ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції

Будь-яка фірма, яка здійснює прямі інвестиції в зарубіжне  виробництво, перебуватиме в менш сприятливому становищі порівняно з її місцевими  конкурентами. Але якщо така фірма  закріплюється на ринку країни, що приймає, це означає, що вона має певні  монополістичні переваги перед місцевими  компаніями. Наявність таких монополістичних  переваг дає ТНК змогу підвищувати  ціну одиниці продукції та компенсувати додаткові витрати на подолання  бар’єрів  для входження в  країну. Всі фірми поділяються  на: національні корпорації з іноземними операціями (мають зарубіжні дочірні  фірми в одній країні), багатонаціональні  корпорації (здійснюють операції в  більшій кількості країн, але  мають географічні пріоритети), міжнародні корпорації (переважно ТНК США, операції по всьому світу) [19 C.315].

Теорія життєвого циклу  продукту (Раймонд Вернон) звертається  до аналізу нового продукту та його життєвого циклу. Вернон показав  залежність еволюції міжнародного обміну та інтернаціонального виробництва товару від фаз його життя [20, C.87].

Життєвий цикл продукту поділяється  на кілька фаз:

Фаза винаходу -  не просто технічна розробка продукту, а  й  інвестиції в спеціальне виробниче  обладнання, введення продукту на ринок, що часто пов’язано з високими рекламними витратами.

Фаза виходу на ринок -  збут є досить низьким, споживачі  не знають цей продукт, його ціна порівняно  висока.

Фаза зростання – обіг швидко зростає: на ринку з’являються  фірми імітатори, які значною  мірою диференціюють цей продукт. Конкуренція посилюються, ціна падає (рис 1.2.).

Обсяг

продукції

   Фаза виходу               Фаза                Фаза                    Фаза

      на ринок              зростання         зрілості                спаду

Рис. 1.2. Життєвий цикл продукту

Фаза зрілості – ринок  наближається до насичення. Збільшення збуту стає складнішим ш можливим лише за рахунок спеціальної цінової  або маркетингової моделі. Конкуренція  концентрується на раціоналізації виробничих технологій та методів збуту.

Фаза спаду – збут обмежується  потребами заміни раніше випущених  і зношених продуктів [19, C.123].

Фаза зникнення – продукт  має повністю піти з ринку.

Вернон показує розвиток імпортних та експортних операцій, створення міжнародного виробництва  ТНК, а також поведінку споживачів залежно від фаз життєвого  циклу продукту.

Теорія конкурентних переваг (Майкл Портер, США) спеціально не має  на меті дослідити причини появи  та зростання транснаціональних  фірм, вона пояснює стратегію цих  компаній та механізм формування їхніх  конкурентних переваг. Портер розглядає  виникнення міжнародних фірм через  призму стратегічного менеджменту. Міжнародний бізнес характеризується «вартісним ланцюгом» операцій, що охоплюють різні стадії виробництва  – від видобування сировини до виробництва кінцевого продукту та його продажу [16, C.19].

Центр уваги біхевіористської теорії ТНК (Г. Перлмуггер) був зосереджений на поведінці менеджерів компанії. Особистість керівника компанії розглядається як головний фактор транснаціоналізації фірми. Визначальний фактор розвитку міжнародної фірми - діяльність вищого ешелону менеджерів. Рівень кваліфікації, знання, оперативність, навіть ділова інтуїція керівників компанії визначає географічну диверсифікацію виробничої системи ТНК, її життєздатність у світовій  економіці. Таким чином,   головною  ознакою транснаціональної фірми є космополітичний, глобальний менеджер.

Залежно від поведінки  менеджерів (за Перлмуттером) виділяють  компанії:

• з етноцентричною орієнтацією;
• з поліцентричною орієнтацією;
• з геоцентричною орієнтацією.

Таким чином, різноманітність  типів виробництва ТНК, рівнів аналізу  їхніх операцій, акцентів на тих  чи інших розділах економічної теорії визначила існування різних концепцій  аналізу прямих інвестицій та міжнародного виробництва.

 

 

 

1.2. Поняття та  види ТНК

Транснаціональний характер діяльності ТНК давно перейшов економічні кордони і пов'язаний з вирішенням багатьох соціальних і політичних проблем, однак переважна більшість визначень  ТНК досі має головним чином економічний  характер.

Офіційно перше визначення "транснаціональна корпорація" ("багатонаціональна  корпорація") з'являється в 1960 році. Саме тоді Комісія з транснаціональних  корпорацій ООН охарактеризувала їх суттєвий зміст:

"ТНК — компанія, яка  включає в себе одиниці (підрозділи) в двох або більше країнах,  незалежно від юридичної форми  і сфери діяльності; оперує у  рамках системи прийняття рішень, що дає змогу проводити узгоджену  політику і загальну стратегію  через один або більше керівних  центрів, окремі підрозділи пов 'язані спільною власністю у будь-який інший спосіб таким чином, що одна із них може впливати на діяльність інших, зокрема, розподіляти знання, ресурси і відповідальність за результати функціонування" [21, C.46].

Деякі вчені наводять інше визначення:

ТНК -  це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми зарубіжними  філіями.

Узагальнення суто економічних  критеріїв ТНК дає можливість виділити параметри їх вимірювання, критерії оцінки [3].

Головним критерієм розрізнення  транснаціональних компаній і національних фірм, що ведуть зовнішньоекономічну  діяльність, є вивіз капіталу і  створення підконтрольних підприємств  у різних країнах світу. Якщо національні  компанії здійснюють лише експортно-імпортні операції товарів та послуг, то ТНК  організують зарубіжне (міжнародне) виробництво товарів та послуг. Саме існування зарубіжного виробництва  визначає специфічні риси ТНК як форми  структурної організації бізнесу: їхні організаційні моделі, стратегію  підприємницької діяльності, напрями  внутрішньокорпораційного руху товарів  та фінансових ресурсів. Залежно від  галузевої спрямованості ТНК  -  це міжнародне виробництво, яке охоплює різні види діяльності, що створюють або додають вартість – виробництво готової продукції та напівфабрикатів, надання різноманітних послуг, здійснення наукових розробок тощо.

Наприклад, транснаціональна корпорація Ford Motor Company у 2003 р, мала 111 заводів, що виробляли компоненти, напівфабрикати, окремі вузли та двигуни автомобілів, а також займалися їх складанням, 68 з них були розташовані поза Північною Америкою. Крім виробництва  автомобілів під своєю фабричною  маркою, ця ТНК через свій структурний  підрозділ Premier Automotive Group, що базується  в Лондоні, контролює діяльність інших відомих виробників автомобілів  – Volvo, Jaguar, Land – Rover, Aston Martin. Швейцарська транснаціональна компанія Nestle  має 500 заводів у 84 країнах світу [3].

Можна виділити кількісні  показники класифікації «транснаціоналізації»  компанії:

1. Обсяг зарубіжного виробництва та його вага в загальнокорпораційному виробництві;
2. Обсяг прямих іноземних інвестицій та його питома вага в загальних інвестиціях;
3. Обсяг зарубіжних активів та їх частка в сукупних корпоративних активах;
4. Обсяги продажів філій дочірніх компаній  та їх частка в загальних продажах;
5. Чисельність персоналу на зарубіжних філіях та його питома вага в загальній кількості працівників корпорації;
6. Частка прибутків, що фірма отримує від міжнародної виробничо-інвестиційної діяльності [20, C.91].

Транснаціональні корпорації поділяються на:

• інтернаціональні,
• багатонаціональні (мультинаціональні),
• глобальні корпорації.

Усі ці види корпорацій відбивають у дійсності етапи їх розвитку, від національної до інтернаціональної  компанії, від інтернаціональної  до багатонаціональної і від останньої  до глобальної корпорації.                                                       

Залежно від принципів  взаємовідносин материнської компанії з дочірніми підприємствами виділяють  такі типи ТНК: етноцентричний, поліцентричний,  геоцентричний (Додаток А).

Інтернаціональні корпорації - це національні монополії, з закордонними активами. Їх виробнича й торговельно-збутова діяльність виходить за межі однієї країни.

Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) – це власне міжнародні корпорації, що об'єднують національні  компанії ряду держав на виробничій і  науково технічній основі [21, C.87].

До глобальної корпорації відносять таку, що інтегрує воєдино  господарську діяльність, здійснювану  в різних країнах. Подібна компанія проектує виріб або схему надання  послуг стосовно визначеного сегмента світового ринку або в різних країнах виробляє складові частини  одного продукту.

Виділяють такі типи транснаціональних  корпорацій:

- горизонтально інтегровані  корпорації - управляють підрозділами, розташованими в різних країнах,  що виробляють однакові або  подібні товари. Наприклад, виробництво  автомобілів у США [20, C.121].

- вертикально інтегровані  корпорації - управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах. Зокрема, у нафтовій промисловості видобуток сирої нафти часто здійснюється в одній країні, рафінування - в інший, а продаж кінцевих нафтопродуктів - у третіх країнах.

- диверсифіковані транснаціональні  корпорації, що містять у собі  національні підприємства з вертикальною  і горизонтальною інтеграцією. (Nestle, що має 95% свого виробництва  за рубежем і зайнята ресторанним  бізнесом, виробництвом продуктів  харчування, реалізацією косметики  і т.д.).

1.3. Причини виникнення  і фактори розміщення ТНК

Економісти велику увагу  звертають на стимули або мотиви, фактори, що спонукають фірми інтернаціоналізувати виробництво. З цього приводу  існують різноманітні і дуже суперечливі  погляди.

Загальним чинником появи  ТНК був розвиток процесів інтернаціоналізації, в основі якого - поглиблення міжнародного поділу праці та міжнародної спеціалізації, що дають змогу поліпшити економічне становище господарюючих суб'єктів  і країн, які беруть участь у цих  процесах. Конкретні причини виникнення ТНК можуть варіюватися:

1. існування обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі,
2. сильна монопольна влада виробників,
3. валютний контроль,
4. транспортні витрати,
5. відмінності в податковому законодавстві [20, C.156].

Наприклад, поява перших японських ТНК у Західній Європі була спричинена зростанням митних обмежень на експорт японських товарів  на ринки країн Західної Європи. Прагнення японців зберегти ринки  збуту реалізувалося в експорті капіталу, який здійснювався у формі  прямих інвестицій і давав змогу  налагодити виробництво товарів у Європі.

ТНК мають низку незаперечних переваг перед національними  компаніями, їх зарубіжні філії відіграють винятково важливу роль у забезпеченні доступу фірми до іноземних ринків, зниженні витрат виробництва, підвищенні прибутку. Так, компанія “Nestle” нараховує 481 фабрик у 87 країнах світу, General Motors виробляє автомобілі в 31 країнах світу, що свідчить про глобальні масштаби. Розширення за рахунок іноземних філій сфери обігу та виробництва і зростання їх ефективності сприяє посиленню фінансової стійкості ТНК і допомагає їм пережити періоди економічних криз [19, C.210].

Переваги корпорації, що пов'язані з транснаціоналізацією, є водночас причинами активного  розвитку ТНК. Основними серед причин-переваг  є:

• Можливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності.
• Недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші "невідчутні" активи, насамперед управлінський і маркетинговий досвід.
• Додаткові можливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності через доступ до ресурсів іноземних держав.
• Близькість до споживачів продукції іноземної філії фірми і можливість отримання інформації про перспективи ринків і конкурентний потенціал фірм приймаючої країни.
• Можливість використання у власних інтересах особливостей державної, зокрема податкової, політики в різних країнах, різниці в курсах валют.
• Здатність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції.
• За допомогою прямих іноземних інвестицій фірма дістає можливість уникати бар'єрів при входженні на ринок певної країни через експорт товарів та послуг [19 C.213].