Аналіз власного капіталку підприємства

ЗМІСТ 

ВСТУП  

Розділ 1. Теоретичні основи оцінки власного капіталу підприємства

1. Сутність, класифікація та характеристика форм власного капіталу.
2. Характеристика статей власного капіталу.

 

Розділ 2. Оцінка власного капіталу Відокремленого підрозділу

               “Шахта Відродження” Державного підприємства “Львіввугілля”

2.1. Оцінка  доходності власного капіталу  підприємства 

2.2. Оцінка  структури і вартості капіталу 

Розділ 3. Управління власним капіталом  підприємства. Шляхи поліпшення

                його використання

3.1.  Управління власним капіталом 

3.2. Поліпшення  формування і використання капіталу  у підприємницькій

       діяльності 

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ 

Вступ 

          Протягом  приблизно  сімдесятьох років в Україні, тоді ще СРСР, не було іншої форми власності, крім державної. При цьому всі господарюючі суб'єкти вели свою виробничу і господарську діяльність на основі планів, кошторисів і бюджетів, що складалися як самим підприємством, так і вищестоящими керівними органами. Причому, затвердження планових показників проводилося в органах державної влади. Це привело до створення єдиної загальнодержавної мережі розподілу і перерозподіли фінансових ресурсів, вироблених товарів і послуг.

          Але змінився час, змінилися  і взаємини підприємств із державою. Немає більше тільки однієї форми власності. Поряд з державною утворилося багато приватних форм власності, що на даний момент не мають ніякої державної підтримки, крім окремих державних замовлень для державних потреб.

          Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У зв’язку з чим відразу виникло багато питань:

• як залучити засоби при утворенні підприємства;
• куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;
• як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;
• які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.

    Ці  питання можна деталізувати до нескінченності, але на них усі можна дати одну відповідь: власний капітал допоможе вирішити якщо не всі то більшу частину  виникаючих проблем.

    Одночасно з питаннями формування необхідно розглядати співвідношення між позиковими і власними засобами, тому що ціна залучення в окремих випадках позикових джерел більш низька й ефективна, ніж використання власних засобів. Проте на сьогодні загальноприйнятої методики аналізу власного капіталу підприємства, нажаль, не існує.

    Практична потреба в дослідженні питань ефективного керування власним  капіталом та вироблення методики його аналізу свідчить про актуальність даної проблеми, що й обумовило  вибір теми курсової роботи.

    Мета  і завдання дослідження. Основною метою курсової роботи є розробка методичних рекомендацій по оцінці власного капіталу підприємства.Також написання даної роботи обумовлене необхідністю напрацювання шляхів вирішення тих проблем з якими зіштовхується сучасне підприємство при формуванні та управлінні власним капіталом.

      Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення  ряду взаємозалежних завдань:

• розкрити сутність і зміст власного капіталу підприємства;
• виявити механізм формування власного капіталу на підприємстві;
• вивчити і виявити особливості формування власного капіталу на підприємстві;
• розробити методику аналізу власного капіталу підприємства;
• виробити практичні рекомендації з удосконалювання й підвищення ефективності формування та управління власним капіталом на підприємстві;

      Предметом дослідження є теоретико-методологічні  і прикладні проблеми організації  формування та управління власним капіталом  підприємства.

      Об’єктом є підприємство та його власний капітал.

      У ході дослідження використовувалися  загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.  
 
 
 
 

  Розділ 1. Теоретичні основи аналізу власного капіталу підприємства 

  1.1. Сутність, класифікація  та характеристика  форм власного  капіталу. 

        Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов`язань.

        Слід зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, вона не є ні поточною ринковою, ні іншою оцінкою підприємства для його власників, тобто не відображує поточну вартість прав власників фірми. На величину власного капіталу суттєво впливають складові облікової політики підприємства, що стосуються обраних принципів, методів і процедур для визнання та оцінки елементів та статей балансу, зокрема його активів та зобов`язань.

        Джерелами утворення  власного капіталу є:

   1) внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших активів;

  2) накопичення суми нерозподіленого прибутку, що залишається на підприємстві.

        Власний капітал може збільшуватись внаслідок конвертування зобов`язань, а також збільшення вартості активів, не пов`язанного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів), одержання активів у формі дарчого капіталу.

        Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), накопичені впродовж строку існування підприємства суми реінвестованого чистого прибутку, а також дарчий капітал. Тому за формою власний капітал поділяється на три категорії:

  1) інвестований (вкладений або сплачений капітал);

  2) дарчий капітал;

  3) нерозподілений прибуток.

        Інвестований капітал - це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений на джерела утворення.

        Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отриманого внаслідок  ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а знову інвестована у підприємство.

        За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

1) статутний  капітал, сума якого визначається  в установчих документах  і  підлягає  обов`язковій  реєстрації  у державному  реєстрі господарюючих  одиниць;

2) додатковий  капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал, дарчий капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

        Статутний (реєстрований) і додатковий (нереєстрований) капітал  виконують різні функції. Так, статутний  капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового капіталу, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством, його розмір не може бути меншим від встановленої законодавством суми.

        Дані про власний  капітал подаються в окремому розділі балансу, у розрізі його складових, відповідно до вимоги повного розкриття інформації. Зміни, що відбулися у складі власного капіталу протягом звітного періоду, показують у спеціальному звіті про власний капітал. Форма, зміст та вимоги щодо розкриття інформації в цьому звіті встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  5.

  Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

  Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва  (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

  Капітал характеризує фінансові ресурси  підприємства, що приносять дохід. У  даному випадку він може виступати  ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

  Капітал є головним джерелом формування добробуту  його власників. Частина капіталу в  поточному періоді виходить з  його складу і попадає в "кишеню" власника, а  частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

  Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед  власний капітал  підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг  використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

  Динаміка  капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

  Капітал підприємства характеризується різноманіттям  видів і систематизується по цілому ряду категорій.

  По  приналежності підприємству виділяють  власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності  і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

  Додатковий  капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

  Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації  для покриття можливих збитків і  втрат. Величина резервного капіталу і  порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

  Нерозподілений  прибуток - основне джерело нагромадження  майна  підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів  за рахунок прибутку на інші цілі.

  Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального  характеру.

  До  інших резервів відносяться резерви, що створюються на підприємстві в  зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.