів та їх складових капіталу та регулятивного капіталу банку  
 
1. Перевірка статутного капіталу  
1.1. Перевірка статутних документів Статут, установчий договір, протокол зборів акціонерів (учасників) Установлення законності, відповідності, реальності  
1.2. Перевірка акціонерів (учасників) банку та джерел внесення коштів у статутний фонд Баланс, звіт про фінансові результати, аудиторські висновки щодо наявності власних вільних коштів акціонерів (учасників) банку (юридичних осіб), документи, що підтверджують джерела походження коштів (для фізичних осіб), виписки банку, які підтверджують надходження коштів у статутний фонд, платіжні документи (платіжні доручення, об’яви на внесення готівкою), договори купівлі-продажу цінних паперів (вторинний ринок) Установлення законності, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичні розрахунки, зустрічні перевірки  
1.3. Перевірка дотримання строків формування статутного фонду та перевірка максимальної частки акціонерів (учасників) банку у статутному фонді Протоколи зборів акціонерів (учасників) банку, виписки за балансовим рахунком № 5000 «Зареєстрований статутний капітал», Звіт про 20 акціонерів Установлення законності, аналітичні розрахунки  
1.4. Перевірка збільшення статутного фонду Протоколи зборів акціонерів (учасників) банку, зміни та доповнення до Статуту банку (нова редакція Статуту); аудиторські висновки про здійснення додаткових внесків до статутного капіталу, баланс, звіт про фінансові результати, аудиторські висновки щодо наявності власних вільних коштів акціонерів (учасників) банку (юридичних осіб) довідки органів ДПА, що підтверджують джерела походження коштів (для фізичних осіб), виписки банку, які підтверджують надходження коштів у статутний фонд, платіжні документи (платіжні доручення, об’яви на внесення готівкою), копія свідоцтва про реєстрацію попередньої емісії акцій та документи, що підтверджують повну оплату попередніх емісій, виписки за балансовим рахунком № 5000 «Зареєстрований статутний капітал», Звіт про 20 акціонерів, баланс банку Установлення законності, відповідності, реальності, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичні розрахунки, зустрічні перевірки  
1.5. Перевірка додаткових вимог щодо формування статутного капіталу з участю іноземних інвестицій Рішення уповноваженого органу іноземного інвестора про участь у статутному капіталі українського банку;  
письмова згода контрольного органу країни на участь у капіталі українського банку (якщо це передбачено законодавством країни нерезидента);  
витяг з торговельного (банківського) реєстру країни нерезидента;  
копії установчих документів нерезидента (відповідно легалізованих);  
висновок іноземного аудитора про фінансовий стан інвестора, підтверджений аудитором України;  
повідомлення іноземного Центрального банку про здійснення достатнього контролю за діяльністю своїх банків — акціонерів (учасників) українського банку;  
інформація обслуговуючого іноземного банку щодо платоспроможності інвестора Установлення законності, відповідності, реальності . 
2. Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу : Статут у частині розподілу прибутку, протокол рішення загальних зборів акціонерів (учасників) банку, виписки з балансових рахунків № 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами», № 5003 «Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу», № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження», робоча документація аудитора (або довідки інших аудиторів), що підтверджують розмір прибутку, який підлягає розподілу та є джерелом виплати дивідендів. Документальні та аналітичні методи.  
3. Емісійні різниці : Установчі документи, договори купівлі-продажу акцій, акти приймання-передавання, курси валют, установлені НБУ на дату підписання установчого договору та дату виникнення на балансі банку гривневого еквівалента внеску в іноземній валюті до статутного капіталу, виписки за рахунками № 3630 «Внески в незареєстрований статутний капітал», 1200 «Коррахунок у НБУ», 5010 «Емісійні різниці» Установлення законності, відповідності, реальності, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичні розрахунки . 
4. Резервні фонди, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій Установчі документи, протокол рішення загальних зборів акціонерів (учасників) банку в частині розподілу прибутку, виписки з балансових рахунків № 5020 «Загальні резерви», № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження», робоча документація аудитора (або довідки інших аудиторів), що підтверджують розмір прибутку, який підлягає розподілу.  
5. Резервні фонди, що створюються згідно із законами України: Установчі документи, протокол рішення загальних зборів акціонерів (учасників) банку в частині розподілу прибутку, виписки з балансових рахунків № 5021 «Резервні фонди», № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження», робоча документація аудитора (або довідки інших аудиторів), що підтверджують розмір прибутку, який підлягає розподілу.  
6. Прибуток (збиток) минулих років: Прибуток (збиток) минулого року, що очікує затвердження та поточний прибуток Виписки з балансових рахунків № 5030 «Прибуток (збиток) минулих років», № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження», рахунків 6-го та 7-го класів (доходи та витрати банку), робоча документація аудитора (або довідки інших аудиторів), що підтверджують формування та розмір доходів і витрат минулого року.Логічні та арифметичні методи, зіставлення, документальні та аналітичні методи . 
7. Резерви під стандартну та нестандартну заборгованість інших банків та за кредитними операціями банку Положення про облікову політику банку, звітність «Розрахунок резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків», «Звіт про процентні ставки, суми наданих кредитів, залучених депозитів»; виписки з особових рахунків обліку резервів (149, 159, 240 групи рахунків); особових рахунків 770 групи «відрахування в резерви» позабалансові рахунки 902, 909, 960 та 961 груп, рахунки № 9000, № 9002, № 9100, № 9129; робоча документація аудитора (або довідки інших аудиторів), що підтверджують якість кредитних вкладень банку, рішення кредитного комітету банку. Логічні та арифметичні методи, зіставлення, документальні та аналітичні методи, зустрічна перевірка . 
8. Переоцінка основних засобів: Положення про облікову політику банку, рішення Правління банку, акти експертної оцінки щодо вартості об’єктів основних засобів, відомості інвентаризації основних засобів, технічні паспорти, журнал обліку та інвентарні картки основних засобів, виписки з балансових рахунків № 3511 та 44 і 45 груп.Оглядова перевірка, арифметичні розрахунки, законність, логічні методи . 
9. Субординований борг. Клопотання банку - боржника про отримання Дозволу на залучення субординованого боргу; письмове підтвердження банку-боржника, що інвестор та пов’язані з ним особи не є боржниками банку на дату укладення угоди; нотаріально засвідчену копію угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, що укладається між інвестором і банком-боржником; документальне підтвердження про дотримання банком-інвестором нормативів капіталу та ліквідності; копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок № 3660 «Субординований борг банку» коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку (копії мають бути засвідчені підписами керівників банку та відбитком печатки); копію реєстраційного свідоцтва, отриманого згідно з Положенням про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2006 р. № 602 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2008 за № 15/4236; бізнес-план, розроблений банком-боржником; програма капіталізації банку на період укладення угоди про відповідне збільшення основного капіталу банку (капіталу 1-го рівня) на суму щорічного зменшення розміру субординованих коштів протягом останніх п’яти років дії угоди; прогнозований розрахунок прибутковості та дотримання нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу; первісні напрями використання залучених коштів на умовах субординованого боргу протягом перших шести місяців.

10. Виконання програми капіталізації банку. Рішення наглядової ради, план капіталізації банку, звіт про дотримання економічних нормативів, та робочі документи аудитора в частині формування та збільшення капіталу банку Зіставлення, арифметичні розрахунки, аналітичні методи . 
11. Оцінка систем внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту щодо перевірки капіталу банку. Плани роботи внутрішніх аудиторів та їх фактичне виконання, довідки за підсумками проведених перевірок, контроль за виконанням наданих рекомендацій та усуненням помилок, акти ревізійної комісії банку Дослідження, зіставлення, аналіз .

 

 

 

 

 

                             

                                    

                                      Список використаної літератури  
 
Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2008 р. № 2121—111.  
Андросов А. М. Бухгалтерский учет и отчетность в банке. — М.: АО «Менатеп-информ», 2004.  
Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТзОВ Автоінтерсервіс, 2006.  
Горина С. А. Учет в банке. Проверка правильности отражения банковских операций. — М.: Приор., 2005.  
Заруба О. Д. Банківський менеджмент та аудит. — К.: Лібра, 2009.  
Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту. — К.: Ділова Україна, 2006.  
Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Підручник. — К., КНЕУ, 2000.