ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції

Так, у 60-х роках XX ст. великий  потік інвестицій із США до Європи був породжений тарифами, встановленими  Європейським Економічним Співтовариством. Замість експорту готової продукції  ТНК створили в країнах ЄС виробничі  структури, обійшовши таким чином торговельні тарифи.

На основі численних досліджень вчені-економісти дійшли висновку, що наявність філій у багатьох країнах  надійніше гарантує стабільність отримання  прибутків, ніж такі важливі чинники, як великий абсолютний розмір компанії та міра диверсифікованості її виробничої програми всередині країни.

Широка мережа виробничих філій, розміщених у різних країнах, дає змогу ТНК збільшувати  виробництво там, де його можна здійснювати  з максимальною вигодою, і обмежувати там, де воно збиткове [20, C.216].

Англійські економісти в 1976 р. спробували на основі виділення  певних класифікаційних ознак, що враховують інвестиційні стимули підприємств, створити свою теорію інтернаціоналізації  виробництва. Ці автори вважають, що ухвалення рішення про іноземні інвестиції залежить від балансу між чотирма групами факторів, що вони визначають як:

- фактори, специфічні  для даної галузі промисловості  (характер продукції, структура  ринку, масштаби виробництва);

- фактори, специфічні  для регіону (розмір території,  транспортні зв'язки, культурні особливості  і традиції);

- фактори, специфічні  для нації або держави (тобто  політичні фактори, податкове  і фінансове законодавство й  ін.);

- фактори, специфічні  для фірми (управлінський і  виробничий досвід).

Група вчених на чолі з Дж. Діболдом виділяє сім факторів, що на їхню думку, у найбільшій мірі сприяли  в 1950-70 р. (період інтенсивного росту  ТНК) перетворенню окремих національних компаній у ТНК [19, C.230].

- одержання доступу до  джерел дешевої робочої сили  й енергії і відхилення від  дотримання технічних стандартів  по охороні навколишнього середовища  і запобігання зменшення її  забруднення;

- використання з вигодою  для себе змін, що відбуваються  у світових торгових відносинах;

- наближення до іноземних  ринків, ємкість яких зростає;

- запобігання захопленню  конкурентами іноземних ринків  і джерела сировини;

- обхід національного  антитрестовського законодавства  країни походження ТНК;

- зменшення і нейтралізація  циклічних коливань економіки  на внутрішньому ринку на базі  батьківської корпорації;

- реалізація переваг,  пов'язаних із створенням цілком  інтегрованої системи для проведення  великомасштабних економічних операцій.

 

Висновки до Розділу 1

ТНК -  це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми зарубіжними  філіями.

Різноманітність типів виробництва ТНК, рівнів аналізу їхніх операцій, акцентів на тих чи інших розділах економічної теорії визначила існування різних концепцій аналізу прямих інвестицій та міжнародного виробництва:

• теорія міжнародного розподілу ресурсів (ідея просторового розподілу факторних ресурсів).
• теорія промислової (виробничої) організації (право власності, а також шляхи, якими фірми керують операціями, що стосуються виробництва):

1. макроекономічні дослідження прямих інвестицій.
2. ТНК із позицій теорії інтернаціоналізації (Баклі та М. Кесон).
3. Питання відмінностей можливостей ТНК ефективно діяти на іноземних ринках порівняно з місцевими фірмами (Гаймер).

• неокласична теорія вивозу капіталу (капітал є мобільним):

1. Позитивна теорія - ефекти міжнародної міграції  капіталу з урахуванням впливу на умови торгівлі та фактор цін, а також попит та пропозицію
2. Нормативна теорія пояснює за яких обставин країна, в яку ввозиться капітал, виграє (чи програє) від отримання них потоків.

• теорія ринкової влади (контроль над зарубіжними активами)

• теорія монополістичних переваг (причини прямого інвестування за рубіж)
• теорія життєвого циклу продукту (аналіз нового продукту та його життєвого циклу)
• теорія конкурентних переваг (стратегія та механізм формування конкурентних переваг)
• біхевіористська теорія ТНК (поведінка менеджерів компанії)

Транснаціональні корпорації поділяються на:

• інтернаціональні - національні монополі, з закордонними активами,
• багатонаціональні (мультинаціональні) - об'єднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково технічній основі,
• глобальні корпорації - інтегрують воєдино господарську діяльність, здійснювану в різних країнах.

Залежно від принципів  взаємовідносин материнської компанії з дочірніми підприємствами виділяють:

1. етноцентричний,
2. поліцентричний, 
3. геоцентричний

Типи транснаціональних корпорацій:

- горизонтально інтегровані корпорації .

- вертикально інтегровані  корпорації.

- диверсифіковані транснаціональні  корпорації.

Основний чинник появи ТНК - розвиток процесів інтернаціоналізації. Конкретні причини виникнення ТНК можуть варіюватися:

1. існування обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі,
2. сильна монопольна влада виробників,
3. валютний контроль,
4. транспортні витрати,
5. відмінності в податковому законодавстві.

Ухвалення рішення про іноземні інвестиції залежить від балансу між чотирма групами факторів:

- фактори, специфічні  для даної галузі промисловості  (характер продукції, структура  ринку, масштаби виробництва);

- фактори, специфічні  для регіону (розмір території,  транспортні зв'язки, культурні особливості  і традиції);

- фактори, специфічні  для нації або держави (тобто  політичні фактори, податкове  і фінансове законодавство й  ін.);

- фактори, специфічні  для фірми (управлінський і  виробничий досвід).

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності ТНК в світі та в Україні

2.1. Динаміка поширення  діяльності ТНК в світі

Важливими механізмами розвитку діяльності ТНК у світовій економіці  в умовах глобалізації стають прямі  іноземні інвестиції, які є складовою  міжнародного ринку капіталу. Не дивлячись  не певну інвестиційну кон’юнктуру, загальна динаміка поширення діяльності ТНК саме через прямі іноземні інвестиції постійно зростає. Водночас їх залучення дедалі більше стає джерелом фінансування розвитку країн, що розвиваються і, особливо, країн з перехідною економікою. Тому дослідження інвестиційної діяльності ТНК представляє великий інтерес для багатьох країн, які обрали своєю стратегією забезпечення економічного зростання [6].

Транснаціональні корпорації все активніше взаємодіють з країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою, використовуючи все більш широкий спектр моделей виробництва та інвестицій, таких як підрядне промислове та сільськогосподарське виробництво, перехід на зовнішній підряд (аутсорсінг) послуг, франчайзинг та ліцензування. Ці відносно нові форми відкривають перед країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою нові можливості для поглиблення їх інтеграції в стрімко еволюціонуючу глобальну економіку, з метою зміцнення їх вітчизняного виробничого потенціалу та підвищення їх міжнародної конкурентоздатності.

Розмах діяльності транснаціональних  корпорацій характеризується величезними  масштабами. Найбільші ТНК (наприклад, "General Motors", "Ford", IBM, "Nestle") мають у своєму розпорядженні кошти, що перевищують розмір національного доходу багатьох суверенних національних держав, а міжнародний характер операцій ставить їх практично поза контролем будь-яких національних органів влади [18].

ТНК контролюють до 40% промислового виробництва у світі, половину міжнародної  торгівлі. Обсяг виробленої продукції  на підприємствах ТНК щорічно  перевищує 6 трлн доларів. На них працюють 73 млн. співробітників, тобто кожний десятий, зайнятий у світі, крім сільського господарства. Чисельність персоналу транснаціональних фірм дуже велика. 500 найпотужніших ТНК реалізують 80%  усієї виробленої продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування. 85 із них контролює 70% усіх закордонних інвестицій.

ТНК, як правило, багатономенклатурні корпорації, їх діяльність диверсифікована. Кожна з 500 найкрупніших транснаціональних корпорацій США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30-50   галузей.   У  групі   100   головних   промислових  фірм   Великобританії багатогалузевими є 96, у Німеччині - 78, у Франції-84, в Італії - 90.

З 2005 р. по 2007 р. в середньому 50% загального об'єму продажів ТНК  доводиться на експорт. ТНК охоплюють 90% світової торгівлі пшеницею, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, джутом і  залізняком, 85% - міддю і бокситами, 80% - оловом, 75% - натуральним каучуком і сирою нафтою і так далі [24].

Роль постачань і послуг від вітчизняних компаній своїм  закордонним філіям також велика. У 2005 - 2009 рр. на подібну внутрішньофірмову  торгівлю доводилося від 20 до 30% експорту США, 30 - 40% - Японії і 29 - 35% - ФРН.

З 2005 по 2009 роки продовжується  зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій ТНК є торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, а також вони стимулюють міжнародну трудову міграцію. Основною формою експансії ТНК є вивіз капіталу у вигляді інвестицій. Міжнародна міграція довгострокового капіталу прискорила процес взаємопроникнення  і переплетення фінансового капіталу, підсилила потужність ТНК. Всезростаюча роль закордонних інвестицій як найважливішого і необхіднішого засобу забезпечення процесу відтворення є наслідком  прискорення об'єктивного процесу  усуспільнення продуктивних сил  у міжнародному масштабі. Основним чинником, що відображає ефективну  діяльність ТНК, є міжнародне виробництво  товарів і послуг. Воно є випуском продукції материнськими компаніями ТНК і їх закордонними філіями  на базі інтернаціоналізації виробництва [14, C.23].

Глобальні потоки ПІІ в 2010р  дещо зросли – до 1, 24 трлн. долл., але  все ж були нижчі на 15 % до кризового  рівня. Відповідно до оцінок ЮНКТАД, глобальні  ПІІ в 2011р відновлять свій докризовий рівень, збільшившись до 1,4-1,6 трлн. долл. Міжнародне виробництво розширюється, а закордонні продажі, зайнятість та активи ТНК збільшуються. В 2010р додаткова вартість в рамах міжнародного виробництва ТНК складала приблизно 16 трлн. долл. – 1/4 глобального ВВП [18].  

На сьогодні ТНК здійснюють активну виробничу, інвестиційну та торгівельну діяльність. Багато з  них перетворилися на міжнародних  монополістів. Індекси транснаціоналізації  розраховані для певних компаній показують загальний тренд проникнення  ТНК в інші країни і взагалі  посилення ТНК на світовому ринку.

Майже усі найбільші ТНК  по національній приналежності відносяться  до трьох економічних центрів: США, країнам ЄС і Японії (табл. 2.3). Останніми роками активно розвивають свою діяльність на світовому ринку транснаціональні корпорації нових індустріальних країн.

Таблиця 2.3

ТНК за країною розташування материнської компанії

Регіон	Кількість           компаній, %	Іноземні           активи, %	Інтернаціоналізація коефіцієнт
Всі розвинуті регіони	77.3	91.2	35.7
Європа	32.8	52.9	48.5
Північна Америка	28.3	26.5	26.0
Канада	4.4	2.3	32.0
США	24.0	24.2	25.5
Японія	12.3	9.0	24.0
Інші розвинуті країни	39	2.9	40.0
Всі регіони, що розвиваються	22.4	8.5	36.3
Азія, що розвивається	20.2	7.0	34.9
Південно - східна Європа та СНД	0.2	0.3	32.8
Всього	100	100	35.7