Трудовий потенціал підприємства та шляхи його вдосконалення

  Відношення чисельності       а)     (1.1)

окремих категорій працюючих     =   б)    (1.2)

   Розрахунок  чисельності працюючих - найважливіша задача визначення обґрунтованої потреби  в кадрах для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві. Планові розрахунки по кожній категорії працюючих ведуться з застосуванням різних методів визначення необхідної їхньої чисельності. 

   Розрахункова  чисельність промислово-виробничого  персоналу на плановий період визначається виходячи з базисної чисельності (Чб), планованого індексу зміни обсягу виробництва (Jq) і відносної економії чисельності, отриманої в результаті пофакторних розрахунків росту продуктивності праці (ЭЧ):      

                                  Чп =Чб* Jq* ЭЧ                                                         (1.3)

   Роботу  з кадрами на підприємстві здійснюють усі лінійні керівники, а також  деякі функціональні відділи  і менеджери: відділ кадрів, відділ праці і заробітної плати, відділ технічного навчання, керуючі (директора, менеджери) персоналом. Наймання працівників здійснюється з зовнішніх і внутрішніх джерел[10].

   До  зовнішніх джерел відносять: регіональні  біржі праці, державні центри зайнятості, вищі навчальні заклади і ПТУ. Внутрішні джерела: підготовка працівників  на самому підприємстві, просування своїх працівників по службі, прийом на роботу з рекомендації своїх співробітників і ін.

   Для виміру продуктивності праці використовуються два показники: виробіток і трудомісткість.

   Виробіток - це кількість продукції, зробленої в одиницю робочого часу чи що приходиться на одного середньострокового працівника в рік (квартал, місяць).

  Трудомісткість характеризує витрати робочого часу на виробництво одиниці  продукції чи роботи. 

   Виробіток - найбільш розповсюджений і універсальний показник праці. Для його виміру використовують натуральні, умовно-натуральні і вартісні (грошові) одиниці виміру.

    Одиниці трудомісткості – нормо-години. Праця, витрачена на виробництво продукції, може бути виражена у людино-годинах, людино-днях чи середньостроковою чисельністю працюючих.

   У залежності від способу вираження  обсягу продукції розрізняють три  основних методи виміру продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний.

   При натуральному методу рівень продуктивності праці обчислюється як відношення обсягу продукції у фізичних одиницях виміру до середньострокової чисельності персоналу. При трудовому методіобсяг продукції обчислюється в нормо-годинах.

   Рівень  продуктивності праці вартісним  методом визначається шляхом розподілу  обсягу продукції в грошовому вираженні на середньострокову чисельність персоналу. Базою підвищення рівня продуктивності праці є науково-технічний прогрес.

   Існує багато шляхів вдосконалення трудового  потенціалу згідно світового досвіду. Так, кадрові служби багатьох американських фірм складають на п'ятилітній період схеми можливих переміщень співробітників у посаді в організаційній структурі фірми з урахуванням очікуваних вакансій. Однак паралельно здійснюється велика робота по стимулюванню планування працівниками своєї кар'єри. Це приносить чималий непрямий ефект, тому що стимулює більш інтенсивну роботу даного чи керівника фахівця над собою, що нерідко дає позитивний результат і при його роботі в займаній посаді і великі підстави для періодичного підвищення його заробітної плати[10].

   Таким чином поняття, як трудовий потенціал, управління трудовими ресурсами, управління працею, управління кадрами, управління людськими ресурсами, управління людським фактором, кадрова політика, кадрова  робота і т.д. широко використовуються, і вони так чи інакше відносяться до трудової діяльності людини та управлінню його поведінки на виробництві. В зв’язку із зростаючою роллю людського фактору в сучасному виробництві, однією з найважливіших функцій управління персоналом стає розвиток персоналу, а не просто приведення його чисельності у відповідність до наявності робочих місць, що потребує іншого підходу до прийняття управлінських рішень. Це стало аргументом для виділення управління персоналом в окремий напрямок менеджменту[25].

   Основними показниками за якісним складом є  рівень освіти працівників, вік та стаж роботи. Оцінка руху персоналу  проводиться за показниками таблиці 1.1.

  Таблиця 1.1

  Показники оцінки руху персоналу

 

   Основними показниками трудового потенціалу підприємств є ефективність використання трудових ресурсів(табл.1.2).

   Таблиця 1.2

   Показники ефективності використання трудового  потенціалу підприємств

 

   Показниками використання фонду оплати прці є  середньомісячна заробітна плата, фонд оплати праці одного працівника, виручка від реалізації на 1 грн. фонду оплати праці. Важливим показником, який характеризує ефективність управління персоналом є співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати  працівників, формула 1.1:

                  Iсп = I пр / Iзп                                                    (1.1)

   де I пр- темпи зростання продуктивності праці персоналу;

   Iзп  – темпи зростання середньомісячної  заробітної плати працівників.

   Ефективність  формування та збереження персоналу та найбільш повна реалізація поставлених цілей у великій мірі залежать саме від принципів та методів управління персоналом. Слід зауважити, що чим більшою є компанія та чим більше підрозділів і філіалів вона має тим більше значення має узгодження загальних принципів здійснення єдиного управління [10].

   В літературі можна зустріти приклади різного тлумачення поняття „управління  персоналом”. Одні автори у визначенні оперують ціллю та методами, за допомогою  котрих можна досягти цієї цілі, тобто акцентують увагу на організаційному аспекті управління. Інші у визначенні найбільшого значення надають змістовій частині, що відображає функціональний бік управління. Типовим прикладом першого підходу є визначення В.П. Галенко: „Управління персоналом - це комплекс взаємопов’язаних економічних, організаційних та соціально психологічних методів, що забезпечують ефективність трудової діяльності та конкурентоспроможності підприємств”[2]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   2.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЗЕЛЬЩАНСЬКОГО РСТ  

   Дослідження трудового потенціалу підприємства проводилось з використання бухгалтерської звітності районного споживчого товариства «Козельщина» Козельщанського  району в Полтавській області. Райст «Козельщина» знаходиться за адресою: Полтавська обл.39100, Козельщанський район, смт. Козельщина, вул.Радянська 50, тел.3-17-87. Керівник товариства Герцик В.В., головний бухгалтер Єременко Т.І.

   Код товариства за ЄДРПОУ 30891002. Вид економічної діяльності-торгівля. Галузь діяльності - споживча кооперація. Основні види діяльності товариста є торгівля, громадське харчування, заготівлі, промисловість.

   Основним  джерелом аналізу техніко економічних  показників підприємства вважаються Баланс підприємства і Звіт про фінансові результати (Ф№2). Таким чином проведемо аналіз динаміки показників активів підприємства і його складових в Додатку А за 2007-2009р.р.

   Отже, активи підприємства у 2007 році були представлені  оборотними 12% і необоротними активами 88% (рис 2.1).

   Рис. 2.1 Складові майна Райст «Козельщина» у 2007р. 

   Необоротні  активи підприємства були представлені  основними засобами, які становлять основну частку необоротних активів  та іншими фінансовими інвестиціями. Ооборотні активи були представлені виробничими запасами, товарами і грошовими коштами підприємства. Основну частку оборотних активів складали товари та виробничі запаси, а отже запаси. Загальна вартість активів підприємства у 2007 році склала 1747,7 тис.грн.

   Динаміку активів підприємства у 2008 році наведено графічно на рис 2.2. Доля оборотних активів у майні складала 85%, що на 3% менше, ніж у 2007 році, а питома вага оборотних активів відповідно збільшилась на 3% і склала15% в загальній вартості майна.

   

   Рис. 2.2 Складові майна Райст «Козельщина» у 2008р.

     Основну частку необоротних активів становлять основні засоби. Ооборотні активи були представлені виробничими запасами, товарами і грошовими коштами підприємства. Основну частку оборотних активів складали товари підприємства, їх вартість становила 301,3 тис.грн., що на 126,6 тис.грн. більше,ніж у 2007 році. та виробничі запаси 13 тис.грн., що  на 16,9 тис.грн. менше, ніж у попередньому році, отже оборотні активи збільшились у 2008 році за рахунок збільшення вартості товарів підприємства на 72,47% .Загальна вартість активів підприємства у 2008 році збільшилась на 19,59%, або +342,3 тис.грн. і склала 2090 тис.грн.

   У звітному році загальна вартість активів  підприємства збільшилась на 46,9 тис.грн. і склала 2136,9 тис.грн., що обумовлене збільшенням вартості оборотних активів в запасах, таким чином доля оборотних активів підприємства у майні збільшилась на 3% і склала 18%, питома вага необоротних активів відповідно зменшилась на 3% і склала 82% , що становить 1759,8 тис.грн. загальної суми активів (рис 2.3). Основні засоби підприємства у звітному році зменшились на 15 тис.грн., або 0,8% і склали 1759,4 тис. грн.. Інші фінансові інвестиції залишились без змін 0,4 тис.грн. Виробничі запаси та товари в запасах збільшились , таким чином оборотні активи збільшились на 62,2 тис.грн. і склали 377,1 тис.грн.

   

   Рис. 2.3 Складові майна Райст «Козельщина» у 2009р.

   Збільшення  запасів підприємства може бути негативним, якщо це не є запланованою дією керівництва, а саме закупівлі товарів аби попередити подорожчання.

   В Додатку Б наведено аналіз динаміки складових пасивів підприємства за 2007-2009р. Забезпечення наступних витрат та платежів і довгострокові зобов’язання підприємство у 2007-2009р.р не мало. Отже пасиви були представлені власним капіталом та поточними зобов’язаннями. У 2007 році власний капітал займав 94% пасивів і його сума складала 1639,4 тис.грн., а поточні зобов’язання 6%,що становило 108,3 тис.грн. Основна доля власного капіталу була представлена статутним та пайовим капіталом. Поточні зобов’язання представлені кредиторською заборгованістю за товари та послуги та поточними зобов'язаннями за розрахунками.

   Рис. 2.4 Складові джерел формування майна Райст «Козельщина»             у 2007р.

   Так, у 2008 році поточні зобов’язання підприємства займали 17,7% загальної суми джерел формування капіталу, а власний капітал 83% відповідно ( рис. 2.5).

   

   Рис. 2.5 Складові джерел формування майна Райст «Козельщина»             у 2008р.

   Вартість власного капіталу підприємства становила 1720,7 тис.грн., що на 81,3 тис.грн., або +5% більше, ніж у попередньому році. Власний капітал на протязі аналізованих років був представлений статутним капіталом, пайовим капіталом та нерозподіленим прибутком. Поточні зобов’язання були представлені кредиторською заборгованістю та товари та послуги 80,2 тис.грн. та поточними зобов’язаннями за розрахунками.