ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції

Радикальне зниження трансакційних  витрат відкрило значні можливості підвищення продуктивності праці у складних виробничих структурах, якими і є ТНК. Загальне зниження трансакційних витрат у ТНК призвело до того, що перемогу в конкурентній боротьбі здобуває той, у кого менші виробничі витрати, а в українських виробників вони вдвічі вищі, ніж у Європі й у 2,5–3 рази вище, ніж у США. Це означає, що українські підприємства найчастіше просто неконкурентоспроможні і державна інвестиційна політика повинна підтримувати створення національних ТНК такими заходами:

•створення механізму протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;

• наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;

• лібералізація переміщення капіталу в формі інвестицій та спрощення порядку репатріації прибутку в країну-донора [11, C.16].

Державне регулювання  інвестиційного клімату в Україні  стосовно реально існуючої транснаціоналізації економіки нині схильне до визнання пріоритетним лише позитивні фактори залучення прямих інвестицій ТНК і тому реалізує заходи для підвищення сприятливості інвестиційного клімату. Для України доцільною є державна політика використання переваг транснаціоналізації економіки із одночасним захистом національного виробника у визначених галузях і створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки. Найважливішим складником цієї політики мають бути конкретні інструменти економічної політики, які не тільки безпосередньо, а й опосередковано впливають на впровадження ефективної національної моделі транснаціоналізації економіки загалом і особливо основних для України ринків Європейського Союзу та Росії. Має бути розглянуто та проаналізовано придатність для умов України практики обмежень на діяльність зарубіжних ТНК, яка може поширюватися на:

• певні ринки (наприклад, обмеження щодо доступу на ринки телекомунікацій, енергетики, авіаційних та морських перевезень та деякі інші);

• здійснення певних функціональних операцій, наприклад, запровадження «вхідного» контролю інвестицій, обмежень на вивезення капіталу з країни тощо [24].

Загалом негативний вплив  інвестицій ТНК на економічні процеси  в Україні повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки України  внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу та репатріації прибутку, інтернаціоналізації галузей тощо. Метою всіх регулюючих заходів прямих інвестицій ТНК є, з одного боку, створення зацікавленості ТНК у створенні структурних ланок в Україні за умови поліпшення галузевої структури економіки, а з другого — недопущення дискримінації національних товаровиробників та порушення рівноваги фондового ринку.

Таким чином, небезпека прямих іноземних інвестицій має бути цілком підконтрольною суб’єктам державної  економічної політики на всіх етапах залучення іноземного капіталу —  від питань розподілу власності  до антимонопольної корекції. Заходи тактичного впливу, як - от протекціонізм експорто-орієнтованих галузей, не дають необхідного результату в довгостроковому періоді і роблять вказані ринки ще більш вразливими від зовнішньоекономічної кон’юнктури [11, C.17].

Уникнення зазначених та інших  можливих небезпек лежить у площині  захисту національних інтересів  цивілізованими методами, засобами ринкового  контролю та нормативно-правовими важелями регулювання. Це означає, що реалізація певного інвестиційного проекту  повинна базуватися, насамперед, на дотриманні норм українського та міжнародного законодавства, містити повний перелік  необхідних правових процедур. Усі  сторони інвестиційного процесу  повинні виконувати взяті на себе зобов’язання та нести відповідальність за їх невиконання.

 

 

 

 

Висновки до Розділу 3

Щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні, українські транснаціональні структури, так як  національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК лише тоді, якщо він сам структурується в потужні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.

Українські компанії рухаються  в напрямку транснаціоналізації  свого капіталу, таким чином близькі  до створення такі українські компанії як: Приватбанк, УкрСиббанк, «Індустріальний союз Донбасу», «Систем кепітал менеджмент», Харківський авіазавод і завод «ФЕД».

Процес створення українських ТНК може бути значно прискорений і розширений у галузевому спектрі у разі залучення іноземних партнерів. Перспективним є їх об’єднання з російськими галузевими партнерами, що, звісно, не виключає можливості появи й українсько-американських, українсько-канадських чи українсько-німецьких корпорацій.

Створення українських ТНК дозволить певною мірою захистити національні економічні інтереси, сприятиме подальшому розвитку українських господарських структур, інтернаціоналізації їхнього виробництва й капіталу, інтеграції України у світову економіку, її участі в глобальних трансформаційних процесах.

Позитивні наслідки діяльності ТНК на території України:

• доступ до додаткових джерел фінансового капіталу,
• нові технології та потенціал інновацій,
• використання сучасного організаційно-управлінського досвіду

Способи збільшення надходження капіталу:

1. ПІІ у формі залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, що безпосередньо надходять у філії та дочірні компанії ТНК від іноземного інвестора.
2. доступність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська компанія, що виникає у разі включення філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК.

Чинники позитивного впливу на країну-отримувача прямих іноземних інвестицій:

• позитивний демонстраційний ефект;
• активніше поширення нових товарів і технологій;
• мультиплікаційний ефект в економіці міста чи регіону та збільшення створеного національного продукту;
• пільги місцевим постачальникам та технічна допомога для дотримання власних технічних вимог, розширення міжнародної співпраці;
• конкуренція для місцевих товаровиробників, що приводить до удосконалення виробництва останніх сприяють оптимальному розміщенню виробництва;
• оптимальний розподіл усіх видів ресурсів;
• програми підвищення кваліфікації працівників, що приводить до удосконалення якості пропозиції на ринку праці, бюджетні надходження.

Пропозиції щодо покращення діяльності ТНК на території України:

- створення власних ТНК     збільшення обсягів надходжень до державного бюджету, зниження рівня неефективного використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища;

- стимулювання українських виробників пільговими кредитами - мотивація до ефективної роботи і нарощування потужностей;

- зміна акценту з торговельних і фінансових установ на сферу матеріального виробництва;

- використання інноваційних  методів управління;

- оновлення технологічної  бази підприємств;

- створення відповідної законодавчої і нормативно-правової бази, яка була б опорою для вітчизняних виробників.

Негативні ефекти:

• послаблення конкурентних позицій місцевих товаровиробників;
• структурне безробіття через конкуренцію з підприємством з іноземними інвестиціями;
• залежність від іноземних інвесторів;
• репатріація прибутків, погіршення екологічної ситуації;
• посилення монополістичних тенденцій на ринках;
• конфлікт інтересів країни-одержувача та іноземних інвесторів;
• сприяння переміщенню ресурсів за кордон;
• поглиблення соціальної диференціації.

Українські підприємства найчастіше просто неконкурентоспроможні і державна інвестиційна політика повинна підтримувати створення національних ТНК такими заходами:

•створення механізму протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;

• наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;

• лібералізація переміщення капіталу в формі інвестицій та спрощення порядку репатріації прибутку в країну-донора.

Для України доцільною є державна політика використання переваг транснаціоналізації економіки із одночасним захистом національного виробника у визначених галузях і створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки.

Загалом негативний вплив  інвестицій ТНК на економічні процеси  в Україні повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки України  внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу та репатріації  прибутку, інтернаціоналізації галузей тощо.

 

ВИСНОВКИ 

Історія виникнення ТНК бере свій початок ще з кінця ХІХ  ст., проте перші теорії транснаціональних  корпорацій виникли тільки в 60-их роках  ХХ ст. В основу теорій були покладені  різні фактори, що пояснює їх різноманітність  (неокласична теорія; теорія ринкової влади; теорія монополістичних переваг; теорія життєвого циклу продукту; теорія конкурентних переваг; біхевіористська теорія ТНК).

Відповідно до цього кожна  теорія розробила своє визначення ТНК, розкриваючи зміст цього поняття  з точки зору факторів, взятих за основу дослідження. Загальноприйнятим  визначенням вважається наступне: "ТНК — компанія, яка включає в себе підрозділи в двох або більше країнах; оперує у рамках системи прийняття рішень, що дає змогу проводити узгоджену політику і загальну стратегію через один або більше керівних центрів, окремі підрозділи пов'язані спільною власністю у будь-який інший спосіб таким чином, що одна із них може впливати на діяльність інших".

Основним критерієм ТНК, що відрізняє її від інших міжнародних  компаній, є організація міжнародного виробництва в інших країнах.

За масштабами діяльності розрізняють такі види транснаціональних  корпорацій: інтернаціональні, багатонаціональні (мультинаціональні), глобальні корпорації.

Залежно від принципів  взаємовідносин материнської компанії з дочірніми підприємствами виділяють  такі типи ТНК: етноцентричний, поліцентричний,  геоцентричний.

За структурою ТНК поділяються  на: вертикально -, горизонтально інтегровані  та диверсифіковані.

Причини виникнення корпорацій різноманітні, проте основним чинником появи ТНК процес інтернаціоналізації. Водночас переваги корпорації, що пов'язані з транснаціоналізацією, є причинами активного розвитку ТНК.

Фактори виникнення ТНК: фактори, специфічні для даної галузі промисловості, для регіону, для нації або держави, для фірми.

Загальна динаміка поширення ТНК зростає через прямі іноземні інвестиції. Масштаби діяльності та вплив транснаціональних корпорацій надзвичайно великий, про що свідчать індекси транснаціоналізації розраховані для певних компаній, які показують загальний тренд проникнення ТНК в інші країни і взагалі посилення ТНК на світовому ринку. Незважаючи на активний розвиток ТНК, діяльність їх суперечлива, маючи не тільки позитивні, а й негативні наслідки.

Провідні міжнародні корпорації опосередковують значну частину  світового товарного обміну, трансферту технологій та інвестиційних потоків  і значною мірою сприяють перетворенню світового господарства на системну цілісність.

Діяльність іноземних  ТНК в Україні представлена такими корпораціями як: Coca-cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&carry і деякі інші ТНК, що свідчить про незацікавленість ТНК Україною як промисловою державою. Низький показник залучення ПІІ був викликаний в першу чергу несприятливим інвестиційним кліматом (неврегульованість правової бази, занадто фіскальний характер податкової системи, бюрократія, високий рівень корумпованості, низький платоспроможній попит споживачів, недостатня прозорість приватизації). Проблему недостатніх сукупних обсягів іноземного інвестування можна вирішити двома шляхами: залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, доступність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу.

В Україні відбувається процес концентрації та формування капіталу фінансово – промисловими групами. Завдання: формування законодавства, в якому потрібно врахувати теперішню ситуацію, яка спрямована на прив’язку бізнесу ФПГ до цілей та завдань розвитку вітчизняної економіки ті її успішної інтеграції в світову господарську систему.

Яскравим прикладом  ТНК  є швейцарська корпорація Nestle, яка є найбільшим виробником продуктів харчування у світі, 8-ий по рахунку найбільшою компанією в Європі, а також 31-ої по рахунку найбільшою компанією у світі.

Національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК лише тоді, якщо він сам структурується в потужні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.