Аналіз власного капіталу в умовах Вуглегірської ТЕС

     1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА І УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Загальна довідка щодо роботи підприємства

     Підприємство Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» засновано на приватній власності.

     Місцезнаходження  – Україна,  Донецька  обл. , м. Світлодарськ.

     Підприємство  створено  з  метою:

• Підприємство  здійснює  надійне  і  безперебійне  виробництво  електроенергії  і  забезпечує  робочу  електричну  потужність  в  залежності  з  заданими  режимами  навантаження, вимоги  виробничо-технічної  дисципліни,  безпеки  і  охорони  праці,  природо охорони  і  соціального  розвитку;
• Підприємство  відпускає  теплову  енергію,  інші  види  побічної  і  утилізованої  продукції,  товари  виробничого  призначення  і  народного  споживання,  оказує  послуги  виробничого  і  невиробничого  характеру  на  сторону,  здійснює  інші  види  господарської  діяльності,  включаючи  зовнішньоекономічну,  в  залежності  із  законодавством  України;
• У своїй виробничо-технічній діяльності  Підприємство  керується діючим  законодавством,  наказами  диспетчера  та  іншими  нормативно-технічними  документами. Підприємство  забезпечує  необхідну  якість  електроенергії    та  високий  технологічний  рівень  всіх  виробничих  процесів,  операцій  і  заходів,  а також необхідну оперативно-диспетчерську і розрахунково-планову інформацію  для сумісної  діяльності  з енергооб’єднаннями  в єдиній  енергосистемі і розвитку  енергозабезпечення.

        Основними напрямками  діяльності  Підприємства  являються:

• Підприємство  самостійно  забезпечує  експлуатацію, вдосконалення і розвиток  виробництва,  науки і техніки;  здійснює  паливо забезпечення  і матеріально-технічне  оснащення;  ремонтні  роботи,  підготовка  і перепідготовка  кадрів,  організацію і проведення  технічного  переозброєння,  реконструкції  і  розширення  основних  виробничих  фондів,  інших  будівельно-монтажних  робіт,  забезпечує  соціальні  потреби  трудового  колективу;
• Підприємство  виконує  роботи  і  послуги по  пропозиціям  замовників,  а  також  державних   і  муніципальних  органів  на  основі  взаємовигідних  договорів   по  самостійному  вибору ;

     По  всім  вище  зазначеним  питанням,  а  також  по  іншим  питанням  виробничо-господарської  і  фінансової  діяльності, Підприємство приймає  рішення  самостійно  у  рамках  діючого  законодавства.

     Підприємство  є  юридичною особою. Права і обов’язки юридичної особи.

     Підприємство  отримує  з  дня  його  державної  реєстрації.

     Підприємство  здійснює  свою  діяльність  на  основі  і  в  залежності  з  діючим  законодавством України  і Статуту. 

1.2 Структура  капіталу і його стан

     Основні засоби складають основу матеріально-технічної  бази виробництва. Від їх досконалості, надійності і правильного підбору  залежать кінцеві результати роботи підприємств. Їх величина на промислових  підприємствах оцінюється в десятках і сотнях млн. гривень і має тенденцію до зростання. Однак не завжди основні засоби на багатьох підприємствах задіяні в повному обсязі і знаходяться в справному стані. Значна частина основних засобів на підприємствах перебуває в недіючому стані. У складі цієї техніки омертвлена величезна кількість металу, яка довгий час перебуває без руху, викликаючи додаткову потребу в нім. Із обслуговуванням і підтримкою такої техніки в робочому стані зв'язані великі витрати як трудових, так і матеріальних ресурсів. Необгрунтованість і невчасність заміни обладнання приводить не тільки до збільшення витрат на випуск продукції, але і до значних відвернень грошових коштів з обороту, що також ставить підприємство у дуже скрутний фінансовий стан.

     В зв'язку з цим правильне формування і раціональне використання основних засобів має велике значення для  стійкої і ефективної роботи підприємства і вимагає постійного їх вивчення з метою недопущення негативних наслідків.

     Розрізняють основні засоби виробничого і невиробничого призначення. Основні виробничі засоби складаються з різноманітних засобів праці, диференційованих по групах відповідно до їх призначення в процесі виробництва, - це будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі машини, транспортні засоби, силове обладнання, інструменти і інвентар по обслуговуванню і ремонту перерахованих об'єктів. До невиробничих відносяться всі останні – це основні засоби по забезпеченню і обслуговуванню господарської діяльності, адміністративно-управлінського персоналу, збуту і реалізації продукції і ін.

     Коефіцієнтом  оновлення є відношення вартості устаткування, що знов вводиться, до загальної вартості активної частини основних коштів на кінець року. Коефіцієнт зносу машин і іншого устаткування визначається відношенням, що склалися наростаючим підсумком з самого початку роботи підприємства, сум амортизаційних відрахувань до первинної вартості активної частини основних коштів, проіндексованих на кінець аналізованого періоду.

     Коефіцієнти оновлення техніки, оскільки остання отримується по ринкових цінах, а основні засоби в балансі відбиваються в облікових цінах, мають бути скоректовані на індекси зростання цін, тобто визначені таким чином

     де - вартість придбаного устаткування в ринкових цінах, грн;

      - вартість активної частини основних засобів на кінець року в облікових цінах, грн.

     _{З формули видно, що коефіцієнт оновлення  відображає ступінь і частоту заміни. Чим вище цей коефіцієнт тим коротше період заміни і тим надійніше буде техніка, що діє. Разом з тим коефіцієнт оновлення залежить від величини амортизаційного фонду, як основного джерела придбання техніки.}

     Дуже важливим є правильне знаходження коефіцієнта зносу техніки. Річ у тому, що цей коефіцієнт, при традиційному його численні, дуже часто не відбиває ступінь фізичного зносу машин, оскільки самі норми амортизації не тільки не враховують умови і інтенсивність використання устаткування, але і допустимі терміни його експлуатації. При цьому у встановленні норм амортизації в даний час виявляється явна тенденція до їх зменшення, що у свою чергу приводить до заниженої оцінки коефіцієнта зносу техніки і, відповідно, неправильного визначення термінів її заміни. Нерозуміння важливості рішення даної задачі може привести до втрати контролю над ступенем зносу основних засобів зі всіма негативними наслідками. Прикладом такого підходу є застосування норм амортизації в податковому обліку, в якому вони встановлені законодавчо на дуже низькому рівні, з метою збільшення прибутку оподаткування. Так для третьої групи основних засобів, до якої відноситься промислове обладнання, річні норми амортизації встановлені у розмірі 15% від залишкової їх вартості. Таким нормам амортизації відповідають терміни служби техніки рівні 25-30 і більше років, тоді як нормативні (реальні) терміни її служби знаходяться в межах 2-3 року. Значить, реальна норма амортизації для такої техніки має бути в кілька разів вище встановленою. Саме з цієї причини такий коефіцієнт не дає і приблизного уявлення про ступінь зносу техніки. Може вийде так, що по розрахунковому коефіцієнту обладнання вважатиметься за зношений на 25-30%, а в реальній дійсності - на 85-90%.

     При розгляді коефіцієнта зносу активної частини основних засобів в розрізі їх структури бажано виділити три групи обладнання по ступеню його зносу: перша – до 50%, друга – від 51 до 80% і третя – понад 80%. Це дозволить отримати уявлення про фізичний знос конкретних видів техніки і спрогнозувати їх коефіцієнти готовності, а також накреслити своєчасні заходи по заміні зношеного обладнання.

     де  - коефіцієнт зносу;

      - знос техніки, грн..;

      - вартість активної частини  основних засобів на кінець року в облікових цінах, грн.

     Існує два способи відтворення основних засобів: «частковий» і «повний». Суть «часткового» способу відтворення техніки полягає в тому, що після свого зносу вона замінюється на таку ж капітально відремонтовану.

     В результаті «часткового» способу відтворення  основних засобів на підприємствах  утворюється значна частина машин, що знаходяться в капітальних ремонтах. До того ж при такому способі відшкодування в два рази зменшується тривалість міжремонтних періодів, тобто ресурс техніки, що приводить до частіших монтажів-демонтажів і її замін. У результаті відбувається збільшення кількості і, відповідно, питомої ваги машин, що не беруть участь в процесі виробництва. При повному ж способі відтворення повністю відсутнє знаходження техніки в капітальних ремонтах, значно, тобто в 2 -2,5 разу зменшується її перебування в монтажах-демонтажах і резерві. І не випадково, що такі країни як Японія, США, Англія, Німеччина давно відмовилися від капітальних ремонтів промислового обладнання, тобто від «часткового» способу його відшкодування.

     Таким чином застосування «часткового» способу  відшкодування техніки порівняно  з «повним» приводить до непродуктивного збільшення основних засобів, яке розраховується по формулі

     де  - непродуктивне збільшення основних засобів, тис.грн.;

      - збільшення питомої ваги  бездіяльної техніки при збільшенні  періоду її заміни на один рік (0,023);

      - збільшення періоду заміни  техніки у порівнянні з першим  міжремонтним періодом, що дорівнює 5 рокам, років;

      - фактична залишкова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується, тис.грн.

     Структуру і стан необоротного капіталу наведено у таблиці 1.1.

     Таблиця 1.1 - Дані по основних засобах

     Продовження Табл.1.1