ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції

 

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП…………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження ТНК……………………………...6

1. . Сучасні теорії розвитку ТНК………………………………………........6
2. . Поняття та види ТНК…………………………………………………..12
3. Причини виникнення і фактори розміщення ТНК……………………15

Висновки до розділу 1………………………………………………………….18

РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності ТНК в світі та в Україні……………………….20

2.1. Динаміка поширення  діяльності ТНК в світі ………………………..20

2.2. Особливості та проблеми  розвитку іноземних ТНК в Україні……..25

2.3. Структура та особливості  торгової та інвестиційної діяльності            ТНК на прикладі Nestle…………………………………………………….31

Висновки до розділу 2………………………………………………………….35

РОЗДІЛ 3. Перспективи транснаціоналізації вітчизняної економік………...37

3.1. Передумови створення  українських ТНК……………..………….….37

3.2 Напрями посилення позитивного впливу діяльності ТНК на

території України…………………………………………………………..40

3.3. Шляхи запобігання виникненню негативних наслідків ТНК на

території України ………………………………………………………….44

Висновки до розділу 3………………………………………………………….48

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….51

СПИСКИ ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ……………………………………………..54

ДОДАТКИ……………………………………………………………………....56

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасному світі економічне значення транснаціональних корпорацій настільки значне, що в історично доступному для огляду часі вони залишаться одним із важливих факторів посилення впливу промислово розвинутих країн на всі регіони світу. Тому спрямованість на перетворення провідних вітчизняних корпорацій у транснаціональні повинна стати усвідомленою метою зовнішньої політики держав, що прагнуть до збільшення свого впливу в міжнародному масштабі на тлі процесів глобалізації, що панують у світі. Транснаціональні корпорації зміцнюють позиції своєї держави на території інших країн, створюючи там анклави своєї власності у вигляді філій або дочірніх підприємств. Історія свідчить, що така система забезпечує реальний міжнародний вплив держави навіть у тих випадках, якщо колишні колоніальні країни одержують політичну незалежність.

Характеризуючи сучасні  тенденції в розвитку ТНК, слід відзначити:

• вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капітал,
• особливості інноваційної діяльності ТНК,
• прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК.

ТНК можуть розміщувати виробництво  в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не обмежуючи себе національними межами і кордонами.

Актуальність теми даної  курсової роботи обумовлена тим, що сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК, тому на рубежі XX - XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК) приділяється багато уваги. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями. Входження України у світовий економічний простір на засадах партнерства не може відбутися без створення інтегрованих підприємницьких структур. Важлива роль у стимулюванні цих процесів належить державі, тому проблема визначення загальних принципів політичного впливу на інвестиційну діяльність іноземних інвесторів, головним чином, транснаціональних корпорацій (ТНК), удосконалення механізмів застосування методів стимулювання надходжень інвестиційних ресурсів з-за кордону потребує як теоретичного, так і практичного вирішення.

Загалом дослідження даної  теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним  питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних  відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

Дослідженню  проблематики  розвитку  процесу  транснаціоналізації  у світовому господарстві присвячено  роботи  К. Акамацу,  Дж. Гелбрейта,  Дж. Даннінга,  Ч. Кіндлебергера,.  М. Портера, С. Хаймера. В Україні опубліковано багато праць, вагомий внесок у розробку проблем, присвячених інвестиційній поведінці ТНК у глобальному середовищі зробили такі вчені: Б. Д. Гаврилишин, А. С. Гальчинський, Маловичко А. С., П. І. Гайдуцький, В. М. Геєць, А. Грищенко, Рыжков З. В., О.І. Рогач, Ю.М. Пахомов, Юрчишин В., А.С. Філіпенко  та інші. Та разом з тим проблема взаємодії вітчизняного капіталу з іноземними корпораціями в умовах інтеграції України у світове господарство потребує подальшого дослідження.

Предметом курсової роботи є ТНК, їх сутність та значення.

Об’єкт дослідження - діяльність іноземних ТНК в Україні, перспективи створення власних національних корпорацій, вплив на економіку.

Мета курсової роботи: дослідження діяльності ТНК та аналіз економічної ролі корпорацій в світовій торгівлі, в тому числі позитивні та негативні ефекти впливу в Україні.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

1. визначити сучасні теорії розвитку ТНК;
2. дослідити причини виникнення і фактори розміщення, види ТНК;
3. прослідкувати динаміку поширення та розвитку ТНК в світі, на основі цих досліджень зробити висновки щодо ролі міжнародних компаній в світовій торгівлі;
4. дослідити діяльність іноземних ТНК в Україні та перспективи створення вітчизняних на її території;
5. проаналізувати діяльність ТНК та вплив на розвиток світової економіки на прикладі Nestle;
6. дослідити та чітко окреслити шляхи посилення позитивних ефектів та зменшення негативних наслідків діяльності міжнародних корпорацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження ТНК

1. Сучасні теорії розвитку ТНК

Формально міжнародні фірми  з’явилися вже в кінці XIX ст. – на початку XX ст. Саме в цей час процес концентрації виробництва капіталу в деяких країнах досягнув досить високого рівня. Почався інтенсивний процес «економічного поділу світу» між окремими корпораціями або групами фірм.

Значна частина міжнародних  фірм мала форму міжнародних картелів або синдикатів, що об’єднували  кілька незалежних  фірм різних країн. Зберігаючи юридичну та виробничу незалежність, вони проводили спільну стратегію  в галузі цін та ділили між собою  світовий ринок [21, С.15].

Невелика кількість компаній США та країн Західної Європи почала в той же час створювати зарубіжні  виробничі філії. Вони засновували  нові підприємства за кордоном або  скуповували наявні там фірми. Такі компанії мали форму міжнародних  концернів і стали по суті прообразом сучасних транснаціональних корпорацій. Процес формування ТНК проходив в  декілька етапів (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Етапи формування ТНК 

Етапи	Характеристика
В періоди між I  та II світовими війнами, а також під час Великої Депресії 1929-1933 рр	Активність міжнародних  корпорацій значно зменшилась
Після Другої світової війни	Зростання міжнародних корпорацій,  високі темпи вивозу капіталу. Основна  форма міжнародних фірм - транснаціональні концерни
70-90-ті роки XX ст.	еволюція форм і методів  зарубіжних операцій ТНК, трансформація  їхньої організаційної структури, значне розширення галузевих та географічних сфер операцій
З 90-х років XX ст.	Залучення не тільки великих  фірм, а й тисячі середніх та навіть дрібних  компаній

Джерело: [20, С. 25]

Зростання могутності сучасних ТНК, широкий діапазон форм їхньої діяльності,  охоплення  операціями  переважної  частини країн світу — ці та інші риси транснаціональних корпорацій зумовили надзвичайну актуальність розробки теорії ТНК. За минулі десятиріччя як зарубіжна, так і вітчизняна література поповнилася значною кількістю змістовних досліджень теоретичних аспектів міжнародного виробництва, вивозу капіталу, інтернаціоналізації виробничо-інвестиційної діяльності корпорацій.

Теорія ТНК  має порівняно  недавнє походження. Перші спроби розробки теорії ТНК у 60-ті роки включали аналіз відмінностей цих фірм від національних компаній, особливостей виходу ТНК на іноземні ринки. Далі ці теорії були доповнені дослідженням поведінки ТНК, стратегії їх інвестування.

Перший напрям економічної  теорії, що намагався дослідити сутність ТНК, — це теорія міжнародного розподілу  ресурсів, яка базувалася на ідеї просторового розподілу факторних ресурсів. Вона досліджувала, в основному, місце  розташування зарубіжного виробництва [16, С.11].

Ще один напрям економічних  досліджень ТНК розвивався на базі теорій промислової (виробничої) організації, які акцентували увагу на праві  власності, а також шляхах, якими  фірми керують операціями, що стосуються виробництва (в тому числі і його міжнародного розміщення).

В межах згаданих двох основних напрямів сформувалися кілька  груп дослідників:

• Перша сконцентрувалася  на макроекономічних дослідженнях прямих інвестицій.
• Друга вивчала ТНК із позицій теорії інтернаціоналізації. Цю школу очолили П. Баклі та М. Кесон, А Рагмен [19. С123].
• Третя група досліджувала питання, чому фірми однієї національності мають більше можливостей ефективно діяти на іноземних ринках, ніж місцеві фірми. Основоположник цього підходу – Гаймер.

Неокласична теорія вивозу капіталу характеризується такими рисами:

• капітал є мобільним у міжнародному плані;
• спрямування капіталу в колонії для виробництва сировини і подальшого її експорту в метрополію веде до зниження витрат виробництва в метрополії;
• вивіз капіталу пов'язаний з розширенням зовнішньої торгівлі;
• країни — реципієнти інвестицій   можуть  змінювати   свою   виробничу спеціалізацію, повніше використовувати свої порівняльні переваги і збільшувати експорт [21, С.45].

Основний представник - Джон Стюарт Мілль.

Напрями неокласичної теорії:

1. Позитивна теорія вивчає ефекти міжнародної міграції  капіталу з урахуванням впливу на умови торгівлі та фактор цін, а також попит та пропозицію.
2. Нормативна теорія намагається дослідити, за яких обставин країна, в яку ввозиться капітал, виграє (чи програє) від отримання них потоків. Основний акцент робиться на аналізі ролі оподаткування, а також  стандартного   оптимального  тарифу  на імпорт або експорт капіталу.

Недоліками обох підходів є те, що вони припускали існування збалансованої торгівлі, в той час як функціонування транснаціональних фірм викликає потоки капіталів, що ведуть до дисбалансу в торгівлі. Цей дисбаланс відбивається в обмінних курсах та відносних цінах. Неокласична школа не сформулювала загальної теорії прямих інвестицій та виникнення міжнародних корпорацій [16, С.18].

Важливим теоретичним  недоліком теорії вивозу капіталу є те, що вона не пояснювала питання контролю над зарубіжними активами. Теорія ринкової влади (Стівен Геймер) приділяла цьому питанню багато уваги для того, щоб пояснити сутність прямих іноземних інвестицій. Особливість теорії проявляється в наступних ідеях:

1. Національна фірма починає здійснювати міжнародне інвестування, щоб контролювати виробничі та інші потужності в зарубіжних країнах.
2. ТНК виступає як суб’єкт ринкової влади (таємної змови на ринку).
3. На ранніх стадіях зростання фірма збільшує свою частку на ринку шляхом злиття і поглинання, збільшення концентрації виробництва, що веде до отримання більшого прибутку. Проте на певній стадії далі підвищувати концентрацію ринкової влади всередині держави стає неможливо  і прибуток починає інвестуватися за кордоном, призводячи до аналогічних процесів на зарубіжних ринках.
4. Виникнення ТНК веде до зменшення конкуренції і збільшення бар'єрів входження в галузі, які ними контролюються [20, С.112].

Теорія ринкової влади  підкреслює, що більша короткострокова  ефективність фірми веде до більшого контролю над ринком, а більший  контроль над ринком, своєю чергою, відносно зменшує розміри інвестицій для забезпечення довгострокової (майбутньої) ефективності виробництва.

Ще однією спробою пояснити появу міжнародних корпорацій стала  теорія монополістичних переваг  американського професора Чарльза  Кіндлбергера, який дав пояснення  причин прямого інвестування за рубіж, базуючись на тенденціях вивозу капіталу із США. Прямі інвестиції визначаються як переміщення капіталу, що супроводжується безперервним контролем інвестора. Показником контролю є не кількісна величина частки акцій, а реальна влада з прийняття рішень, тобто можливість фактичного впливу на управління компанією.